ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 825/1792/16

адміністративне провадження № К/9901/34326/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів Дашутіна І.В, Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області, Атестаційної комісії № 10 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа - Національна поліція України про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.)

УСТАНОВИВ:

I. Суть спору.

1. ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Чернігівській області (далі - відповідач-1), Атестаційної комісії № 10 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - відповідач-2), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Національна поліція України у якому просить суд :

1.1- визнання протиправним та скасування рішення Атестаційної комісії № 10 ГУ НП в Чернігівській області, яке оформлено протоколом ОП від 23.08.2016 р. № 1500034085.0057471 та зазначене в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», прийняте щодо старшого оперуповноваженого Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1;

1.2. - визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП в Чернігівській області від 12.09.2016 р. № 178 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого Бахмацького відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію»;

1.3. - поновлення позивача на посаді старшого оперуповноваженого Бахмацького відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач указує, що його прийнято на роботу в поліцію як особу, яка виявила бажання проходити службу в поліції шляхом видання відповідного наказу (а не шляхом проходження конкурсу на посади), як визначено у п. 9 розділу ХІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію". Вказаний пункт Закону не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, як під час прийняття, так і під час подальшого проходження служби в поліції. Підстав для проведення загальної (масової) атестації поліцейських цей Закон теж не містить. Усі передбачені ним підстави для проведення атестації поліцейського є суто індивідуальними.

2.1. Зазначив, що питання про призначення його на вищу посаду чи переміщення на нижчу не вирішувалось, а питання щодо звільнення зі служби з поліції не ініціювалось. Тобто, прийняття рішення про проведення його атестування, включення до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, проведення атестації, прийняття за результатом її проведення рішення (висновку) Атестаційної комісії відбулись за відсутності підстав, передбачених ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію", а відтак з порушенням вказаної норми чинного законодавства України.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.

3. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року адміністративного позов в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення (висновку) Атестаційної комісії № 10 ГУ НП в Чернігівській області було залишено без розгляду.

4. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року адміністративного позов в іншій частині позовних вимог було задоволено.

4.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 12.09.2016 № 178 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого Бахмацького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

4.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого Бахмацького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

5. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що при проведенні атестування та винесенні оскаржуваного наказу відповідачем не було дотримано визначеної чинним законодавством процедури, а тому дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, необхідність їх задоволення.

6. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року та відмовлено у задоволені позовних вимог.

7. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки вищевказане рішення (висновок) Атестаційної комісії протиправним ніким не визнано, не скасовано та діє, то й відсутні жодні правові підстави для визнання протиправним і скасування оскаржуваного наказу від 12.09.2016 р. № 178 о/с як форми його виконання, а тому такі позовні вимоги та решта вимог, як похідних, задоволенню не підлягають.

IІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

8. Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року.

9. ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі зазначає, що атестування відносно нього було проведено за відсутності законних підстав, а тому подальше звільнення його зі служби в поліції за наслідками такого атестування є протиправним та суперечить положенням статті 57 Закону №580-VIII.

10. Відповідач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористалась, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

11. ОСОБА_1 був прийнятий на службу до Національної поліції України на підставі заяви від 07.11.2015 р., відповідно до п.9 та п.12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію».

12. Наказом т.в.о. начальника ГУ НП в Чернігівській області від 07.11.2015 № 3 о/с «По особовому складу» призначено позивачу було присвоєно спеціальне звання лейтенант поліції в порядку переатестації та призначено старшим оперуповноваженим (карного розшуку) Бахмацького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

13. 12.02.2016 р. т.в.о. начальника ГУ НП в Чернігівській області було видано наказ № 170 «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Чернігівській області».

14. Наказом т.в.о. начальника ГУ НП в Чернігівській області від 14.07.2016 р. № 823 затверджено персональний склад Атестаційної комісії № 10 ГУ НП в Чернігівській області.

15. 23.08.2016 р. зазначеною Атестаційною комісією за результатами проведення атестування позивача було прийнято рішення про те, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність в порядку за пунктом п`ятим частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

16. Відповідно до протоколу Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону № 3 від 05.09.2016 указане рішення Атестаційної комісії було залишено без змін.

17. 12.09.2016 р. наказом т.в.о. начальника ГУ НП в Чернігівській області № 178 о/с «По особовому складу» на підставі висновків Атестаційної комісії від 23.08.2016 р. та протоколу Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону від 05.09.2016 р. №3 позивача було звільнено зі служби в поліції за пунктом п`ятим частини першої статті 77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію».

18. Уважаючи протиправним зазначений наказ ГУ НП у Чернігівській області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)

19. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

20. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

21. Згідно із підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

22. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.

23. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

24. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.

25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

27. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

28. Порядок призначення на посади поліцейських працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, визначений у пункті 9 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII.

29. Так, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

30. Водночас пунктом 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII встановлено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

31. Наказом МВС України від 17.11.2015 №1465 затверджена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція №1465).

32. Інструкція №1465 розроблена відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" і визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті НП України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри (пункт 1 розділу 1 Інструкції).

33. Відповідно до пунктів 4, 5 розділу 1 Інструкції №1465 рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

34. Статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію", пунктом 3 Інструкції №1465 передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри.

35. Атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

36. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

37. Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

38. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується МВС України.

39. Таким чином, під час атестації перевіряється чи відповідають займаній посаді ділова кваліфікація, рівень знань і навичок, інші суспільно значущі якості поліцейського. Атестація повинна сприяти поліпшенню якісного складу поліцейських, їх ефективному використанню, росту професійної компетентності, підвищенню кваліфікації, посиленню організованості, відповідальності, дисциплінованості. Атестація має здійснюватися на засадах законності, об`єктивності, гласності, колегіальності, неупередженості.

40. Пунктом 10 Розділу IV Інструкції №1465, передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов`язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного п.15 цього розділу.

41. Розділом IV Інструкції №1465 установлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: займаній посаді відповідає; займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

42. Згідно з пунктами 20-23 зазначеної Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

43. Відповідно до пункту 24 Інструкції №1465, за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

44. Згідно з пунктом 28 цієї Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов`язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними пп.3 або 4 п.15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

45. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 12.01.2012 № 4312-VI "Про професійний розвиток працівників" атестуванню не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

46. Приписами частин першою - другою статті 235 КЗпП України врегульовано, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір

VI. Оцінка Верховного Суду

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданих касаційних скарг, Верховний Суд виходить з наступного.

47. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

48. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

49. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

50. Ураховуючи приписи частини другої статті 57 Закону № 580-VIII, атестування поліцейських проводиться за таких умов: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

51. При цьому, наведений перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність, а тому відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту першого розділу ІV Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерством внутрішніх справ від 17.11.2015 № 1465) слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII.

52. Отже, кожна із зазначених у частині другій статті 57 Закону № 580-VIII підстав проведення атестування повинна бути пов`язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов`язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

53. Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар`єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону № 580-VIII.

54. Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що відповідно до наказу від 12.02.2016 № 170 з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону № 580 та вимогами Інструкції № 1465, наказано, зокрема: провести атестування поліцейських ГУ НП в Чернігівській області та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією починаючи з 15.02.2016; створити центральну атестаційну комісію (а. с. 69).

55. Наказ від 12.02.2016 № 170 не містить посилань на конкретні підстави для проведення атестування, передбачені частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII.

56. Слід зауважити, що приписи частини першої статті 57 Закону № 580-VIII не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму необхідно застосовувати у системному взаємозв`язку з нормами частини другої статті 57 цього ж Закону, в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких проведення атестації є протиправним.

57. Як слідує із матеріалів справи, згідно із наказом Голови Національної поліції України №3 о/с від 07.11.2015 року відповідно до пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», призначено, як тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ України до Департаменту захисту економіки Національної поліції України з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 (М-187164), який мав спеціальне звання «лейтенант міліції» оперуповноваженим управління захисту економіки у Волинській області з присвоєнням спеціального звання « лейтенант поліції».

58. Позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».

59. Отже, питання про відповідність позивача вимогам до поліцейських було вирішено в листопаді 2015 року на момент видання наказу про призначення на посаду.

60. Разом з цим, приписами пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції.

61. Перелік підстав проведення атестування поліцейських передбачений статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Аналіз законодавчих приписів дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише поліцейські: а) які претендують на вищу посаду; б) щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду; в) щодо яких вирішується питання про звільнення через службову невідповідність. Відповідно, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

62. При цьому, кожна із зазначених у частині 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» підстав проведення атестування повинна бути пов`язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов`язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

63. Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар`єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України «Про Національну поліцію».

64. Вирішуючи спір, суди встановили, що атестування позивача було проведено в порядку атестації усіх поліцейських ГУНП в Чернігівській області з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри, що відповідає ч.1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, наявність підстав для проведення атестування, що передбачені частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», відповідачем не доведено.

65. Колегія суддів зазначає, що мета атестування, закріплена в частині 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв`язку з вичерпними підставами, визначеними в частині другій згаданої статті.

66. Проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», суперечить вимогам цього закону.

67. Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведення атестування позивача здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.

68. Також колегія суддів уважає, що рішення керівника поліції не може бути самостійною підставою для проведення атестування, оскільки вичерпний перелік підстав для проведення атестування визначений в частині 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію». Натомість, частини четвертої статті 57 цього Закону визначає особу, яка, за наявності підстав, уповноважена видати розпорядчий документ про проведення атестування.

69. Крім того, слід зазначити, що положення статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників», частиною першою якої вказано, що атестуванню не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року, є загальними (базовими) щодо регулювання відносин із атестування працівників, які, в свою чергу, не суперечать положенням Закону України «Про Національну поліцію», а тому поширюються на відносини з атестування поліцейських.

70. На момент проведення атестації позивач працював на посаді менше одного року - з 07.11.2015 по 12.02.2016.

71. Крім того, колегія суддів зазначає під час вирішення питання про прийняття позивача на службу до поліції відповідач мав право провести конкурс, під час якого оцінити ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційній рівень, фізичну підготовку та прийняти рішення про прийняття його на роботу або відмову у прийняття на роботу. Однак, після зарахування на посаду, відповідач має право звільняти працівника лише у разі неналежного виконання ним своїх обов`язків (стаття 58 Закону № 580-VІІІ).

72. Отже, з`ясування відповідності особи вимогам до поліцейського, визначеним у статтях 49, 61 Закону №580-VIII повинно встановлюватися до прийняття такої особи на службу, а не після.

73. Зазначене вище обмеження введене законодавцем насамперед з метою захисту особи від незаконного звільнення, гарантованого статтею 43 Конституції України. Оскільки у разі відмови у прийнятті на роботу особа не позбавлена можливості вжити заходів щодо усунення недоліків та/або перешкод з метою повторного працевлаштування на бажаній посаді. В той час як обставина звільнення особи з посади через службову невідповідність істотно порушує її права, оскільки така підстава звільнення дискредитує працівника та перешкоджає подальшому працевлаштуванню.

74. Суд касаційної інстанції вважає за необхідне також звернути увагу, що предметом оскарження може бути як рішення (висновок) атестаційної комісії у сукупності з наказом про звільнення, так і окремо наказ керівника органу поліції про звільнення поліцейського, оскільки такий наказ є формою виконання відповідного рішення (висновок) атестаційної комісії.

75. Окрім цього, висновки та рішення атестаційних комісій, навіть у разі їх правомірності та обґрунтованості, не можуть бути єдиним доказом виявлення невідповідності поліцейського займаній посаді. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника, можуть бути лише підставою для видання наказу, та підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, зокрема наявності фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації поліцейський не може виконувати покладених на нього службових обов`язків.

76. Отже, Київський апеляційний адміністративний суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, помилково скасував рішення суду першої інстанції.

77. За таких обставин і правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 12.09.2016 № 178 о/с щодо звільнення позивача через службову невідповідність зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

78. Верховний Суд констатує, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, цей суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

79. Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

80. Відповідно до частини першої статті 352 КАС суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

81. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а суд апеляційної інстанції скасував її помилково.

VІ. Судові витрати

82. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

83. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року скасувати.

3. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року залишити в силі.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя- доповідач О.О.Шишов

Судді І.В.Дашутін

М.М. Яковенко