ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2020 року

Київ

справа №821/819/17

касаційне провадження №К/9901/30949/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 (суддя Войтович І.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (головуючий суддя - Бойко А.В., судді: Димерлій О.О., Єщенко О.В.) у справі № 821/819/17 за позовом Приватного підприємства «Старком-Агро» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Старком-Агро» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2017 №0001881201 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9816,75 грн.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 11.07.2017 позовні вимоги задовольнив.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.10.2017 постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 залишив без змін.

Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14, пункту 201.10 статті 201, пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередні інстанцій).

Зокрема, наголошує на тому, що матеріалами справи підтверджується факт допущення позивачем зафіксованих актом перевірки порушень щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних. Крім того, податковий орган вказав на те, що законодавством не встановлено строків укладення договору про визнання електронних документів, а позивач, ініціюючи реєстрацію податкових накладних, був обізнаний у тому, що договір про визнання електронних документів не підписаний.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Приватного підприємства «Старком-Агро», за результатами якої складено акт від 17.02.2017 № 49/21-22-12-01/40288215.

Зафіксовані вказаним актом перевірки порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.03.2017 №0001881201 про застосування штрафних санкцій у розмірі 10 % в сумі 10585 грн. на підставі пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За висновками податкового органу, податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 105849,93 грн., складені у квітні 2016 року, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з пропуском граничного строку такої реєстрації на 1-4 дні.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 06.03.2017 №0001881201 залишене без змін.

Звертаючись з цим позовом до суду, позивач оскаржив вказаний акт індивідуальної дії в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9816,75 грн. за затримку реєстрації податкових накладних, виписаних у період з 01.04.2016 по 04.04.2016.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних від 01.04.2016 № 1, від 04.04.2016 № 2, 3, 4, 6, 7, 8 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних була наслідком бездіяльності контролюючого органу, а не протиправності дій/бездіяльності Приватного підприємства «Старком-Агро», що виключає підстави для застосування до позивача відповідальності.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Враховуючи викладене, податкові накладні підлягають реєстрації платником податку на додану вартість у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Так, у спірній ситуації, податкові накладні Приватного підприємства «Старком-Агро», виписані 01.04.2016, 04.04.2016 були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 20.04.2016, в той час, коли встановлений законодавством граничний термін їх реєстрації закінчився 16.04.2016 та 19.04.2016 відповідно.

Згідно з пунктом 1201.1. статті 1201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Отже, допущення платником податку податкового правопорушення щодо недотримання граничного строку реєстрації податкових накладних має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого залежить від кількості пропущених днів реєстрації.

При цьому, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вищенаведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

З системного аналізу наведених положень вбачається, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач 08.04.2016 як новостворене підприємство у зв`язку з виготовленням та отриманням відкритих ключів посилених сертифікатів надіслав засобами електронного зв`язку до органів ДФС договір № 080420161 про визнання електронних документів.

Приватним підприємством «Старком-Агро» 08.04.2016 отримано квитанцію № 1 про отримання та збереження документу.

При цьому квитанція № 2 щодо прийняття/відхилення договору про визнання електронних документів отримана позивачем 20.04.2016, після чого Приватному підприємству «Старком-Агро» вдалося зареєструвати податкові накладні, виписані 01.04.2016, 04.04.2016.

Відповідно до підпункту 19-1.1.28 пункту 19-1.1 статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують, зокрема, функції щодо надання консультацій відповідно до цього Кодексу, законодавства з питань сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з роз`ясненням, яке міститься у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної фіскальної служби України у категорії 401.02 порядок отримання послуги електронного цифрового підпису, термін розгляду з боку органів Державної фіскальної служби договору про визнання електронних документів, надісланих платником в електронній формі, не перевищує 5 робочих днів.

З урахуванням вищезазначеного судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною причиною реєстрації податкових накладних від 01.04.2016, 04.04.2016 з пропуском граничного строку слугувала затримка надсилання податковим органом позивачу рішення (квитанції №2) щодо наслідків розгляду поданого договору про визнання електронних документів.

Враховуючи викладене, допущення несвоєчасної реєстрації податкових накладних позивачем у даному випадку не мало ознак протиправності з боку Приватного підприємства «Старком-Агро» та відбулося не з його вини. Такий факт був наслідком незабезпечення умов для виконання позивачем свого податкового обов`язку.

За встановлених обставин у сукупності, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій за затримку сплати реєстрації податкових накладних є правильними.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 у справі № 821/819/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк