ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 822/1167/17
адміністративне провадження № К/9901/27851/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №822/1167/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ванакір» до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Управління державного казначейства України у м. Хмельницькому, про визнання дій протиправними та стягнення коштів, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ванакір» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2017 (суддя Салюк П.І.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 (головуючий суддя Сапальова Т.В., судді: Матохнюк Д.Б., Боровицький О. А.)
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Ванакір» звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просило визнання протиправними дії відповідача щодо оформлення та доставки до банку інкасового доручення (розпорядження) від 30.03.2017 №380 та стягнути на користь позивача кошти в сумі 1233884,47грн.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 06.11.2017 адміністративний позов залишив без задоволення.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 16.01.2018 залишив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2017 без змін.
ТОВ «Ванакір» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2017, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 у справі №822/1167/17 та ухвалити нове судове рішення, яким визнати протиправними дії податкового органу, що полягають в оформленні та доставці до банку інкасового доручення, стягнути з податкового органу через Казначейство на користь позивача 1' 233' 884,47грн.
Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі №822/1167/17.
Ухвалою суду від 13.12.2021 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 14.12.2021.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, статті 19 Конституції України, статтей 103 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Як вважає позивач, відповідач протиправно оформив та подав до установи банку інкасове доручення на стягнення з позивача коштів відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2017, при цьому встановивши дату набрання законної сили судовим рішенням за допомогою відомостей з Єдиного реєстру судових рішень. Позивач зазначає, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2017 Товариством оскаржена в апеляційному порядку, а відтак не набрала законної сили.
Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, де податковий орган вказує, що відомості про набрання законної сили постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2017 ним отримано з Єдиного реєстру судових рішень. Порядком ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначено, що відомості про дату набрання судовим рішенням законної сили надсилаються до реєстру не пізніше наступного дня після набрання чинності таким судовим рішенням. За таких обставин, відповідач зазначає, що діяв у межах наданих йому повноважень та у передбачений законом спосіб.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.03.2017 Хмельницьким окружним адміністративним судом розглянуто адміністративну справу №822/161/17 за позовом ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до ТОВ "Ванакір" про стягнення податкового боргу.
Постановою суду першої інстанції від 10.03.2017 позовні вимоги задоволено, ухвалено стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 9' 776' 688грн. 09коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
29.03.2017 відповідальним працівником Хмельницького окружного адміністративного суду на підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду внесені дані до Єдиного державного реєстру судових рішень про набрання постановою від 10.03.2017 законної сили 28.03.2017.
У свою чергу, 29.03.2017 ТОВ "Ванакір" подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції від 10.03.2017, провадження за якою Вінницьким апеляційним адміністративним судом було відкрито 06.04.2017.
30.03.2017 ДПІ у м. Хмельницькому на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру судових рішень, про набрання законної сили постановою від 10.03.2017 реалізовано своє право на виставлення інкасового доручення №380 від 30.03.2017 про стягнення з ТОВ "Ванакір" 9' 776' 688грн. 09коп. податкового боргу відповідно до пунктів 95.1-95.3 статті 95 Податкового кодексу України.
Відповідно до банківської виписки від 20.04.2017 Головне управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області 18.04.2017 здійснило списання з рахунку ТОВ "Ванакір" коштів у сумі 1' 233' 884грн. 47коп. на виконання інкасового доручення.
Не погодившись з вказаними діями, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовні вимоги, суди виходили з того, що дії відповідача при оформленні та доставці до банку інкасового доручення вчинені з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки інформація про набрання законної сили постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2017 була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Переглядаючи постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 3 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Положеннями статті 14 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень №740 від 25.05.2006 визначено, що відомості про дату набрання законної сили судовим рішенням надсилаються до Реєстру не пізніше наступного дня після набрання чинності таким рішенням.
Суди вказали, що відповідач, отримавши інформацію з офіційного джерела (Єдиний державний реєстр судових рішень) про те, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2017 у справі №822/161/17 набрала законної сили 28.03.2017, на законних підставах реалізував своє повноваження виставити інкасове доручення №380 від 30.03.2017.
З урахуванням наведеного, відповідач мав підстави вважати, що рішення суду від 10.03.2014 у справі №822/161/17 набрало законної сили, а тому при оформленні та доставці до банку інкасового доручення №380 від 30.03.2017 діяв правомірно.
Разом з тим, положеннями Закону України "Про доступ до судових рішень" встановлено, що Єдиний державний реєстр судових рішень є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, Судом з`ясовано, що постановою Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №822/161/17 за позовом Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ванакір» про стягнення податкового боргу, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2017 про задоволення позову та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, якою рішення суду першої інстанції залишено в силі - залишені без змін.
У справі, що розглядається, доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 340 349 350 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ванакір» залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 у справі №822/1167/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
-------------------
-------------------
-------------------
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду