ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 822/1808/17
адміністративне провадження № К/9901/52832/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 822/1808/17
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, звільнення зі служби та поновлення на посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду (суддя Лабань Г. В.) від 08 лютого 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Боровицький О. А., Матохнюк Д. Б., Ватаманюк Р. В.) від 15 травня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ № 895 від 31 травня 2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого ВРЗ у СГД СВ Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 ;
- визнати незаконним та скасувати наказ № 181 о/с від 31 травня 2017 року по особовому складу про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (в зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) слідчого ВРЗ у СГД СВ Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітана поліції" ОСОБА_1 ;
- поновити на посаді слідчого СВ Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 ;
- виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;
- зобов`язати зарахувати час вимушеного прогулу в стаж роботи в Національній поліції України.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що спірні накази винесено з порушенням вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини, а висновки службового розслідування, не відповідають обставинам справи.
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
4. Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, 08 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
5. Ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: Бевзенко В. М. - суддя-доповідач, Данилевич Н. А., Желтобрюх І. Л.) від 13 червня 2018 року відкрито касаційне провадження та установлено строк для подання відзиву.
6. 03 липня 2018 року до Верховного Суду від Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому відповідач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
7. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 717/0/78-20 від 30 квітня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
8. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 квітня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Дашутін І. В., Шишов О. О.
9. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді слідчого ВРЗ у СГД СВ Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.
11. Встановлено, що до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області надійшов лист виконуючого обов`язки начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області Грицака Б. О. від 05 травня 2017 року № 13-22-19-17/2748 про неправомірні дії капітана поліції ОСОБА_1 у приміщенні вказаної установи та призначення ревізії у кримінальному провадженні № 12016240010002603 із обов`язковою умовою її проведення у присутності потерпілої гр. ОСОБА_2 .
12. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13 лютого 2017 року, за результатами розгляду клопотання слідчого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12016240010002603 призначено позапланову виїзну ревізію відділу капітального будівництва УМВС України в Хмельницькій області.
13. У листі, зокрема, зазначено, що строки проведення вказаного позапланового контрольного заходу слідчим ОСОБА_1 в порушення п. 2.4. Порядку взаємодії органів державно контрольно-ревізійної служби, прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом від 19 жовтня 2006 року № 346/1025/685/53 з Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області не погоджувалися, звернення про проведення ревізії ВКБ УМВС ним не направлялось.
Питання, що визначенні в ухвалі суду за клопотанням слідчого ОСОБА_1 , сформовані не кваліфіковано, частина яких може бути досліджена лише фахівцями-будівельниками або під час проведення відповідної експертизи. Ні в ухвалі суду, ні в інших постановах слідчого не зазначено про факти, що свідчать про порушення об`єктом контролю - підконтрольною установою законів, що відповідно до п. 2.4 Порядку взаємодії і є однією з підстав проведення позапланової ревізії. З метою організації проведення ревізії, 25 квітня 2017 року Управлінням направлено 2 примірники Програми ревізії, із сформованими питаннями, що підлягають перевірці відповідно до компетенції органів державного фінансового контролю, які того ж дня повернуті ОСОБА_1 без погодження з вказівкою усунути недоліки, яких по факту Управлінням при складанні програми ревізії не допущено.
14. Також, у листі йдеться про те, що 26 квітня 2017 року та 04 травня 2017 року в приміщенні Управління слідчим ОСОБА_1 допущено прояви неетичної поведінки під час виконання службових обов`язків під час погодження програми позапланової ревізії ВКБ УМВС, зокрема зухвала поведінка, недотримання культури спілкування, недоброзичливість, прояви неповаги у формі образливих висловів та погроз працівникам Управління, критикування діяльності Управління, як державного органу та його посадових осіб.
15. На підставі наведеного, наказом начальника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області № 774 від 13 травня 2017 року відносно ОСОБА_1 призначене службове розслідування.
16. Згідно наказу № 774 проведення службового розслідування доручено комісії у складі голови - заступника начальника УКЗ - начальника ВІОС ГУНП в Хмельницькій області майора поліції Кузьміна П. П., членів: старшого інспектора з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Сторожука І. Я., слідчого ОМВ СУ ГУНП в Хмельницькій області майора поліції Гуменної З. В .
17. По завершенню вказаного службового розслідування, начальником ГУНП в Хмельницькій області Семенишиним М. О. , 22 травня 2017 року затверджено висновок за матеріалами службового розслідування.
18. У висновку службового розслідування встановлено, що у провадженні слідчого ОСОБА_1 перебувало кримінальне провадження № 12016240010002603 від 28 квітня 2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.
19. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13 лютого 2017 року задоволено клопотання слідчого та призначено у даному кримінальному провадженні позапланову виїзну ревізію ВКБ УМВС України в Хмельницькій області за період часу з 01 жовтня 2010 року по 01 грудня 2016 року. Проведення позапланової ревізії доручено Управлінню Західного офісу Державної аудиторської служби в Хмельницькій області.
20. 24 квітня 2017 року слідчим СВ Хмельницького ВП ГУНП в області винесено постанову про проведення у кримінальному провадженні позапланової виїзної ревізії в присутності потерпілої.
21. Постановою прокурора Хмельницької місцевої прокуратури юриста З класу Іванова Є. В. від 17 травня 2017 року вищевказану постанову слідчого ОСОБА_1 скасовано з підстав необґрунтованості та незаконності і згідно пункту 3 резолютивної частини така постанова оскарженню не підлягає, а відтак є остаточною.
22. Також зазначено, що у листі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області йдеться про те, що 26 квітня 2017 року ОСОБА_1 перебуваючи у вказаній установі допускав прояви неетичної поведінки під час виконання службових обов`язків в ході погодження програми позапланової ревізії ВКБ УМВС України в Хмельницькій області, а саме поводив себе зухвало, не дотримувався культури спілкування, був недоброзичливим, проявив неповагу у формі образливих висловів працівникам Управління, критикував діяльність Управління, як державного органу та його посадових осіб. 04 травня 2017 року в службовому приміщенні об`єкта контролю ОСОБА_1 були висловлені погрози в адресу працівників, які проводять контрольний захід, що полягали у негативних наслідках для Управління в разі невиконання його вказівок щодо проведення ревізії.
23. Під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відмовився від надання письмових чи усних пояснень на підставі ст. 63 Конституції України.
24. Згідно довідки сектору психологічного забезпечення УКЗ ГУНП від 22 травня 2017 року ОСОБА_1 включений до групи посиленої психологічної уваги.
25. Службовим розслідуванням також встановлено вчинення ОСОБА_1 грубих порушень службової дисципліни, що виразилося у порушенні норм та вимог ст. 19 68 Конституції України, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 1, 2, 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», ст. 37, 38, 42 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ст. 2 9 110 Кримінального процесуального кодексу України, розділів 2, 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, п. 1.4 Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 09 серпня 2012 року № 686, Присяги поліцейського (ст. 64 ЗУ «Про Національну поліцію»), інших нормативно-правових актів, що призвело до обґрунтованого оскарження дій працівника поліції. І як наслідок комісією, яка провела службове розслідування було рекомендовано на слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції.
26. Наказом начальника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області № 895 від 31 травня 2017 року, слідчого ВРЗ у СГД Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції.
27. Наказом ГУНП в Хмельницькій області № 181 о/с від 31 травня 2017 року «По особовому складу», відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) капітана поліції ОСОБА_1 , слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого відділу Хмельницького відділу поліції ГУНП, з 31 травня 2017 року.
28. Вважаючи накази відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
29. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що приймаючи спірні накази, відповідач діяв у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
30. Суди зазначили, що позивач безвідповідально та недисципліновано ставився до своїх службових обов`язків, про що свідчить результати службового розслідування, яке проведено відповідно до вимог Інструкції № 230, що свідчить про об`єктивність таких висновків.
31. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
32. Зокрема, скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи щодо наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, не враховано порушення відповідачем вимог Інструкції, яка забороняє проводити службове розслідування зацікавленими особами, тощо.
33. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми матеріального та процесуального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями про відмову у задоволенні позовних вимог.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
34. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
35. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
36. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
37. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02 липня 2015 року (далі - Закон № 580).
38. Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
39. Пунктами 1, 3, 4 ст. 59 Закону № 580 встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
40. Відповідно до п. 9 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» № 901-VIII від 23 грудня 2015 року, (який набрав чинності з 28 грудня 2015 року), встановлено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» № 3460-IV від 22 лютого 2006 року.
41. Зазначений Статут визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
42. Згідно ст. 1 Дисциплінарного Статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
43. Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного Статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
44. Згідно ст. 5 Дисциплінарного Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
45. Обов`язки осіб рядового і начальницького складу, визначені ст. 7 Дисциплінарного Статут визначені, а саме: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
46. Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
47. Згідно ст. 14 Дисциплінарного Статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
48. Відтак, суди вірно зазначили, що передумовою звільнення посадової особи за вчинення дисциплінарного проступку, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення, слугувало неналежне виконання службових обов`язків.
Також, судами на підставі зазначених вище норм, пояснень сторін та досліджених матеріалів службового розслідування, дійшли висновку, що позивач безвідповідально та недисципліновано ставився до своїх службових обов`язків.
50. Відтак, суди дійшли висновку, що накладаючи на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з поліції за порушення дисципліни відповідач правомірно виходив з того, що ним вчинено проступок, який виразився у неналежному виконанні своїх службових обов`язків та порушень норм та вимог ст. 19 68 Конституції України, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 1, 2, 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», ст. 37, 38, 42 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ст. 2 9 110 Кримінального процесуального кодексу України, розділів 2, 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179.
51. Також, судами надано оцінку, що у ОСОБА_1 наявні порушення службової дисципліни, що підтверджуються наказами ГУНП від 27 лютого 2017 року № 306, від 13 березня 2017 року № 400, якими він притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді суворої догани та попередження про неповну посадову відповідність, за неналежне виконання службових обов`язків та службової дисципліни, зокрема порушень вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» Кримінального процесуального кодексу України.
52. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вчинення позивачем зазначеного проступку підтверджується наявними у справі матеріалами службового розслідування та складеним за результатами цього службового розслідування висновком.
53. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що спірні накази прийняті в межах та у спосіб, що передбачено чинним законодавством, процедурних порушень при їх прийнятті судами не встановлено, відтак вони є законними та не підлягають скасуванню.
54. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
55. Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
56. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Ruiz Torija v.Spain серія A. 303-A; п. 29).
57. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.
58. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
59. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
60. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 341 345 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 822/1808/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов