ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 року

м. Київ

справа № 822/3041/17

адміністративне провадження № К/9901/39969/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Ханової Р.Ф., Васильєвої І.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Хмельницький цукровий завод» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду у складі судді Шевчука О.П. від 30 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Совгири Д.І., суддів Курка О.П., Полотнянка Ю.П. від 30 січня 2018 року у справі за позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області до Публічного акціонерного товариства «Хмельницький цукровий завод» про зупинення видаткових операцій на рахунках шляхом накладення арешту на кошти та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року Головне управління ДФС у Хмельницькій області (далі - позивач, Управління) звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Хмельницький цукровий завод» (далі - відповідач, Товариство), в якому просило зупинити видаткові операції на рахунках Товариства шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться в банках, та зобов`язати платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого.

Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначало, що за відповідачем обліковується несплачений податковий борг в розмірі 3526210,47 грн., у зв`язку з чим податковим керуючим складено акт опису майна у податкову заставу. У відповідності до статті 91 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та на підставі Положення про проведення перевірок стану збереження майна платників податків, яке перебуває в податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року №584 (далі - Положення №584), податковим керуючим повідомлено платника податків про проведення перевірки стану збереження заставного майна, яку, однак не вдалося реалізувати через відсутність зв`язку із ліквідатором Товариства та посадових осіб за його місцезнаходженням, відтак складено акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень, що у відповідності до пункту 91.4 статті 91 ПК України є підставою для звернення до суду з вимогою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання останнього виконати законні вимоги податкового керуючого.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 30 листопада 2017 року, яка залишена без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, позов задовольнив.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Товариство перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених ПК України, адже не надало можливості здійснення перевірки стану збереження майна платників податків, яке перебуває в податковій заставі, що згідно пункту 91.4 статті 91 ПК України дає підстави для застосування наслідків, про які просить контролюючий орган.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, а також порушення процесуальних норм, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Свою позицію по суті обґрунтовує тим, що Товариство перебуває в ліквідаційній процедурі за рішенням власників, тому вважає, що приписи статті 97 ПК України, згідно яких майно платника податків у такому випадку використовується у черговості, визначеній відповідно до законодавства, зокрема статті 112 Цивільного кодексу України, є спеціальними та підлягають переважному застосуванню до відповідача у порівнянні з іншими нормами цього Кодексу, відтак зупинення видаткових операцій на рахунках, на яких акумулюються кошти підприємства, що ліквідується, призводить до порушення порядку черговості задоволення вимог кредиторів.

Управління у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.

Судами встановлено, що Товариство перебуває на податковому обліку в Управлінні, з 28 грудня 2015 року згідно відомостей з ЄДРПОУ знаходиться в стані припинення за рішенням засновників.

За відповідачем обліковується несплачений податковий борг в розмірі 3526210,47 грн., у зв`язку з чим контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 09 січня 2013 року №2, яка вручена Товариству 16 січня 2013 року.

Рішенням заступника начальника ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області від 03 серпня 2015 року №16936/10/22-25-23 вирішено передати майно Товариства у податкову заставу та здійснити його опис.

Податковим керуючим складено акт опису майна у податкову заставу від 03 серпня 2015 року №9.

У відповідності до пункту 91.3 статті 91 ПК України та Положення №584, згідно подання заступника начальника управління - начальника відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування ДПІ у м. Хмельницькому податковим керуючим 05 вересня 2017 року оформлено повідомлення №2/25 про перевірку стану збереження майна Товариства (код ЄДРПОУ 00373400; адреса: вул. Заводська, 59, м. Хмельницький), що перебуває у податковій заставі, та призначено перевірку на 18 вересня 2017 року. Вказане повідомлення направлено відповідачу засобами поштового зв`язку та отримано ним 11 вересня 2017 року.

Листом від 14 вересня 2017 року вих. №5/09 ліквідатор Товариства повідомив контролюючий орган про неможливість забезпечення здійснення перевірки стану збереження майна з огляду на перебування його у відпустці та відсутність за місцезнаходженням підприємства посадових осіб, просив перенести перевірку на іншу дату після 10 жовтня 2017 року.

Листом від 10 жовтня 2017 року вих. №14803/10/22-01-17-03-22 Управління повідомило ліквідатора Товариства, що перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, перенесено на 13 жовтня 2017 року. Лист направлено засобами поштового зв`язку та отримано адресатом 12 жовтня 2017 року.

Податковим керуючим 13 жовтня 2017 року з метою проведення перевірки стану збереження заставного майна здійснений вихід за податковою адресою Товариства.

Проте через відсутність зв`язку із ліквідатором Товариства та посадових осіб за його місцезнаходженням здійснити відповідну перевірку не вдалося, про що складений акт від 13 жовтня 2017 року №2/25 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим.

Наведені обставини стали підставою для звернення контролюючого органу до суду із цим позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках.

Так, відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 88.1 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності до підпункту 16.1.9 пункту 16.1 статті 19 ПК України платник податків зобов`язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати її законні вимоги.

Підпунктами 20.1.31, 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України установлено, що контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень; звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

За правилами пунктів 91.1 - 91.3 статті 91 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов`язки, визначені цим Кодексом.

Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У той же час, як установлено пунктом 91.4 статті 91 ПК України, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Наведене вище у сукупності дає підстави дійти висновку, що установлений законом порядок погашення податкового боргу платників податків визначає, що з дня виникнення у платника податків податкового боргу виникає право податкової застави, що передбачає передачу в останню майна платника, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу й оформлюється відповідним актом.

Заходи щодо погашення податкового боргу платника податків контролюючий орган здійснює шляхом стягнення коштів, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для вжиття передбачених законом заходів керівник контролюючого призначає податкового керуючого, який має відповідні права та обов`язки, визначені ПК України, й платник податків зобов`язаний сприяти їх реалізації.

Перешкоджання платником податків, що має податковий борг, виконанню податковим керуючим зазначених повноважень, зокрема у здійсненні перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, є підставою для звернення контролюючого органу до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що за відповідачем обліковується несплачений податковий борг. З огляду на наявність чинної податкової застави, як засобу забезпечення виконання зобов`язання перед контролюючим органом, податковим керуючим у відповідності до статті 91 ПК України та Положення №584 повідомлено платника податків про проведення перевірки стану збереження заставного майна, однак здійснити відповідну перевірку не вдалося, про що складений акт, у якому зафіксовано факт перешкоджання виконання повноважень податковим керуючим.

При цьому у ході розгляду справи Товариство не вказувало на те, що незабезпечення податковому керуючому можливості для проведення ним перевірки стану збереження заставного майна було обумовлено відсутністю законних підстав для її проведення та/або якимось іншими об`єктивними та поважними причинами, а суди таких обставин не встановили.

До того ж, вирішуючи даний спір, судами враховано, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі №822/1958/16 відмовлено у задоволенні позову Товариства про зобов`язання контролюючого органу звільнення всіх його активів, які перебувають у податковій заставі, з податкової застави та припинення обтяжень. В подальшому це рішення апеляційного суду залишено без змін постановою Верховного Суду від 28 травня 2020 року.

З огляду на вказане та нормативне регулювання, зумовлене фактичною правовою природою цих обставин, Верховний Суд вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства та зобов`язання останнього виконати законні вимоги податкового керуючого ґрунтується на правильному застосуванні згаданих вище норм матеріального права.

Здійснення ж процедури ліквідації юридичної особи, не пов`язаної з банкрутством, та черговість задоволення вимог кредиторів, на обставини чого звертає увагу відповідач, не звільняє контролюючий орган від обов`язку здійснення визначених ПК України повноважень, а платника податків, відповідно від виконання законних вимог податкового керуючого, перешкоджання діяльності якого зумовлює настання певних негативних наслідків та застосування заходів примусу, у тому числі встановлених пунктом 91.4 статті 91 ПК України.

У відповідності до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, мотиви касаційної скарги, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та задоволення вимог касаційної скарги.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 359 КАС, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Хмельницький цукровий завод» залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник Р.Ф. Ханова І.А. Васильєва