ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2021 року
м. Київ
справа № 823/1717/17
адміністративне провадження № К/9901/10743/19, №К/9901/12249/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Надії Петрівни, заступника керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Макарука Сергія Володимировича, старшого секретаря Шполянського районного суду Черкаської області Задніпряної Алли Анатолівни
про визнання протиправними і незаконними дій та зобов`язання вчинити дії
за касаційними скаргами ОСОБА_1 та в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Надії Петрівни
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі №823/1717/17,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області (далі - Відповідач-1, ТУ ДСА у Черкаській області), в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Надії Петрівни (далі - Відповідач-2, в.о. голови суду), заступника керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Макарука Сергія Володимировича (далі - Відповідач-3, заступник керівника апарату), старшого секретаря Шполянського районного суду Черкаської області Задніпряної Алли Анатолівни (далі - Відповідач-4, старший секретар) про:
- визнання протиправними дій ТУ ДСА у Черкаській області щодо утримання із суддівської винагороди за 17 та 18 травня 2017 року та зобов`язання ТУ ДСА у Черкаській області виплатити грошові кошти в сумі невиплаченої суддівської винагороди за 17 та 18 травня 2017 року;
- визнання протиправними та незаконними дії в.о. голови суду щодо накладення резолюції на доповідні записки від 17 та 18 травня 2017 року про надання письмових пояснень суддею ОСОБА_1 , а також визнання протиправними та незаконними дії в.о. голови суду щодо внесення шляхом підписання недостовірних даних до табелю обліку використаного робочого часу у травні 2017 року, що призвели до незаконного утримання із суддівської винагороди;
- визнання протиправними та незаконними дії заступника керівника апарату щодо складання та подання доповідних записок від 17 та 18 травня 2017 року, що призвели до незаконного утримання із суддівської винагороди;
- визнання протиправними та незаконними дії старшого секретаря щодо внесення шляхом підписання недостовірних даних до табелю обліку використаного робочого часу у травні 2017 року, що призвели до незаконного утримання із суддівської винагороди.
Обґрунтовуючи позовні вимог позивачем зазначено, що протиправні дії в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П. , заступника керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Макарука С. В., старшого секретаря Шполянського районного суду Черкаської області Задніпряної А. А. призвели до незаконного утримання грошових коштів із суддівських винагороди. Крім того позивач зазначив, що за відсутності обговорення на зборах суддів доповідних записок від 17 та 18 травня 2017 щодо відсутності позивача на робочому місті старший секретар Шполянського районного суду Черкаської області Задніпряна А. А. протиправно внесла дані в табель обліку робочого часу за травень 2017 року.
15 листопада 2018 року в судовому засіданні суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про заміну позивача - судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 на ОСОБА_1 у зв`язку з прийняттям наказу про відрахуванні ОСОБА_1 зі штату Шполянського районного суду.
Короткий зміст судового рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Надії Петрівни щодо внесення недостовірних даних шляхом підписання табелю обліку використаного робочого часу ОСОБА_1 у травні 2017 року.
Визнано протиправними дії старшого секретаря Шполянського районного суду Черкаської області Задніпряни Алли Анатолівни щодо внесення недостовірних даних до табелю обліку використаного робочого часу ОСОБА_1 у травні 2017 року.
Визнано протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області щодо утримання грошових коштів із суддівської винагороди ОСОБА_1 за 17 та 18 травня 2017 року.
Зобов`язано територіальне управління Державної судової адміністрації у Черкаській області (18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, код ЄДРПОУ 26261092) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) грошові кошти в сумі невиплаченої суддівської винагороди за 17 та 18 травня 2017 року з урахуванням вже виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки контроль за виконанням правил внутрішнього трудового розпорядку покладається на керівника апарату суду, а на час відсутності керівника апарату суду його обов`язки виконує заступник керівника апарату, заступник керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Макарук С.В. , виявивши відсутність позивача на робочому місці та звернувшись до в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П. з доповідними записками, діяв правомірно, а отже і підстави для визнання протиправними дій заступника керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Макарук С.В. відсутні. У зв`язку з тим, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач повідомив в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережну Н.П. про причини відсутності на робочому місці, в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережна Н.П. правомірно наклала резолюцію на доповідні записки відповідача-3 та винесла Розпорядження №2 від 18.05.2017. Водночас, суди урахували, що компетенція щодо вирішення питань внутрішньої діяльності суддів належить виключно суддівському самоврядуванню - зборам суддів відповідного суду. Беручи до уваги те, що Закон України №1402-VIII не врегульовує питання обліку робочого часу, перебування на робочому місці, суди визнали дії в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П. та старшого секретаря Шполянського районного суду Черкаської області Задніпряни А. А. , що полягають у внесенні відомостей щодо зменшеної тривалості робочого часу до табелю обліку робочого часу позивача, протиправними. Також суди взяли до уваги, що відповідно до актів спеціальної комісії, остання розпочала свою роботу раніше, зокрема о 13 год 15 хв 18.05.2017, попри те, що вказані в розпорядженні в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П. №2 часові періоди не могли настати на момент складання актів спеціально комісією, що, в свою чергу, вказує на внесення упередженої та недостовірної інформації. Суди зазначили, що зменшення розміру суддівської винагороди є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу на суддю, у зв`язку з чим суди задовольнили вимоги позивача про зобов`язання територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області здійснити виплату грошових коштів в сумі невиплаченої суддівської винагороди за 17 та 18 травня 2017 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
16 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Надії Петрівни на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що позивачем не надано доказів перебування на робочому місці 17 травня 2017 року з 16-00 год до кінця робочого дня - 17-15 год, та 18 травня 2017 року з 14-40 год до 16-30 год та з 16-40 год до кінця робочого дня - 17-15 год. Вказує, що обов`язковою умовою нарахування і виплати суддівської винагороди є перебування судді на робочому місці та фактичне виконання ним обов`язків судді, у тому числі, які не пов`язані зі здійсненням правосуддя. Зазначає, що на виконання розпорядження №2 від 18.05.2017 члени спеціальної комісії після ознайомлення з його текстом в кінці робочого дня подали його на затвердження. Відповідач-2 зауважує, що в акті від 18 травня 2017 року щодо відсутності позивача на робочому місці 17 травня 2017 року дійсно помилково зазначено час складання - 13 год 15 хв, тоді як необхідно було вказати 17 год 15 хв, тоді як в акті від 18 травня 2017 року про відсутність позивача на робочому місці 18 травня 2017 року час складання зазначено вірно - 17 год 15 хв. Також відповідач-2 посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що виразилось у відмові у задоволенні її заяви про участь у справі в режимі відеоконференції та, відповідно, позбавлення її можливості надати пояснення по справі. Також відповідач-2 зазначає про те, що іншими відповідачами у справі також направлялись заяви про їхню участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, які не були розглянуті судом апеляційної інстанції.
02 травня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року, в якій відповідач просить скасувати частково оскаржувані судові рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги про визнання протиправними та незаконними дій в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Надії Петрівни щодо накладення резолюцій на доповідні записки від 17 та 18 травня 2017 року про надання письмових пояснень суддею ОСОБА_1 та про визнання протиправними і незаконним дій заступника керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Макарука С.В. щодо складання та подання доповідних записок від 17 та 18 травня 2017 року, що призвели до незаконного утримання із суддівської винагороди.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що зі змісту установлених судом першої інстанції обставин випливає, що розпорядження №2 від 18.05.2017 було сфальсифіковано в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережною Надією Петрівною . Отже, позивач вважає, що на момент його винесення ніякої доповідної записки заступника керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Макарука С.В. не існувало і не могло існувати, так як вказаний період часу ще не настав. Крім того, позивач посилається на те, що Правила внутрішнього трудового розпорядку Шполянського районного суду Черкаської області є нечинними, оскільки вони не обговорювались рішеннями зборів та не затверджувались головою Шполянського районного суду Черкаської області, як того вимагали положення Закону №2453-VI, чинного на час їх затвердження.
Ухвалами Суду від 26 квітня 2019 року та від 13 травня 2019 року відкрито касаційні провадження у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2021 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.03.2013 головою Шполянського районного суду Черкаської області Мішіним М.І. затверджено правила внутрішнього трудового розпорядку в Шполянському районному суді Черкаської області.
Наказом від 15.05.2017 №22-аг покладено з 15.05.2017 на відповідача-3, на період перебування Мартинюк Т.В. на лікарняному, обов`язки спеціаліста суду з питань персоналу.
17 травня 2017 року заступник керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Макарук С.В. виявивши відсутність з 16 год. 00 хв. до 17 год. 15 хв. на робочому місці позивача подав до в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П. доповідну записку.
18 травня 2017 року заступник керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Макарук С. В. виявивши відсутність з 14 год. 40 хв. по 16 год. 30 хв., 16 год. 40 хв по 17 год. 15 хв. на робочому місці позивача подав до в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П. доповідну записку.
18 травня 2017 року розпорядженням в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П. створено спеціальну комісію для з`ясування причин відсутності на роботі позивача 17 травня 2017 року та 18 травня 2017 року, до складу якої ввійшли Кравченко В.Ю. , Сотула М.О. та старший секретар Шполянського районного суду Черкаської області Задніпряна А. А .
Вищевказаною спеціальною комісією складено акти про відсутність позивача на робочому місці 17.05.2017 з 16 год. 00 хв. до 17 год. 15 хв. та 18.05.2017 з 14 год. 40 хв. по 16 год. 30 хв., 16 год. 40 хв по 17 год. 15 хв.
19 травня 2017 року спеціальною комісією зафіксовано відмову позивача пояснити причини відсутності на роботі у вищевказані періоди часу.
Згідно відомостей, що містяться в табелі обліку використання робочого часу за травень 2017 від 26 травня 2017 року, 17 травня 2017 року відображено відпрацювання позивачем 7 годин, 18 травня 2017 року відображено відпрацювання 5 год. 40 хв. робочого часу.
14липня 2017 року територіальне управління Державної судової адміністрації у Черкаській повідомило позивача, що за 17 та 18 травня 2017 року згідно табелю обліку використання робочого часу у травні 2017, позивачу нараховано заробітну плату за фактично відпрацьований час, що становив менше 8 годин, вказавши, що різниця між виплаченою та передбаченою заробітною платою становить за 17 травня 2017 року - 100 грн., за 18 травня 2017 року - 282 грн. 39 коп.
Не погоджуючись з діями відповідачів, позивач звернувся з позовом до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Нормативно - правовим актом що визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон України №1402-VIII), та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI в частині виплати суддівської винагороди суддям, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання.
Статтею 155 Закону України №1402-VIII встановлено, що організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.
Відповідно до п. 5.1 Розділу 5 Правил внутрішнього розпорядку в Шполянському районному суду Черкаської області (далі - Правила) тривалість робочого часу працівників суду складає 40 годин в тиждень, у тому числі: пн-чт з 08 год. 00 хв. до 17 год. 15 хв., пт. з 08 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв., обідня перерва з 12 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Згідно п. 5.8 Розділу 5 Правил судді повідомляють голову суду про свою відсутність на роботі у письмовій формі або засобами телефонного зв`язку.
Пунктом 10.1 Розділу 10 Правил передбачено, що контроль за виконанням правил внутрішнього трудового розпорядку покладається на керівника апарату суду.
Пунктом 18 типового положення про апарат місцевого, апеляційного судів передбачено, що на час відсутності керівника апарату суду його обов`язки виконує заступник керівника апарату.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про статус суддів і судоустрій» голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
Відповідно до ст. 130-1 Конституції України, для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до закону діє суддівське самоврядування.
Частинами 1-3 ст. 126 Закону України №1402-VIII встановлено, що для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.
Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов`язані зі здійсненням правосуддя.
Згідно ч. 1 ст. 127 Закону України №1402-VIII, організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України, з`їзд суддів України.
Частиною 3 ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до статті 130 Конституції України, Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Згідно Законів України «Про судоустрій і статус суддів», суддівська винагорода регулюється цими Законами та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої ст. 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
Згідно з частиною першою ст. 154 Закону України №1402-VIII, територіальними органами Державної судової адміністрації України є територіальні управління Державної судової адміністрації України.
Пунктом 4.3 Положення про територіальне управління ДСА України у Черкаській області, затвердженого Головою ДСА України 25.09.2015 встановлено, що територіальне управління ДСА України в Черкаській області здійснює виплату суддям місцевих загальних судів Черкаської області суддівської винагороди.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
Колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дій заступника керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Макарук С.В. щодо складання та подання доповідних записок 17 та 18 травня 2017 року, оскільки згідно з положеннями Правил та типового положення про апарат місцевого, апеляційного судів контроль за виконанням правил внутрішнього трудового розпорядку покладається на керівника апарату суду, а в разі його відсутності - на заступника керівника апарату суду.
Суд критично оцінює посилання скаржника на те, що на момент винесення розпорядження №2 від 18 травня 2017 року ніякої доповідної записки заступника керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Макарука С.В. не існувало і не могло існувати, так як вказаний період часу ще не настав.
Суд звертає увагу на те, що предметом розгляду у цій справі є саме протиправність дій заступника керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Макарука С.В. щодо складання та подання доповідних записок і законність цих дій випливає з наведених вище положень законодавства.
Також безпідставними є посилання позивача на нечинність Правил внутрішнього трудового розпорядку Шполянського районного суду Черкаської області, оскільки доказів визнання нечинним цього нормативного акту матеріали справи не містять.
Водночас, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про наявність помилок, суперечностей у спірному у справі розпорядженні в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П. №2 від 18.05.2018.
Так, як обґрунтовано взято судами до уваги, що вищевказаним розпорядженням створено спеціальну комісію для з`ясування причин відсутності на роботі судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , а також уповноважено комісію зафіксувати факт відсутності позивача на робочому місці 18 травня 2017 року з 14.30 до 16.30 та з 16.40 до 17.15.
Отже, з огляду на вищевказану обставину розпорядження в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П. №2 від 18.05.2018 мало бути винесене після повідомлення про відсутність на робочому місці позивача та після 17.15 18 травня 2017 року.
Крім того, як з`ясовано судами попередніх інстанцій, відповідно до актів спеціальної комісії, остання розпочала свою роботу раніше часу її створення, зокрема о 13 год. 15 хв. 18.05.2017. Тобто вказані в розпорядженні в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П. №2 часові періоди не могли настати на момент складання актів спеціально комісією.
Верховний Суд не приймає до уваги твердження відповідача-2 про ненадання позивачем доказів його перебування на робочому місці 17 травня 2017 року з 16-00 год до кінця робочого дня - 17-15 год, та 18 травня 2017 року з 14-40 год до 16-30 год та з 16-40 год до кінця робочого дня - 17-15 год. Суд звертає увагу на те, що приписами КАС України саме на відповідача у справі як на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок доказування правомірності прийнятого ним рішення. Зважаючи на те, що відповідач в судовому порядку не довів обґрунтованості прийнятого ним рішення, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про визнати протиправними дій в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Надії Петрівни щодо внесення недостовірних даних шляхом підписання табелю обліку використаного робочого часу ОСОБА_1 у травні 2017 року, визнання протиправними дій старшого секретаря Шполянського районного суду Черкаської області Задніпряни Алли Анатолівни щодо внесення недостовірних даних до табелю обліку використаного робочого часу ОСОБА_1 у травні 2017 року.
Також Суд не бере до уваги посилання відповідача-2 на те, що в акті від 18 травня 2017 року щодо відсутності позивача на робочому місці 17 травня 2017 року дійсно помилково зазначено час складання - 13 год 15 хв, тоді як необхідно було вказати 17 год 15 хв та надання ним до суду касаційного інстанції доказів в підтвердження зазначених обставин, з огляду на приписи статті 341 КАС України, за якими суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, а також збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Щодо посилань відповідача-2 на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що виразилось у відмові у задоволенні її заяви про участь у справі в режимі відеоконференції та, відповідно, позбавлення її можливості надати пояснення по справі, Суд зазначає, що за результатом розгляду такого клопотання судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу з наведенням мотивів відмови, зазначено, що у поданому клопотанні заявником не наведено обґрунтованих підстав необхідності її обов`язкової участі у розгляді справи, а також вказано, що прийняття рішення про проведення відеоконференції є правом, а не обов`язком суду.
Отже, колегія суддів не вбачає допущення судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства.
Щодо тверджень відповідача-2 про те, що іншими відповідачами у справі також направлялись заяви про їхню участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, які не були розглянуті судом апеляційної інстанції, Суд вважає їх такими, що не стосуються прав та обов`язків відповідача-2. Заступник керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Макарук Сергій Володимирович та старший секретар Шполянського районного суду Черкаської області Задніпряна Алла Анатолівна є відповідачами у справі, однак касаційних скарг, в яких останні б вказували про порушення своїх прав та інтересів, до Суду не подано.
Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.
Суд вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій, а зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судові рішення судів попередніх інстанцій та не ухвалює нове рішення у справі, підстави для розподілу судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, відсутні.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
п о с т а н о в и в :
Касаційні скарги ОСОБА_1 та в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Надії Петрівни залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова