№ 822/683/16 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №822/683/16

адміністративне провадження №К/9901/11712/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного нотаріуса ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 (судді: Смілянець Е.С. (головуючий), Залімський І.Г., Сушко О.О.) у справі №822/683/16 за позовом Приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватний нотаріус ОСОБА_1 (далі - позивач, Приватний нотаріус ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування вимоги від 28.03.2016 № Ф-0002551700 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 38 707,41 грн та рішення № 0003231700 від 08.04.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 4 878,26 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, що забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Жоден нормативний акт не вимагає від самозайнятої особи - приватного нотаріуса проводити обчислення суми чистого доходу в розрізі місяців та застосовувати середньомісячний оподаткований дохід при проведенні розрахунку єдиного внеску, єдиною вимогою виступає відповідність річній податковій декларації. Сума доходу, на який нараховується єдиний внесок, за даними позивача, визначена шляхом подання податкових декларації про майновий стан і доходи за 2012-2014 роки, відповідно до яких сума чистого оподатковуваного доходу, який є базою для нарахування єдиного внеску, відповідає сумам, визначеним відповідачем під час перевірки. Крім того, суми чистого оподаткованого доходу, що зазначені в деклараціях про майновий стан та доходи, були перенесені позивачем до звітів про суми нарахованого єдиного внеску. При цьому, обов`язок розділяти суму доходу, отриману позивачем за рік по місяцям та розраховувати середньомісячний дохід для нарахування єдиного внеску на останнього законодавством не покладено. Враховуючи наведене, позивач вважає, що вимога про сплату недоїмки та рішення про застосування штрафних санкцій є протиправними та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.04.2016 (суддя Петричкович А.І.) позов задоволено в повному обсязі, скасовано оскаржувані вимогу та рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки обчислення сум єдиного внеску фізичними особами, що провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі нотаріусами, здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності), що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб то дані, вказані в розділі III Податкової декларації про майновий стан і доходи, повинні збігатися з даними, зазначеними у звітності з єдиного внеску. До зазначеної суми, з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, застосовується відповідна ставка, визначена у ч. 11 ст.8 Закону №2464. Відповідно до податкових декларацій про майновий стан і доходи та звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, позивачем було здійснено правильний розрахунок загального чистого доходу за період, що перевірявся, який оподатковується податком на доходи фізичних осіб і сума якого використовується для нарахування єдиного соціального внеску.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що виходячи із сум отриманого доходу позивач зобов`язаний був обчислювати суму єдиного внеску помісячно в розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), та з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, і сплатити її до 01 травня наступного року за звітним. Передбачений для самозайнятих осіб річний звітний період стосується лише періодичності подання такими особами звітності органу доходів і зборів та не встановлює порядку нарахування єдиного внеску, а відтак, і не виключає їх обов`язок здійснювати обчислення єдиного внеску помісячно, виходячи з отриманого доходу на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Оскільки первинних документів з яких можливо встановити помісячний дохід позивачем надано не було, а з наданих неможливо встановити помісячний дохід позивача, суд дійшов висновку, що контролюючим органом обґрунтовано здійснено розрахунок єдиного внеску виходячи з середньомісячного чистого доходу, вирахуваного шляхом ділення річного чистого доходу на 12 місяців.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.04.2016.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності позивача, за результатами якої складено акт № 152/17/ НОМЕР_1 від 28.03.2016 «Про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність Приватного нотаріуса ОСОБА_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України, абз.1 п.2 ч.1 ст.7 розд. III, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано єдиного соціального внеску на загальну суму 38707,41 грн.

Вказані висновки обґрунтовані тим, що позивачем неправильно відображено суми доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, а саме: у таблицях 3 звіту про суми нарахованого єдиного внеску за 2301-2014 роки за січень-листопад відображено мінімальний дохід, а в грудні відображено решту річного оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини. Контролюючий орган вважаючи, що позивач неправильно здійснив помісячний розподіл доходу самостійно розділив такий рівними сумами на 12 місяців по кожному року, і з урахуванням цього нарахував позивачу єдиний внесок та прийняв оскаржувані вимогу та рішення.

Судами також встановлено, що згідно поданої податкової декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік (1400003808 від 29.04.2014 року) чистий дохід позивача становить 91393,55 грн, за 2014 рік (1500003994 від 21.04.2015 року) чистий дохід становить 87582,30 грн.

Розподіл отриманого доходу, згідно поданих декларацій, позивач здійснив наступним чином:

- 2013 рік: дохід за січень - листопад 2013 року по 1147,00 грн у кожному місяці, в грудні 2013 року дохід у сумі 78776,55 грн, відповідно сума єдиного внеску за січень - листопад 2013 року нарахована в розмірі 398,01 грн за кожен місяць, за грудень 2013 року нараховано 7184,98 грн єдиного внеску. Всього з рік нараховано 11563,09 грн єдиного внеску;

- 2014 рік: дохід за січень - листопад 2014 року в розмірі по 1218,00 грн. у кожному місяці, в грудні 2014 року дохід у сумі 74184,30 грн, відповідно, сума єдиного внеску за січень - листопад 2013 року нарахована в розмірі 422,65 грн за кожен місяць, за грудень 2014 року нараховано 7184,98 грн єдиного внеску. Всього за рік нараховано 11834,13 грн єдиного внеску.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. У доводах касаційної скарги позивач вказує на те, що позивачем як фізичною особою, що провадить незалежну професійну діяльність, правомірно визначено базу нарахування за календарний рік, єдиного внеску з суми чистого доходу, зазначеного в податковій декларації про майновий стан і доходи,зважаючи на те, що звітним періодом для нотаріусів є календарний рік, що свідчить про безпідставність донарахування позивачу єдиного внеску.

8. Контролюючим органом подано до суду касаційної інстанції заперечення (відзив) на касаційну скаргу позивача, в яких просить таку залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін з посиланням на її необґрунтованість, зважаючи на те, що у Книзі обліку доходів і витрат позивач відобразив лише суму доходу за рік та не відображав помісячні суми доходу, що свідчить про заниження єдиного внеску.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Податковий кодекс України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

9.1 Пункту 164.1 статті 164

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 та п. 178.3 ст. 178 цього Кодексу.

9.2 Пункт 178.4 стаття 178

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

10. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування».

10.1 Пункт 4 статті 1

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

10.2 Пункт 5 статті 1

Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

10.3 Пункт 5 частини першої статті 4

Платниками єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

10.4 Частина друга статті 6

Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

10.5 Пункт 2 частини першої статті 7

Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім`ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

10.6 Частина третя статті 7

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

10.7 Частина 11 статті 8

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

10.8 Частина друга статті 9

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

10.9 Частина восьма статті 9

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

11. Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №454 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин),

11.1 Пункт 4.12

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до цього Порядку.

У зазначеній таблиці підлягає відображенню сума нарахованого єдиного внеску помісячно за звітний рік, виходячи з суми доходу, заявленого в податковій декларації, шляхом множення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на розмір єдиного внеску.

Аналогічні положення містяться в Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2, (був чинний до 03 грудня 2013 року).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Приватні нотаріуси зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року, та звітним періодом для них є календарний рік.

13. Сума доходу приватного нотаріуса, з якої розраховується єдиний внесок, має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до контролюючого органу за результатами календарного року.

14. Встановлений механізм визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок, передбачає, що приватний нотаріус самостійно визначає таку суму доходу кожного місяця та переносить такі дані до таблиці 3 (Додаток №5 відповідно до Порядку №454 та Порядку №22-2).

При цьому, обов`язок ділити дохід, отриманий позивачем за рік в рівних частинах на кількість місяців у яких такий дохід отримано, для визначення доходу на який нараховується єдиний внесок, нормами чинного законодавства не передбачений.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

16. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, виходячи із сум отриманого доходу був зобов`язаний обчислювати суму єдиного внеску помісячно в розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), та з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, і сплатити її до 01 травня наступного року за звітним. Оскільки первинних документів з яких можливо встановити помісячний дохід позивачем надано не було, а з наданих неможливо встановити помісячний дохід позивача, суд дійшов висновку, що контролюючим органом обґрунтовано здійснено розрахунок єдиного внеску виходячи з середньомісячного чистого доходу, вирахуваного шляхом ділення річного чистого доходу на 12 місяців.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки, сума доходу, на який нараховується єдиний внесок, за даними позивача, визначена шляхом подання податкових декларації про майновий стан і доходи за 2013-2014 роки, відповідно до яких сума чистого оподатковуваного доходу, який є базою для нарахування єдиного внеску за 2013 рік становить 91393,55 грн, за 2014 рік - 87582,30 грн, що в повній мірі відповідає сумам, визначеним відповідачем під час перевірки. Крім того, суми чистого оподаткованого доходу, що зазначені в деклараціях про майновий стан та доходи, були перенесені позивачем до звітів про суми нарахованого єдиного внеску, при цьому, здійснений позивачем розподіл річної суми чистого оподатковуваного доходу не суперечить вимогам чинного законодавства.

Отже, сума доходу приватного нотаріуса, з якої розраховується єдиний внесок, має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

Тобто сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 Додатка №5 до Порядку №22-2, має відповідати чистому оподатковуваному доходу, заявленому в податковій декларації про майновий стан і доходи.

До зазначеної суми, з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, застосовується відповідна ставка, визначена у частині одинадцятій статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування» (34.7%).

Водночас, вказані норми законодавства, не зобов`язують самозайнятих осіб (приватного нотаріуса) проводити обчислення суми єдиного внеску з середньомісячного чистого доходу, вирахуваного шляхом ділення річного чистого доходу на 12 місяців. Встановлений механізм визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок, передбачає, що приватний нотаріус самостійно визначає таку суму доходу кожного місяця та переносить такі дані до таблиці 3 Додатка №5 відповідно до Порядку №454 та Порядку №22-2. Єдиною вимогою при цьому є відповідність загальної суми за період 12 місяців річній податковій декларації.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Переглянувши судове рішення апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи, правильність застосування ним норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Приватного нотаріуса ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 підлягає задоволенню.

18. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

19. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного нотаріуса ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 у справі №822/683/16 скасувати, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.04.2016 в даній справі залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду