Постанова

Іменем України

27 липня 2022 року

м. Київ

справа № 824/49/22

провадження № 61-5223ав22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого судді - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком»,

стягувач - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадженняапеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» на ухвалу Київського апеляційної суду від 03 червня 2022року у складі судді Таргоній Д. О. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» про скасування рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суд AD HOC) від 29 грудня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про скасування рішення третейського суду

Рішенням Третейського суду для вирішення конкретного спору (суд AD HOC) від 29 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» (далі - ТОВ «Євротранстелеком») про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ТОВ «Євротранстелеком» заборгованість за договором позики від 23 лютого 2020 року № 23/02-20/П у розмірі 31 094 794,00 грн та витрати на сплату винагороди третейського судді у розмірі 32 500,00 грн.

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Третейського суду для вирішення конкретного спору (суд AD HOC) від 29 грудня 2021 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року заяву ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Третейського суду для вирішення конкретного спору (суд AD HOC) від 29 грудня 2021 року задоволено.

Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Третейського суду для вирішення конкретного спору (суд AD HOC) від 29 грудня 2021 року про солідарне стягнення із ОСОБА_2 , ТОВ «Євротранстелеком» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 23 лютого 2020 року № 23/02-20/П у розмірі 31 094 794,00 грн та солідарне стягнення із ОСОБА_2 , ТОВ «Євротранстелеком» на користь ОСОБА_1 витрат на сплату винагороди третейського судді у розмірі 32 500,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У червні 2022 року ТОВ «Євротранстелеком» звернулося до апеляційного суду як до суду першої інстанції із заявою про скасування рішення Третейського суду для вирішення конкретного спору (суд AD HOC) від 29 грудня 2021 року про солідарне стягнення із ОСОБА_2 , ТОВ «Євротранстелеком» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що з сервісу моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів «Опендатабот» 10 лютого 2022 року ТОВ «Євротранстелеком» стало відомо про видачу Київським апеляційним судом виконавчого листа на примусове виконання рішення Третейського суду для вирішення конкретного спору (суд AD HOC) від 29 грудня 2021 року.

10 лютого 2022 року представник ТОВ «Євротранстелеком» ознайомився з матеріалами справи № 824/2/22, після чого заявник дізнався про те, що рішення Третейського суду ухвалено на підставі підроблених документів, які від імені товариства були підписані ОСОБА_3 , який діяв на підставі підробленої довіреності від 23 лютого 2020 року № 23/02/2020-Д.

ТОВ «Євротранстелеком» не знало і не могло знати про розгляд третейської справи, тому товариство належить до осіб, які не брали участі у справі, а третейський суд вирішив питання про його права та обов`язки, тому заява подається протягом дев`яносто днів з дати, коли заявник дізнався про прийняття рішення третейським судом, тобто з 10 лютого 2022 року.

Крім того, рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 06 квітня 2022 року № 2-р(II)/2022 пункт 1 частини п`ятої, частина сьома статті 454 ЦПК України, визнані неконституційними.

Посилаючись на викладене, ТОВ «Євротранстелеком» просило скасувати рішення Третейського суду для вирішення конкретного спору (суд AD HOC) від 29 грудня 2021 рокута поновити пропущений строк на оскарження зазначеного рішення.

Ухвалою Київського апеляційної суду від 03 червня 2022 року заяву повернуто особі, яка її подала на підставі частини сьомої статті 454 ЦПК України у зв`язку з пропуском строку, встановленого цією статтею на оскарження рішення третейського суду.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтовувалася тим, що із заявою про скасування рішення третейського суду ТОВ «Євротранстелеком» звернулося поза межами строку, встановленого статтею 454 ЦПК України та частиною першою статті 51 Закону України «Про третейські суди». Строк, передбачений пунктом 1 частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є безумовною підставою для повернення поданої заяви.

На момент подання ТОВ «Євротранстелеком» заяви про скасування рішення третейського суду, частина сьома статті 454 ЦПК України не втратила свою чинність, а тому підлягає застосуванню. Пункт 1 частини п`ятої, частина сьома статті 454 ЦПК України, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, на часткову зміну статті 1Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників справи

У червні 2022 року ТОВ «Євротранстелеком» подано апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2022року, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права. Вказує на те, що пункт 1 частини п`ятої статті 454, частину 7 статті 454 ЦПК України визнано такими, що не виповідають Конституції України (є неконституційними), у тому, що вони унеможливлюють поновлення судом строку на подання особою, яка є стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, заяви про скасування рішення третейського суду, згідно з Рішенням Конституційного Суду від 06 квітня 2022 року № 2-р(ІІ)/2022. Пункт 1 частини п`ятої, частина сьома статті 454 ЦПК України визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

На сьогоднішній день процесуальна норма, яка унеможливлює поновлення судом строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, фактично є неконституційною, але дія в Україні правового режиму воєнного стану (який наразі продовжено до 23 серпня 2022 року) є перепоною для набуття юридичної чинності відповідним Рішенням Конституційного Суду.

Набуття чинності Рішенням Конституційного Суду є подією, яка неминуче настане, а тому факт невідповідності Основному Закону пункту 1 частини п`ятої, частини сьомої статті 454 ЦПК України станом на момент подання цієї заяви є таким, що не викликає сумніву.

Загальновідомим фактом є те, що починаючи з 24 лютого 2022 року та до 02 квітня 2022 року під час російської агресії тривали бої за Київ. ТОВ «Євротранстелеком» об`єктивно було позбавлене можливості подати заяву у строк до 29 березня 2022 року через активні бойові дії довкола міста Києва.

Не зважаючи на ведення бойових дій та існування реальної загрози для життя людини, ухвалюючи оскаржуване рішення, відмовляючи у поновленні строку на подання заяви, суд зробив посилання на постанови Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 824/207/10, від 06 лютого 2020 року № 4823/2758/19, від 21 травня 2020 року у справі у справі № 824/19/20, які були прийняті до введення правового режиму воєнного стану та прийняття Рішення Конституційного Суду від 06 квітня 2022 року № 2-р(ІІ)/2022, яким пункт 1 частини п`ятої, частина сьома статті 454 ЦПК України визнані неконституційними.

У липні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що оскільки Верховний Суд не поновив йому строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, він змушений подавати письмові пояснення.

Верховний Суд відхиляє такі доводи представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , оскільки клопотання про поновлення строку для подання відзиву подається разом із відзивом на апеляційну скаргу.

Оскільки заява про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу викладена у клопотанні, в якому представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просив відкласти розгляд справи, надіслати копію апеляційної скарги, надати матеріали справи на ознайомлення, без подання відзиву, таке клопотання залишено без розгляду.

У письмових поясненнях представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 вказує на те, що апелянт зловживає своїми процесуальними правами і свідомо, на його думку, вводить в оману суд, надає не тільки неповну інформацію по справі, а також свідомо приховує обставини, що мають значення у справі.

ТОВ «Євротранстелеком» стверджує про підроблену довіреність, хоча не надає жодного належного та допустимого доказу про факт підробки довіреності.

ТОВ «Євротранстелеком» вже подавало заяву про скасування рішення третейського суду, яку 16 травня 2022 року судом залишено без розгляду.

Крім того, 22 березня 2022 року колишній бенефіціарний власник юридичної особи боржника ОСОБА_5 звернувся до Офісу Европейського Прокурора (European Public Prosecutor's Office ('the EPPO') із заявою про злочин щодо підроблення його підпису на болгарських довіреностях, за якими відбулася передача корпоративних прав в статутному капіталі ТОВ «Євротранстелеком» до рейдерів.

18 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності з приводу невиконання банками судового рішення з примусового стягнення коштів ТОВ «Євротранстелеком». Згідно з відповіддю голови комітету ОСОБА_6 за результатом розгляду його звернення, Офісом Генерального прокурора до Єдиного реєстру розслідувань 26 травня 2022 року за № 42022000000000625 внесено відомості за фактом забезпечення провадження господарської діяльності у взаємодії ТОВ «Євротранстелеком» в особі його учасника з державою агресором та стосовно посадових осіб Шевченківської окружної прокуратури міста Києва й осіб, відповідальних за судовий супровід накладення арешту на грошові кошти цього товариства, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 111-11 КК України (державна зрада).

Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції щодо законності ухвали про повернення заяви про скасування рішення третейського суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню, оскільки його ухвалено з порушенням норм процесуального права. Висновки суду ґрунтуються на такому.

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Повертаючи заяву, Київський апеляційний суд як суд першої інстанції виходив із того, що заява про скасування рішення третейського суду подана після закінчення строків, встановлених частиною п`ятою статті 454 ЦПК України.

Верховний Суд не погоджується з таким висновком Київського апеляційного суду, виходячи з наступного.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, тобто спір, який або вже існує, або може виникнути у майбутньому між сторонами договору. Стаття 4 Закону України «Про третейські суди» визначає серед інших такі принципи організації і діяльності третейського суду: законності (пункт 1), незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові (пункт 2), змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 4), всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів (пункт 10).

Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів врегульовано розділом VІІІ ЦПК України «Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів».

Відповідно до частини першої статті 454 ЦПК України і частини другої статті 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене шляхом звернення до суду із заявою про його скасування сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки.

Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом (частина третя статті 454 ЦПК України).

Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів: 1) стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; 2)особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом (частина п`ята статті 454 ЦПК України).

Частина сьома статті 454 ЦПК України містить правило про те, що заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, повертається.

Рішенням Конституційного Суду України від 06 квітня 2022 року № 2-р(II)/2022 у справі № 3-9/2019(206/19) за конституційною скаргою ОСОБА_7 щодо відповідності Конституції України(конституційності) пункту 1 частини п`ятої, частини сьомої статті 454 ЦПК України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункт 1 частини п`ятої, частину сьому статті 454 ЦПК України у тому, що вони унеможливлюють поновлення судом строку на подання особою, яка є стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, заяви про скасування рішення третейського суду.

Водночас Конституційний Суду України вказав, що пункт 1 частини п`ятої, частина сьома статті 454 Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

Тому до спливу зазначеного періоду указана норма підлягає застосуванню, але з урахуванням висновків Верховного Суду.

Здійснюючи тлумачення положень частини сьомої статті 454 Цивільного процесуального кодексу України, Верховний Суд зазначає, що зазначена норма процесуального права не є імперативною, цей строк не є преклюзивним (присічним), оскільки не містить заборони на поновлення цього строку, як, наприклад, це передбачено у частині другій статті 358, частині третій статті 394, частині третій статті 424 ЦПК України та інших нормах.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша та друга статті 126 ЦПК України).

За частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Ураховуючи те, що пункт 1 частини п`ятої, частину сьому статті 454 ЦПК України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), суд першої інстанції не дослідив питання поважності пропуску строку на подання ТОВ «Євротранстелеком»заяви про оскарження рішення третейського суду, передбаченого вимогами частини п`ятої статті 454 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 824/3/22, від 02 червня 2022 року у справі № 814/477/21, від 14 травня 2020 року у справі № 781/2/2018, провадження № 61-41606ав18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 755/7631/20 (провадження № 61-12521ав20) та від 20 травня 2022 року у справі № 824/236/21 (провадження № 61-19239ав21).

Виходячи з викладеного, апеляційним судом як судом першої інстанції передчасно повернено заяву ТОВ «Євротранстелеком» про скасування рішення третейського суду.

Тож апеляційна скарга ТОВ «Євротранстелеком» підлягає задоволенню, а ухвала Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Доводи представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про те, що ТОВ «Євротранстелеком» не надає жодного належного та допустимого доказу про факт підробки довіреності, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки заява про скасування рішення третейського суду не розглядається по суті.

Верховний Суд відхиляє доводи про те, що ТОВ «Євротранстелеком» вже зверталося із заявою про скасування рішення третейського суду, і така заява залишена без розгляду, оскільки залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За правилами пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи те, що судом першої інстанції повернено заяву без попереднього дослідження та надання відповідних висновків щодо вирішення питання про поновлення пропущеного заявником строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до апеляційного суду, як суду першої інстанції.

Керуючись статтями статтею 24, частиною другою статті 351, 367, 369, статтею 374 379 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком»задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2022року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Київського апеляційного суду як суду першої інстанції.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний