Постанова
Іменем України
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 824/245/20
провадження № 61-543ав21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - адвокат Попов Євген Васильович,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попова Євгена Васильовича, на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у складі судді Шкоріної О. І., за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 вересня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 вересня 2015 року у справі № 674/15 позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 435 793,80 грн.
Не погоджуючись з рішенням третейського суду, 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про скасування вказаного рішення та просила поновити строк для звернення до суду з такою заявою, посилаючись на те, що про рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 вересня 2015 року їй стало відомо 03 грудня 2020 року, після ознайомлення адвокатом з матеріалами справи № 674/15.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 23 вересня 2015 року відмовлено.
Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 вересня 2015 року у справі
за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто заявнику з підстав, передбачених частиною сьомою статті 454 ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заява про скасування рішення третейського суду подана після закінчення строків, встановлених частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, а оскільки ОСОБА_1 є стороною у справі, перебіг строку на подачу заяви про скасування рішення третейського суду для останньої встановлено у частині п`ятій статі 454 ЦПК України та починається з дня прийняття рішення третейським судом, а не з дня, коли вона дізналась про наявність такого рішення.
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Попов Є. В., просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до цього суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду є такою, що порушує права, свободи та інтереси ОСОБА_1 , яка не приймала участі в справі, належним чином не була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи в третейському суді, у зв`язку з чим вона не могла довести суду всі необхідні обставини, що мають значення для розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції не дослідив всі матеріали, подані заявником та її представником, факти, наведені в заяві про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення та в самій заяві про скасування рішення третейського суду, зробив безпідставні висновки без дослідження матеріалів третейської справи.
Київський апеляційний суд неправильно застосував положення частини п`ятої статті 454 ЦПК України, чим позбавив ОСОБА_1 права на доступ до суду та ефективний засіб юридичного захисту.
Надходження апеляційної скарги до суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 січня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попова Є. В., на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року залишено без руху та надано строк для виконання вимог цієї ухвали.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та витребувано з Київського апеляційного суду цивільну справу № 824/245/20 (824/242/20).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2021 року закінчено підготовчі дії у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 вересня 2015 року у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадженняза наявними у справі матеріалами.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» вважає ухвалу Київського апеляційного суду законною, посилаючись на те, що при її постановленні судом були дотримані норми процесуального права.
Фактичні обставини справи
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 вересня 2015 року у справі № 674/15 позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 435 793,80 грн.
Судом встановлено, що 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 вересня 2015 року та просила поновити строк для звернення до суду з такою заявою, посилаючись на те, що про вказане рішення їй стало відомо 03 грудня 2020 року, після ознайомлення адвокатом з матеріалами справи № 674/15.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви заявникові проводиться без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, п`ятої та сьомої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів: стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.
Заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п`ятою або шостою цієї статті, повертається.
У частині другій, третій статті 389-1 ЦПК України, 2004 року (у редакції, чинній на час прийняття третейським судом рішення) зазначено, що заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом.
Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що строк на оскарження рішення третейського суду пропущено ОСОБА_1 з поважних причин, оскільки заявника не було повідомлено про розгляд справи третейським судом, а тому такий строк підлягає поновленню, безпідставні, оскільки заявник є стороною у справі, яка розглянута третейським судом, а саме відповідачем, тому строк для неї на оскарження рішення третейського суду від 23 вересня 2015 року закінчився ще у 2015 році.
Положення статті 454 ЦПК України не передбачають можливості поновлення строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду. Частина сьома статті 454 України містить імперативну норму, якою встановлені наслідки подання такої заяви після встановленого частинами п`ятою або шостою цієї статті строку.
Отже, строк, передбачений пунктом 1 частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є безумовною підставою для повернення поданої заяви.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постановах: від 28 травня 2020 року у справі № 824/18/20 (провадження № 61-4046ав20), від 02 липня 2020 року у справі № 824/39/20 (провадження № 61-5209ав20), від 10 вересня 2020 року у справі № 824/31/20, (провадження № 61-6709ав20).
Посилання апеляційної скарги про те, що строк на оскарження рішення третейського суду не пропущено, оскільки його оскарження відбулося в межах дев`яноста днів з моменту коли заявник дізнався про його існування, правового значення для правильного вирішення справи не має, оскільки заявник є стороною у справі, а тому строк для нього на оскарження рішення третейського суду закінчився після закінченнядев`яноста днів з дня прийняття рішення третейським судом.
Іншого порядку обчислення строку на оскарження рішення третейського суду процесуальне законодавство не містить.
Доводи апеляційної скарги та зміст оскарженої ухвали не дають підстав для висновку про порушення Київським апеляційний судом норм процесуального права.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
Керуючись статтями 24 351 367 368 369 374 375 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попова Євгена Васильовича, залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць