ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2024 року
м. Київ
справа № 824/78/23
провадження № 61-10297ав23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи, розглянутій третейським судом:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк»;
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ільїна Олександра Валерійовича на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року у складі судді Стрижеуса А. М. у справі за заявою ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18 травня 2015 року у справі № 789/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви про скасування рішення третейського суду та заяви про поновлення строку на її подання
05 травня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Ільїн О. В. звернувся засобами поштового зв`язком до Київського апеляційного суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18 травня 2015 року у справі № 789/15 та із заявою про поновлення строку на її подання.
Заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Ільїна О. В. обґрунтовані тим, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18 травня 2015 року у справі № 789/15 позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту в розмірі 1 848 327,20 грн та третейський збір в сумі 18 883,27 грн. Однак справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону, так як спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду. Тому зазначене рішення третейського суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 51 Закону України «Про третейські суди». Про існування рішення третейського суду ОСОБА_2 дізналася лише 14 квітня 2023 року при ознайомленні її представником з матеріалами справи № 789/15. ОСОБА_2 не знала і не могла знати про розгляд третейської справи, не брала участі у її розгляді, не отримувала повістки, копії позову та додатків, а також рішення третейського суду від 18 травня 2015 року. Тому заявник фізично не мала можливості звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду у тримісячний термін з дня прийняття рішення третейським судом. Враховуючи викладене, представник ОСОБА_2 - адвокат Ільїн О. В. просив поновити строк на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18 травня 2015 року у справі № 789/15, як такий, що пропущений з поважних причин, та скасувати зазначене рішення третейського суду.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Ільїна О. В. про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18 травня 2015 року залишено без задоволення. Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Ільїна О. В. про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18 травня 2015 року у справі № 789/15 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що копія рішення третейського суду була направлена на адресу ОСОБА_2 03 червня 2015 року, що підтверджується списком рекомендованих листів та квитанцією Укрпошти. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_3 отримав 16 серпня 2014 року направлену кореспонденцію у справі № 1298/13, про що свідчить його підпис у графі - «вручено особисто», а також підпис працівника поштового зв`язку. Тому не можна вважати, що ОСОБА_2 не була повідомлена про розгляд справи. За таких обставин, оскільки рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 789/15 було ухвалено 18 травня 2015 року, тому строк на його оскарження закінчився 16 серпня 2015 року, однак із заявою про його скасування представник ОСОБА_2 - адвокат Ільїн О. В. звернувся до суду 09 травня 2023 року, тобто поза межами строку, встановленого статтею 454 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Крім того, згідно з ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2015 року було видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18 травня 2015 року у справі № 789/15 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
11 липня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Ільїн О. В. подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року, а 31 липня 2023 року - уточнену апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу до Київського апеляційного суду як суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття заяви, а також - у разі неявки заявника та/або її представника вказану апеляційну скаргу розглянути без їх участі.
Надходження апеляційної скарги до суду
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Яремку В. В., судді, які входять до складу колегії: Олійник А. С., Ступак О. В.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду ОСОБА_5 від 12 липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ільїна О. В. на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року було залишено без руху, надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно було звернутися до Верховного Суду як суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин його пропуску, а також - надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів. Крім того, заявнику роз`яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
17 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник ОСОБА_2 - адвокат Ільїн О. В. просив поновити строк на апеляційне оскарження з урахуванням обставин пропуску процесуального строку, викладених раніше, а також - докази надсилання лисом з описом вкладення копії апеляційної скаргиАкціонерному товариству «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), яке є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк».
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду ОСОБА_5 від 27 липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ільїна О. В. на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року було залишено без руху, надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно було подати уточнену апеляційну скаргу, в якій зазначити всіх учасників справи та подати до суду докази надсилання листом з описом вкладення цим учасникам справи копій уточненої апеляційної скарги та доданих до неї документів.
31 липня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Ільїн О. В. подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» уточнену апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 09 серпня 2023 року у зв`язку з перебуванням судді Олійник А. С. у відпустці, на підставі повідомлення судді ОСОБА_5, призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.
За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 серпня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Яремку В. В., судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., Ступак О. В.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ОСОБА_5 (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В. від 09 серпня 2023 року поновлено представнику ОСОБА_2 - адвокату Ільїну О. В. строк на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року. Відкрито апеляційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Київського апеляційного суду. У зв`язку з наявністю доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів учасникам справи, роз`яснено їм право подати відзив на апеляційну скаргу у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_5, на підставі службової записки Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д., призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.
За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2023 року справу передано судді-доповідачу Осіяну О. М., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю.
09 листопада 2023 року матеріали справи № 824/78/23 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що незрозумілим є посилання апеляційного суду як суду першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні на третейську справу № 1298/13 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_3 , який не є учасником справи № 789/15 та не міг отримати 16 серпня 2014 року копію рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18 травня 2015 року у справі № 789/15, направленого 03 червня 2015 року. При цьому апеляційний суд не звернув увагу на те, що зазначене рішення третейського суду у справі № 789/15 підлягає скасуванню відповідно до пункту 1 частини третьої статті 51 Закону України «Про третейські суди», оскільки справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону, а третейський суд вирішив питання про права і обов`язки ОСОБА_2 , яка не брала участь у розгляді вказаної справи.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У вересні 2023 року АТ «Сенс Банк», яке є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк», подало засобами поштового зв`язком до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просило відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» банк не є споживачем, тому його звернення з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до третейського суду не може вважатись спором щодо захисту прав споживачів. Посилання заявника на те, що ОСОБА_2 не знала і не могла знати про розгляд третейської справи, не брала участі у її розгляді, не отримувала повістки, копії позову та додатків, а також рішення третейського суду від 18 травня 2015 року, не заслуговують на увагу, оскільки вся кореспонденція направлялася за адресою, яка була вказана позичальником в договорі, і ОСОБА_2 не повідомляла про зміну адреси чи контактних даних, натомість свідомо не отримувала листи, знаючи про невиконані зобов`язання. Крім того, на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18 травня 2015 року у справі № 789/15 було видано виконавчий лист № 755/13063/15-ц, на підставі якого 22 січня 2019 року приватним виконавцем Довгань В. В. було відкрито виконавче провадження і звернено стягнення на все рухоме та нерухоме майно боржника. За таких обставин з 22 січня 2019 року ОСОБА_2 знала про існування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18 травня 2015 року, однак її представник - адвокат Ільїн О. В. звернувся до суду із заявою про скасування цього рішення лише 05 травня 2023 року, тобто поза межами строку, встановленого статтею 454 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом як судом першої інстанції
29 квітня 2015 року до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків надійшла позовна заява ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Ухвалою судді Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 квітня 2015 року порушено провадження у справі № 789/15 та призначено справу до розгляду на 18 травня 2015 року.
07 травня 2015 року вищевказану ухвалу направлено ОСОБА_2 рекомендованим листом за адресою: АДРЕСА_1 , однак зазначений лист повернувся до третейського суду з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18 травня 2015 року у справі № 789/15 позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту в розмірі 1 848 327,20 грн та третейський збір в сумі 18 883,27 грн.
03 червня 2015 року копія вищевказаного рішення третейського суду направлена на адресу ОСОБА_2 , що підтверджується списком рекомендованих листів та квитанцією Укрпошти.
Разом з тим апеляційним судом як судом першої інстанції було встановлено, що ухвалою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28 січня 2014 року у зв`язку із неявкою відповідача розгляд справи №1298/13 відкладено на 11 квітня 2014 року. Крім того, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_3 отримав 16 серпня 2014 року направлену кореспонденцію у справі № 1298/13, про що свідчить його підпис у графі - «вручено особисто», а також підпис працівника поштового зв`язку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції щодо законності ухвали про повернення заяви про скасування рішення третейського суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353, частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) проводиться без повідомлення учасників справи.
Підстав для розгляду апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи, як це передбачено частиною третьою статті 369 ЦПК України, Верховним Судом не встановлено, апеляційна скарга таких доводів не містить.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, тобто спір, який або вже існує, або може виникнути у майбутньому між сторонами договору. Стаття 4 Закону України «Про третейські суди» визначає серед інших такі принципи організації і діяльності третейського суду: законності (пункт 1), незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові (пункт 2), змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 4), всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів (пункт 10).
Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів врегульовано розділом VІІІ ЦПК України «Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів».
Відповідно до частини першої статті 454 ЦПК України і частини другої статті 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене шляхом звернення до суду із заявою про його скасування сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки.
Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом (частина третя статті 454 ЦПК України).
Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів: 1) стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; 2) особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом (частина п`ята статті 454 ЦПК України).
Частина сьома статті 454 ЦПК України містить правило про те, що заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, повертається.
Рішенням Конституційного Суду України від 06 квітня 2022 року № 2 р(II)/2022 у справі № 3-9/2019(206/19) за конституційною скаргою ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п`ятої, частини сьомої статті 454 ЦПК України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункт 1 частини п`ятої, частину сьому статті 454 ЦПК України у тому, що вони унеможливлюють поновлення судом строку на подання особою, яка є стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, заяви про скасування рішення третейського суду.
Водночас Конституційний Суду України вказав, що пункт 1 частини п`ятої, частина сьома статті 454 ЦПК України, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
Тому до спливу зазначеного періоду указана норма підлягає застосуванню, але з урахуванням висновків Верховного Суду.
Здійснюючи тлумачення положень частини сьомої статті 454 Цивільного процесуального кодексу України, Верховний Суд зазначає, що зазначена норма процесуального права не є імперативною, цей строк не є преклюзивним (присічним), оскільки не містить заборони на поновлення цього строку, як, наприклад, це передбачено у частині другій статті 358, частині третій статті 394, частині третій статті 424 ЦПК України та інших нормах.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша та друга статті 126 ЦПК України).
За частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У справі, яка переглядається, представник ОСОБА_2 - адвокат Ільїн О. В. просив поновити строк звернення до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18 травня 2015 року у справі № 789/15. Однак, залишивши без задоволення вказану заяву, апеляційний суд як суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні послався на третейську справу № 1298/13 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_3 , який не є учасником справи № 789/15 та не міг отримати 16 серпня 2014 року копію рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18 травня 2015 року у справі № 789/15, направленого 03 червня 2015 року. В матеріалах справи відсутні достовірні дані про те, що ОСОБА_3 представляв інтереси ОСОБА_2 .
Вищенаведене свідчить про те, що суд першої інстанції не дослідив належним чином матеріалів третейської справи № 789/15 та не перевірив доводів заявника щодо поважності пропуску строку на подання ОСОБА_2 заяви про оскарження рішення третейського суду.
Таким чином, повертаючи заяву про скасування рішення третейського суду, апеляційний суд, як суд першої інстанції, дійшов передчасних висновків щодо неможливості поновлення строку на його оскарження, чим позбавив заявника права у встановленому ЦПК України порядку оскаржити рішення третейського суду, що є порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, скасувати судове рішення суду першої інстанції, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 24 351 367 368 369 374 379 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ільїна Олександра Валерійовича задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Київського апеляційного суду, як суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. М. Осіян
Судді: О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара