ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 823/2162/18
адміністративне провадження № К/9901/8917/19, К/9901/9190/19, К/9901/10153/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали» (далі - ТОВ «Черкаські мінерали»), акціонера та члена Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» ОСОБА_1 , Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра України) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року у складі судді Паламар П.Г. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Земляної Г.В. (головуючий), суддів: Лічевецького І.О., Парінова А.Б. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" (далі - ПАТ "Дашуківські бентоніти") до Держгеонадра України про визнання протиправними та скасування рішення та дій та зобов`язати вчинити певні дії.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ПАТ "Дашуківські бентоніти" звернулося до суду з позовом, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Держгеонадр України, оформлене шляхом підписання листа від 17.11.2017 про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 №2447 на видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області;
- визнати протиправними дії Держгеонадр України у поверненні заяви ПАТ "Дашуківські бентоніти" з доданими документами щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 №2447 на видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області;
- зобов`язати Держгеонадра України шляхом видання наказу продовжити ПАТ "Дашуківські бентоніти" строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 №2447 на видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області, строком на 20 років з одночасним укладенням Держгеонадрами України з ПАТ "Дашуківські бентоніти" угоди про умови користування надрами разом із програмою робіт, що оформлюється як додаток.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ПАТ «Дашуківські бентоніти» відповідно до спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 №2447 отримало право видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області. Спеціальний дозвіл виданий на 20 років, термін дії закінчувався 23.04.2016. У встановленому порядку вперше позивач завчасно звернувся до Держгеонадра України за 7 місяців до закінчення строку дії спеціального дозволу із заявою 01.09.2015, яка була зареєстрована в Держгеонадра України за вх. №11555/13/12-15 від 01.09.2015, однак отримав відмову.
Протягом наступних 2-х років позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами разом із визначеним відповідним пакетом документів, однак постійно отримував відмови. Востаннє позивач звернувся до відповідача із заявою від 08.08.2017 за №142/01 про зобов`язання продовження терміну дії спеціального дозволу та внесення змін до спеціального дозволу і відповідним пакетом документів, що була зареєстрована в Держгеонадра за вхідним №13624/02/12-17 від 09.08.2017. Разом із вказаною заявою від 08.08.2017 серед інших доданих до неї документів ПАТ «Дашуківські бентоніти» додано також експертний висновок №16-ге/2015 з проведення геологічної експертизи з метою видобування глини, придатної для виробництва формувальних матеріалів, а також для легких та солестійких бурових розчинів на Дашуківські ділянці Черкаського родовища у Лисянському районі Черкаської області. Цей висновок складений Державним підприємством «Українська геологічна компанія», яке належить до сфери управління Держгеонадр України і в ньому вказувалося про відсутність порушень позивачем умов користування надрами і пропонувалося продовжити дію спеціального дозволу терміном до 23.04.2036.
07.09.2017 відповідач надіслав на погодження в Міністерство екології та природніх ресурсів відповідний пакет документів. Окрім того, уповноваженою особою державного геологічного контролю Держгеонадра України разом із пакетом документів надано інформаційну довідку щодо виконання умов користування надрами ПАТ «Дашуківські бентоніти», яка містить відомості, що позивачем у встановлені строки порушення усунені. Наказом Мінприроди №415 від 13.11.2017 прийнято позитивне рішення щодо погодження продовження дії спеціального дозволу. Натомість, 16.01.2018 від Держгеонадра України отримано лист №609/03/12-18 від 10.01.2018, із змісту якого вбачалося, що відповідачем 17.11.2017 оформлено рішення про відмову щодо продовження дії спеціального дозволу, шляхом підписання відповідного листа від 17.11.2017 і повернуто заяву позивача разом із доданими документами, і підставою для такої відмови стала інформація органів державного геологічного контролю Держгеонадра України про виявлення порушення вимог законодавства у сфері надрокористування ПАТ «Дашуківські бентоніти».
Позивач, уважаючи протиправним рішення Держгеонадр України, звернувся з зазначеним позовом до суду.
2. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 26.09.2018 позов задовольнив:
- визнав протиправним та скасував рішення Держгеонадр України від 17.11.2017 про відмову в продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 №2447 на видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області;
- визнав протиправними дії Держгеонадр України у поверненні заяви ПАТ "Дашуківські бентоніти" з доданими документами щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 №2447 на видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області;
- зобов`язав Держгеонадра України видати наказ, яким продовжити ПАТ "Дашуківські бентоніти" строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 №2447 на видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області, строком на 20 років з одночасним укладенням Держгеонадрами України з ПАТ "Дашуківські бентоніти" угоди про умови користування надрами разом із програмою робіт, що оформлюється як додаток.
2.1 Це рішення в апеляційному порядку оскаржили Держгеонадра України, а також особи, які не брали участі у розгляді справи в суді першої інстанції: ТОВ «Черкаські мінерали» і акціонер та член наглядової ради ПАТ «Дашуківські бентоніти» Масюк В.М.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.02.2019 залишив без змін рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не здійсненні розгляду заяв позивача про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами, а позивач у свою чергу відповідно до частини шостої статті 4-1 Закону України від 6 вересня 2005 року №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - №2806-IV) з 23.04.2001 фактично набув право на здійснення діяльності з видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області. При цьому, акт перевірки від 16.12.2015 за №06-03/27/2015-55п(153), про встановлення ПАТ "Дашуківські бентоніти" порушень у сфері видобування корисних копалин, на який посилається відповідач у відмові про надання дозволу, складений після спливу 60 денного строку, закріпленого пунктом 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затвердженний постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615). Крім того, суд, зобов`язуючи Держгеонадра України продовжити строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 №2447 вважав, що у даному випадку це не буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
4.1 18.12.1995 ПАТ «Дашуківські бентоніти» зареєстроване як суб`єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 00223941 за основним видом діяльності "Добування піску, гравію, глин і каоліну".
4.2 23.01.2001 ПАТ "Дашуківські бентоніти" видано спеціальний дозвіл на користування надрами від 23.04.2001 №2447 щодо права видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області з терміном дії до 23.04.2016.
4.3 01.09.2015 з метою продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами, ПАТ "Дашуківські бентоніти" звернулося до Держгеонадр України з заявою щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами. Але листом від 16.10.2015 відповідач повернув вказану заяву з підстав відсутності повного комплекту документів передбачених пунктом 14 та додатку 1 Порядку №615.
4.4 08.08.2017 ПАТ «Дашуківські бентоніти» повторно зверталося до Держгеонадр України з заявою за №142/01 щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами та внесення змін до спеціального дозволу і відповідним пакетом документів, відповідно до заяви №546 від 01.09.2015 та заяви №363 від 28.07.2016. Із вказаною заявою серед доданих до неї документів додано також експертний висновок №16-ге/2015 від 09.11.2015 за №1-813 з проведення геологічної експертизи з метою видобування глини, придатної для виробництва формувальних матеріалів, а також для легких та солестійких бурових розчинів на Дашуківські ділянці Черкаського родовища у Лисянському районі Черкаської області. Цей висновок був складений Державним підприємством "Українська геологічна компанія", у якому зазначалося про відсутність порушень позивачем умов користування надрами і пропонувалося продовжити дію спеціального дозволу терміном до 23.04.2036.
4.5 07.09.2017 відповідач надіслав на погодження в Міністерство екології та природних ресурсів відповідний пакет документів, після чого уповноваженою особою державного геологічного контролю Держгеонадра України разом із пакетом документів надано інформаційну довідку щодо виконання умов користування надрами ПАТ «Дашуківські бентоніти» станом на 05.08.2017, яка містить відомості, що ПАТ «Дашуківські бентоніти» у встановлені строки порушення усунуті.
4.6 Листом від 17.11.2017 №28742 відповідач повернув заяву та повідомив ПАТ «Дашуківські бентоніти», що у внесенні змін та продовженні спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 №2447 з метою видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища відмовлено відповідно до пункту 15 Порядок №615. Відмова обґрунтована тим, що наказом Держгеонадр України від 18.02.2016 №65 термін дії спеціального дозволу зупинено, надрокористувачу надано 30 календарних днів для усунення порушень. Зазначено про те, що за інформацією органів державного геологічного контролю виявлено порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, які не усунуто надрокористувачем.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. ТОВ «Черкаські мінерали» і акціонер та член наглядової ради ПАТ «Дашуківські Бентоніти» ОСОБА_1 подали касаційні скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019, у якій просять оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
5.1 Аргументи скаржників на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, скаржники зазначають, що суди неправильно застосували норми Закону №2806-IV та Порядку №615. Вказують, що заява позивача про продовження дозволу на користування надрами від 01.09.2015 була повернута відповідачем у зв`язку з відсутністю всіх необхідних документів, зокрема погоджень Мінприроди та Держгірпромнагляду. Проте, на переконання скаржників, ця відмова позивачем не оскаржується. Всі інші заяви на продовження дозволу на користування надрами позивачем подані поза встановленими строками їх подачі - менше як за шість місяців до закінчення строку дії дозволу. Відповідно, за цими заявами неможливо продовжити строк дії дозволу на користування надрами, хоч суди зобов`язали це зробити всупереч нормам Порядку №615.
5.2 Також особи, які подали касаційні скарги, вказують на помилкове зобов`язання судами відповідача видати наказ про продовження строку дії дозволу на підставі частини шостої статті 4-1 Закону №2806-IV із застосуванням принципу мовчазної згоди, оскільки у спірних правовідносинах така не може бути застосована з огляду на те, що позивачем не подано всіх передбачених чинним законодавством документів для продовження дозволу на користування надрами.
5.3 У касаційних скаргах також вказано про порушення судами попередніх інстанцій норм пункту 15 Порядку №615, оскільки відповідача було зобов`язано продовжити строк дозволу на користування надрами попри наявність у позивача порушень вимог законодавства про надра, виявлених під час заходів державного нагляду, які не усунуті. Порушення полягали у незаконному видобутку корисних копалин після зупинення дії дозволу на користування надрами. Проте, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на вказані обставини і не дослідили з цього приводу наявні у справі докази.
5.4 На думку осіб, що подали касаційні скарги, суди попередніх інстанцій порушили норми статті 6 Конституції України, ухваливши судові рішення, якими зобов`язали відповідача продовжити дію дозволу на користування надрами. Такий наказ вправі видавати лише відповідач на власний розсуд у межах його повноважень при дотриманні користувачем надр всіх вимог законодавства у сфері користування надрами.
5.5 Щодо порушення норм процесуального права особи, які подали касаційні скарги, зауважують, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили докази, що спричинили необґрунтовані та помилкові висновки про наявність у позивача права на продовження дозволу на користування надрами. Це вплинуло на рішення судів про задоволення позову.
Також зазначено про порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, які полягають у тому, що осіб, які подали апеляційні скарги, не було повідомлено про час розгляду апеляційних скарг. Крім того, за 3 години до судового засідання було змінено склад суду, що позбавило скаржників можливості висловити свою позицію щодо можливого відводу судді. У порушення статті 306 КАС України цим судом не було розглянуто ряд клопотань, що мають значення для розгляду справи, зокрема про зупинення апеляційного розгляду, витребування доказів та залучення до участі у розгляді справи Мінприроди.
6. Держгеонадра України також подала касаційну скаргу на зазначені судові рішення, у якій просить їх скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
6.1 Арґументами в обґрунтування вимог скарги вказує неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, вказує про неправильне застосування норм Порядку №615, оскільки термін дії дозволу на користування надрами, виданий позивачу, закінчився 23.04.2016. Плановою перевіркою позивача (акт від 16.12.2015) встановлено порушення вимог законодавства у сфері користування надрами і наказом від 18.02.2016 дію дозволу було зупинено. Тому підстав продовжувати дію дозволу не було. Крім того, позивач подавав документи для продовження дії дозволу на користування надрами не у повному обсязі.
6.2 Зазначає відповідач і про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм частини шостої статті 4-1 Закону №2806-IV з огляду на те, що навіть за умови доведення підстав для застосування принципу мовчазної згоди суд не може на підставі цього зобов`язувати видавати документи дозвільного характеру, оскільки застосування цього принципу резюмує право суб`єкта господарювання здійснювати діяльність без отримання такого дозволу, а не обов`язок дозвільного органу видавати такий дозвіл. Крім того, відповідач наполягає на тому, що не всі документи для продовження дії дозволу на користування надрами позивачем були надані.
6.3 Також Держгеонадра України у касаційній скарзі наполягає на тому, що зобов`язання судом продовжити дозвіл на користування надрами є втручанням у дискреційні повноваження дозвільного органу.
6.4 Щодо порушення судами норм процесуального права Держгеонадра України вказують на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
7. Учасники справи відзиви на касаційні скарги не подали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
8. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, що діяли до 08.02.2020), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право особи на справедливий суд, складовою якого є право на доступ до правосуддя, що реалізується шляхом забезпечення рівності учасників справи. Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008, заява №7460/03 та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України №2" від 08.04.2010, заява №38789/04, наголошується, що принцип рівності сторін, як один зі складників справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
10. Зазначений принцип знайшов своє втілення у статті 9 КАС України, яка гарантує особам, які беруть участь у справі, однакові права щодо подання до суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Дотримання цього права, у свою чергу, забезпечується внаслідок закріплення у процесуальному законодавстві порядку належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового розгляду.
11. Статті 124 126 КАС України передбачають загальне правило здійснення судового виклику осіб, які беруть участь у справі, шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу (за наявності) або надсилання повістки на їх адреси рекомендованою кореспонденцією, кур`єром із зворотною розпискою.
12. Особа, яка бере участь у справі, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду за умови вручення такої повістки не пізніше ніж за п`ять днів до дати судового засідання.
13. Суд апеляційної інстанції розгляд апеляційної скарги ТОВ «Черкаські мінерали» призначив на 15.01.2019. У судовому засіданні 15.01.2019 був присутній представник ТОВ «Черкаські мінерали», розгляд справи було відкладено на 29.01.2019, про що повідомлено, зокрема, і зазначеного представника. У судовому засіданні 29.01.2019 суд апеляційної інстанції розглянув заяви про відвід складу суду та зупинив провадження у справі до вирішення заявленого відводу в порядку, визначеному статтею 40 КАС України (т. 5 а. с. 125-128).
14. На а.с. 135-143 тому 5 справи містяться копії повістки-повідомлення учасників справи про розгляд справи 26 лютого 2019 року о 10:50, серед яких є копії повістки - повідомлення на адресу ТОВ «Черкаські мінерали». Проте, відомості про їх надіслання на офіційну електронну адресу (за наявності) або надсилання повістки на юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією, кур`єром із зворотною розпискою відсутні. Також відсутні зворотні розписки про вручення таких судових повісток - повідомлень зазначеній особі, яка подала апеляційну скаргу. Інших доказів направлення особі, яка подала апеляційну скаргу, повістки та/або повідомлення його про дату, час та місце судового розгляду в інший спосіб, передбачений КАС України, матеріали адміністративної справи не місять.
15. Матеріали справи також містять конверти, що надійшли до суду апеляційної інстанції 04.02.2019 (а.с. 155-177 т.5), адресовані ТОВ «Черкаські мінерали», з відміткою установи "Укрпошти" про неможливість вручення судових повісток. Проте, зі змісту конвертів убачається, що вони містять копії апеляційних скарг, ухвал суду та судові повістки - повідомлення про призначення розгляду в апеляційному порядку цієї справи на 15.01.2019.
16. Оскаржена постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 прийнята у відкритому судовому засіданні. Проте участі у судовому засіданні представник ТОВ «Черкаські мінерали», згідно протоколу судового засідання (т.5 а.с. 186-189), не брав. У матеріалах адміністративної справи відсутні докази повідомлення ТОВ «Черкаські мінерали» про дату, час і місце апеляційного розгляду, належним чином.
17. Таким чином, у суду апеляційної інстанції не було підстав стверджувати, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а відтак, здійснення розгляду цієї апеляційної скарги у відкритому судовому засіданні без участі відповідача відбулось з порушенням норм статей 307 310 КАС України.
18. Відповідно пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд у разі якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
19. З урахуванням наведеного, касаційна скарга ТОВ «Черкаські мінерали» підлягає до задоволення частково, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
20. При цьому колегія суддів Касаційного адміністративного суду відхиляє аналогічні доводи іншої особи, яка подала апеляційну скаргу - акціонера та члена наглядової ради ПАТ «Дашуківські бентоніти» ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи (т.5 а.с.146) містять розписку про отримання рекомендованого листа з повідомленням - судової повістки по справі, надісланого за вказаною в апеляційній скарзі адресою, мамою ОСОБА_1 . Таке вручення судової повістки відповідає нормам статті 126 КАС України і підтверджує факт повідомлення ОСОБА_1 про час розгляду справи Шостим апеляційним адміністративним судом 26.02.2019.
21. У зв`язку цим, суд касаційної інстанції не надає оцінки іншим доводам касаційних скарг, а також не перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних рішень, у тому числі й щодо впливу їх на права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. Наявність чи відсутність таких обставин має встановити суд під час розгляду апеляційної скарги, а суд касаційної інстанції, згідно статті 341 КАС України, позбавлений процесуальної можливості встановлювати обставини справи.
22. У зв`язку з наведеним, суд касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності особи, яка подала апеляційну скаргу - ТОВ «Черкаські мінерали», не повідомленої належним чином про дату, час і місце судового засідання.
23. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України це є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд до цього суду з огляду на те, що відповідач обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341 345 349 353 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали», акціонера та члена Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бетоніти» ОСОБА_1 , Державної служби геології та надр України задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року по справі №823/2162/18, якою залишені без задоволення апеляційні скарги Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали», акціонера та члена Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бетоніти» ОСОБА_1 та без змін рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року - скасувати. Справу направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: А.А. Єзеров В.М. Кравчук