ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №823/1685/16

адміністративне провадження №К/9901/31584/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 ( головуючий суддя Аліменко В.О., судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі №823/1685/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до Державної фіскальної служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями,про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" звернулося до адміністративного суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну за №148 від 30.09.2015 на суму 338032,81 грн, в реєстрації якої було відмовлено відповідно до квитанції від 20.04.2016 за №1, складену ПАТ "Черкасиобленерго" по взаємовідносинах з ТОВ "КХТ Талне" з іноземними інвестиціями;

зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну за №148 від 30.09.2015 на суму 338032,81 грн, в реєстрації якої було відмовлено відповідно до квитанції від 20.04.2016 за №1, в день її направлення.

Позов мотивовано тим, що позивач дотримався встановлених законом вимог щодо її оформлення та надіслання , натомість, відповідач, за відсутності правових підстав, не зареєстрував вищевказану податкову накладну.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 адміністративний позов задоволено: визнано протиправною відмову Державної фіскальної служби України та зобовязано зареєструвати податкову накладну від 30.09.2015 №148 на суму 338032,81 грн, складену ПАТ "Черкасиобленерго" по взаємовідносинах з ТОВ "Комбінат хлібопродуктів "Талне" з іноземними інвестиціями, в реєстрації якої було відмовлено відповідно до квитанції від 20.04.2016 №1 в день її направлення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відмова податкового органу у реєстрації податкової накладної від 30.09.2015 №148 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав, зазначених у квитанції №1 від 20.04.2016, суперечить вимогам податкового законодавства.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30.01.2017, зазначив, що позивачем порушено вимоги п.п.120.1. статті 120 Податкового кодексу України, оскільки реєстрація податкової накладної була здійснена з порушенням встановлених Податковим кодексом України граничних строків її реєстрації, а отже дії податкового органу щодо відмови в реєстрації податкової накладної є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30.01.2017.

В обґрунтування вимог касаційної скарги, позивач посилається на ту обставину, що відмова податкового органу у реєстрації податкової накладної 30.09.2015 №148 на суму 338032,81 грн, в реєстрації якої було відмовлено відповідно до квитанції від 20.04.2016 №1, суперечить вимогам податкового законодавства, є протиправною та такою, що порушує законні права та інтереси позивача, оскільки податковим законодавством визначено обов`язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та визначено конкретний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У запереченні на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним, обґрунтованим, винесеним з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору від 02.10.2012 №102 про постачання електричної енергії та відповідно до акту прийняття-передавання товарної продукції від 01.10.2015 б/н позивач у вересні 2015 року поставив ТОВ «КХТ Талне» електричну енергію на загальну суму 2028196,88 грн., у т.ч. ПДВ - 338032,81 грн.

За наслідками вказаних правовідносин позивач виписав на адресу ТОВ «КХТ Талне» податкову накладну від 30.09.2015 №148 на загальну суму 2028196,88 грн., у т.ч. ПДВ - 338032,81 грн.

Згідно з квитанцією №1 позивач намагався зареєструвати вищевказану податкову накладну 20.04.2016 року, проте її не було прийнято з підстав: «Документ не може бути прийнятий - порушено вимоги п.120.1 статті 120 Податкового кодексу України, а саме: дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дня складання. Податкову накладну виписано за минулий період (203 дня від дати реєстрації)».

Вважаючи відмову у реєстрації податкової накладної протиправною, позивач звернувся до суду.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Абзац дев`ятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачає, що якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Згідно абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2016) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній після 01.01.2016) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Системний аналіз вищезазначених положень дає підстави для висновку про те, що на платника податку на додану вартість - продавця покладено обов`язок щодо складання податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом встановленого законодавством строку.

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1246) визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Згідно пункту 8 Порядку № 1246 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.04.2008 за N 320/1501 :

квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді;

квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Відповідно до підпунктів 7.3-7.6 пункту 7 розділу ІІІ вказаної Інструкції № 233 при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв`язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Враховуючи викладене, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком платника податків, який кореспондується з обов`язком центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що направлена позивачем засобами електронного зв`язку податкова накладна від 30.09.2015 №148 була доставлена до ДФС України як адміністратора автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» та не прийнята ДФС України, про що сформовано відповідну квитанцію № 1 з підстав: «Документ не може бути прийнятий - порушено вимоги п.120.1 статті 120 Податкового кодексу України, а саме: дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дня складання. Податкову накладну виписано за минулий період (203 дня від дати реєстрації)».

Порушення платником податків термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для притягнення такого платника до відповідальності, передбаченої статтею 120-1 Податкового кодексу України, у виді застосування штрафу, розмір якого залежить від кількості днів протермінування граничного строку реєстрації.

При цьому, встановлення статтею 120-1 Податкового кодексу України застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних лише в межах прострочення у 180 календарних днів з дати їх складання не є підставою для обмеження таким строком права здійснити реєстрацію податкових накладних.

З огляду на зазначене, порушення позивачем граничного строку реєстрації податкової накладної на строк - 203 дня від дати реєстрації не було законною підставою для відмови у прийнятті такої податкової накладної ДФС України.

Отже, за наведених вище мотивів, суд апеляційної інстанці внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, помилково відмовив у задоволенні позову.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийняте з дотриманням норм процесуального права, але помилково було скасоване апеляційним судом, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Правила розподілу судових витрат визначає стаття 139 КАС України, відповідно до частини першої якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Позивачем за подання касаційної скарги у цій справі сплачено судовий збір в розмірі 3307,20 грн згідно платіжного доручення, що міститься в матріалах справи, відповідно, ця сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 у справі №823/1685/16 скасувати.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 у справі 823/1685/16 залишити в силі.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вулиця Гоголя, 285, код ЄДРПОУ 22800735) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вулиця Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3307 (три тисячі триста сім гривень) грн 20 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду