ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року

м. Київ

справа № 822/914/17

адміністративне провадження № К/9901/2393/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2017 (колегія у складі суддів Лабань Г.В., Майстер П.М., Шевчука О.П.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017 (колегія у складі суддів Сушка О.О., Смілянця Е.С., Залімського І.Г.)

у справі 822/914/17

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з надзвичайних ситуацій

про визнання дій протиправними.

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому, просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи у розмірі 42 місячного грошового забезпечення виходячи із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.

2. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017, у задоволенні позову відмовлено.

3. 09.01.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій позивач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

4. Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2018 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.05.2016 наказом №329 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області позивач звільнена у спеціальному званні майора служби цивільного захисту зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за п.п. 173, 176 пп. 3 (за станом здоров`я на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про непридатність або обмежену придатність до служби) та виключена з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

6. Відповідно до довідки Хмельницької обласної МСЕК АВ №0722118 від 20.05.2016, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності (захворювання, пов`язане з проходженням служби).

7. Згідно з п.2 п.2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №908, відповідач виплатив позивачу одноразову грошову допомогу у сумі 78410 грн, як інваліду ІІ групи.

8. Не погоджуючись з розміром виплаченої одноразової грошової допомоги, позивач звернулася до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що відповідач зобов`язаний був нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІ групи, у розмірі 42-місячного грошового забезпечення на момент звільнення, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. На думку позивача, сума, яка б мала бути виплачена відповідно до п. 2 Порядку має складати 250110 гривень.

10. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.

ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що Порядком виплати одноразової грошової допомоги № 908 передбачено вичерпний перелік складових грошового забезпечення, а тому комісією було вірно визначено позивачу розмір грошової допомоги.

Крім того, Закон № 2011-ХІІ не поширюється на спірні правовідносини, які виникли з приводу виплати, передбаченої ст. 18 Кодексу цивільного захисту України одноразової грошової допомоги.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

13. Скаржник зазначає, що відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Дія зазначеної постанови розповсюджується на осіб рядового і начальницького складу ДСНС України.

14. Відповідно до грошового атестату №22 її грошове забезпечення складає: оклад за спеціальним званням - 125 грн, посадовий оклад - 1350 грн, надбавка за вислугу років у розмірі 30% - 442,50 грн, надбавка за ОВЗ 50% - 958,75 грн, премія 100% - 2977,50 грн, надбавка за медичну кваліфікацію - 101,25 грн, тобто розмір місячного грошового забезпечення складав 5955,00 гривень. Відповідач при прийнятті рішення відносно виплати їй грошової допомоги, повинен був виходити з суми грошового забезпечення у розмірі 5955,00 грн згідно з грошовим атестатом та сума одноразової грошової допомоги мала складати 250 110,00 гривень.

15. 16.02.2018 відповідач подав відзив, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та відзиву та дійшов таких висновків.

17. Ключовим правовим питанням у справі є застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» і Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» в частині обчислення грошового забезпечення, з якого визначається розмір одноразової грошової допомоги у разі інвалідності.

18. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

19. Зокрема у постановах від 27.02.2018 у справі № 822/4530/15, від 31.01.2019 у справі № 822/971/17, від 01.04.2020 у справі № 606/1020/16-а, від 18.08.2021 у справі № 822/711/17, Верховний Суд зазначив наступне:

«<…> Порядок №908, затверджений на виконання статті 118 Кодексу цивільного захисту України, є спеціальним нормативно-правовим актом, який передбачає порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги при настанні наслідків інвалідності уже звільненим особам.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

При цьому Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює систему соціального та правового захисту саме військовослужбовців та членів їх сімей.

Дія цього Закону відповідно до статті 3 поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

З урахуванням обставин справи та вказаних норм законодавства, колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки законодавець у частині другій статті 118 Кодексу цивільного захисту України, який є спеціальним законодавчим актом у регламентації соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, передбачаючи виплату одноразової грошової допомоги, не встановив конкретних її розмірів, а відніс вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України, обчислення розміру цієї допомоги має здійснюватися відповідно до пункту 3 Порядку, затвердженого Урядом на виконання зазначеної статті Кодексу.»

20. Суд не знаходить підстав для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається.

21. Враховуючи практику Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки обчислення розміру одноразової грошової допомоги має здійснюватися відповідно до п. 3 Порядку № 908, яким передбачено вичерпний перелік складових грошового забезпечення із яких підлягала обчисленню грошова допомога позивача.

22. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

23. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 343 350 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі №822/914/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб