ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року

м. Київ

справа № 825/1159/17

адміністративне провадження № К/9901/35609/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 року (Суддя: Бородавкіна С.В.),

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2017 року (Судді: Мєзєнцев Є.І., Літвіна Н.М., Чаку Є.В.),

у справі № 825/1159/17

за позовом Приватного акціонерного товариства «Чернігів-Авто»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Чернігів-Авто» (далі - ПАТ «Чернігів-Авто») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.05.2017 року № 0001591400 та № 0001601400 (а.с. 4-10).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2017 адміністративний позов задоволено (а.с. 149-154, 183-185).

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої посилався на порушення позивачем вимог п. 274.2 ст. 274 Податкового кодексу України, внаслідок не застосування ставки земельного податку за 2015 рік, встановленої рішеннями Чернігівської міської ради від 30.01.2015 року «Про місцеві податки» (в розмірі 3 % ) та Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 30.01.2015 року «Про затвердження місцевих податків на 2015 рік» (10 %), які є обов`язковими для виконання з 01.01.2015 року. Вищевикладене свідчить про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму земельного податку з юридичних осіб за 2015 рік (а.с. 188-189).

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за наслідками проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Чернігів-Авто» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, відповідачем складено акт перевірки від 19.04.2017 № 182/14/14235422, з висновками про порушення позивачем (окрім іншого) вимог п. 274.2 ст. 274 Податкового кодексу України, що призвело до заниження земельного податку у сумі 704 187,87 грн. за 2015 рік, в т.ч. по земельній ділянці в смт. Вертіївка, Ніжинського району, вул. Київська, 19 в сумі 153 115,05 грн, та по земельній ділянці в м. Чернігів, просп. Миру, 231 в сумі 551 072,82 грн. (а.с. 16-67).

Такі висновки відповідача обгрунтовані тим, що у відповідності до державних актів на право постійного користування земельними ділянками, ПАТ «Чернігів-Авто» користується земельними ділянками в с. Вертіїівка, Ніжинського району Чернігівської області, площею 2,16 га (акт І-ЧН № 002638 від 26.07.1996) та в м. Чернігів, площею 5,8741 га (акт ЧН № 197 від 09.02.1994) (а.с. 49). Разом з тим, в поданих контролюючому органу деклараціях з плати за землю за 2015 рік (від 11.02.2015 року та від 13.02.2015 року) позивач задекларував земельний податок за ставкою 1 % від нормативно-грошової оцінки земель, не застосувавши ставку земельного податку за 2015 рік, встановлену рішеннями Чернігівської міської ради від 30.01.2015 року «Про місцеві податки» (в розмірі 3 %) та Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 30.01.2015 року «Про затвердження місцевих податків на 2015 рік» (10 %).

За наслідками розгляду заперечень позивача від 28.04.2017 за № 745 на акт перевірки, Листом від 13.05.2017 № 1724/10/25-01-14-01-06 ГУ ДФС у Чернігівській області висновки акта перевірки в частині порушення позивачем п. 274.2 ст. 274 Податкового кодексу України залишені без змін (а.с. 68-79, 80-86).

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.05.2017 року: № 0001591400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 688 841,03 грн (551 072,82 грн - за основним платежем, 137 768,21 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 87); № 0001601400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 191 393,81 грн. (153 115,05 грн - за основним платежем, 38 278,76 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 88, 89).

За результатами адміністративного оскарження, рішенням ДФС України від 17.07.2017 № 15380/6/99-99-11-03-01-35 податкові повідомлення-рішення залишені без змін (а.с. 90-96, 97-100).

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неправомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що застосування рішень міської ради від 30 січня 2015 року враховуючи вимоги пп. 12.3.4, 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України з метою оподаткування земельним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року (а.с. 149-154, 183-185).

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 статті 10 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок. Відповідно до п. 10.2 цієї статті, місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об`єктом оподаткування земельним податком, відповідно до пп. 270.1.1. п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України, є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно із п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Крім цього, відповідно до п. 271.2 статті 271 ПК України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01.01.2015).

Відповідно до п. 274.2 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативно грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної власності). Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (ст. 285 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 10.2 статті 10 Податкового кодексу України (в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01.01.2015) місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

До того ж, відповідно до положень пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

У відповідності до п. 12.5 статті 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Отже, рішення щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок має бути оприлюдненим органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

До того ж, відповідно до підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Отже, виключно місцева рада має компетенцію щодо прийняття рішень стосовно формування розміру податку на землю протягом бюджетного періоду, причому таке рішення набуває чинності лише з початку наступного бюджетного періоду, але з урахуванням приписів підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України. І лише з наступного бюджетного періоду контролюючі органи на підставі підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України можуть розпочати оподаткування земельним податком у відповідному розмірі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням сорок сьомої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 30.01.2015 «Про місцеві податки» затверджено перелік місцевих податків, що діють на території Чернігівської міської ради у 2015 році та Положення про плату за землю, згідно з додатком 4 до цього рішення (п. 2.3), яке набирає чинності із 01.01.2015 (п. 7) (а.с. 136-138). Вказаним рішенням ставка земельного податку встановлена у розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної власності). Згідно листа Чернігівської міської ради, дане рішення було оприлюднене на офіційному веб-сайті Чернігівської міської ради 03.02.2015 та у газеті «Чернігівські відомості» № 6 (1247) від 11.02.2015 (а.с. 134).

Також, судами встановлено, що рішенням Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 30.01.2015 тридцять третьої сесії шостого скликання прийнято Положення про плату за землю та встановлено для земель, що перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), ставку земельного податку у розмірі 10 % від їх нормативно-грошової оцінки. Згідно п. 3 Рішення, воно вводиться в дію з 01.01.2015 (а.с. 139).

Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому застосування контролюючим органом положень Податкового кодексу України, з урахуванням внесених Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" змін та рішень, з метою оподаткування земельним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ставок земельного податку за умови прийняття рішення міською радою у 2015 році, викладена в постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі №825/1279/17 (адміністративне провадження №К/9901/40927/18), але не виключно.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводами касаційної скарги висновки судів попередніх інстанцій не спростовані, оскільки остання повністю дублює доводи апеляційної скарги і не містить посилань на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243 246 250 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: В.П. Юрченко В.В. Хохуляк