№ 824/99/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року

м. Київ

справа № 824/99/23

провадження № 61-14919ав23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,

за участю секретаря судового засідання - Михнюк В. М.

учасники справи:

заявник (боржник) - приватне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» (Україна),

стягувач - YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD (Китайська Народна Республіка),

за участю:

представника заявника - Заверюхи К. О.,

представника стягувача - Анісової О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» Заверюхи Костянтина Олександровича на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року у справі за заявою приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 09 травня 2023 року у справі № 167/2022 за позовом YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD (Китайська Народна Республіка) до приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (Україна) про стягнення заборгованості за поставлений товар, пені, 3 % річних та арбітражного збору,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви та її обґрунтування

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 09 травня 2023 року у справі № 167/2022 стягнено з приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (далі - ПАТ «НКМЗ») ПАТ «НКМЗ» на користь YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD 142 164,74 доларів США пені, 12 168,06 доларів США 3 % річних, 15 669,86 доларів США витрат зі сплати арбітражного збору.

Арбітражне провадження в частині стягнення 784 779,08 доларів США основного боргу, 29,83 доларів США пені, 2,62 доларів США 3 % річних припинено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням арбітражного суду, ПАТ «НКМЗ» в особі представника - адвоката Заверюхи К. О. у червні 2023 року звернулося до Київського апеляційного суду як суду першої інстанції із заявою про його скасування в порядку статті 454 ЦПК України.

Підставами для скасування вказаного вище рішення заявник зазначав те, що рішення ухвалено щодо непередбаченого арбітражною угодою спору (підпункт «в» пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України, абзац 4 пункту 1 частини другої статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).

Зокрема, арбітражним застереженням, яке міститься у розділі 9 контракту № 029/145-21 від 22 липня 2021 року, не охоплюється спір щодо розгляду питань неналежного виконання зобов`язань за контрактом про несвоєчасну оплату товару. Умовами контракту врегульовано вирішення в арбітражному суді лише спорів з приводу питань укладення, дійсності та припинення контракту.

Також заявник посилався на те, що рішення МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року у справі № 167/2022 суперечить публічному порядку України (підпункт «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України, підпункт б» абзац 3 пункту 2 частини другої статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).

Заявник звертав увагу на те, що внаслідок збройної агресії російської федерації, відповідно до наказу заявника від 28 лютого 2022 року № 64 «Про припинення діяльності та консервації», у зв`язку з неможливістю здійснювати виробничо-господарську діяльність ПАТ «НКМЗ» з незалежних від підприємства причин, з метою захисту життя та здоров`я працівників, забезпечення збереження майнового комплексу, тимчасово призупинено роботу підприємства, законсервовано виробничі потужності, основні фонди, будівлі та споруди, а працівників структурних підрозділів переведено на простій. Викладене, а також неможливість реалізації вже виготовленої станом на 24 лютого 2022 року продукції через задіяння рухомого складу під час спротиву військовій агресії, евакуація працівників підприємства, постійні обстріли військами російської федерації м. Краматорськ, у тому числі матеріально-технічної бази заявника, призвело до того, що фактична господарська діяльність підприємства була припинена, що позбавило можливості виконувати зобов`язання перед контрагентами.

Також звертав увагу на те, що міжнародний арбітраж не врахував, що публічний порядок після початку збройної агресії був організований таким чином, що зобов`язання за контрактом виконати було неможливо з огляду на те, що відповідно до пункту 14 Постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» уведено мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань) та Уряду, окремих дозволів НБУ). Вказаний мораторій діяв до липня 2022 року.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції як суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року в задоволенні заяви ПАТ «НКМЗ» про скасування рішення МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року у справі № 167/2022за позовом YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD до ПАТ «НКМЗ» про стягнення заборгованості за поставлений товар, пені, 3 % річних та арбітражного збору відмовлено.

Рішення МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року у справі № 167/2022 за позовом YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD до ПАТ «НКМЗ» про стягнення заборгованості за поставлений товар, пені, 3 % річних та арбітражного збору залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що заявник не підтвердив наявності обставин, передбачених статтею 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», які можуть бути підставами для задоволення заяви про скасування рішення МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року у справі № 167/2022.

Суд встановив, що міжнародний арбітражний суд діяв у межах своїх повноважень, вирішив спір між сторонами в межах своєї компетенції. Також заявник не довів, що цей спір суперечить публічному порядку України.

Короткий зміст додаткової ухвали суду апеляційної інстанції як суду першої інстанції

Додатковою ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року клопотання представника YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD адвоката Анісової О. І. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнено з ПАТ «НКМЗ» на користь YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD витрати за надання правничої допомоги у розмірі 1 000,00 доларів США. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD документально підтверджено понесення під час розгляду справи у Київському апеляційному суді витрат на правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням «Ассирія», від імені якого діяла адвокат Анісова О. І., на підставі: договору про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року № 1/06; додатку 1 до договору № 1/06 про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року, додаткового договору № 3 до договору про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року № 1/06, акта про надання правової допомоги від 22 вересня 2023 року № 09/01, інвойса від 21 вересня 2023 року № 09/01 на суму 3 000,00 доларів США, ордера на надання правової (правничої допомоги) від 01 червня 2023 року.

Разом із цим суд із урахуванням критеріїв реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони дійшов висновку про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з ПАТ «НКМЗ» на користь YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD 1 000,00 доларів США у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, зміст відзиву на апеляційну скаргу

18 жовтня 2023 року представник ПАТ «НКМЗ» адвокат Заверюха К. О. (далі - представник) надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 рокута додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить:

- скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року, заяву ПАТ «НКМЗ» про скасування рішення МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року у справі № 167/2022задовольнити, скасувати рішення МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року у справі № 167/2022;

- додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року скасувати, клопотання YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD про стягнення з ПАТ «НКМЗ» витрат на професійну правничу допомогу у справі № 824/99/23 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Київський апеляційний суд під час постановлення оскаржуваної ухвали допустив неповне з`ясування обставин справи, які мають істотне значення, а саме суд належним чином не дослідив обставин, за яких арбітражне рішення винесено щодо непередбаченого арбітражною угодою спору; суд належним чином не перевірив доводів заявника, що порушення договірних зобов`язань сталося внаслідок непереборної сили, що є безумовною підставою для звільнення ПАТ «НКМЗ» від відповідальності за порушення зобов`язання. На підтвердження форс-мажорних обставин заявник надав акт ТПП України - розпорядження від 25 лютого 2022 року № 3 «Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України», якому суд не надав належної оцінки. Також заявник посилається на суперечність арбітражного рішення діючому публічному порядку України.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, то заявник вважав, що у суду були відсутні підстави для здійснення розподілу понесених витрат YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD на професійну правничу допомогу.

04 грудня 2023 року від YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржувані ухвалу та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року та 05 жовтня 2023 року.

Провадження у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ПАТ «НКМЗ» - адвоката Заверюхи К. О. на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року. Витребувано справу № 824/99/23 із Київського апеляційного суду.

27 листопада 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2023 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду.

Фактичні обставини справи

22 липня 2021 року між YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD (Китайська Народна Республіка) та ПАТ «НКМЗ» (Україна) укладено контракт № 029/145-21, за умовами якого YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD зобов`язалося поставити товар (вогнетривкі матеріали для футеровки металургійного обладнання), а ПАТ «НКМЗ» зобов`язалося прийняти та оплатити поставлений товар на умовах, передбачених контрактом.

Проте у строки, передбачені контрактом, ПАТ «НКМЗ» не здійснило оплату за поставлений товар, у зв`язку з цим YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD на підставі арбітражного застереження, передбаченого розділом 9 вказаного вище контракту, 22 вересня 2022 року звернулося до МКАС при ТПП України з позовом до ПАТ «НКМЗ» про стягнення заборгованості за поставлений товар, пені, 3 % річних та арбітражного збору.

Рішенням МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року у справі № 167/2022 стягнено з ПАТ «НКМЗ» на користь YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD 142 164,74 доларів США пені, 12 168,06 доларів США 3 % річних, 15 669,86 доларів США витрат зі сплати арбітражного збору.

ПАТ «НКМЗ» через свого представника звернулося до суду із заявою про скасування вказаного арбітражного рішення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За частинами першою, третьою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

щодо доводів апеляційної скарги про те, що рішення винесено щодо непередбаченого арбітражною угодою спору

Апеляційна скарга містить посилання на те, що арбітражне рішення винесено щодо непередбаченого арбітражною угодою спору, оскільки, враховуючи буквальне значення тексту договору, зміст арбітражних застережень, викладених в інших контрактах заявника, відсутність у пункті 9.1 контракту від 22 липня 2021 року № 029/145-21 термінів «виконання», «порушення», «будь-яких правових наслідків у зв`язку з його неналежним виконанням», відсутнє волевиявлення сторін про передачу на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України спору в зв`язку з виконанням контракту.

На спростування таких доводів заявника Верховний Суд зазначає таке.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4002-ХІІ «Про міжнародний комерційний арбітраж» (далі - Закон № 4002-ХІІ) арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Пунктом 1 статті 3 Регламенту МКАС при ТПП України, затвердженого Рішенням Президії ТПП України № 25 (6) від 27 липня 2017 року, зі змінами, внесеними Рішеннями Президії ТПП України № 2(2) від 17 вересня 2020 року, № 9(3.2) від 01 липня 2022 року (далі - Регламент МКАС, в редакції, чинній на час звернення заявника із позовною заявою до МКАС при ТПП України), визначено, що до МКАС за угодою сторін можуть передаватися:

- спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, у тому числі спори за участю фізичних осіб, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном;

- спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об`єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їхніми учасниками, а так само їхні спори з іншими суб`єктами права України.

До компетенції МКАС при ТПП України належать, зокрема: спори, які випливають з відносин комерційного характеру, включаючи наступні угоди і не обмежуючись ними: купівля-продаж (поставка) товарів, виконання робіт, надання послуг та інші.

У пункті 1 статті 4 Регламенту МКАС визначено, що МКАС приймає до свого розгляду спори за наявності письмової угоди (домовленості) між сторонами про передачу йому усіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між сторонами у зв`язку із будь-якими конкретними правовідносинами незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у виді арбітражного застереження в договорі або у виді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається у письмовій формі. Угода вважається укладеною у письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, яка міститься у них, доступна для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу, факсу або з використанням інших засобів електрозв`язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, а також шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, у яких одна із сторін стверджує про наявність арбітражної угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання у договорі на документ, який містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що договір укладено у письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною договору.

Арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, яка не залежить від інших умов договору. Винесення рішення складом Арбітражного суду про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження.

Відповідно до статті ІІ Нью-Йоркської конвенції 1958 року, яка набула чинності для України 10 січня 1961 року, кожна Договірна Держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-яким конкретним договірним чи іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду.

Нью-Йоркська конвенція закріплює підхід здійснення примусового виконання арбітражних рішень і арбітражних угод, який ґрунтується на презумпції дійсності та автономності арбітражних угод, формальної і матеріально-правової (частина перша статті II конвенції). Ця презумпція дійсності може бути спростована лише за обмеженим переліком підстав. Принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ.

За змістом конвенції кожна Договірна Держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).

Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі № 920/241/19, від 27 липня 2023 року у справі № 824/140/22.

З матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2021 року між YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD та ПАТ «НКМЗ» укладено контракт № 029/145-21, за умовами якого YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD зобов`язалося поставити товар (вогнетривкі матеріали для футеровки металургійного обладнання), а ПАТ «НКМЗ» зобов`язалося прийняти та оплатити поставлений товар на умовах, передбачених контрактом.

Пунктом 9 вказаного вище контракту передбачені правила арбітражу. Зокрема, визначено: «Будь-який спір, розбіжність у зв`язку з цим контрактом, що стосується його укладення, дійсності або припинення, передаватиметься на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (місто Київ) відповідно до його регламенту. Арбітражний суд складається із одного арбітра. Місце проведення засідань арбітражу - місто Київ. Мова арбітражного розгляду - російська. Цей контракт регулюється нормами матеріального права України».

Верховний Суд погоджується з висновком Київського апеляційного суду про те, що положення цього пункту контракту відповідають визначенню арбітражного застереження у тексті договору у розумінні Регламенту МКАС та однозначно визначають компетенцію МКАС при ТПП України на розгляд будь-яких спорів, які пов`язані та випливають із контракту від 22 липня 2021 року № 029/145-21.

На думку Верховного Суду, посилання заявника на те, що в арбітражному застереженні передбачено домовленість про передачу на розгляд арбітражного суду будь-якого спору лише щодо розгляду спорів з приводу питань укладення, дійсності та припинення контракту, що не охоплює питань неналежного виконання зобов`язань за контрактом про своєчасну оплату товару, є безпідставними та необґрунтованими.

Лексично-граматичний аналіз пункту 9 контракту дає підстави для висновку, що словосполучення «будь-який спір» для визначення спорів, що передаються на розгляд МКАС при ТПП України, чітко та беззаперечно ідентифікує волевиявлення сторін на передачу до арбітражного суду саме необмеженого кола спорів, що випливають із контракту від 22 липня 2021 року № 029/145-21.

Верховний Суд погоджується з висновком Київського апеляційного суду про те, що протягом усього часу розгляду арбітражним судом справи № 167/2022 ПАТ «НКМЗ» не заперечувало наявність відповідної компетенції у МКАС при ТПП України, а, навпаки, подавало процесуальні документи по суті арбітражного розгляду, чим фактично визнало чинність арбітражного застереження.

щодо доводів апеляційної скарги про те, що порушення договірних зобов`язань сталося внаслідок непереборної сили і це є безумовною підставою для звільнення ПАТ «НКМЗ» від відповідальності за порушення зобов`язання

У пункті 8 контракту від 22 липня 2021 року № 029/145-21 передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за контрактом при виникненні форс-мажорних зобов`язань: військові дії, блокади, ембарго, аварії і катастрофи при транспортуванні вантажа, стихійні лиха. Перелік форс-мажорних обставин є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Належним доказом дії форс-мажорних обставин є акт Торгово-промислової палати країни покупця або продавця чи іншого компетентного органу.

Сторона, для якої виникла неможливість виконання умов контракту, повинна протягом п`яти днів у письмовій формі повідомити іншу сторону про настання форс-мажорних обставин та їх припинення.

У постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 922/2394/21, від 22 червня 2022 року у справі № 904/5328/21 визначено, що ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

У статті 141 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі - Закон № 671/97-ВР) вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

На підтвердження дії форс-мажорних обставин та неможливості виконання своїх зобов`язань за контрактом від 22 липня 2021 року № 029/145-21 заявник надав суду докази: розпорядження ТПП України від 25 лютого 2022 року № 3 «Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України», лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 та сертифікат Донецької Торгово-промислової палати від 29 грудня 2022 року № 1400-22-2066.

Оцінивши належність та допустимість таких доказів у справі, Київський апеляційний суд встановив, що вони не підтверджують виникнення форс- мажорних обставин, які перебувають у причинному зв`язку із неможливістю виконання саме зобов`язань з оплати поставленої продукції, оскільки сертифікатом Донецької Торгово-промислової палати України від 29 грудня 2022 року № 1400-22-2066 підтверджено форс-мажорні обставини лише щодо зобов`язання в частині проведення випробувань вогнетривких матеріалів (а. с. 81, 82, т. 1).

Разом із цим, розпорядження ТПП України від 25 лютого 2022 року № 3 та лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, якими визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальними офіційними документами та не містять ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Той факт, що ТПП України засвідчила форс-мажорну обставину - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання грошового зобов`язання з оплати отриманого товару за контрактом від 22 липня 2021 року№ 029/145-21, ПАТ «НКМЗ» суду не надало.

За таких обставин доводи апеляційної скарги в частині ненадання судом оцінки зазначеним доказам на підтвердження настання форс-мажорних обставин є безпідставними та необґрунтованими.

Також є правильними висновки Київського апеляційного суду про те, що ПАТ «НКМЗ» на виконання пункту 8.3 контракту не повідомило іншу сторону - YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD - у п`ятиденний термін про настання форс-мажорних обставин.

щодо доводів апеляційної скарги про те, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України

Відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо суд визначить, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Аналогічне положення закріплено у частині другій статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

У постановах Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 824/146/22 (провадження № 61-618ав23), від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018 (провадження № 61-30854ав18) визначено, що під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).

Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.

Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них. Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок.

Верховний Суд погоджується з висновком Київського апеляційного суду про те, що ПАТ «НКМЗ» не надало суду доказів на підтвердження того, що рішення МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року у справі № 167/2022 стосується суспільних, економічних та соціальних основ держави або ж спрямоване на втручання у публічний порядок держави Україна. Указане рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та щодо боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, не загрожує її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності, конституційним правам, свободам, гарантіям.

що стосується оскарження додаткової ухвали суду щодо стягнення витрат на правничу допомогу

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною другою статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

Тобто у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), де Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі

від 12 вересня 2019 року, у постановах від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані до заяви документи на предмет належності, допустимості й достовірності відображеної у них інформації.

Відповідно до статей 1, 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша та третя статті 81 ЦПК України).

Ухвалюючи додаткове рішення, суд встановив, що YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD понесло витрати на правову допомогу, яка пов`язана із розглядом справи в Київському апеляційному суді, у розмірі 3 000 доларів США.

На підтвердження розміру таких витрат YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO., LTD надало суду такі документи: договір про надання правової (правничої) допомоги від 01 червня 2022 року № 1/06; додаток 1 до договору № 1/06 про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року, додатковий договір № 3 до договору про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року № 1/06, акт про надання правової допомоги від 22 вересня 2023 року № 09/01, інвойс від 21 вересня 2023 року № 09/01 на суму 3 000,00 доларів США, ордер на надання правничої допомоги від 01 червня 2023 року та докази направлення копії клопотання з додатками іншій стороні.

Правнича допомога у цій справі надавалась адвокатським об`єднанням «Ассирія» на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 червня 2022 року № 1/06 та додаткового договору від 30 червня 2023 року № 3 до нього, безпосереднє представництво інтересів YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO., LTD здійснювалось адвокатом Анісовою О. І. (ордер № 1165588 від 01 червня 2023 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2187).

Враховуючи надані YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO., LTD докази понесених витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00 доларів США, заперечення ПАТ «НКМЗ» щодо стягнення вказаних витрат у заявленому розмірі та клопотання про зменшення їх розміру, Київський апеляційний суд дійшов висновку, що витрати YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO., LTD на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі є завищеними, неспівмірними з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Ураховуючи викладене, суд зробив правильний висновок про наявність підстав для стягнення з ПАТ «НКМЗ» на користь YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO., LTD витрат на правничу допомогу у розмірі 1 000,00 доларів США. Зазначена сума є співмірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є доведеною.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «НКМЗ» про те, що у суду були відсутні підстави для здійснення розподілу понесених YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO., LTD витрат на правничу допомогу, оскільки останньою не було подано доказів їх понесення у строки, передбачені частиною восьмою статті 141 ЦПК України, є безпідставними, оскільки YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO, LTD у першій заяві по суті цього спору (07 серпня 2023 року) було заявлено про компенсацію понесених витрат на правничу допомогу, указано їх орієнтовний розмір та подано докази понесених витрат у встановленому процесуальним законом порядку (а. с. 113-126). Клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO, LTD було подано до Київського апеляційного суду 26 вересня 2023 року (а. с. 164-166), тобто з дотриманням строків, передбачених частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки Київський апеляційний суд як суд першої інстанції повно, всебічно і правильно встановив обставини справи та ухвалив законні та обґрунтовані судові рішення з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, то ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

щодо судових витрат

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами першою - шостою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У грудні 2023 року YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO., LTD разом із відзивом на касаційну скаргу подало до Верховного Суду клопотання про стягнення з ПАТ «НКМЗ» на свою користь витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 1 000,00 доларів США.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO., LTD надано копії наступних документів: додаткової угоди від 21 листопада 2023 року № 4 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 червня 2022 року № 1/06, інвойсу від 24 листопада 2023 року № 11/01, ордеру на надання правничої (правової) допомоги у Верховному Суді від 21 листопада 2023 року, свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю Анісовою О.І. № 2187, а також докази надіслання відзиву з відповідним клопотанням іншому учаснику процесу.

17 січня 2024 року представник YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO., LTD надіслав на електронну адресу суду розрахунок судових витрат, в якому виклав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, акт про надання правової (правничої) допомоги від 16 січня 2024 року, платіжне доручення про здійснення міжнародного переказу від 04 грудня 2023 року, банківську виписку за рахунком адвокатського об`єднання, докази надіслання вказаних документів іншому учаснику процесу.

Представник ПАТ «НКМЗ» у судовому засіданні заявив клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у порядку частини п`ятої статті 137 ЦПК України, посилаючись на неспівмірність понесених заявником витрат на правничу допомогу з питанням, яке вирішується судом.

Колегія суддів, враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт і наданих послуг, час, витрачений адвокатом на виконання робіт та надання послуг, їх обсяг, надані заявником докази та доводи іншої сторони, частково погоджується з доводами ПАТ «НКМЗ» щодо неспівмірності витрат, тому вважає, що заявником доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги, проте їх розмір необхідно зменшити до 300,00 доларів США та стягнути ці витрати з ПАТ «НКМЗ» на користь YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO., LTD, оскільки його апеляційну скаргу залишено судом без задоволення, а оскаржувані ухвали - без змін.

Керуючись статтями 24, 141, 351, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» - Заверюхи Костянтина Олександровича на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» на користь YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 300 (триста) доларів США.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

А. С. Олійник

І. М. Фаловська