ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 825/1905/18

касаційне провадження № К/9901/66793/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Управління) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 (суддя Ткаченко О.Є.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2018 (головуючий суддя - Вівдиченко Т.Р., судді - Троян Н.М., Чаку Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.01.2018 №0005471309.

На обґрунтування зазначених позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що Управлінням було неправильно визначено дату поставлення вперше на реєстрацію у відповідних органах транспортного засобу «Меrcedes-Веnz» модель «Sprinter 313 CDI», VIN- НОМЕР_1 , що і призвело до неправомірного здійснення митних донарахувань, з урахуванням того, що інформація, отримана Митницею від ТОВ «Західно-Український дім» на запит від 27.12.2016 щодо дати першої реєстрації автомобіля, є безпідставною та спростовується іншими належними документами: свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Італійської Республіки від 22.10.2010 № А075884BZ10, рахунком-фактурою б/н від 18.05.2015 № 10/05/2015, довіреністю віід 21.05.2015 № НАН 486277, актом про проведення огляду (переогляду) транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 22.05.2015 № 205020103/2015/000713 тощо.

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 18.07.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2018, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 26.01.2018 №0005471309.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що реєстраційні документи, згідно з якими здійснювалось митне оформлення придбаного позивачем автомобіля, в передбаченому законодавством порядку недійсними не визнані, відповідачем не спростовано їх належності, достатності та допустимості як доказів у справі. Декларантом позивачем під час процедури митного оформлення задекларовано митну вартість транспортного засобу і сплачено суму акцизного податку, виходячи із строку попередньої експлуатації такого автомобіля, встановленого на підставі первинних реєстраційних документів. Відтак, платником виконані митні і податкові зобов`язання під час здійснення митних процедур.

Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 06.12.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені без повного дослідження всіх істотних обставин справи, оскільки за інформацією, наданою ТОВ «Західно-Український дім» - офіційного дилера Даймлер АГ в Україні від 27.12.2016 № 2712/16-1 датою першої реєстрації спірного автомобіля, який належить позивачу, є 28.01.2008, тобто зазначений автомобіль є таким, що використовувався більше, ніж 5 років.

ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16.10.2023 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 18.10.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 на митну територію України був ввезений автомобіль, що був у використанні, марки «Mercedes-Benz», модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_1 .

22.05.2015 з митним брокером ОСОБА_2 (декларант), як з особою, яка уповноважена на роботу з Митницею, та позивачем був укладений договір, згідно умов якого остання взяла на себе зобовязання по митному оформленню транспортного засобу.

Декларант позивача подала до митного поста «Чернігів-вантажний» Митниці для здійснення митного оформлення транспортного засобу «Mersedes-Benz», модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_1 , митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 102110000/2015/022689 від 25.05.2015. Зазначена митна декларація була прийнята митним постом «Чернігів - вантажний» WDW906135IN371675 до митного оформлення та їй присвоєно реєстраційний № 102110000/2015/022689.

До вантажної митної декларації декларант подав, а митнй орган прийняв для здійснення митного оформлення наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Італійської Республіки від 22.10.2010 № A075884BZ10, рахунок-фактуру від 18.05.2015 №10/05/2015, довіреність від 21.05.2015 № НАН 486277, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 22.05.2015 року № 205020103/2015/000713 та інші.

Відділом митного оформлення «Чернігів-2006» Митниці здійснено митне оформлення вантажного автомобіля марки марки Mercedes-Benz, модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_1 , об`єм циліндра двигуна 2148 куб.см, за кодом УКТ ЗЕД 87042199900, митною вартістю 77521,73 грн., про що зазначено в митній декларації № 102110000/2015/801183 від 22.05.2015.

При митному оформленні автомобіля вказано дату першої реєстрації - 22.10.2010, відповідно ставка акцизного податку склала 0,02 євро/куб.см, як для вантажного автомобіля, що використовувався до 5 років.

Позивачем під час митного оформлення автомобіля сплачено: ввізне мито за ставкою 10% в розмірі 7846,35 грн.; додатковий імпортний збір за ставкою 5% в розмірі 3923,18 грн.; акцизний збір за ставкою 0,02 євро за 1 куб.см об`єму циліндрів двигуна в розмірі 996,70 грн.; податок на додану вартість за ставкою 20% в розмірі 18245,95 грн. Загальна сума визначених митних платежів склала 31012,18 грн.

На підставі статей 336 345 351 Митного кодексу України, наказу ГУ ДФС в Чернігівській області від 19.12.2017 № 1997 Управлінням була проведена документальна невиїзна перевірка з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів товару «транспортному засобу марки «Mercedes-Benz», модель «SPRINTER 313 CDI», номер кузова НОМЕР_1 , результати якої оформлені актом № 8/13/2902208456 від 09.01.2018, за висновками якого позивачем були порушені вимоги пункту 214.4 статті 214, підпункту 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу донараховано: акцизний збір в розмірі 38871,12 грн., пункту 185.1 ст.185, пункту187.8 ст.187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в розмірі 7774,23 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що на підставі листа ДФС України від 28.10.2016 № 1813/99-99-20-01-18 щодо проведення перевірок достовірності декларування строку перебування у використанні транспортних засобів, в т.ч. і оформленого за МД № 102110000/2015/022689, управлінням боротьби з митними правопорушеннями Митниці ДФС направлено запит від 13.12.2015 № 5282/25-70-20-05 до ТОВ «Західно-Український автомобільний дім» офіційного дилера Даймлер АГ в Україні. Згідно отриманої відповіді від 27.12.2016 № 2712/16-1 датою реєстрації для вказаного транспортного засобу автомобіля «MERSEDES-BENZ» кузов № НОМЕР_1 є 22.04.2008, дата випуску - 28.01.2008. Вказані обставини слугували підставою для висновку контролюючого органу про те, що наведений вище вантажний автомобіль марки «Merсedes-Benz», використовувався з 5 до 8 років, а тому для оподаткування даного автомобіля повинна застосовуватися ставка акцизного податку 0,8 євро/куб.см.

На підставі вказаного акта перевірки Управління 26.01.2018 прийняло податкове повідомлення-рішення № 00005471309, яким збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання з акцизного податку на 48588,90 грн., з яких: за податковим зобов`язанням - 38871,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9717,78 грн.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною четвертою статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За приписами статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); ) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) (підпункт 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 212.1.2 пункту 212.1 статті 212 ПК України платником акцизного податку є особа - суб`єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.

За правилами підпункту 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 ПК України об`єктом оподаткування акцизним податком є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Згідно з пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать транспортні засоби для перевезення вантажів.

Пунктом 214.4 статті 214 ПК України передбачено, що у разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об`єму, кількості товару (продукції), об`єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

Як визначено підпунктом 14.1.251 пункту 14.1 статті 14 ПК України, транспортні засоби, що використовувалися, - це транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (далі - ТЗ).

Пунктом 7 розділу I Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118 (далі - Правила № 1118), передбачено, що власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні); паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності). У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення ТЗ, класифікації ТЗ згідно з УКТЗЕД, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів: митні документи країни придбання ТЗ; сервісну книжку; експертний висновок; фотографії; технічну документацію.

Згідно з абзацом дев`ятим пункту 8 розділу I Правил № 1118 датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).

Відповідно до абзаців десятого - дванадцятого пункту 8 розділу I Правил № 1118 у разі відсутності даних про дату першої реєстрації, коли модельний чи календарний рік виготовлення ТЗ, зазначений в ідентифікаційному номері, збігається з роком початку його експлуатації, датою виготовлення вважати 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ. Якщо встановлений за ідентифікаційним номером модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, й перевищує його, датою виготовлення вважати 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року. Якщо встановлений за ідентифікаційним номером календарний або модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, і є меншим за нього, датою виготовлення вважати 1 січня календарного року, зазначеного в ідентифікаційному номері.

Згідно з абзацом п`ятнадцятим пункту 8 розділу I Правил № 1118 датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі.

Відповідно до абзацу шістнадцятим пункту 8 розділу I Правил № 1118 лише у разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Частиною першою статті 272 МК України передбачено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України.

Відповідно до статті 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Як передбачено частинами першою, другою статті 351 МК України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Згідно з частиною дев`ятою статті 351 МК України оформлення результатів невиїзної документальної перевірки здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 352 МК України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

У відповідності до частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, лист ТОВ «Західно-Український дім» - офіційного дилера Даймлер АГ в Україні від 27.12.2016 № 2712/16-1 щодо дати виготовлення та першої реєстрації, на який посилається відповідач, за відсутності документального підтвердження офіційними документами викладеної у ньому інформації та відсутності посилань на безпосередні джерела її отримання, не є достатньо вагомими доказами, які б спростовували відомості, що містяться у наданих платником документах та правомірності його дій.

При цьому, матеріали справи містять також: лист ПРаТ «Автокапітал» від 11.11.2016 № 20/11, в якому вказано, що датою випуску автомобіля, який належить позивачу, є 01.02.2008, при цьому ПРаТ «Автокапітал» інформує, що такий автомобіль був імпортований не через ПРаТ «Автокапітал», з огляду на що не може надати більш детальну інформацію; лист ПРаТ «Автокапітал» від 29.11.2016 №95/11, в якому вказано, що датою виготовлення автомобіля, який належить позивачу, є 28.01.2008, а відповідно до бази даних Даймлер АГ датою початку гарантійного строку для автомобіля, який належить позивачу, є 22.04.2008, але ПРаТ «Автокапітал» не відомо, чи відповідає ця дата фактичній первинній реєстрації автомобіля, а також не відома країна першого продажу первинної реєстрації вказаного автомобіля, оскільки ця інформація не значиться у жодній базі даних виробника.

Будь-яких даних про те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, подане декларантом позивача, є підробленим, відомості, які в ньому містяться, не відповідають фактичним даним щодо цього автомобіля, свідоцтво видане не уповноваженими органами, ні в ході проведення перевірки, ні в ході судового розгляду справи відповідачем належними та допустимими доказами не доведено.

Крім того, за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності даних, наведених у реєстраційних документах на автомобілі, що видані іноземним державним органом, контролюючий орган у відповідності до вимог пункту 8 частини першої статті 336 МК України, повинен був звернутись до офіційних органів іноземних держав із запитами щодо дати реєстрації автомобіля у зв`язку із такими розбіжностями у відомостях реєстраційного органу та дилера.

Однак, відповідач з такими запитами до іноземних державних органів не звертався, а отже, лист ТОВ «Західно-Український дім» - офіційного дилера Даймлер АГ в Україні від 27.12.2016 № 2712/16-1, на який посилається податковий орган, не є належним та допустимим доказом в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.

В свою чергу, відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваних рішень. Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Управління підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2018 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк