ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 823/137/18
адміністративне провадження № К/9901/5043/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 823/137/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський турборемонтний завод»
до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області в особі головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Стеценка Миколи Павловича
про визнання протиправними дій та скасування постанови
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський турборемонтний завод» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року (головуючий суддя: Геращенко В. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді: Ісаєнко Ю. А., суддів: Мельничука В. П., Земляної Г. В.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаський турборемонтний завод» (далі - ТОВ «Черкаський турборемонтний завод») звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області в особі головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Стеценка М. П., в якому просить:
- визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Стеценка М. П. та скасувати постанову від 26 грудня 2017 року № 51/1023-5.5/1455 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що відомості, зазначені в повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 07 листопада 2017 року є достовірними, оскільки технічний нагляд за будівництвом об`єкту здійснює ОСОБА_1 відповідно до укладеного з ним договору. Крім того, щодо вказаної категорії складності об`єкта, що мала місце технічна помилка, а саме замість потрібної (нижчої) категорії «II» помилково зазначено більш вищу категорію «III». Однак згідно робочого проекту об`єкта дійсно вказано категорію складності «II», що є нижчою по складності і, відповідно, до неї застосовуються менші нормативні вимоги. Тому враховуючи те, що помилка у зазначенні категорії складності є технічною та незначною (замість нижчої категорії вказано вищу), позивач вважає, що за таких обставин до нього не може застосовуватись штраф, визначений у постанові від 26 грудня 2017 року.
Також, оскаржувана постанова від 26 грудня 2017 року складена на підставі протоколу № 259 від 14 грудня 2017 року про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Однак у вказаній постанові відповідач визнав позивача винним у вчиненні правопорушення передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності» та наклав штраф.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач не мав права зазначати ОСОБА_1 особою, яка здійснює технічний нагляд, оскільки здійснення технічного нагляду не завершується формальним підписанням договору, та оскільки доводи позивача про допущення помилки при поданні дозвільної документації не є переконливими та не свідчать про правомірність вимог позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 21 лютого 2019 року ТОВ «Черкаський турборемонтний завод» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу позивач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права. Так судами не враховано наданих позивачем документів та безпідставно прийнято допущену помилку при зазначенні категорії складності, як факт внесення до повідомлення про початок будівельних робіт недостовірних відомостей.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 21 лютого 2019 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 лютого 2019 року, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Гриців М. І., суддів: Берназюка Я. О., Мороз Л. Л.
9. Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Черкаський турборемонтний завод» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року.
10. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року № 783/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.
11. Ухвалою Верховного Суду 15 березня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 16 березня 2021 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до направлення для проведення позапланового заходу від 05 грудня 2017 року № 439 головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Стеценко М. П. направляється для здійснення позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ «Черкаський турборемонтний завод» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Реконструкція цеху з встановленням двох водогрійних котлів на дерев`яних відходах ТОВ «ЧТЗ», по вул. Шевченка, 217, с. Балаклея, Смілянський район Черкаської області».
13. За результатами проведеної перевірки, головним інспектором Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Стеценком М. П. складено акт від 14 грудня 2017 року № 439.
14. Згідно вказаного акту перевірки, позивачем до повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 23 листопада 2017 року № 061173271631 внесено недостовірні відомості, а саме:
- зазначено, що технічний нагляд на об`єкті здійснюється інженером технічного нагляду ОСОБА_1., натомість підтверджуючих документів не надано. Інженер технічного нагляду ОСОБА_1. у заяві від 05 грудня 2017 року повідомив про те, що ним не здійснюються обов`язки інженера з технічного нагляду на зазначеному об`єкті та відсутній договір;
- повідомлення подане за формою додатка 2-1 до ПКМУ № 466 щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єкта з незначними наслідками (CC1). В той же час, згідно аркуша № 6 робочого проекту визначено категорію складності об`єкта ІІІ.
15. На підставі виявлених порушень, 14 грудня 2017 року контролюючим органом складено протокол № 258 стосовно ТОВ «Черкаський турборемонтний завод» про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому описано зміст виявленого порушення та вказано, що відповідальність за встановлені порушення передбачена п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
16. Також 14 грудня 2017 року складено протокол стосовно генерального директора ТОВ «Черкаський турборемонтний завод» ОСОБА_2 № 259 про адміністративне правопорушення, в якому описано зміст виявленого порушення та вказано, що відповідальність за встановлені порушення передбачена ч. 5 ст. 96 КУпАП.
17. На підставі акту перевірки та протоколу від 14 грудня 2017 року № 258 відповідачем прийнято постанову від 26 грудня 2017 року № 51/1023-5.5/1455, якою ТОВ «Черкаський турборемонтний завод» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та застосовано штраф у розмірі 63 432 грн.
18. Вважаючи таку постанову відповідача протиправною та необґрунтованою, ТОВ «Черкаський турборемонтний завод» звернулось до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. За приписами ч. 1 ст. 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
22. Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
23. Згідно зі ч. 10 ст. 35 Закону № 3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті.
24. Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
25. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 39-1 Закону № 3038-VI у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подані з помилками повідомлення або декларацію чи виявлені в них недостовірні дані не застосовуються.
26. Частиною 10 ст. 39 Закону № 3038-VI визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
27. Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що при здійсненні реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю спрямовані на перевірку повноти даних, зазначених у таких деклараціях.
28. При цьому, відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у вказаних деклараціях несе саме замовник. Таким чином, замовник має право самостійно вибирати спосіб для підтвердження достовірності даних, які він вносить у декларації.
29. Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Положення № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
30. Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
31. За приписами ч. 1 п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
32. Положеннями пунктів 16 та 17 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
33. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
34. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
35. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом під час здійснення перевірки ТОВ «Черкаський турборемонтний завод» встановлено, що позивачем до повідомлення про початок будівельних робіт внесено недостовірні відомості, а саме: повідомлення подане за формою додатка 2-1 до Постанови Кабінету Міністрів України № 466 щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єкта з незначними наслідками (СС1), в той час як згідно аркушу № 6 робочого проекту визначено категорію складності об`єкта ІІІ.
36. Вказане порушення не спростовано позивачем, а тому, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявні підстави для притягнення ТОВ «Черкаський турборемонтний завод» до відповідальності.
37. Також, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем у повідомленні про початок будівельних робіт зазначено, що технічний нагляд здійснюється ОСОБА_1 . Поряд з цим, під час допиту в суді першої інстанції ОСОБА_1 в якості свідка, останній повідомив, що підписав примірник договору від 30 вересня 2017 року № 50 про здійснення технічного нагляду за процесом будівництва із ТОВ «Черкаський турборемонтний завод» та передав його для підписання уповноваженою особою товариства, однак не отримав свого примірника договору, не отримував кошти в якості оплати наданих послуг, не надавав свою згоду на включення про нього відомостей до повідомлення про початок виконання будівельних робіт, не здійснював та не збирався здійснювати технічний нагляд за процесом будівництва об`єкту «Реконструкція цеху з встановленням двох водогрійних котлів на дерев`яних відходах ТОВ «ЧТЗ».
38. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
39. Згідно зі п. 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903 особи, що здійснюють технічний нагляд:
1) проводять перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об`єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду;
2) ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками;
3) проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів;
4) повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів;
5) оформляють акти робіт, виконаних з недоліками;
6) беруть участь у проведенні перевірки: робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельно-монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устаткування і механізмів технічним умовам; органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю;
7) виконують інші функції, пов`язані з технічним наглядом на відповідному об`єкті.
40. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що зазначаючи здійснення технічного нагляду інженером ОСОБА_1 , який фактично такого нагляду не здійснював, позивачем допущено порушення вимог Закону України «Про архітектурну діяльність».
41. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
42. Відповідно до положень частин 1-3 ст.341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
43. Водночас не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
44. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
45. З огляду на зазначене Суд врахував, що не наділений повноваженням додатково встановлювати обставини, які суди нижчих інстанцій не встановили, здійснювати переоцінку встановлених обставин справи.
46. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
47. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
48. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
49. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
50. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
51. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
52. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
53. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський турборемонтний завод» залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко А.Ю. Бучик Л.В. Тацій