Постанова

Іменем України

10 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 824/227/19

провадження № 61-3378ав20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Азарова А. С.,

представника Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» - Волощука Володимира Вікторовича (ордер Серії ХВ № 000074 від 19 серпня 2020 року, посвідчення адвоката України № КВ1056 від 25 грудня 2015 року),

учасники справи (сторони арбітражного спору):

позивач в арбітражному спорі - Компанія «Roxcel Trading G.m.b.H.» (Австрія),

заявник (відповідач в арбітражному спорі) - товариство з обмеженою відповідальністю торгової групи «Інтерпап» (Україна),

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю торгової групи «Інтерпап» на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року у складі судді Писаної Т. О. у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю торгової групи «Інтерпап» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року у справі № 58/2019 за позовом Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» (Австрія) до товариства з обмеженою відповідальністю торгової групи «Інтерпап» (Україна) про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У листопаді 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю торгова група «Інтерпап» (далі - ТОВ ТГ «Інтерпап») звернулось до суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 07 жовтня 2019 року у справі № 58/2019 за позовом Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H» (Австрія) до ТОВ ТГ «Інтерпап» про стягнення грошових коштів у розмірі 62 868,91 дол. США та відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору.

Заява мотивована тим, що рішенням МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року стягнено з ТОВ ТГ «Інтерпап» на користь Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H» 4 514,64 дол. США пені за порушення строків оплати товару, 720,11 дол. США штрафу за порушення строків оплати товару, 48 902,42 дол. США відшкодування збитків, 5 500 дол. США відшкодування витрат на правову допомогу та 3 231,74 дол. США витрат зі сплати арбітражного збору, а всього - 62 868,91 дол. США.

ТОВ ТГ «Інтерпап» вказувало, що рішення МКАС при ТПП України від 07жовтня 2019 року суперечить публічному порядку України, оскільки у ньому не встановлено еквівалент суми стягнення у національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на день проголошення такого рішення.

Склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, оскільки посилання Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H» на неузгодженість сторонами арбітра, наслідком чого є його призначення президентом ТПП України, не відповідає дійсності.

Крім того, заявник зазначав, що спірні правовідносини між сторонами виникли 12 березня 2018 року, а тому вони регулюються контрактом від 17 жовтня 2016 року № 17/10, в якому немає арбітражного застереження.

Посилаючись на вказані обставини, які відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», статті 459 ЦПК України є підставами для скасування рішення МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року, ТОВ ТГ «Інтерпап» просило заяву задовольнити.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року в задоволенні заяви ТОВ ТГ «Інтерпап» відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу порушення ТОВ ТГ «Інтерпап» умов контракту від 05 червня 2018 року № 05/06, пунктом 9.1 якого передбачено, що всі спори, розбіжності чи вимоги, що виникають щодо цього контракту чи у зв`язку з ним, в тому числі, що стосуються його укладення, трактування, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню в МКАС при ТПП України відповідно до його Регламенту в складі одноосібного арбітра у місті Києві, у зв`язку з чим немає підстав вважати, що рішення МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору.

Оскільки обставини, встановлені рішенням МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року, стосуються винятково договірних відносин, а національне законодавство допускає стягнення заборгованості за договором в іноземній валюті, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказане рішення не суперечить публічному порядку України.

Дослідивши матеріали арбітражної справи, суд встановив, що сторони не дійшли згоди щодо кандидатури арбітра, у зв`язку з чим президент ТПП України правомірно прийняв рішення про призначення арбітра відповідно до частини першої статті 31 Регламенту МКАС.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її доводи

Не погоджуючись із цією ухвалою, ТОВ ТГ «Інтерпап» подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року з ухваленням нового рішення про задоволення заяви, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, щоспірні правовідносини між сторонами виникли 12 березня 2018 року, замовлення на виготовлення товару здійснено в межах контракту від 17 жовтня 2016 року № 17/10, у якому немає арбітражного застереження, оскільки пунктом 9.1 передбачено, що всі спори між сторонами можуть бути передані в господарський суд України згідно з підсудністю, передбаченою Господарським процесуальним кодексом України. Рішення МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року у справі № 58/2019 суперечить публічному порядку України, оскільки в ньому не встановлено еквівалент суми стягнення в національній валюті за курсом, установленим НБУ на день ухвалення такого рішення. Суд порушив процедуру призначення арбітра, оскільки станом на момент подання позивачем клопотання про призначення одноособового арбітра між сторонами відбувалося листування з приводу цього. Таким чином, суд першої інстанції неправильно встановив обставини, що мають значення для вирішення цієї справи, не перевірив зазначених заявником доводів повною мірою, не врахував наявність підстав, передбачених статтею 459 ЦПК України та статтею 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», для скасування рішення МКАС при ТПП України.

У червні 2020 року ТОВ ТГ «Інтерпап» подало до Верховного Суду додаткові пояснення, до яких долучило докази на підтвердження того, що ряд замовлень здійснено в межах контракту від 17 жовтня 2016 року № 17/10, в якому арбітражного застереження немає.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У червні 2020 року Компанія «Roxcel Trading G.m.b.H» подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року - без змін.

Відзив мотивований тим, що доказів того, що предметом розгляду оскаржуваного судового рішення були поставки товарів, які врегульовано додатками, що були невід`ємною частиною іншого контракту, заявник не надав. Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу, а тому доводи апеляційної скарги жодним чином не стосуються публічного порядку. Суд першої інстанції дослідив питання порушення порядку призначення арбітра та правильно встановлено дотримання відповідної процедури.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 17 жовтня 2016 року між фірмою «Roxcel Handelsqesellschaft m.b.H.» і ТОВ ТГ «Інтерпап» (Україна) укладений контракт № 17/10, згідно з умовами якого фірма Roxcel Handelsqesellschaft m.b.H.» поставляла ТОВ ТГ «Інтерпап» (Україна) папір та картон. Відповідно до пункту 9.1 цього контракту всі спори, які можуть виникнути між сторонами в процесі виконання взятих на себе зобов`язань, включаючи спори про тлумачення та/або виконання цього контракту, можуть бути передані будь-якою із сторін контракту до господарського суду України згідно з підсудністю, передбаченою ГПК України.

05 червня 2018 року у зв`язку з реорганізацією та зміною назви фірми Roxcel Handelsqesellschaft m.b.H.» між Компанією «Roxcel Trading G.m.b.H» (Австрія) і ТОВ ТГ «Інтерпап» (Україна) укладений контракт № 05/06, відповідно до якого Компанія «Roxcel Trading G.m.b.H» (продавець) зобов`язалася поставити, а ТОВ ТГ «Інтерпап» (покупець) прийняти і оплатити товар, асортимент і кількість якого щодо кожної партії вказуються у відповідних заявках покупця. Покупець надсилає продавцю заявку електронною поштою, а продавець надсилає покупцю підтвердження замовлення електронною поштою протягом трьох робочих днів з дати отримання заявки. Під час відвантаження кожна партія товару супроводжується додатком, надісланим продавцем на адресу покупця (пункт 1.1 контракту).

Умови постачання, оплати, асортимент і кількість товару та додаткові умови, пов`язані з поставкою продавцем і отримання покупцем товару, регулюються додатками до контракту, які складаються на кожну партію товару окремо (пункт 1.2 контракту). Додатки, які регулюють поставку кожної окремої партії товару, є невід`ємною частиною цього контракту (пункт 12.11 контракту).

Відповідно до пункту 9.1 контракту сторони визначили, що всі спори, розбіжності чи вимоги, що виникають щодо цього контракту чи у зв`язку з ним, в тому числі, що стосуються його укладення, трактування, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню в МКАС при ТПП Українивідповідно до його Регламенту в складі одноосібного арбітра у місті Києві. Мова проведення арбітражного розгляду - українська.

Посилаючись на порушення ТОВ ТГ «Інтерпап» умов контракту щодо прийняття і своєчасної оплати поставленого продавцем товару, Компанія «Roxcel Trading G.m.b.H» звернулася до МКАС при ТПП України з позовом про стягнення з ТОВ ТГ «Інтерпап» заборгованості (пені, штрафу, збитків). Рішенням МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року позов задоволено частково, стягнено з ТОВ ТГ «Інтерпап» на користь Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H» 4 514,64 дол. США пені за порушення строків оплати товару, 720,11 дол. США штрафу за порушення строків оплати товару, 48 902,42 дол. США відшкодування збитків, 5 500 дол. США відшкодування витрат на правову допомогу та 3 231,74 дол. США витрат зі сплати арбітражного збору, а всього - 62 868,91 дол. США.

Не погоджуючись із цим рішенням, 25 листопада 2019 року ТОВ ТГ «Інтерпап» звернулось до Київського апеляційного суду із заявою про його скасування.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представники ТОВ ТГ «Інтерпап» повторно у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи ТОВ ТГ «Інтерпап» і його представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення, а тому суд, порадившись на місці, ухвалив: розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явилися у судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» Волощука В. В., перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною першою статті 459 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Відповідно до частини другої статті 459 ЦПК України, яка узгоджується із частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:

1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або

б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або

2) суд визначить, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Згідно із статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі.

Частиною першою статті 34 вказаного Закону передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до частини першої статті 20 цього Закону сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.

Згідно зі статтею 16 вказаного Закону питання про компетенцію Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у кожній конкретній справі вирішує склад Арбітражного суду, який розглядає спір. (The principle of «competence-competence»).

Отже, на практиці наведений принцип реалізується таким чином, що сам Арбітражний суд має тлумачити зміст арбітражної угоди з метою визначення наявності чи відсутності у нього (суду) компетенції на розгляд конкретної справи.

Згідно зі статтею 7 цього Закону Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України має право розглядати спори за наявності письмової угоди сторін про передачу спору, що виник між ними або може виникнути в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні, на вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до пункту 1 статті 7 вказаного Закону арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні.

Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода (арбітражне застереження), що міститься у пункті 9.1 контракту від 05 червня 2018 року № 05/06, укладеного між Компанією «Roxcel Trading G.m.b.H» (Австрія) і ТОВ ТГ «Інтерпап» (Україна), відповідає вимогам, викладеним у частині першій статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» щодо форми арбітражної угоди, оскільки вона укладена в письмовій формі і міститься в документі, підписаному сторонами.

Суд установив, що сторони у пункті 9.1 вказаного контракту узгодили, що спори за цим контрактом підлягають вирішенню в МКАС при ТПП Українивідповідно до його Регламенту в складі одноосібного арбітра у місті Києві. Мова проведення арбітражного розгляду - українська.

Тобто сторони однозначно у письмовій формі визначили арбітражне застереження, відповідно до якого будь-який спір, розбіжності або вимога підлягають розгляду у МКАС при ТПП України відповідно до його Регламенту. Також сторони узгодили кількість арбітрів, місце проведення засідання Арбітражного суду та мову арбітражного розгляду.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що визначене пунктом 9.1 контракту від 05 червня 2018 року № 05/06 арбітражне застереження є арбітражною угодою, укладеною сторонами у письмовій формі, і такою, що відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

При цьому Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів ТОВ ТГ «Інтерпап» про те, що рішення МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору, оскільки частина вимог Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H» ґрунтувалась на заявках, які направлялись відповідно до контракту від 17 жовтня 2016 року № 17/10, який не містив арбітражного застереження.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року випливає, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання сторонами зобов`язань щодо поставки та оплати кожної окремої партії товару, які врегульовані додатками до контакту від 05 червня 2018 року № 05/06, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Згідно з Реєстром суб`єктів господарської діяльності Австрії Компанія «Roxcel Trading G.m.b.H» була створена 04 грудня 2017 року, рішенням її загальних зборів від 10 квітня 2018 року здійснено розподіл для залучення активів Компанії Roxcel Handelsqesellschaft m.b.H.» відповідно до угоди про поділ та поглинання торгової компанії від 02 березня 2018 року. Таким чином, станом на 10 квітня 2018 року контракт від 17 жовтня 2016 року № 17/10, стороною (продавцем) в якому була Компанія Roxcel Handelsqesellschaft m.b.H.», припинив свою дію, у зв`язку з чим та враховуючи, що позивач (Компанія «Roxcel Trading G.m.b.H») не мав жодного відношення ні до укладення, ні до виконання контракту від 17 жовтня 2016 року № 17/10, сторони у справі уклали контракт від 05 червня 2018 року № 05/06.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення може бути скасоване судом, зазначеним в пункті 2 статті 6, зокрема у разі, якщо сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що: склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону.

Порядок арбітражної процедури визначений пунктом 9.1 контракту від 05 червня 2018 року № 05/06, відповідно до якого сторони домовились, що вона відбувається відповідно до Регламенту МКАС при ТПП Українив складі одноосібного арбітра.

Обґрунтовуючи підстави для задоволення заяви про скасування рішення МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року, ТОВ ТГ «Інтерпап» посилалось на порушення арбітражної процедури, зокрема, призначення арбітра.

Частинами другою, третьою статті 11 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що сторони можуть за власним розсудом узгодити процедуру призначення арбітра чи арбітрів за умови дотримання положень пунктів 4 і 5 цієї статті. В разі відсутності такої угоди при арбітражі з одноособовим арбітром, якщо сторони не домовляться про вибір арбітра, на прохання будь-якої сторони арбітр призначається органом, зазначеним у пункті 1 статті 6.

Відповідно до частини першої статті 31 Регламенту МКАС при ТПП України сторони можуть на власний розсуд погодити процедуру призначення арбітра чи арбітрів за умови дотримання положень цього Регламенту. У разі відсутності такої угоди при арбітражі з одноособовим арбітром, якщо сторони спільно не призначили одноособового арбітра, він відповідно до пункту 3 статті 11 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» призначається президентом ТПП України.

Дослідивши матеріали арбітражної справи, суд першої інстанції встановив, що 17 квітня 2019 року з метою погодження кандидатури арбітра Компанія «Roxcel Trading G.m.b.H» надіслала ТОВ ТГ «Інтерпап» листа із переліком запропонованих арбітрів для погодження. Протягом двох місяців товариство відповіді щодо погодження кандидатури арбітра не надало, у зв`язку з чим 10 червня 2019 року Компанія надіслала до МКАС при ТПП України повідомлення про те, що сторони не дійшли згоди щодо кандидатури арбітра, а 19 червня 2019 року президент ТПП України прийняв постанову про призначення арбітра в порядку частини першої статті 31 Регламенту МКАС при ТПП України.

Верховний Суд погоджується з такими висновком суду, оскільки встановлені обставини спростовують твердження ТОВ ТГ «Інтерпап» про те, що товариству не було надано можливості взяти участь у погодженні кандидатури арбітра. Посилання заявника на те, що арбітражний суд відхилив його клопотання про надання додаткового строку для погодження процедури арбітра, є безпідставними, оскільки Регламентом МКАС при ТПП України такої процедури не передбачено.

Таким чином, арбітр був призначений президентом ТПП відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та Регламенту МКАС при ТПП України, а ТОВ ТГ «Інтерпап» мало можливість спільно з Компанією «Roxcel Trading G.m.b.H» реалізувати своє право на призначення арбітра, проте цим правом не скористалось, у зв`язку з чим немає підстав вважати, що арбітражна процедура не відповідала угоді сторін.

Стаття 459 ЦПК України не містить визначення «публічного порядку».

Визначаючи зміст цього поняття, варто враховувати рекомендації Асоціації міжнародного права щодо публічного порядку, прийняті у місті Нью-Делі у 2002 році, у яких зазначено, що остаточність арбітражних рішень у міжнародному комерційному арбітражі повинна поважатися, за винятком надзвичайних обставин.

Такі надзвичайні обставини існують, якщо визнання або примусове виконання арбітражного рішення буде суперечити міжнародному публічному порядку. Згідно з пунктом 1 (d) цих рекомендацій, міжнародний публічний порядок будь-якої держави включає в себе: (I) фундаментальні принципи, що стосуються справедливості або моралі, які держава бажає захищати, навіть якщо вона не була безпосередньо залучена до участі у спорі; (Ii) правила, призначені для обслуговування основних політичних, соціальних або економічних інтересів держави, відомі як lois de polis або «правила громадського порядку»; і (Iii) обов`язок держави дотримуватися своїх зобов`язань перед іншими державами або міжнародними організаціями.

Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів.

Звертаючись до суду із заявою, ТОВ ТГ «Інтерпап» вказувало, що рішення МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року суперечить публічному порядку України, оскільки у ньому не встановлено еквівалент суми стягнення у національній валюті за курсом, встановленим НБУ на день проголошення такого рішення.

В абзаці третьому пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» роз`яснено, що виходячи з відповідних міжнародних договорів і чинного законодавства України про валютне регулювання, в резолютивній частині ухвали викладається висновок про відмову в задоволенні клопотання, коли для його позитивного вирішення немає підстав, або про задоволення клопотання і надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (арбітражу) на території України з викладенням змісту цього рішення та визначенням сум, що підлягають стягненню, в зазначеній у рішенні валюті у випадках, коли грошові зобов`язання виникли і мають виконуватись в іноземній валюті.

Суд не встановив, а заявник не довів обставин, які свідчили б про те, що рішення МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року щодо стягнення заборгованості в іноземній валюті суперечить публічному порядку України та національному законодавству.

Крім того, спірні правовідносини у межах розгляду справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах).

Пунктом 2.1 контракту від 17 жовтня 2016 року № 17/10 визначено, що ціни встановлюються в євро/доларах за 1 метричну тонну (МТ) нетто і повинні бути узгоджені і вказані в додатках до цього контракту на кожну партію товару, що також узгоджується з нормами статті 192 ЦК України, якою визначено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і порядку, встановлених законом.

За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що арбітражне рішення впливає на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна або суперечить публічному порядку України та національному законодавству.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ ТГ «Інтерпап» не підтвердило наявність визначених статтею 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»та статтею 459 ЦПК України підстав для скасування рішення МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року у справі № 58/2019.

Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись статтями 24 351 367 368 374 375 381-384 459 ЦПК, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю торгової групи «Інтерпап» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 11 вересня 2020 року.

Судді:В. С. Жданова С. О. Карпенко М. Ю. Тітов