ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 821/2984/15-а

касаційне провадження № К/9901/25429/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханова Р.Ф.

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сигма» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 (судді: Коваль М.П., Домусчі С.Д., Димерлій О.О.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сигма» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Сигма» (далі - ПАТ «Сигма») звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі у тексті - відповідач 1), Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області (далі у тексті - відповідач 2), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.10.2015, просило визнати протиправними дії відповідача 1 по направленню до Державної казначейської служби України довідки із зазначенням про фактичне відшкодування станом на 01.07.2015 ПАТ «Сигма» 1 231 325, 59 грн бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, зобов`язати відповідача 1 направити Державній казначейській службі України дані щодо залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, яка встановлена рішенням суду по справі № 821/2834/13-а, у розмірі 1 231 325, 59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до судового рішення, яке набрало законної сили, на його користь було стягнуто суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у суму 1 442 850, 23 грн, в наслідок чого, для примусового виконання рішення суду останнім було направлено виконавчий лист до територіального органу Казначейства. Проте, всупереч вимогам постанови суду від 25.02.2014, заступник начальника ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області у довідці №7, направленій до територіального органу Казначейства, зазначив, що станом 01.07.2015 із суми, визначеної судом, фактично відшкодовано 1 231 325, 59 грн у рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість відповідно до заяви платника податку від 29.04.2015 №9081733514. Зазначені у довідці відомості не відповідають дійсності, так як ПАТ «Сигма» не подавало заяв про зарахування заборгованості з податку на додану вартість за звітні періоди, вказані у рішенні суду і виконавчому листі №821/2834/13-а, а тому відповідачем 1 неправомірно здійснено коригування даних щодо невідшкодованої суми податку на додану вартість.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 19.10.2015 адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправними дії ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області по направленню до Державної казначейської служби України довідки із зазначенням про фактичне відшкодування станом на 01.07.2015 Публічному акціонерному товариству «Сигма» 1 231 325, 59 грн бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та зобов`язав Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області направити Державній казначейській службі України дані щодо залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, яка встановлена рішенням суду у справі №821/2834/13-а, у розмірі 1 231 325, 59 грн. Стягнув з Державного бюджету на користь витрати зі сплати судового збору в сумі 37 678,08 грн за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 03.12.2015 задовольнив апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області та скасував постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2015, прийняв нову, якою відмовив у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Сигма» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Публічне акціонерне товариство «Сигма» подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 залишити в силі.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та невірне застосування матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до помилкового скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено права позивача на судовий захист, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом направлення рекомендованої кореспонденції на поштову адресу вказану у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог та судом розглянуто справу без участі представника позивача у письмовому провадженні у порушення п.2 ч.1 ст. 197 КАС України (у редакції, чинній на дату розгляду справи). Позивачем не було надано суду іншої контактної інформації, окрім поштової адреси, ані номеру засобу зв`язку, ані електронної адреси.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач 1 зазначає, що позивачем узгоджено розмір залишку невідшкодованого податку на додану вартість за звітний період у розмірі меншому, ніж визначено рішенням суду про таке відшкодування, про що свідчить особистий підпис директора скріплений печаткою ПАТ «Сигма» у довідці №7 про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, яка встановлена рішенням суду ПАТ «Сигма» (14120788). Вважає, що ним вчинено всі юридично значимі дії та у повній мірі виконані вимоги Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 і Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковується надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затверджений наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 №82/245, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.05.2004 №645/9244. Просить суд відмовити в задоволенні касаційної скарги позивача в повному обсязі та залишити в силі ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13.01.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Верховний Суд ухвалою від 07.09.2020 призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 08.09.2020.

Верховний Суд, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Право на судовий захист відображене у частині першій статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду справи), відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 35 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи) повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Частиною 11 статті 35 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи) передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Так, згідно з частиною 8 статті 35 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи) вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що у позовній заяві (із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.10.2015) позивачем та у апеляційній скарзі на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 відповідачем 1 вказано поштову адресу ПАТ «Сигма»: вул. Белінського, 15, м. Херсон, 73000, без зазначення інших засобів зв`язку.

Ухвалою від 20.11.2015 Одеським апеляційним адміністративним судом призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, в якому судом направлена судова повістка про виклик до суду у судове засідання, призначене на 03.12.2015. направлено судову повістку про виклик у судове засідання від 24.11.2015 №821/2984/15-а, що підтверджує відтиск штампу поштового відділення м. Одеси від 26.11.2015.

Направлена судом повістка позивачеві за адресою: вул. Белінського, 15, м. Херсон, 73000, повістка про виклик у судове засідання, повернулась до суду із відміткою на конверті про невручення адресатові у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Таким чином, касаційним судом встановлено, що судом апеляційної інстанції сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду.

Зважаючи на положення частини 4 статті 196 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи) неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Пункт 2 частини 1 статті 197 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи) зазначає, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справами матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши справу у порядку письмового провадження Одеський апеляційний адміністративний суд виніс постанову від 03.12.2015, якою апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області задовольнив, скасувавши постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Сигма» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

У касаційній скарзі ПАТ «Сигма» посилається на порушення судом апеляційної інстанції права на захист, мотивуючи неповідомлення позивача про призначення справи до розгляду, твердженням, що помічник судді направив повістку на електронну адресу ПАТ «Сигма», яку вони не зазначали та надає до касаційної скарги відповідь ТОВ «ІНЕКСІ» від 22.12.2015 щодо використання електронної адреси НОМЕР_1 лише забезпечення роботи програмного забезпечення «M.E.DOC_IS» для підтвердження здачі звітності до Державної фіскальної служби. У доданому листі вказано, що у період з 01.01.2015 по 22.12.2015 на вказану електронну адресу надходили листи тільки з Державної фіскальної служби.

У матеріалах справи відсутні докази направлення на електронну адресу вказаної вище повістки про виклик у судове засідання, призначене на 03.12.2015.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Водночас, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України).

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Наведені норми пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6 та 9 Порядку № 39.

Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.

Як установлено матеріалами справи, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.02.2014, яку залишено без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 та Вищого адміністративного суду України від 15.04.2015на користь ПАТ «Сигма» стягнуто з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 442 850, 23 грн згідно з податковими деклараціями з ПДВ за квітень, вересень, грудень 2009 року, лютий, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, а також серпень, жовтень, листопад 2011 року.

Херсонським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 12.12.2014 №821/2834/13-а про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Сигма» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 442 850, 23 грн, який надано на виконання до Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області.

Відповідно до вимог пункту 23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) (далі - Порядок від 03.08.2011 №845) стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби. Орган Казначейства надсилає після надходження зазначених документів до органу державної податкової служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку.

На виконання пункту 23 Порядку від 03.08.2011 №845 відповідач 2 направив запит до відповідача 1 щодо визначення залишку невідшкодованих з бюджету сум ПДВ для виконання судового рішення про стягнення коштів у відповідності з виконавчим листом від 12.12.2014 №821/2834/13-а.

ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області у відповідь на вказаний вище запит надала довідку №7 «Про розмір залишку невідшкодованих сум ПДВ, що рахується в бюджетній заборгованості, яка встановлена рішенням суду», у якій вказано, що за виконавчим листом позивачу підлягає відшкодуванню з бюджету кошти у сумі 1 442 850, 23 грн, а станом на 01.07.2015 із цієї суми відшкодовано 1 231 325, 59 грн у рахунок майбутніх платежів з ПДВ за заявою платника №9081765303.

Під час вивчення матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що заява платника податку №9081765303, на яку посилається відповідач 1, як на таку, що подана позивачем для списання у рахунок майбутніх платежів з ПДВ, відсутня. Натомість, встановлено, що це реєстраційний номер квитанції №2, а саме «уточнюючий розрахунок до декларації ПДВ згідно наказу №213» за квітень 2015 року, який відповідач 1 вважає наміром позивача щодо направлення частини бюджетної заборгованості у рахунок майбутніх платежів, який задекларовано останнім у податковій звітності з ПДВ за додатком №2 до декларації у складі залишку від`ємного значення з ПДВ у складі суми 2 742 948, 00 грн, на яку, як стверджує відповідач 1, позивач у такій формі просить збільшити розмір податку, на який матиме право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області не надано суду доказів щодо документального зменшення, платником податку під час декларування на суму, яку вказано у довідці №7 або самим контролюючим органом під час перевірок, сум залишку бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2 742 948, 00 грн, яке платник податку направив на зменшення майбутніх платежів з ПДВ.

Ухвалюючи рішення суд апеляційної інстанції не досліджував чи надані докази, що підтверджують або спростовують дану обставину, встановивши, що підпис директора ПАТ «Сигма» та печатка товариства у довідці №7 свідчать про узгодження вказаної довідки. Належним чином не дослідив та не надав правову оцінку написаним власноруч у довідці зауваженням позивача.

Колегія суддів апеляційного суду у рішенні помилково зазначила, що судом першої інстанції під час винесення рішення досліджувались питання протиправності визначення у довідці №7 розміру залишку бюджетної заборгованості, що не відшкодована позивачеві станом на 01.07.2015 у розмірі 211 524, 24 грн за рішенням суду, а не обставини щодо правомірності направлення відповідачем 1 до відповідача 2 довідки про розмір залишку невідшкодованих позивачеві сум ПДВ, що рахується в бюджетній заборгованості, яка встановлена рішенням суду, станом на 01.07.2015 та наявність підстав для направлення відповідачем 1 довідки із визначенням іншого розміру невідшкодованих сум ПДВ, що рахується за позивачем.

У позовній заяві, із урахуванням уточнень позовних вимог, позивачем оспорюється саме протиправність дій контролюючого органу, яка полягає у поданні ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС України у Херсонській області на запит Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області від 07.05.2015 № 5-08/610-13652 неправдивої інформації, яка викладена у довідці №7, чим порушено і підлягають захисту права ПАТ «Сигма» шляхом визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС України у Херсонській області по направленню довідки із зазначенням про фактичне відшкодування станом 01.07.2015 Публічному акціонерному товариству «Сигма» 1 231 325, 59 грн бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що відповідачем 1 не надано доказів і того, що у податковій звітності з ПДВ за лютий- квітень 2015 року для збільшення суми податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні чи розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач використав суми бюджетного відшкодування з ПДВ, які він у попередніх податкових періодах направив як зменшення майбутніх платежів з ПДВ, а не суму бюджетної заборгованості з ПДВ за судовим рішенням.

Щодо позовних вимог ПАТ «Сигма» про зобов`язання Держаної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області направити Державній казначейській службі України дані щодо залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, яка встановлена рішенням суду по справі № 821/2834/13-а, у розмірі 1 231 325, 59 грн колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

Відповідно до частини другої та сьомої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Стаття 25 Бюджетного кодексу України встановлює, що Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Пунктом 2 Порядку від 03.08.2011 №845 визначено, що безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Невиконання цього обов`язку спричинило порушення права платника податків на отримання з бюджету суми відшкодування ПДВ у повному обсязі відповідно до рішення суду та виконавчого листа.

Таким чином, висновок Херсонського окружного адміністративного суду про задоволення позовних вимог ПАТ «Сигма» є правильним, а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду підлягає скасуванню.

Так, частиною першою статті 351 КАС України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки, оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення суду першої інстанції відповідає закону, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку щодо задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «СИГМА» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 скасувати, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова