ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 824/259/18-а

адміністративне провадження № К/9901/65195/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року Дочірнє підприємство "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - позивач, Товариство, ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України") звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому з урахуванням адміністративного позову в новій редакції просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2017 року № 0004291401.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначало про безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 01 вересня 2017 року № 3426/24-13-14-01/31963989, оскільки останні, на його думку, зроблені без надання належної оцінки первинним документам, на підставі яких формувались показники бухгалтерського і податкового обліку й які, у свою чергу, підтверджують рух активів внаслідок господарських операцій, що відбулися у відносинах з Приватним підприємством «Дорлідер» (далі - ПП «Дорлідер») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Глобал» (далі - ТОВ «Партнер Глобал»).

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2017 року № 0004291401.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм - вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, що мають істотне значення для правильного розгляду справи, ненадання оцінки всім доказам, які містяться в матеріалах справи, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Насамперед вказує на нереальність господарських операцій позивача з контрагентами ПП "Дорлідер" та ТОВ "Партнер Глобал" з огляду на непідтвердження в ході вирішення спору джерел походження товару та отримання останнього в результаті необлікованого виробництва чи безоплатно.

Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій. З огляду на викладене, позивач вважає рішення судів попередніх інстанцій такими, що прийняті із додержанням норм матеріального права та без порушення процесуального закону, а отже у задоволені касаційної скарги варто відмовити.

Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт від 01 вересня 2017 року № 3426/24-13-14-01/31963989 (далі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено порушення пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 2 664 577 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 1 932 303 грн. та за перше півріччя 2016 року у сумі 732 274 грн.

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2017 року № 0004291401, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 664 577,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом у даній справі.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового Кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. (пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового Кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16 липня 1999 року (далі - Закон № 996-ХІV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За статтею 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня1995 року № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновків про порушення позивачем норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, з огляду на наступне.

11 листопада 2015 року між ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (замовник) та ПП «Дорлідер» (постачальник) було укладено договір № 4/11 поставки асфальтобетонної суміші в кількості 1 500 тон.

У ході перевірки позивачем не надано документів, передбачених пунктом 5 зазначеного договору, а саме: письмових заявок покупця, додаткових угод (специфікацій) на поставку визначеної партії товару, актів приймання-передачі.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" за період з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2016 року.

Під час проведення ревізії встановлено, що на запит щодо надання документів ПП «Дорлідер» подано лише копії статутних документів, ліцензій та протоколів вилучення документів й в останніх зафіксовано неможливість визначення за їх загальними характеристиками належність до взаємовідносин, зокрема, з ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України". Крім того, надано акт про пожежу від 07 серпня 2015 року, яким вказано про знищення внаслідок пожежі договорів, видаткових та податкових накладних, актів виконаних робіт та наданих послуг, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей тощо стосовно ПП «Дорлідер» та ТОВ «СПМК-17».

Місцем поставки матеріальних цінностей відповідно до умов договору № 4/11 визначено вулицю Комарова 4, село Маршинці, Чернівецька область.

12 лютого 2015 року між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «СПМК-17» (орендар) було укладено договір про надання території (асфальтної площадки), що знаходиться за згаданою адресою.

Відповідно до аналізу Єдиного реєстру податкових накладних контролюючим органом встановлено, що за звітні періоди листопад-грудень 2015 року ТОВ «СПМК-17» не здійснювало реалізацію на ПП «Дорлідер» асфальтобетонної суміші та не передавало в оренду установки для її виготовлення.

В січні 2016 року ТОВ «СПМК-17» склав податкову накладну від 31 січня 2016 року № 9, що була виписана за наслідками передачі в оренду асфальтозмішувальної установки до ПП «Дорлідер».

За наслідками аналізу фінансово-господарської діяльності контролюючий орган дійшов висновку про відсутність господарських відносин між ПП «Дорлідер» та ТОВ «СПМК-17» протягом листопада-грудня 2015 року, що свідчить про неможливість постачання асфальтобетонної суміші до ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" у цей період.

З врахуванням вказаних обставин податковий орган листом від 23 серпня 2017 року звернувся до позивача із запитом про надання копій документів бухгалтерського та податкового обліку, а також пояснень та документального їх підтвердження, зокрема стосовно фактичного отримання товарів, доцільності вибору контрагентів, розташованих в області, де не проводилася господарська діяльність.

ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" надано, зокрема, завірені копії договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, платіжних доручень на оплату матеріалів, актів форми 2 КБ (із зазначенням на яких ділянках дороги і в якій кількості були використані матеріали), оборотно-сальдових відомостей. Будь-яких пояснень стосовно поставлених питань надано не було.

Спираючись на записи бухгалтерського обліку, видаткові накладні, дані ЄРПН, податковий орган зробив висновок про набуття асфальтобетонної суміші позивачем без встановлення дійсного джерела походження в результаті необлікованого виробництва, тобто безоплатно, й відповідно неправомірно відображеними показники бухгалтерського обліку по взаємовідносинах з ПП «Дорлідер».

07 квітня 2015 року між ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (замовник) та ТОВ «Партнер Глобал» (постачальник) було укладено договір № 156 поставки (купівлі-продажу) палива рідкого та транспортних послуг.

В акті перевірки йдеться про фінансово-господарські операції ТОВ "Партнер Глобал" з ТОВ "Жордон", ТОВ "Дорнес" та ТОВ «Акта Компані».

При аналізі податкових накладних контролюючим органом встановлено неможливість з`ясування походження активів, невідповідність придбаних зазначеними підприємствами та реалізованих в подальшому ТОВ "Партнер Глобал" товарів (надання послуг). Також, у вказаних контрагентів-постачальників спостерігається заниження податкових зобов`язань.

Крім того, ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 27 вересня 2016 року у справі № 200/16449/16-к по кримінальному провадженню № 12016040030000239 зазначено про незаконні дії ТОВ «Акта компані», яке задіяне в схемах розкрадання бюджетних коштів, здійснення операцій з незаконного переведення безготівкових коштів через поточні рахунки "фіктивних" суб`єктів господарювання в готівкові кошти.

Також, позивачем не представлено посвідчення чи сертифікати якості на рідке паливо, придбане у липні 2015 року та у травні-червні 2016 року. При оформленні документів недотримано вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155.

Операції не містять розумних економічних причин або ділової мети і не спричиняють реального настання правових наслідків; вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди, з метою штучного формування валових витрат з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов`язання.

Враховуючи викладене, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій між ТОВ «Партнер Глобал» з ТОВ "Жордон", ТОВ "Дорнес" та ТОВ «Акта Компані» та як наслідок не підтверджено факт подальшого постачання палива рідкого та транспортних послуг на адресу ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України".

Також, податковий орган вказав й на наступне.

Для віднесення сплачених товарів до витрат є факт придбання товарів з метою їх використання у господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Вказані обставини свідчать про те, що позивачем набуто актив у вигляді товарно-матеріальних цінностей палива рідкого та автотранспортних послу, дійсне джерело походження якого невідоме та одержане в результаті необлікового виробництва.

У бухгалтерському обліку позивачем операції з безоплатного отримання товарів не відображено. Отже, отримання ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" безоплатних товарно-матеріальних цінностей палива рідкого та автотранспортних послу підтверджує збільшення економічних вигод підприємства.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з тієї обставини, що спірні правовідносини вже були предметом вирішення справи № 824/453/17-а, за результатами розгляду якої прийнято постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, залишену без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року.

Так, суди, враховуючи зміст судових рішень у справі № 824/453/17-а, відмітили, що господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку та у податковій звітності позивача, а надані докази підтверджують реальність здійснення господарських операцій, зокрема, ксерокопія з журналу доручень і роздруковане доручення з бухгалтерської програми 1С про отримання товарно-матеріальних цінностей за договорами поставки, видаткові накладні, товарно-транспорті накладні, подорожні листи, платіжні доручення про оплату товару, ксерокопії з журналів про отримання товарно-матеріальних цінностей, оборотно-сальдові відомості, паспорти та специфікації на постачання палива рідкого, матеріальні звіти та звіти про рух матеріальних цінностей на філіях ДП «Чернівецький облавтодор», акти приймання виконаних робіт та накладні про передачу філіям ДП «Чернівецький облавтодор» бітуму нафтового дорожнього.

Крім того, позивач надав суду договір від 03 червня 2015 року № 03-06/2015 оренди обладнання, за яким ТОВ "СПМК-17" передав ПП "Дорлідер" в оренду установку асфальтозмішувальну ДС-1683, яка використовувалася останнім в господарській діяльності.

Здійснення господарських відносин між вказаним контрагентом та ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" також підтверджується показами свідка ОСОБА_2 , що згідно цивільно - правової угоди від 05 січня 2015 року № 0501/15 був працевлаштований виконробом ПП «Дорлідер». Також в матеріалах справи наявні протоколи випробування асфальтобетонної суміші, виготовленої згаданим контрагентом, що використовувались позивачем у господарській діяльності.

Проте, колегія суддів вважає висновок судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог передчасним з огляду не надання судами оцінки доводам контролюючого органу в їх сукупності.

Також, судами не взято до уваги неповноту та дефекти в оформленні окремих документів, у тому числі і в контексті наявних у матеріалах справи доказів, не перевірено фактичне вчинення господарських операцій з придбання позивачем товару (асфальтобетонної суміші) у ПП «Дорлідер» та підтвердження його передачі до структурних підрозділів позивача для використання при виконанні дорожніх робіт, зважаючи на необхідність підписання письмових заявок покупця, додаткових угод (специфікацій) на поставку товару, актів приймання-передачі або інших документів, які б підтверджували придбання вказаного товару у контрагента; не було досліджено походження придбаного товару позивачем у ПП «Дорлідер», зважаючи на посилання контролюючого органу на здійснення контрагентом фінансово-господарської діяльності щодо його придбання у ТОВ «СМПК-17», відносно якого відповідач дійшов висновку про відсутність факту постачання такого товару на адресу контрагента. Так як і залишено судами попередніх інстанцій поза увагою дослідження походження придбаного товару та послуг (рідке паливо, транспортні послуги), враховуючи доводи відповідача щодо відсутності факту реального вчинення господарських відносин ТОВ «Партнер Глобал» з його контрагентами щодо придбання товару, який в подальшому реалізовано позивачу.

Водночас слід зазначити, що суди, приймаючи рішення у даній справі, самостійно не встановлювали обставин справи й як наслідок не надавалися їм оцінки, а виходили з положень частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Варто зауважити, що суд не позбавлений повноважень надати власну оцінку обставинам справи, що повинно відбуватися у суворій відповідності до вимог процесуального закону.

Колегія суддів звертає увагу, що не доказуються при розгляді іншої справи обставини, встановлені іншими судовими рішеннями, а не правова оцінка таких обставин, здійснена іншим судом. Встановлені у мотивувальній частині судового рішення факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Значення набувають лише встановлені судовим рішенням факти, а не правові висновки суду та/або результат розгляду конкретної справи. Факти - це явища дійсності, істинність яких вже було встановлено в рішенні, що виключає необхідність їх повторного з`ясування, тоді як юридична оцінка фактів - це оцінне судження, зроблене судом під час зіставлення факту з нормою права, яка регулює відповідну сферу правовідносин.

Отже, для повного, всебічного та неупередженого встановлення всіх обставин самого посилання на встановлені обставини у іншій справі недостатньо, з`ясованим обставинам судам необхідно надавати власну оцінку.

Додатково варто звернути увагу, на те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 824/453/17-а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

У відповідності до змісту наведеної норми суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Отже наведені приписи законодавства зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається, надаючи йому для цього відповідні процесуальні інструменти.

Загальне правило оцінки доказів сформульоване у частині 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення. З`ясуванню і перевірці доказами підлягають також причини і умови, які сприяли правопорушенню або виникненню публічно-правового спору.

Як передбачено статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення й неповне з`ясування обставин справи не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статей 349 353 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Для правильного вирішення спору у даній справі необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу (наявному в матеріалах справи або витребовуваному судом) та їх сукупності, а також встановити наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області задовольнити частково.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.А. Гончарова