ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №824/585/17-а
адміністративне провадження № К/9901/34886/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 (колегія у складі суддів Сапальової Т.В., Боровицького О. А., Матохнюка Д.Б.)
у справі №824/585/17-а
за позовом ОСОБА_1
до Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області,
за участю третьої особи - Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 14.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області про:
- визнання протиправними дій Кіцманської районної державної адміністрації щодо відмови у затверджені детального плану території для розміщення лінії та допоміжних споруд по переробці гравійно-піщаної суміші на земельній ділянці на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області відповідно до листа від 07.08.2017 №01-14/12-395;
- зобов`язання Кіцманської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження детального плану території для розміщення лінії та допоміжних споруд по переробці гравійно-піщаної суміші на земельній ділянці на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.
2. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.10.2017 позов задоволено.
3. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 апеляційну скаргу Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області задоволено; постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.10.2017 скасовано та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.
4. 06.03.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивач просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2018 було відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 20.02.2015 зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 7322588500:03:002:0020, площею 1,0107 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у с. Стрілецький Кут Кіцманського району Чернівецької області (далі - земельна ділянка).
7. 22.07.2015 позивач звернувся до Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області з клопотанням щодо надання дозволу на розроблення детального плану території щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель «для ведення особистого селянського господарства» на землі «для розміщення і експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості» на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.
8. 03.08.2015 Кіцманська районна державна адміністрація Чернівецької області прийняла рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки кадастровий номер 7322588500:03:002:0020, площею 1,0107 га на території Стрілецько-Кутської сільської ради, Кіцманського району, Чернівецької області.
9. Позивач виготовив містобудівну документацію - детальний план території для розміщення лінії та допоміжних споруд по переробці гравійно-піщаної суміші на земельній ділянці на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області (за межами населеного пункту).
10. В матеріалах справи є лист Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 27.11.2015 №699, який надіслано позивачу за наслідком звернення про проведення громадських слухань щодо розроблення проекту детального плану території. Цим листом сільська рада зазначила, що оскільки земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Стрілецький Кут Кіцманського району Чернівецької області, рекомендовано організацію та проведення громадських слухань здійснити замовнику детального плану території.
11. Оголошення про проведення громадських слухань було опубліковано позивачем в газеті «Вільне життя» 04.12.2015.
12. 11.12.2015 позивач провів громадські слухання щодо врахування громадських інтересів с. Стрілецький Кут Кіцманського району Чернівецької області під час розроблення проекту містобудівної документації «Технологічна лінія по переробці гравійно-піщаної суміші на земельній ділянці на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області». За результатами проведення громадських слухань було погоджено зазначений проект.
13. 01.02.2016 листом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області погоджено позивачу розробку детального плану території для розміщення лінії та допоміжних споруд по переробці гравійно-піщаної суміші на земельній ділянці на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.
14. Згідно інформації від 10.02.2016 Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів щодо містобудівної документації Детальний план території «Технологічна лінія по переробці гравійно-піщаної суміші на земельній ділянці на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області» зазначено, що земельна ділянка позивача знаходиться за межами прибережно-захисної смуги р. Прут та частково межує з прибережно-захисною смугою р. Соковиця.
15. Відповідно до інформації Головного управління Держсанепідслужби у Чернівецькій області від 05.02.2016 межа прибережної захисної смуги р. Совиця співпадає з західною межею земельної ділянки на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області. В радіусі 100 метрів будинки та споруди відсутні.
16. Згідно листа Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області від 12.02.2016 №142 розміщення лінії та допоміжних споруд по переробці гравійно-піщаної суміші на земельній ділянці на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області проектується на земельній ділянці, яка примикає до комунальної дороги села і не торкається інтересів Служби автомобільних доріг.
17. Департамент екології та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації 16.02.2016 погодив детальний план території для розміщення лінії та допоміжних споруд по переробці гравійно-піщаної суміші на земельній ділянці на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області площею 1,0107 га.
18. Протягом лютого 2016 - липня 2017 позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про затвердження детального плану території для розміщення лінії та допоміжних споруд по переробці гравійно-піщаної суміші на земельній ділянці на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, однак йому було відмлено.
19. 07.07.2017 позивач звернувся до Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області із заявою про затвердження детального плану території земельної ділянки на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області для розміщення лінії та допоміжних споруд по переробці гравійно-піщаної суміші.
20. 07.08.2017 відповідач відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 07.07.2017. Підставами для відмови у затвердженні детального плану стали такі недоліки:
- детальний план території не розглянутий архітектурно-містобудівною радою при управлінні регіонального розвитку, містобудування та архітектури Чернівецької ОДА;
- громадські слухання проведені з порушенням вимог чинного законодавства;
- детальний план території не відповідає вимогам ст. 60 61 ЗК України та ст. 88, 89 ВК України;
- розміщення будинків, споруд і комунікацій забороняється відповідно до вимог п. 10.4 ДБН 360-92, оскільки земельна ділянка максимально наближена до р. Прут та р. Совиця. За фактом повеней 2008 та 2010 вказана територія була повністю затоплена паводковими водами, а також катастрофічний паводок 1969 року.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
21. Позивач вважає відмову безпідставною з огляду на дотримання ним всіх вимог законодавства - проведення громадських слухань у відповідності до норм закону, відповідності детального плану вимогам ст. 60 61 Земельного кодексу України та ст. 88 89 Водного кодексу України
22. Відповідач проти позову заперечував. Відмова у затверджені детального плану території для розміщення лінії та допоміжних споруд по переробці гравійно-піщаної суміші на земельній ділянці на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області відповідно до листа від 07.08.2017 №01-14/12-395 була прийнята відповідно до норм чинного законодавства, адже детальний план території не був розглянутий архітектурно-містобудівною радою при управлінні регіонального розвитку, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації, про що зазначено в розпорядженні до Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області №221 від 03.08.2015, також було порушено процедуру проведення громадських слухань.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно не розглянув заяву позивача про затвердження детального плану території для розміщення лінії та допоміжних споруд по переробці гравійно-піщаної суміші на земельній ділянці на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.
24. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками та зазначив, що громадські слухання проведені позивачем з порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, поданий на затвердження детальний план території не відповідає вимогам ст. ст. 60 61 Земельного кодексу України та ст. ст. 88 89 Водного кодексу України, адже прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
25. У касаційній скарзі позивач не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, зазначає про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
26. Доводи касаційної скарги обґрунтовані таким:
- суди дійшли невірного висновку щодо незабезпечення участі громадськості у прийнятті рішення, адже позивачу було рекомендовано виступити організатором розроблення детального плану території, подати його на розгляд обласної архітектурної інспекції містобудівної ради при управлінні регіонального розвитку, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації і на затвердження до Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області. Позивач 11.12.2015 провів громадські слухання, за результатами яких ухвалено рішення про погодження проекту «Детального плану території «Технологічна лінія по переробці гравійно-піщаної суміші на земельній ділянці на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області»;
- архітектурно-містобудівна рада за волевиявленням (зверненням) замовника розглядає проекти будівництва об`єктів, результати розгляду яких мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатись під час погодження та затвердження проекту будівництва;
- зі змісту листа-погодження Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів від 10.02.2016 №202 та згідно робочого проекту берегоукріплення р. Прут в с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області. Спірна земельна ділянка знаходиться за межами прибережно-захисної смуги р. Прут та частково межує з прибережно-захисною смугою р. Совиця;
- суд апеляційної інстанції не оцінки того, що вимоги п. 10.4 ДБН 360-92 розповсюджуються на випадки можливого катастрофічного затоплення в результаті руйнування гребель або дамб. Затоплення відповідної території сталося внаслідок аномальних природних паводкових явищ, а не в наслідок руйнування гребель та дамб, а тому вказані твердження відповідача є необґрунтованими.
27. 11.04.2018 надійшов відзив, в якому відповідач покликався на правомірність рішення суду апеляційної інстанції з огляду на таке:
- в наданій позивачем містобудівній документації відсутній протокол засідання архітектурно-містобудівної ради, а отже він не відповідає положенням ч. 2 ст. 20 Закону України №3038;
- територія земельної ділянки позивача максимально наближена до р. Прут та р.Совиця. За фактом повеней 2008 та 2010 років вказана територія була повністю затоплена паводковими водами, а також під час катастрофічного паводку 1969 року. З цих підстав заборонено розміщення будинків, споруд і комунікацій на зазначеній території;
- позивач не наділений правом проводити громадські слухання. Ці повноваження віднесені до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
29. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №3038-VI).
31. Згідно із ст. 8 Закону №3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
32. Частиною 1 ст. 16 Закону №3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
33. Статтею 19 цього Закону визначено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.
Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.
За приписами ч. 8 ст. 19 Закону №3038-VI детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання.
Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).
34. Пунктом 4.1 Порядку № 290 визначено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає
відповідна сільська, селищна, міська рада.
35. Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є, при розробленні, зокрема, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
36. Згідно з приписами пункту 4.8 Порядку № 290 детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту.
37. У межах встановлених судами попередніх інстанцій обставин та доводів касаційної скарги у касаційному порядку необхідно вирішити такі правові питання:
(а) чи вимагався розгляд детального плану архітектурно-містобудівною радою при управлінні регіонального розвитку, містобудування та архітектури Чернівецької ОДА;
(б) чи було дотримано вимоги законодавства щодо врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації;
(в) чи відповідав детальний план території вимогам ст. 60 61 ЗК України та ст. 88, 89 ВК України;
(г) відповідність детального плану вимогам п. 10.4 ДБН 360-92.
(а) щодо необхідності розгляду плану архітектурно-містобудівною радою при управлінні регіонального розвитку, містобудування та архітектури Чернівецької ОДА
38. Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону №3038 для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.
39. Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону №3038 результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
40. Водночас, судом першої інстанції помилково застосовано положення ч.5 ст.20 Закону №3038, оскільки положення даної норми стосуються проектів будівництва об`єктів.
41. При цьому, відповідно до абз.5 ч.1 ст.4 цього закону об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
42. В той же час відповідно до п.4.3 Розпорядження Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області від 03.08.2015№221 рекомендовано ОСОБА_1 подати детальний план території на розгляд архітектурно-містобудівної ради при управлінні регіонального розвитку, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації.
43. З урахуванням положень ч.2 ст.19 Закону №3038, оскільки під час прийняття Розпорядження від 03.08.2015 №221 відповідач діяв правомірно, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивач, як організатор розроблення детального плану території, зобов`язаний виконати п.4.3 Розпорядження №221.
(б) щодо врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації
44. Відповідно до ст. 21 Закону №3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.
…
3. Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити:
1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;
2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості;
3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення);
4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;
5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
4. Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.
5. Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.
6. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.
Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.
7. Пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати:
6) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
7) юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
8) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з нею;
9) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;
10) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.
8. Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія.
До складу погоджувальної комісії входять:
посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування;
представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;
представники професійних об`єднань та спілок, архітектори, науковці;
уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менше 50 відсотків і не більше 70 відсотків загальної чисельності комісії.
Головою погоджувальної комісії є посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування.
Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень).
Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини представників громадськості).
Рішення погоджувальної комісії приймається більшістю присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом.
У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.
9. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів.
Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.
10. Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок органів місцевого самоврядування.
11. Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України.
45. Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій врегульовано Порядком № 555.
46. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідно до розпорядження відповідача від 03.08.2015 № 221 рекомендовано виконавчому комітету Стрілецько-Кутської сільської ради забезпечити організацію та проведення процедури громадських слухань проекту детального плану території земельної ділянки.
47. Водночас, в листі Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 27.11.2015 №699 зазначено, що оскільки земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Стрілецький Кут Кіцманського району Чернівецької області, рекомендовано організацію та проведення громадських слухань здійснити замовнику детального плану території.
48. Однак за чинним законодавством організація та проведення громадських слухань є обов`язком сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів. Ці обов`язки не можуть передоручатися іншим зацікавленим особам. Тому рекомендація Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області організувати та провести громадські слухання замовнику детального плану території не відповідає закону і не породжує правових наслідків.
49. Позивач не може вважатися належним виконавцем (відповідальною особою) щодо проведення громадських слухань, оскільки ця процедура проводиться органом місцевого самоврядування в інтересах територіальної громади відповідного населеного пункту.
(в) щодо відповідності детального плану території вимогам ст. 60 61 ЗК України та ст. 88, 89 ВК України
50. Відповідно до ч.1 ст. 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.
51. Згідно з вимогами ст. 61 ЗК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.
52. Згідно зі ст. 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
53. Відповідно до ст. 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
54. Згідно з листом Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів від 10.02.2016 земельна ділянка позивача знаходиться за межами прибережно-захисної смуги р. Прут та частково межує з прибережно-захисною смугою р. Соковиця. В той же час в цьому листі відсутня інформація про межі водоохоронної зони. При цьому Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів не зазначає про своє погодження детального плану території.
55. У зв`язку з цим, Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про те, що лист Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів від 10.02.2016 не є достатнім доказом дотримання позивачем вимог ст. 60 ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 88 ст. 89 Водного кодексу України.
(г) щодо відповідності детального плану вимогам п. 10.4 ДБН 360-92
56. Суд погоджується із твердженням позивача про те, що суд апеляційної інстанції не здійснив оцінку того, що вимоги п. 10.4 ДБН 360-92 розповсюджуються на випадки можливого катастрофічного затоплення в результаті руйнування гребель або дамб. Затоплення відповідної території сталося внаслідок аномальних природних паводкових явищ, а не в наслідок руйнування гребель та дамб, а тому така підстава для відмови у затвердженні детального плану є необґрунтованою.
57. Відповідно до Примітки.1 п. 10.4 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 р. N 44, не допускається розміщення будинків і споруд: на земельних ділянках, забруднених органічними і радіоактивними відходами (до закінчення термінів, установлених органами Міністерства охорони здоров`я України); у небезпечних зонах відвалів породи вугільних, сланцевих шахт і збагачувальних фабрик, зсувів (за відсутності інженерного захисту), сельових потоків і снігових лавин; у зонах можливого катастрофічного затоплення в результаті руйнування гребель або дамб (у зонах затоплення завглибшки 1,5 м і більше, які тягнуть за собою руйнування будинків і споруд, загибель людей, виведення з ладу обладнання підприємств); у сейсмічних районах і зонах, які безпосередньо прилягають до активних розломів; в охоронних зонах магістральних продуктопроводів.
58. Суд погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що пункт 10.4 ДБН 360-92 забороняє розміщення будинків, споруд і комунікацій у зонах можливого катастрофічного затоплення в результаті руйнування гребель або дамб (у зонах затоплення завглибшки 1,5 м і більше, які тягнуть за собою руйнування будинків і споруд, загибель людей, виведення з ладу обладнання підприємств). Однак, відповідачем не було надано доказів того, що земельна ділянка: кадастровий номер 7322588500:03:002:0020, площею 1,0107 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у с. Стрілецький Кут Кіцманського району Чернівецької області, знаходиться у зоні можливого катастрофічного затоплення в результаті руйнування гребель або дамб.
59. Суд погоджується з позицією суду першої інстанції про безпідставність посилання відповідача на те, що за фактом повеней 2008 та 2010 років вказана територія була
повністю затоплена паводковими водами, а також катастрофічний паводок 1969 р., оскільки затоплення 2008 року, 2010 року та катастрофічний паводок 1969 року відбулися внаслідок аномальних природних явищ, а відтак застосування на п. 10.4 ДБН 360-92 при вказаних обставинах є необґрунтованим.
60. Однак, враховуючи вищезазначені висновки щодо інших підстав оскаржуваного рішення про відмову, цей аргумент не впливає на правильність рішення суду апеляційної інстанції.
61. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
62. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
63. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення постанови суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись ст. 243 341 345 349 350 356 359 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі №824/585/17-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб