ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року

м. Київ

справа №823/2639/13-а

адміністративне провадження №К/9901/43172/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Черкаської митниці ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року (судді: Кобаль М.І. (головуючий), Епель О.В., Карпушова О.В.) у справі №823/2639/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна» до Черкаської митниці ДФС, за участю Прокуратури міста Черкаси про скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство «Агріматко-Україна» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Черкаської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган), за участю Прокуратури міста Черкаси про скасування податкового повідомлення форми «Р» № 7 та № 8 від 17.03.2010.

2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу про заниження митної вартості товарів, що ввозились на митну територію України в митному режимі імпорт, шляхом надання недостовірних відомостей щодо вартості таких товарів. Митне оформлення отриманих позивачем товарів відбулося згідно з вимогами чинного законодавства, яке діяло на момент їх ввезення в Україну, що відповідає ст. 10 Митного кодексу України, УКТ ЗЕД, а також роз`яснень Державної митної служби і оформлення вантажних митних декларацій відповідачем здійснене без зауважень, без витребування будь-яких додаткових документів на підтвердження правильності вибраного коду товарної позиції, що свідчить про відсутність сумнівів з боку відповідача щодо правильності нарахування митних платежів та оформлення імпорту товару.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено методологічну помилку в частині застосування ставок ввізного мита та визначення бази оподаткування «оприскувач самохідний UNIPORT 300/24 4х4 VORTEX» та «оприскувач самохідний «UNIPORT 2500 Star» за кодом 8424819900 УКТ ЗЕД зі ставкою мита 0%, внаслідок неправильного декларування коду товару згідно УКТ ЗЕД, що призвело до заниження податкового зобов`язання за ввізним митом та податком на додану вартість за вказаними вантажно-митними деклараціями.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, податкові повідомлення форми «Р» від 17.03.2010 № 7 та № 8 скасовано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано доказів обґрунтованості сумнівів, які б надавали право митному органу в силу вимог митного законодавства України здійснювати митний контроль після закінчення митного оформлення та пропуску товарів за ВМД від 24.01.2008 №902000001/8/000529, від 11.04.2008 № 902000001/8/002646, від 21.04.2008 №902000001/8/002870, від 05.11.2008 № 902030000/8/301758 та від 04.03.2009 №902030000/9/300105.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що митним органом відповідно до ст. 69 Митного кодексу України, підпункту «в» пп. 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з урахуванням службової записки відділу номенклатури та класифікації товарів від 02.11.2009 № 1093, проведена камеральна перевірка вантажних митних декларацій позивача щодо ввізного мита та податку на додану вартість при імпорті оприскувачів самохідних UNIPORT: від 26.03.2007 №902000001/7/003401, від 24.01.2008 №902000001/8/000529, від 11.04.2008 №902000001/8/002646, від 21.04.2008 №902000001/8/002870, від 05.11.2008 № 902030000/8/301758, від 04.03.2009 № 902030000/9/300105.

За результатами проведеної камеральної перевірки, відповідачем складено акт перевірки № к/0002/9/902000000/000030725226 від 01.03.2010, в якому встановлено нарахування підприємством митних платежів виходячи із задекларованого коду товару за УКТ ЗЕД як - 8424819900 для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин для сільського господарства або садівництва.

Відповідно до вантажної митної декларації від 26.03.2007 № 902000001/7/003401 Товариство задекларовано товар «оприскувач самохідний UNIPORT 3000/24 4х4 VORTEX» (код 8424819900 згідно з УКТЗЕД, ставка мита 0%), який має істотні ознаки моторного транспортного засобу із наступними механічними вузлами: дизельний двигун внутрішнього згорання, гідростатична трансмісія (4х4), багатофункціональний важіль керування швидкістю оприскувача з його іншими системами, рульове керування, гальмівна система, має спеціальне електричне керування, за допомогою якого можна встановити відстань для ширини коліс при русі, зрошувальне обладнання з`єднано з шасі за допомогою болтів, гвинтів та спеціальних фіксуючих елементів.

Згідно вантажних митних декларацій від 24.01.2008 № 902000001/8/000529, від 11.04.2008 № 902000001/8/002646, від 21.04.2008 № 902000001/8/002870, від 05.11.2008 № 902030000/8/301758 та від 04.03.2009 № 902030000/9/300105 Товариством задекларовані «самохідні оприскувачі 2500 STAR», інформація про які була розміщена на веб-сайті фірми-виробника www.jacto.com.br та www.agrimatco.ua, як самохідні обприскувальні апарати, що мають ознаки спеціального транспортного засобу, який використовується для розприскування або розпилення рідких речовин та мають пристосування для безпечного руху на дорогах загального користування з механічними вузлами: дизельний двигун внутрішнього згорання, механічна трансмісія (4х2), коробка передач (5-ти ступенева), гідростатичне рульове керування, гідравлічна гальмівна система, із спеціальним електричним керуванням, за допомогою якого встановлюється ширина коліс при русі, зрошувальне обладнання з`єднано з шасі за допомогою болтів, гвинтів та спеціальних фіксуючих елементів.

З урахуванням зазначеного, контролюючий орган прийшов до висновку, що вказані самохідні оприскувачі мають ознаки моторних транспортних засобів, спеціально сконструйованих для розміщення різних пристроїв, основною метою яких не є перевезення людей чи вантажів, а тому повинні класифікуватися у товарній позиції 8705 та товарній підкатегорії 8705909090 згідно з УКТЗЕД (ставка мита 5 %).

На підставі акта перевірки, відповідачем 17.03.2010 прийнято податкові повідомлення:

- «Р» № 7, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності» у розмірі 342 933,77 грн, в тому числі за основним платежем 326 603,59 грн та штрафними санкціями у сумі 16 330,18 грн.

- «Р» № 8, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, на загальну суму 68 586,76 грн, в тому числі за основним платежем 65 320,72 грн та штрафними санкціями на суму 3 266,04 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на те, що позивач під час митного оформлення неправильно класифікував імпортований товар - «самохідні обприскувачі», що призвело до заниження податкових зобов`язань по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість. Доводів в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судом апеляційної інстанції норм матеріального права скаржник в касаційній скарзі не наводить.

9. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу відповідача, в якому просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункти 19, 35 статті 1.

Митні процедури - операції, пов`язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

10.2. Частини перша - друга статті 69.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

10.3. Частини перша - друга статті 313.

Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими для підприємств і громадян.

11. Судова практика.

Постанови Верховного Суду України від 07 листопада 2011 року №21-223а11, від 06 листопада 2012 року №21-330а12, від 05 березня 2013 року №21-36а13, від 18 листопада 2014 року №21-509а14, від 08 травня 2015 року №21-1011а15.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Зміст наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, однак, в такому разі митний орган має довести (надати докази) подання позивачем неповної, недостовірної, неправдивої інформації митним органам при декларуванні товару, а отже і те, що невірна класифікація імпортованих товарів була наслідком саме протиправних дій позивача.

Отже, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

13. При вирішенні спорів щодо правомірності рішень контролюючого органу, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

15. Судами попередніх інстанцій у повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

16. Під час розгляду справи, судом апеляційної інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано, що перевірка правильності класифікації товару за кодом 8432401000 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності на підставі вантажних митних декларацій №№ 902030000/2010/300353, 9020300000/2009/300028, 902030000/2008/301621 та 02030000/2008/301264 нарахування податків і зборів (обов`язкових платежів) за ВМД проводилась відповідачем на підставі заявлених позивачем відомостей про товар.

Будь-яких зауважень щодо правильності заповнення ВМД, класифікації та кодування товару під час митного оформлення не здійснювалось, документи, які були подані позивачем для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у митного органу сумнівів не викликали.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до вантажно-митних декларацій позивача, задекларований товар - самохідні оприскувачі UNIPORT 3000/24 4х4 VORTEX та 2500 STAR, визначені виробником та країною відправлення за кодом 8424819900, як такий що не призначений для виконання інших функцій, крім розпилення рідин спеціального призначення для використання у сільському господарстві, що підтверджується Поясненнями до товарної позиції 8424 УКТЗЕД та роз`ясненнями ДМСУ про класифікацію таких товарів згідно листа від 22.03.2005 № 37/37-1465-ЕП «Про класифікацію самохідного обприскувача», який був чинним на момент декларування та митного оформлення товару позивача, відповідно до положення ст. 312 Митного кодексу України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла обґрунтованого висновку, що на момент проведення митного оформлення товару позивача, самохідні оприскувачі UNIPORT 3000/24 4х4 VORTEX та 2500 STAR, згідно з вантажно-митних декларацій, були документально підтверджені декларантом та відповідали коду товару заявленого у митних деклараціях, а саме: 8424819900 згідно УКТ ЗЕД.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання контролюючого органу на лист Державної митної служби України від 02.04.2009 № 11/4-10.29/2985 «Про класифікацію моторних транспортних засобів згідно з УКТ ЗЕД» є безпідставним, оскільки такий лист датований 02.04.2009, тобто вже після завершення митних процедур закінчення митного оформлення та пропуску товарів за ВМД від 24.01.2008 №902000001/8/000529, від 11.04.2008 № 902000001/8/002646, від 21.04.2008 №902000001/8/002870, від 05.11.2008 № 902030000/8/301758 та від 04.03.2009 №902030000/9/300105.

17. З урахуванням правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що контролюючим органом не доведено та не надано доказів наявності конкретних обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у контролюючого органу, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України позивачем було допущено порушення законодавства України в частині класифікації товару за УКТ ЗЕД.

Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що лист Державної митної служби України від 02.04.2009 № 11/4-10.29/2985-ЕП, яким зобов`язано керівників митних органів провести перевірки митних оформлень моторних транспортних засобів, які відносяться до товарної позиції 8705 та механічних пристроїв товарної позиції 8424 згідно УКТ ЗЕД, та забезпечити виконання зазначених підходів класифікації вищевказаних товарів у відповідності до вимог УКТ ЗЕД, не є обставиною, яка б викликала обґрунтовані сумніви у контролюючого органу, крім того такий лист не є і підставою для проведення камеральної перевірки відповідно до норм чинного (на момент спірних правовідносин) законодавства.

18. Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган всупереч вимог процесуального законодавства не довів, правомірності визначення податкових зобов`язань з ПДВ та ввізного мита, згідно оскаржуваних податкових повідомлень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Черкаської митниці ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Черкаської митницї ДФС залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі 823/2639/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова