ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року

м. Київ

справа №821/697/17

адміністративне провадження № К/9901/5298/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 (головуючий суддя - Турецька О.І., Стас Л.В., Косцова І.П.) у справі №821/697/17.

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» (далі - ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль») звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - ГУ ДФС у Херсонській області) від 19.04.2017 №0009011201, №0009001201 та №0009021201.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 позов задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.04.2017 № 0009001201 про застосування до ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» штрафу в сумі 25575,29 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 19.04.2017 №0009011201, №0009001201 та №0009021201.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Херсонській області оскаржило його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх доводів ГУ ДФС у Херсонській області зазначає, що складне фінансове становище та відсутність винних дій товариства не є підставою для звільнення від фінансової відповідальності. Так само наявність переплати по одному виду податку не є підставою не притягнення до відповідальності за несплату іншого виду податку. Крім того, достатніх доказів, що позивачем вчинено всі дії зі своєчасного та повного погашення податкових зобов`язань з податку на додану вартість суду надано не було, а тому підприємство обґрунтовано притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Херсонській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» податку на додану вартість за податковими деклараціями з ПДВ за березень-квітень, серпень-жовтень 2016 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 27.03.2017 №465/21-22-12-01/00131771, в якому відображено висновки про порушення позивачем терміну сплати, визначеного пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, самостійно визначених грошових зобов`язань у податкових деклараціях з ПДВ за березень-квітень, серпень-жовтень 2016 року у розмірі 5 984 575,28 грн., а саме:

2 498 286,75 грн. за березень 2016 року по терміну сплати 30.04.2016, фактично сплачено: 18 289,75 грн. 20.07.2016, 2 479 997 грн. 30.11.2016;

1 918 907,60 грн. за квітень 2016 року по терміну сплати 30.05.2016, фактично сплачено 30.11.16;

441505 грн. за серпень 2016 року по терміну сплати 30.09.2016, фактично сплачено 30.11.2016;

870 123,00 грн. за вересень 2016 року по терміну сплати 30.10.2016, фактично сплачено 30.11.2016;

255 752,93 грн. за жовтень 2016 року по терміну сплати 30.11.2016, фактично сплачено 26.12.2016.

На підставі встановлених порушень та згідно пункту 57.1 статті 57, статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошових зобов`язань з ПДВ за березень-квітень, серпень-жовтень 2016 року в сумі 5 984 575,28 грн. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.04.2017:

№0009011201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ у сумі 1 145 764,63 грн. за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання з ПДВ за березень-квітень, серпень-вересень 2016 року в сумі 5 728 822,35 грн.;

№0009001201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ у сумі 25 575,29 грн. за затримку на 26 календарних днів сплати грошового зобов`язання з ПДВ за жовтень 2016 року в сумі 255 752,93 грн.

Крім того, ГУ ДФС у Херсонській області проведено камеральну перевірку дотримання ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) за грудень 2015 року, червень-жовтень 2016 року, про що складено акт від 27.03.2017 №464/21-22-12-01/00131771, в якому відображено висновок про порушення товариством термінів, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які повинні видаватися покупцям-платникам ПДВ, на загальну суму ПДВ 3 697 750,21 грн. за грудень 2015 року, червень-жовтень 2016 року.

19.04.2017 на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, статті 201, статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних за грудень 2015 року, червень-жовтень 2016 року ГУ ДФС у Херсонській області прийняте податкове повідомлення-рішення за №0009021201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 630 990,98 грн., в тому числі:

256 747,46 грн. за затримку реєстрації податкових накладних на строк 15 і менше календарних днів;

233 600,43 грн. за затримку реєстрації податкових накладних на строк від 31 до 60 календарних днів;

140 643,09 грн. за затримку реєстрації податкових накладних від 61 і більше календарних днів.

Відповідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строк визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника, податковий та індивідуальний податковий номер платника та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету. Порядок формування та надсилання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.

Судами встановлено, що станом на 31.03.2016 ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» мало переплату з податку на прибуток підприємств в розмірі 4 683 914,28 грн.

З метою своєчасної сплати ПДВ за березень 2016 року, а також враховуючи скрутне фінансове становище, позивач 06.04.2016 звернувся до Херсонської ОДПІ з заявою від №05-1/843 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 4 000 000,00 грн. на поточний рахунок підприємства, але кошти повернуті не були.

Окрім того, 12.04.2016 ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» звернулося до Херсонської ОДПІ з заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 450 382,11 грн. на поточний рахунок підприємства, проте відповідачем не було вчинено жодних дій.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.07.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 у справі №821/764/16, визнано протиправною бездіяльність Херсонської ОДПІ, яка полягає у невжитті заходів щодо повернення на поточний рахунок ПАТ «Херсонська ТЕЦ» надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток за 2015 рік в сумі 4 450 382,11 грн. у встановлений законодавством строк та зобов`язано підготувати та подати відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток в сумі 4 613 960,98 грн. з бюджету.

30.11.2016 повернуто підприємству надміру сплачений податок на прибуток в сумі 4 613 960,98 грн. і того ж дня отримані кошти були перераховані підприємством на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що дозволило одночасно 30.11.2016 погасити існуючий податковий борг з податку на додану вартість та зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові мотивовано тим, що складне фінансове становище та відсутність винних дій позивача у простроченні оплати самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість, не є підставою для звільнення його від фінансової відповідальності. Так само, на думку суду першої інстанції, наявність переплати по одному виду податку не є підставою для звільнення від відповідальності за несплату іншого виду податку. Крім того, протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за здійснення податкового правопорушення, за умови, що платником податків вживались усі можливі заходи щодо недопущення виникнення податкового боргу.

Вирішуючи даний спір судом апеляційної інстанції з`ясовано, що частину податкового зобов`язання з ПДВ за березень 2016 року в сумі 1 981 767,30 грн. ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» сплатило за рахунок наявних коштів.

Проте, решта податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 2 999 999,00 грн., позивач не мав змоги сплатити через скрутне матеріальне становище, що було викликано завершенням опалюваного сезону.

Беручи до уваги, дані обставини, ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» звернулось 29.04.2016 до ГУ ДФС у Херсонській області із заявою про розстрочення грошового зобов`язання з ПДВ за березень 2016 року в сумі 2 999 999,00 грн., строк сплати якого ще не настав, на строк 8 місяців з періодами сплати з травня по грудень 2016 року щомісяця в сумі 374 999,88 грн.

На виконання запропонованих умов розстрочення, позивачем було сплачено на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість 374 999,88 грн. згідно з платіжним дорученням від 25.05.2016 №1286.

Однак, вказані умови розстрочення платежу були залишені суб`єктом владних повноважень без розгляду, що призвело до виникнення податкового боргу на 30.04.2016 в сумі 2 999 999,00 грн.

29.08.2016 ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» знову звернулось до ГУ ДФС у Херсонській області та ДФС України з заявою про розстрочення податкового боргу з ПДВ в сумі 4 543 907,12 грн., строк сплати якого вже минув на строк 123 місяців з періодами сплати з вересня 2016 року по серпень 2017 року щомісячно в сумі 378 658,00 грн.

За результатом розгляду заяви, 29.09.2016 ДФС України повідомило про можливість розстрочення боргу з податку на додану вартість в розмірі 4 543 907,12 грн., терміном з 27.09.2016 по 29.12.2016.

Спростовуючи висновки суду першої інстанції про те, що позивач для погашення податкового боргу мав можливість звернутись до банківської установі за отриманням кредиту або реалізувати майно, судом апеляційної інстанції враховано, що ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» належить до державного сектору економіки, оскільки 99,8% акцій цього товариства належить державі і їх управління здійснюється Фондом державного майна України.

Оскільки фінансовий план ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» на 2016 рік не передбачав права товариства укладати договори про залучення кредитних коштів для погашення податкового боргу, останнє було позбавлено такої можливості.

Отже, встановлені обставини свідчать, що ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» здійснено заходи, спрямовані на недопущення порушення вимог Податкового кодексу України та своєчасної сплати грошових зобов`язань.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №821/697/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова