№ 821/711/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

Київ

справа №821/711/17

адміністративне провадження №К/9901/1680/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 (головуючий суддя Скрипченко В.О., судді : Димерлій О.О., Осіпов Ю.В.) у справі № 821/711/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" до Головного управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2017 року №0000111422 про застосування пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 36988,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач всупереч положенням Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховував пеню до дати завершення оформлення митної декларації, а не до дати завантаження товару, яке фактично відбулося раніше, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 30.01.2017 року №0000111422 є протиправним та просив його скасувати.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Херсонській області № 0000111422 від 30.01.2017 року про застосування до приватного акціонерного товариства «ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 36988,84 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що імпортна операція завершена датою завантаження вантажу - 03 листопада 2016 року, тобто на 8 днів раніше, ніж стверджує відповідач, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною ТІ№001221.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову суду, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.08.2017.

Мотивуючи доводи касаційної скарги, позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність застосування пені за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності , що не відповідає дійсності та суперечить вимогам Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Зокрема зазначає, що судом не взято до уваги , що імпортна операція завершена 03.11.2016 в момент переходу права власності позивачу на товар, що дає підстави вважати висновки відповідача протиправними.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ «Херсонський КХП» є юридичною особою та зареєстровано виконавчим комітетом Херсонської міської ради 25 грудня 1992 року за №891-Р. Позивач перебуває на податковому обліку в Херсонській об`єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Херсонській області з 04 січня 1993 року за №570.

В період з 19 грудня 2016 року по 21 грудня 2016 року на підставі направлення від 16 грудня 2016 року №386 посадовою особою відповідача відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та наказу ГУ ДФС у Херсонській області №592 від 1.12.2016 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ «Херсонський КХП».

За результатами перевірки складено акт від 27 грудня 2016 року №151/21-22-14-02/00952367 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» (код за ЄДР 00952367) з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 27.05.2016 №221 за період з 27.05.2016 по 21.12.2016», у висновку якого зазначено про порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого розрахунки на суму 31566,20 євро за імпортними операціями завершені з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків (120 днів) по контракту від 27.05.2016 №221, укладеному з компанією «BORGHI S.R.L» (Italy).

Зазначені висновки акту перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 30.01.2017 року №0000111422 про застосування до позивача пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 36988,84 грн.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач здійснював операції з імпорту комплекту обладнання виробництва BORGHI по кодам товарів 7326909490, 8414594090, 8428330000, 8428907900, 8431390000 відповідно до контракту від №221 від 27.05.2016 року укладеного з фірмою нерезидентом з компанією «BORGHI S.R.L» (Italy).

Відповідно до умов контракту, останній діє з моменту підписання, тобто з 27 травня 2016 року до 31 грудня 2016 року; продавець зобов`язується передати обладнання в строк до 31 грудня 2016 року з моменту отримання від покупця першої частини передоплати за товар (додаткова угода №3 від 19 вересня 2016 року до контракту №221 від 27.05.2016 року); загальна вартість обладнання становить 404388,00 євро, яка сплачується таким чином: 15% від загальної вартості (60658,20 євро) після підписання контракту, 70% від загальної вартості партії обладнання готового до відправки протягом семи банківських днів після отримання від продавця повідомлення-гарантії про готовність обладнання до відвантаження, 15% від загальної вартості партії обладнання сплачується покупцем протягом 10 днів після здійснення належної поставки партії обладнання по даті поставки в СМR відповідно до виставленого інвойсу.

Окремо передбачено, що покупець зобов`язаний організувати перевезення обладнання з міста Мелара (Італія) в місто Херсон (Україна): право власності на обладнання переходить від продавця до покупця в момент передачі обладнання покупцю або його уповноваженому представнику на складі продавця (Італія, м. Мелара, Віа Параделло,7).

На виконання контракту позивачем здійснено передоплату з валютного рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь нерезидента «BORGHI» S.R.L. (Italy) по реквізитам, вказаним в контракті в розмірі 214413,90 євро (5962211,53 грн.), згідно з платіжними дорученнями: №3 від 24.06.2016 року в розмірі 60658,20 євро, №6 від 09.08.2016 року в розмірі 20364,40 євро, №7 від 15.09.2016 року в розмірі 4363,80 євро, №10 від 27.10.2016 року в розмірі 65695,00 євро, №11 від 28.10.2016 року в розмірі 63322,50 євро.

Поставка іноземної продукції здійснена на загальну суму 213417,00 євро (5956681,29 грн.), відповідно до митних декларацій №3846 від 22 серпня 2016 року на суму 29092,00 євро, №16060 від 11 листопада 2016 року на суму184325,00 євро.

Вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог ПАТ «ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» , суд апеляційної інстанції також враховував, що платіжні доручення в іноземній валюті складаються з першого авансового внеску в розмірі 15% від загальної суми контракту (платіжне доручення №3 від 24 червня 2016 року на суму 60658,50 євро, платіжне доручення №17 від 15 вересня 2016 року на суму 4363,80 євро), а також основної частини платежу в 70% (платіжне доручення №6 від 09 серпня 2016 року на суму 20364,40 євро, платіжне доручення №10 від 27 жовтня 2016 року на суму 65695,00 євро, платіжне доручення №11 від 28 жовтня 2016 року на суму 63332,50 євро). З викладеного суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем було сплачено 85% коштів у відповідності до умов контракту в строк -28 жовтня 2016 року.

Так, порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за експортними, імпортними операціями та відповідальність за порушення законодавчо встановлених строків таких розрахунків визначено Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 185).

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

За приписами статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Постановами Правління Національного Банку України від 28.07.2016 №361 та від 14.09.2016 №386 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 вказаного закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до абзацу 14 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб`єктів господарської діяльності товарів ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту, згідно з абзацом 38 статті 1 вказаного Закону є момент перетину товаром митного кордону України або переходу прав власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов`язаних з переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з підпунктами 23, 35 статті 1 Митного Кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов`язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація. Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до частин 1, 2 статті 43 Митного кодексу України товари і транспорті засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно з частиною 5 статті 43 Митного кодексу України митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що датою імпорту є дата фактичного перетину митного кордону України,

Суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення обґрунтовано виходив також з того, що оскільки авансовий зовнішньоекономічний платіж позивачем був здійснений 30.06.2016 р., а товар перетнув митний кордон України 11.11.2016 р., що підтверджується платіжними дорученнями та митною декларацією, розрахунки по імпортній операції були здійснені з порушенням встановленого строку (120 днів), а тому контролюючим органом правомірно застосовано до позивача пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 36988,84 грн.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування судом норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341 345 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у Херсонській області правонаступником - Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" - залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі № 821/711/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду