ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 822/112/16

адміністративне провадження № К/9901/14165/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016р. (судді - Сторчак В.Ю., Ватаманюк Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо фінансування його, як страхувальника-роботодавця для виплати допомоги по вагітності та пологам;

стягнути з відповідача 11575,20 грн фінансування для виплати допомоги по вагітності та пологам.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем не виконано положення статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та допущено протиправну бездіяльність щодо нездійснення фінансування йому, як страхувальнику-роботодавцю, для виплати допомоги по вагітності та пологах. Посилається на те, що його працівник ОСОБА_2 на час прийняття на роботу була вагітною, мала на утриманні одну дитину віком до 14 років, а тому відповідно до положень КЗпП України з нею було укладено трудовий договір по сумісництву, на неповний робочий день, із отриманням заробітної плати за фактично виконану роботу, що підтверджується належними доказами, порушень норм КЗпП України при прийнятті на роботу, встановленні робочого часу та розміру заробітної плати він не допустив, у зв`язку з чим відповідач безпідставно відмовив провести перерахунок відповідних сум коштів.

08.02.2016р. позивач звернувся до суду із клопотанням про відкликання позовної заяви в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо фінансування йому, як страхувальнику-роботодавцю, для виплати допомоги по вагітності та пологах. (а.с. 15)

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2016р. позовну заяву в частині відкликаних позовних вимог повернуто позивачу в порядку п. 2 ч. 3 ст. 108 КАС України. (а.с. 17)

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2016р. позов задоволено.

Стягнуто з Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції на користь позивача 11575,20 грн, як фінансування виплати допомоги по вагітності та пологах.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016р. постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами допущено порушення норм процесуального права, оскільки ця справа не підсудна для розгляду адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства після його відмови до початку відкриття провадження у справі від позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Вважає, що розгляд позовної вимоги лише про стягнення коштів в такому випадку відповідно до положень ч. 2 ст. 21 КАС України підлягає розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Крім того, посилається на те, що порушень норм права щодо виплати допомоги по вагітності і пологах він не допускав, ОСОБА_2 працювала за трудовим договором за сумісництвом, з оформленням Актів-приймання фактично виконаної роботи та проведенням відповідної її оплати.

При цьому посилається на те, що апеляційним судом невірно трактовано норми законів, а тому помилковим є висновок суду про те, що виплата працівникові заробітної плати повинна здійснюватись за фактично відпрацьований час на підставі обліку робочого часу на підприємстві, коли правильним є оплата праці за фактично виконану роботу працівником, який працює за сумісництвом. А тому висновок апеляційного суду про те, що виплати за результатами робіт може відноситись лише до договорів підряду (цивільно-правового характеру), а не трудових відносин, суперечить ч. 1 ст. 97 КЗпП України.

Також вважає, що висновки апеляційного суду про те, що розмір середньоденної допомоги (91,87 грн) по вагітності і пологах ОСОБА_2 значно перевищував розмір середньоденної заробітної плати по регіону є припущеннями суду і не ґрунтуються на будь-яких доказах, оскільки такий розмір зазначено на офіційному веб-сайті управління статистики і становить 4243 грн за місяць, що в перерахунку на календарний день складає 136,87 грн, що значно менше, ніж 91,87 грн допомоги для ОСОБА_2 .

Посилання суду на повідомлення прокуратури, як на підставу для бездіяльності, є безпідставними, оскільки є висновок відділу поліції про відсутність ознак кримінального та адміністративного правопорушення.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.12.2015р. позивач звернувся до Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з заявою-розрахунком про фінансування матеріального забезпечення ОСОБА_2 (листок непрацездатності серії АГЩ №017840 з 07.12.2015р. по 10.04.2016р.) на виплату допомоги по вагітності і пологах у сумі 11575,20 грн. (а.с. 5; 14)

Листом від 14.12.2015р. Старокостянтинівська міська виконавча дирекція Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повернула заяву-розрахунок №375 від 11.12.2015р. позивачу на доопрацювання та зобов`язала у зв`язку із значним перевищенням середньоденної допомоги по вагітності та пологах застрахованої особи ОСОБА_2 рівня середньоденної допомоги по регіону, з метою уникнення порушень чинного законодавства та прав застрахованої особи на отримання допомоги у встановленому Законом розмірі на підставі п. 4 ст. 15 Закону України №1105 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», надати копію наказу про прийняття на роботу, копію табелю обліку робочого часу, копію листка непрацездатності АГЩ №01840, копії документів про нараховану заробітну плату та про сплату обов`язкових платежів із сум заробітної плати. (а.с. 44)

30.12.2015р. позивач на виконання вимог повідомлення Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надіслав доопрацьовану заяву-розрахунок до якої надав: копію наказу про прийняття на роботу, копію трудового договору, копію Акту-прийому передачі робіт, копію банківського документу про перерахунок єдиного соціального внеску, копія банківського документу про перерахунок військового збору, копія банківського документу податку на доходи фізичних осіб, копію листка непрацездатності та заяву-розрахунок від 29.12.2015р. (а.с. 4)

Листом від 16.02.2016р. Старокостянтинівська міська виконавча дирекція Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомила позивача про те, що у зв`язку зі значною сумою виплат допомоги по вагітності і пологах одному і тому ж найманому працівнику, з метою уникнення можливих зловживань з боку посадових осіб документи стосовно виплати допомоги по вагітності і пологах ОСОБА_2 направлені до прокуратури. (а.с. 25)

При цьому позивача повідомлено про те, що рішення про виплату допомоги буде прийнято після завершення перевірки.

Оскільки після доопрацювання позивачем заяви-розрахунку, відповідач коштів для виплати допомоги по вагітності та пологах не виплатив, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача правових підстав для відмови у здійсненні фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду на виплату ОСОБА_2 допомоги по вагітності та пологах, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримані вимоги Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затв. постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010р. №26, щодо надання документів необхідних для виплати допомоги по вагітності та пологам, а саме - на підставі листка непрацездатності серії АГЩ №017840 подано заяву - розрахунок для здійснення фінансування виплати допомоги по вагітності та пологах.

Суд виходив з безпідставності посилань відповідача на наявність між позивачем та ОСОБА_3 цивільно-правових, а не трудових відносин, мотивуючи це тим, що наявність трудових відносин між вказаними особами підтверджується наказом про прийняття на роботу за сумісництвом, трудовим договором, звітом про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, табелем обліку використання робочого часу, а також індивідуальними відомостями Пенсійного фонду України про застраховану особу, які свідчать про зарахування стажу роботи у позивача до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії.

Суд дійшов висновку, що той факт, що оформлений трудовий договір між позивачем та ОСОБА_2 не відповідає формі, затвердженій наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001р. №260 не є беззаперечним доказом, що цей договір є цивільно-правовим та не позбавляє позивача права на отримання відшкодування виплат ОСОБА_2 , передбачених Законом.

При цьому суд виходив з того, що за відсутності визнання трудового договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , у передбаченому порядку як цивільно-правового договору не може бути підставою для висновку відповідача про звільнення від обов`язку для здійснення фінансування підприємця для виплати допомоги по вагітності та пологах.

Також суд першої інстанції виходив з того, що наявність внесених Старокостянтинівською місцевою прокуратурою відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань №42016240220000008 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, також не є підставою для не здійснення фінансування позивача для виплати допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_2 , передбачених Законом №1105-XIV, а тому оскільки відповідачем не доведена правомірність не здійснення фінансування позивача як страхувальника-роботодавця для виплати допомоги по вагітності та пологах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у зв`язку із значною сумою виплат допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_2 відповідач мав всі вагомі підстави для перевірки відомостей, наданих позивачем для виплати допомоги, що є не тільки правом Фонду, але й встановленим законом обов`язком.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не відмовлено позивачу у здійсненні виплати фінансування для виплати допомоги по вагітності та пологам, а тільки повідомлено, що фінансування матеріального забезпечення буде здійснено після завершення перевірки документів Старокостянтинівською місцевою прокуратурою, а відтак висновок про порушення прав позивача судом першої інстанції зроблено передчасно.

Підставою для проведення перевірки, за висновком суду, слугували вагомі обставини, а саме - посадовими особами відповідача виявлено, що в грудні 2015 року на адресу Фонду надійшло 6 заяв-розрахунків від різних страхувальників, але на одну і ту ж застраховану особу ОСОБА_2 з приводу надання соціальної допомоги по причині вагітності останньої, і в кожному з цих випадків остання була прийнята на роботу 16.11.2015р., а 07.12.2015р. вже отримала право на допомогу по вагітності і пологах. І хоча в кожному окремому випадку -сума виплат є відносно незначною по сукупності всіх шести випадків одна і та ж особа має намір отримати більше 60 тис грн соціальної допомоги, у зв`язку з чим відповідач звернувся до прокуратури з проханням здійснити перевірку правомірності призначення такої значної виплати.

Крім того, апеляційний суд виходив з того, що з трудового договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_4 , оплата праці здійснювалася один раз по факту надання послуг, про що складався Акт приймання-здачі виконаних робіт. При цьому облік робочого часу не здійснювався та трудова книжка не заповнювалась.

За висновком апеляційного суду, та з огляду на те, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовий договір регулює сам процес трудової діяльності, а за підрядними роботами оплачується не процес праці, а її результат, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами приймання виконаних робіт, на підставі яких провадиться їх оплата, наданий позивачем договір містить всі ознаки цивільно-правової угоди, притаманні для договорів підряду та/або надання послуг.

Апеляційним судом при прийнятті рішення враховано невиконання вимоги суду позивачу про надання для порівняння відомостей про кількість найманих ним працівників та розмір їх заробітної плати.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних доводів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105-ХІV) документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п`яти днів після винесення відповідного рішення.

Відповідно до статті 34 Закону №1105-ХІV фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому Правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

22.12.2010р. Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято Порядок від 22.12.2010р. №26 (далі - Порядок №26), яким врегульовано, з-поміж іншого, умови фінансування Фондом страхувальників для надання ними матеріального забезпечення, в тому числі, допомоги по вагітності та пологах.

Відповідно до пункту 7 Порядку №26 при опрацюванні заяви-розрахунку робочі органи Фонду перевіряють правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно пункту 8 Порядку №26 робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку.

Таким чином, чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством та прийнятим на його виконання нормативно-правовими актами було визначено порядок фінансування страхувальників та дані, які підлягають перевірці для прийняття рішення про таке фінансування.

Встановлення чи перевірка Фондом інших відомостей (змісту трудового договору, наявності між працівником і позивачем трудових відносин, наявності інших зловживань з боку працівника) на стадії перевірки заяви -розрахунку чинним законодавством не передбачено.

Такі факти можуть бути встановлені за наслідками планової чи позапланової перевірки, проведеної органами Фонду у встановленому законом порядку відповідно до Інструкції, затв. постановою Правління Фонду від 22.12.2010р. №29.

В свою чергу, за правилами частини 4 статті 32 Закону №1105-ХІV надміру виплачені суми матеріального забезпечення за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім`ї стягуються з них у судовому порядку.

Таким чином, не забезпечивши своєчасно фінансування витрат на виплату допомоги по вагітності і пологах, відповідач допустив протиправну бездіяльність, а тому суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що розгляд цієї справи не віднесено до юрисдикції адміністративних судів є безпідставним, оскільки фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам є законодавчо визначеним повноваженням відповідача, який у спірних правовідносинах виконує щодо позивача владно-управлінські функції.

При цьому, для вирішення спору у цій справі судам попередніх інстанцій необхідно було встановити чи мала місце з боку відповідача бездіяльність, а відсутність такої позовної вимоги не звільняє суди від встановлення таких обставин в силу вимог статті 242 КАС України щодо законності та обгрунтованості судового рішення.

В свою чергу кошти, стягнення яких вимагає позивач у цій справі, є фінансуванням витрат страхувальника, а не відшкодуванням заподіяної шкоди, а тому посилання позивача на положення частини 2 статті 21 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) також є безпідставним.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись статтями 345 352 356 359 КАС України,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016р. скасувати, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2016р. залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук