№ 822/1628/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 822/1628/17

адміністративне провадження № К/9901/24136/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л., -

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Шевчука О.П., суддів: Салюка П.І., Блонського В.К.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Ватаманюка Р.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Сторчака В.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до МВС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області, про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати рішення МВС щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу, викладеної у формі листа №15/2-1050 від 30.03.2017 протиправним;

- зобов`язати МВС повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850), про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням вищої, а саме ІІ групи інвалідності.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 04 липня 2017 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність МВС щодо неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 щодо нарахуванні одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

Зобов`язав Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", а також Порядку № 850 по заяві ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов`язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги, проте відповідач, не прийнявши за результатом розгляду документів про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, жодного з зазначених вище рішень, всупереч пункту 9 Порядку № 850, листом від 30 березня 2017 року №15/2-1050 повернув ліквідаційній комісії УМВС України в Хмельницькій області матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без розгляду.

Спосіб, у який МВС розглянуло заяву та документи про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Законом № 565-ХІІ та Порядком № 850 не передбачені.

Отже, при розгляді даної адміністративної справи суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, шляхом визнання протиправною бездіяльності МВС щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 щодо нарахування одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України, а також у зв`язку з неприйняттям МВС рішення, передбаченого пунктом 9 Порядку № 850 - шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути та прийняти відповідно до чинного законодавства України по заяві ОСОБА_1 рішення щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

04 жовтня 2017 року МВС звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постановлені у цій справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У скарзі посилається на те, що відповідно до вимог статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання позову) дана справа предметно підсудна місцевому загальному суду, як адміністративному суду.

Оскільки позивачу третю групу інвалідності було встановлено 13.01.2014 у той час як другу групу встановлено 17.01.2017, тобто зі спливом 2 років після первинного встановлення інвалідності, у зв`язку з чим відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою МВС.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 лютого 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Бевзенко В.М., судді: Данилевич Н.А., Шарапа В.М.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2020 року на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року № 682/0/78-20 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Калашнікова О.В., судді: Білак М.В., Губська О.А.

Ухвалою від 16 липня 2020 року Верховний Суд задовольнив заяви суддів Калашнікової О.В., Білак М.В., Губської О.А. про самовідводи та відвів цих суддів від участі у касаційному розгляді даної справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2020 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю.. Мороз Л.Л., справу передано судді-доповідачу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

27.01.2014 старшого сержанта міліції ОСОБА_1, міліціонера - водія обслуговуючого персоналу і охорони Дунаєвського районного відділу УМВС звільнено з органів внутрішніх справ, на підставі рапорту від 25.12.2013 та свідоцтва про хворобу від 25.12.2013 №349.

13.01.2017 позивач проходив первинну медико-соціальну експертизу в Хмельницькій обласній МСЕК, за результатами якої йому видана довідка серії АВ № 0170920 та встановлена III група інвалідності, причиною інвалідності є захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України. Інвалідність встановлено до 01.02.2017, з датою чергового переогляду на січень 2017 року.

03.01.2017 позивач пройшов повторний огляд медико-соціальної експертної комісії, якою встановлено вищий відсоток втрати працездатності та II групу інвалідності, причина якої пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ № 0862918.

17.01.2017 позивач отримав довідку МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0017856, в якій зазначено, що ступінь втрати професійної працездатності у відсотках становить 60 %, причиною втрати працездатності є захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Після отримання, та на підставі вищевказаних документів, згідно зі статтею 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ, а також Порядку №850, позивач звернувся з заявою до МВС України у Хмельницькій області, з метою нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням II групи інвалідності.

07.04.2017 позивач отримав відповідь ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області від 05.04.2017 №343/121/29/03-2017 разом із копією листа МВС №15/2-1050 від 30.03.2017 в якому зазначено, що документи ОСОБА_1 повернуто без розгляду з підстав невідповідності законодавству.

Позивач не погодився із такими діями відповідача і звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Щодо порушення правил предметної підсудності, визначених статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), в редакцій до 15 грудня 2017 року, слід вказати таке.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 18 КАС місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частина перша статті 18 КАС була доповнена пунктом 4 згідно із Законом України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», у абзац одинадцятий пункту 1 розділу ХІІ Прикінцевих положень якого були внесені зміни Законом України від 2 грудня 2010 року № 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі до юрисдикції адміністративних судів та вилучення із цивільної юрисдикції спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Ці процесуальні норми мають предметний, імперативний, пріоритетний характер і визначають, що незалежно від того, хто є суб`єктом владних повноважень, спір фізичної особи з таким суб`єктом з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, інших соціальних виплат, до категорії яких відноситься й питання призначення і виплата одноразової грошової допомоги, підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду. Відповідно до вимог частини першої статті 23 цього Кодексу такий та подібні спори розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

Ні предмет спору цієї справи, ні суб`єктний склад її учасників у розумінні положень статті 24 КАС не дають підстав поширювати розгляд і вирішення його колегією окружного адміністративного суду у складі трьох суддів.

Отже, ця справа підсудна саме місцевому суду як адміністративному, бо предметом спору є соціальна виплата - одноразова грошова допомога, на розгляд і вирішення якого не поширюється інша підсудність.

Така правова позиція щодо застосування процесуальної норми права викладена у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № К/9901/34434/18.

З огляду на викладене, судове рішення ухвалено судом першої інстанції з порушенням правил предметної юрисдикції (підсудності), а суд апеляційної інстанції на вказане порушення уваги не звернув, хоча в апеляційній скарзі заявником вказувалося на таке порушення.

Разом із цим слід зазначити, що 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України.

Розмежування предметної юрисдикції адміністративних справ передбачено у статті 20 КАС, у редакції чинній після 15 грудня 2017 року.

Відповідно до норм зазначеної статті:

1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

2. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Аналіз норм цієї статті дає підстави для висновку про те, що після 15 грудня 2017 року розгляд справ, зокрема предметом розгляду якої є соціальна виплата, за підсудністю віднесено до окружних адміністративних судів.

Проте, не дивлячись на зміни у процесуальному законодавстві, справа на момент її розгляду у суді першої інстанції розглянута та вирішена неповноважним складом суду.

Дану помилку, з урахуванням повноважень судів апеляційної та касаційної інстанцій, передбачених статтями 317 та 353 КАС, у редакції чинній після 15 грудня 2017 року, можливо виправити шляхом скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до цього суду, під час якого суд апеляційної інстанції має прийняти рішення з урахуванням зазначеної правової позиції.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341 344 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.Ю. Бучик

Л.Л. Мороз