№ 824/180/19 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 824/180/19

провадження № 61-6078ав20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

секретар судового засідання - Алекса М. Є.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - Індумет СА ( Indumet SA );

представник заявника - Конопля Андрій Михайлович ;

боржники: Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат», публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод», корпорація «Індустріальна Спілка Донбасу»;

представник публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» - Команов Валерій Валерійович;

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (проспект Повітрофлотський, 28, м. Київ) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у складі судді Кашперської Т. Ц. у справі за заявою Індумет СА ( Indumet SA ) про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду, винесеного у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії 25 березня 2019 року у справі № 173823 про стягнення грошових коштів із Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод», корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу»,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У вересні 2019 року компанія Індумет СА (Indumet SA), юридична особа, створена відповідно до законів Великого Герцогства Люксембург, звернулася до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду (далі - ЛМАС), винесеного у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії 25 березня 2019 року у справі № 173823 про стягнення грошових коштів із Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (далі - ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»), публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (далі - ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»), публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» (далі - ПАТ «Алчевський коксохімічний завод»), корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу».

Заява Індумет СА (Indumet SA) мотивована тим, що 14 серпня 2007 року між Лендмонт Лтд, Каліон та Кредіт Свісс Інтернешнл укладено кредитну угоду, згідно з пунктом 2.1 якої у порядку та на умовах цієї угоди, кредитори надають компанії строковий кредит на загальну суму, яка дорівнює сумі загальних кредитних зобов`язань. Відповідно до пункту 6 кредитної угоди компанія повинна повністю погасити запозичення на остаточну дату погашення, яка згідно з пунктом 1 «Тлумачення» означає дату, яка настає через 3 роки після дати підписання.

За умовами пункту 36 кредитної угоди, ця угода регулюється правом Англії.

Поручителями за даною угодою є ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод», корпорація «Індустріальна спілка Донбасу». Загальні зобов`язання визначені у розмірі 300 млн. доларів США.

28 вересня 2007 року Каліон та Кредіт Свісс, будучи початковими кредиторами, які володіли правами вимоги за основною сумою кредиту у розмірі 150 млн. доларів США кожен, передали свої частки кредиту загальним розміром 225 млн. доларів США 13-ти новим кредиторам.

У результаті подальших транзакцій заявник набув права вимоги за основною сумою кредиту за угодою у розмірі 255 млн. доларів США. Набуття прав заявником у результаті вказаних транзакцій було здійснено на підставі свідоцтв про передачу, що містяться у Меморандумі.

06 грудня 2017 року Індумет СА ініціювало провадження у ЛМАС шляхом подачі заяви про арбітраж, посилаючись на положення пункту 37.1 кредитної угоди. Відповідачами в даному провадженні визначені Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод», корпорація «Індустріальна спілка Донбасу».

Вимоги заявлено на: несплачену основну суму у розмірі 255 млн. доларів США; несплачені договірні відсотки на основну суму у розмірі 81 648 104 долари 62 центи США станом на 29 березня 2018 року та продовжують нараховуватися після цієї дати до дати винесення арбітражного рішення за річною ставкою, встановленою кредитним агентом наприкінці грудня 2018 року; відсотки, нараховані після винесення арбітражного рішення на дискреційній основі згідно зі статтею 26.4 Регламенту ЛМАС; витрати та видатки, понесені в зв`язку з арбітражним провадженням.

25 березня 2019 року ЛМАС ухвалено рішення у справі № 173823 про стягнення грошових коштів із Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод», корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу».

Ураховуючи викладене, заявник просив постановити ухвалу про визнання та надання дозволу на виконання остаточного арбітражного рішення, ухваленого 25 березня 2019 року ЛМАС у справі № 173823 про стягнення 255 млн. доларів США основної заборгованості за кредитною угодою від 14 серпня 2007 року з Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА як солідарних боржників; 103 264 474 долари 27 центів США договірних відсотків, нарахованих за період до дати (включно) цього остаточного арбітражного рішення з Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА як солідарних боржників; 96 319 148 доларів 22 центи США договірних відсотків, нарахованих за період до дати (включно) цього остаточного арбітражного рішення з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» на користь Індумет СА за тим принципом, що будь-який платіж, здійснений будь-яким із боржників згідно із пунктом наведеним вище, звільняє ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» від відповідальності в обсязі такого платежу (і навпаки); відсотка, нарахованого з дати ухвалення остаточного арбітражного рішення, ухваленого 25 березня 2019 року ЛМАС, до тих пір, поки не буде здійснений платіж в повному обсязі, за річною ставкою у розмірі ЛІБОР в доларах США за три місяці, плюс 2 %, нарахований на щорічній основі з Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА; 215 529 доларів 46 центів США, 28 141 Євро 20 центів та 13 123,19 фунтів стерлінгів судових витрат, 50 % яких має бути сплачено ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», та решта 50 % має бути сплачена Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та корпорацією «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА на індивідуальній основі, при цьому кожен боржник покриває 20 % від вказаної суми; 93 053,08 фунтів стерлінгів як суму арбітражних витрат з Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА як солідарних боржників; стягнути з Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» судові витрати у зв`язку з поданням цієї заяви в розмірі 1003,50 грн. як солідарних боржників; видати виконавчі листи окремо на Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та корпорацію «Індустріальна спілка Донбасу» на примусове виконання остаточного арбітражного рішення, ухваленого 25 березня 2019 року ЛМАС у справі № 173823.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року задоволено заяву Індумет СА (Indumet SA). Визнано і надано дозвіл на виконання рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року у справі № 173823, про стягнення: 255 млн. доларів США основної заборгованості за кредитною угодою від 14 серпня 2007 року з Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА (Indumet SA) як солідарних боржників; 103 264 474 долари 27 центів США договірних відсотків нарахованих за період до дати (включно) цього остаточного арбітражного рішення з Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА (Indumet SA) як солідарних боржників; 96 319 148 доларів 22 центи США договірних відсотків нарахованих за період до дати (включно) цього остаточного арбітражного рішення з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» на користь Індумет СА (Indumet SA) за тим принципом, що будь-який платіж, здійснений будь-яким із боржників згідно із пунктом наведеним вище, звільняє ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» від відповідальності в обсязі такого платежу (і навпаки); відсотка, нарахованого з дати ухвалення остаточного арбітражного рішення, ухваленого 25 березня 2019 року ЛМАС, до тих пір, поки не буде здійснений платіж в повному обсязі, за річною ставкою у розмірі ЛІБОР в доларах США за три місяці, плюс 2 %, нарахований на щорічній основі з Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА (Indumet SA); 215 529 доларів 46 центів США, 28 141 Євро 20 центів та 13 123,19 фунтів стерлінгів судових витрат, 50 % яких має бути сплачено ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», та решта 50 % має бути сплачена Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорацією «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА (Indumet SA) на індивідуальній основі, при цьому кожен боржник покриває 20 % від вказаної суми; 93 053,08 фунтів стерлінгів як суму арбітражних витрат з Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА (Indumet SA) як солідарних боржників.

Стягнуто з Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА (Indumet SA) із кожного 192 грн судових витрат.

Видано виконавчі листи окремо на Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та корпорацію «Індустріальна спілка Донбасу», на примусове виконання остаточного арбітражного рішення, ухваленого 25 березня 2019 року ЛМАСу справі № 173823.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що боржником не надано належних та допустимих доказів, які б стали підставою для відмови у задоволенні заяви стягувача. Судом також не визнано, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України. На час звернення до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року вступило в законну силу, було остаточним для сторін та підлягало виконанню, відповідачі були належним чином повідомлені про арбітражний розгляд, їх доводи щодо компетенції перевірені арбітражним судом, угода, яка містить арбітражне застереження, недійсною не визнавалася, а рішення ухвалене арбітражним судом щодо спору, передбаченого арбітражною угодою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У березні 2020 року ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» подано апеляційну скаргу, в якій заявник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року, який діяв як суд першої інстанції, скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

Провадження в суді апеляційної інстанції

10 квітня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито апеляційне провадження у справі за поданою апеляційною скаргою.

Ухвалою Верховного Судуу складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції повно і всебічно не з`ясовано обставини справи, не у повному обсязі перевірено всі аргументи боржника про підстави для відмови у задоволенні заяви.

Не враховано, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2019 року у справі № 904/2104/19 стосовно ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» відкрито провадження у справі про банкрутство, запроваджено процедуру розпорядження майном боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Дані обставини зумовлюють наявність підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. На сьогоднішній день до виключної компетенції господарського суду Дніпропетровської області у межах справи про банкрутство відноситься розгляд всіх спорів з майновими вимогами до цього боржника.

На думку боржника, у разі надання дозволу на виконання рішення арбітражного рішення, буде порушено публічний порядок України, оскільки єдиним результатом прийняття такого рішення національним судом буде створення підстав для застосування заходів примусового стягнення, що є неприпустимим та порушуватиме діючий режим мораторію на задоволення вимог, до яких за своєю природою відносяться і вимоги, визначені арбітражним рішенням.

Не надано оцінки тому, що стягувач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання його грошових вимог до ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» у справі про банкрутство.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У травні 2020 року Індумет СА (Indumet SA) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що ухвала суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою. Вказувало, що фактична неможливість виконати у примусовому порядку рішення суду та/або порушення провадження справи про банкрутство боржника не може в будь-якому випадку ототожнюватися з неможливістю передачі спору на вирішення міжнародного комерційного арбітражу та суперечністю публічному порядку України. При цьому послалося на відповідну правову позицію Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

14 серпня 2007 року між Лендмонт Лтд, Каліон та Кредіт Свісс Інтернешнл укладено кредитну угоду, згідно з пунктом 2.1 якої в порядку та на умовах цієї угоди, кредитори надають компанії строковий кредит на загальну суму, яка дорівнює сумі Загальних Кредитних Зобов`язань. Згідно з пунктом 6 кредитної угоди компанія повинна повністю погасити запозичення на остаточну дату погашення, яка відповідно до пункту 1 «Тлумачення» означає дату, яка настає через 3 роки після дати підписання (а.с. 68, т. 1 - а.с. 87, т. 2).

Згідно з пунктом 36 кредитної угоди ця угода регулюється правом Англії.

Пунктом 37 кредитної угоди визначено, що відповідно до пункту 37.2 (Вибір щодо судового розгляду), будь-який спір, розбіжність, вимога або невідповідність («Спір»), який виникає на підставі, по відношенню або у зв`язку з цією угодою або будь-яким іншим фінансовим документом, включаючи спір стосовно існування, чинності, тлумачення, виконання або розірвання, подається на розгляд та остаточно вирішується арбітражним судом відповідно до Арбітражного Регламенту Лондонського Суду Міжнародного Арбітражу. Склад арбітрів складається з трьох осіб. Компанія пропонує кандидатуру одного арбітра для призначення судом Лондонського Суду Міжнародного Арбітражу. Більшість Кредиторів та Кредитний Агент пропонують спільну кандидатуру одного арбітра для призначенням Лондонським міжнародним арбітражним судом. ЛСМА призначає головуючого. Якщо протягом 30 днів після подання Заяви про Арбітраж, надісланої до Реєстру ЛСМА (і) Компанія не пропонує кандидатури арбітра або (іі) Більшість Кредиторів і Кредитний Агент не пропонують спільної кандидатури арбітра, ЛСМА призначає такого арбітра. Кожен інший Боржник та кожна Фінансова Сторона чітко домовляються та погоджуються з такою процедурою для пропонування кандидатури та призначення Арбітражної Колегії, а також безвідклично та безумовно відмовляються від будь-якого права щодо обрання свого власного арбітра. Місцем або юридичне місце арбітражного провадження буде місто Лондон. Мовою арбітражного розгляду є англійська мова. Усі документи, подані у зв`язку з провадженнями, повинні бути оформлені англійською мовою або повинні супроводжуватися засвідченим перекладом на англійську мову, якщо були складені іншою мовою. Вручення будь-якої Заяви про арбітраж відповідно до цього пункту відбувається рекомендованим листом на адресу, яка була надана для надсилання повідомлення відповідно до статті 33 (Повідомлення).

Поручителями за даною угодою є ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ВАТ «Алчевський коксохімічний завод», Корпорація «Індустріальна спілка Донбасу» (а.с. 22, т. 2).

Загальні зобов`язання визначені в сумі 300 млн. доларів США (а.с. 23, т. 2).

В матеріалах справи наявні додаткова угода від 21 вересня 2007 року (а.с. 88, т. 2 - 126, т. 3) та договір про внесення змін від 15 лютого 2011 року (а. с. 127-248, т. 3).

Як вбачається із Меморандуму кредитного агента від 08 серпня 2019 року (а. с. 1-204, т. 4), заявник та існуючі кредитори за кредитною угодою уклали низку угод відповідно до правил та процедур передачі прав вимоги за Угодою. В тому числі, 29 листопада 2012 року Індумет СА набуло права вимоги за Угодою від ОТП Банк ПЛС в розмірі 23 млн. доларів США, які ОТП Банк ПЛС набув в результаті початкового трансферу; 10 грудня 2012 року Індумет СА набуло права вимоги за Угодою від наступних кредиторів та в наступних розмірах: 30 млн. доларів США від Каліон, та 23 млн. доларів США від Дойче Банк АГ, Лондонська філія; 12 грудня 2012 року Індумет СА набуло права вимоги за Угодою від Сосьете Женераль в розмірі 7 500 000 доларів США; 28 грудня 2012 року Індумет СА набуло права вимоги за Угодою від Барклейс Банк ПЛС в розмірі 7 500 000 доларів США; 21 березня 2013 року заявник набув права вимоги за Угодою від Сітібанк Інтернешнл ПЛС в розмірі 5 млн. доларів США; 28 червня 2013 року Індумет СА набуло права вимоги за Угодою від Морган Стенлі Банк Інтернешнл Лімітед в розмірі 7 500 000 доларів США, від Райффайзен Банк Інтернешнл АГ в розмірі 30 млн. доларів США та від Роял Бенк ов Скотланд ПЛС в розмірі 15 млн. доларів США; 19 вересня 2013 року Індумет СА набуло права вимоги за Угодою від Дойче Банк, Лондонська філія в розмірі 30 млн. доларів США; 21 листопада 2013 року Індумет СА набуло права вимоги за угодою від Дойче Банк, Лондонська філія в розмірі 15 млн. доларів США; 28 липня 2014 року Індумент СА набуло права вимоги за Угодою від Банк Кантонале де Женева в розмірі 10 млн. доларів США; 08 вересня 2014 року Індумет СА набуло права вимоги за Угодою від Дойче Банк Лондонська філія в розмірі 15 млн. доларів США; 03 червня 2015 року Індумет СА набуло права вимоги за Угодою від Сіпорт Груп Юроп ЛЛП в розмірі 36 500 000 доларів США.

В цілому Індумет СА отримало право вимоги за основною сумою боргу за Угодою в розмірі 255 млн. доларів США на підставі свідоцтв про передачу, що містяться у Меморандумі.

06 грудня 2017 року Індумет СА ініціювало провадження в ЛМАС шляхом подачі Заяви про арбітраж, посилаючись на положення пункту 37.1 Кредитної угоди. Відповідачами в даному провадженні визначені Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод», корпорація «Індустріальна спілка Донбасу», заявляючи вимоги на несплачену основну суму в розмірі 255 млн. доларів США, несплачені договірні відсотки на основну суму, які заявлені в розмірі 81 648 104 долари 62 центи США станом на 29 березня 2018 року та продовжують нараховуватися після цієї дати до дати винесення арбітражного рішення за річною ставкою, встановленою Кредитним агентом наприкінці грудня 2018 року; відсотки, нараховані після винесення арбітражного рішення на дискреційній основі згідно зі статтею 26.4 Регламенту ЛМАС, витрати та видатки, понесені в зв`язку з арбітражним провадженням.

Відповідно до статті 5 Регламенту ЛМАС суд ЛМАС призначив арбітрів Крістофера Ньюмарка, Зое О`Салліван , Майкла Бріндла (головуючий) та листом від 24 квітня 2018 року повідомив про це сторони, що відображено у пункті 24 арбітражного рішення (а.с. 17-101, т. 5).

Участь відповідачів у веденні провадження та процесуальних заходах зазначається у пунктах 26 - 52 арбітражного рішення.

Остаточним арбітражним рішенням ЛМАС від 25 березня 2019 року у справі № 173823 наказано, щоб кожен із перелічених: Перший, Другий, Третій, Четвертий і П`ятий відповідачі сплатили Позивачу основну суму заборгованості в розмірі 255 млн. доларів США в якості солідарних боржників; наказано, щоб кожен із перелічених: Перший, Другий, Четвертий і П`ятий відповідачі сплатили позивачу договірні відсотки у розмірі 103 264 474 долари 27 центів США за період до дати (включно) цього арбітражного рішення в якості солідарних боржників; наказано Третьому відповідачу сплатити позивачу договірний відсоток в розмірі 96 319 148 доларів 22 центи США за період до дати (включно) цього Арбітражного рішення, за тим принципом, що будь-який платіж, здійснений будь-яким із відповідачів згідно із пунктом 2, наведеним вище, звільняє Третього відповідача від відповідальності в обсязі такого платежу (і навпаки); наказано, щоб кожен із перелічених: Перший, Другий, Третій, Четвертий і П`ятий відповідачі сплатили відсоток відповідно до статті 49(3) Закону про арбітраж від 1996 року та статті 26.4 Регламенту ЛМАС на всі суми, що підлягають сплаті ними згідно із пунктами 1, 2 і 3, наведеними вище, позивачу, з дати цього арбітражного рішення, до тих пір, поки не буде здійснений платіж в повному обсязі, за річною ставкою у розмірі ЛІБОР в доларах США за останні три місяці, плюс 2 %, нарахованих на щорічній основі.

Встановлено, що судовими витратами позивача, які підлягають відшкодуванню, є наступні: 215 529 доларів 46 центів США, 28 141 Євро 20 центів і 13 123,19 фунтів стерлінгів.

Наказано, щоб Третій відповідач сплатив позивачу 50 % цих судових витрат і що решта 50 % від цих судових витрат повинна бути сплачена позивачу Першим, Другим, Третім, Четвертим і П`ятим відповідачами на індивідуальній основі, при цьому кожен відповідач покриває 20 % від вказаної суми.

Наказано, що Перший, Другий, Третій, Четвертий і П`ятий відповідачі повинні сплатити позивачу 93 053,08 фунтів стерлінгів на суму арбітражних витрат в якості солідарних боржників.

Встановлено, що вказане рішення не оскаржено і в добровільному порядку боржником не виконано.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Представник заявникаІндумет СА ( Indumet SA ) в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги.

Представник ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд відмовив, посилаючись на приписи статті 371 ЦПК України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18 червня 2020 року.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись неодноразово на зазначенні ними адреси, але поштові відправлення не отримували, даних щодо зміни місця знаходження суду не надавали.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Оскільки інші учасники справи не добросовісно користувалися процесуальними правами, не цікавилися результатами розгляду цієї справи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.

Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в главі 3 розділу ІХ ЦПК України «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів».

Надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими статтею 482 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

За результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення (стаття 479 ЦПК України).

Відповідно до статті 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), яка набрала чинності для України з 08 січня 1961 року, у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або b) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: a) об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.

За змістом статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо сторона, проти якої воно спрямоване, подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; ґ) або рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято. У визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути відмовлено, якщо суд визнає, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.

Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.

Встановивши, що Індумет СА (Indumet SA) звернулось до суду із заявою про надання дозволу на примусове виконання рішення ЛМАС від 25 березня 2019 рокуу справі № 173823 у межах встановленого законом строку; заявником до заяви долучено документи згідно з переліком, передбаченим статтею 476 ЦПК України; на час звернення до суду із заявою про надання дозволу на примусове виконання рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року вступило в законну силу, було остаточним для сторін та підлягало негайному виконанню; боржники були належним чином повідомлені про арбітражний розгляд; кредитна угода, яка містить арбітражне застереження недійсною не визнавалася, а рішення винесено арбітражним судом щодо спору, передбаченого арбітражною угодою, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду та надання дозволу на його виконання та видачу виконавчого листа. Підстав для відмови у задоволенні заяви судом не встановлено.

Доводи апеляційної скарги ПАТ ««Дніпровський металургійний комбінат» про те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2019 року у справі № 904/2104/19 стосовно ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» відкрито провадження у справі про банкрутство, запроваджено процедуру розпорядження майном боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що зумовлює наявність підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, безпідставні з огляду на наступне.

Процедура визнання та виконання рішення - це окремий вид непозовного цивільного судочинства. Законодавство не передбачає іншого порядку, або будь-яких виключень із встановленого ЦПК порядком надання дозволу та примусове виконання міжнародного арбітражу. Зокрема, наявність процедури банкрутства підприємства - боржника, не виключає можливості примусового виконання рішення міжнародного арбітражу.

Визнання та надання дозволу на примусове виконання арбітражних рішень в Україні регулюється відповідними положеннями Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», Розділу VIII ЦПК України, а також міжнародними договорами України, зокрема, Нью-Йоркською Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року.

Зазначені нормативні акти передбачають виключний та достатньо вузький перелік підстав, за яких суд може відмовити у визнанні чи наданні дозволу на примусове виконання арбітражного рішення. Порушення процедури банкрутства боржника не належить до таких. Законодавство про банкрутство також не містить спеціальних положень, що перешкоджають або будь-яким іншим чином впливають на ініціювання процедури надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного арбітражу щодо боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство в Україні.

Отже, порушення справи про банкрутство і звернення кредитора до господарського суду з вимогою про визнання кредитних вимог за іноземним рішенням не є підставою для відмови у вирішенні заяви про визнання та звернення до виконання зазначеного іноземного рішення.

Також слід зазначити, що у справі, яка переглядається, апеляційним судом вирішувалось питання визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, майновий спір з вимогами до боржника між сторонами у цій справі був вирішений до моменту порушення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і виконується на території України з дотриманням спеціальної процедури, порушень якої не встановлено.

Таким чином, враховуючи положення законодавства про банкрутство та про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень іноземних арбітражних судів, ініціювання процедури банкрутства не може бути підставою для відмови у наданні дозволу на примусове виконання арбітражного рішення щодо цього боржника.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05 грудня 2019 року справа № 824/131/19 (провадження № 61-18042ав19).

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки висновків суду першої інстанції не спростовують.

Частиною першою статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року залишити без змін.

Керуючись статтями 24 351 367 368 369 374 375 381-384 478 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара