ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 826/10232/17
адміністративне провадження № К/9901/52359/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізовані роздрібні системи" (далі - ТОВ "Спеціалізовані роздрібні системи") на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2018 року у складі судді Смолія І.В. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у складі колегії суддів: Бужак Н.П. (головуючий), суддів: Костюк Л.О., Троян М.В. у справі за позовом ТОВ "Спеціалізовані роздрібні системи" до Міністерства агарної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт", Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, Аграрний фонд, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У серпні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати протиправною бездіяльність щодо щорічного перегляду норм відшкодування витрат, пов`язаних з комплексом заходів із зберігання, перевезення та переробки об`єктів державного цінового регулювання;
1.2 - зобов`язати відповідача встановити максимальну норму відшкодування витрат за зберігання цукру-піску (бурякового), що є об`єктом державного цінового регулювання.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 20 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у задоволенні позову відмовив.
2.1 Ухвалюючи рішення суди попередніх інстанцій виходили із того, що відповідач не вчинив бездіяльності щодо перегляду норм відшкодування витрат, пов`язаних з комплексом заходів із зберігання, перевезення та переробки об`єктів державного цінового регулювання, оскільки, як встановлено судами, відповідний проект наказу погоджувався із заінтересованими особами, органами державної влади.
Суди також зазначили, що законодавством не передбачений обов`язок відповідача переглядати максимальну норму відшкодування витрат за зберігання цукру-піску.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено:
3.1 6 жовтня 2015 року між ТОВ "Спеціалізовані роздрібні системи" (Зберігач) та Державна спеціалізована бюджетна установа Аграрний фонд (Поклажодавець) укладено Договір складського зберігання цукру №1ц.
3.2 Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Зберігач надає Поклажодавцю послуги щодо складування та зберігання (складування та зберігання цукру-піску в м. Луцьк, Волинської області).
3.3 Тариф за надання послуг зберігання визначений пунктом 4.2 Договору в розмірі 12,50 грн за 1 тонну на місяць з урахуванням ПДВ.
3.4 Відповідно до пункту 8.1 Договору, останній діє до 31 грудня 2015 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань у повному обсязі.
3.5 Пунктом 5.1 Договору також визначено, що строк зберігання цукру "до пред`явлення вимоги Поклажодавцем".
3.6 Відповідно до частини першої статті 938 та статті 948 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання, а поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.
3.7 Однак, представником позивача зазначено, що ТОВ "Спеціалізовані роздрібні системи" не зважаючи на закінчення строку дії договору, продовжує зберігати цукор в цьому приміщенні. Крім того, приміщення в якому зберігається цукор є власністю ТОВ "Регіональний центр логістики та дистриб`юції" та передано позивачу в управління.
3.8 Рішенням Господарського суду Волинської області від 14 квітня 2016 року (справа №903/122/16) зобов`язано ТОВ "Спеціалізовані роздрібні системи" та Аграрний фонд усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном ТОВ "Регіональний центр логістики та дистриб`юції" шляхом негайного звільнення складських приміщень від цукру Аграрного фонду.
3.9 Рішенням Господарського суду м. Києва стягнуто з Аграрного фонду на користь позивача заборгованість за зберігання цукру-піску.
3.10 Аграрний фонд посилається на відсутність законного механізму здійснення оплати за послуги зберігання, затвердженого Мінагрополітики паспорту бюджетної програми за КВЕВ 2801250 "Витрати Аграрного фонду, пов`язані з комплексом заходів зберігання, перевезення, переробки та експорту об`єктів державного цільового регулювання державного інтервенційного фонду".
3.11 Позивач уважає, що Мінагрополітики не виконує свої обов`язки щодо перегляду цін на послуги зберігання у визначеному законодавством порядку (щорічно) і не фінансує ці послуги, Аграрний фонд немає правових підстав на оплату послуг, зберігачі не можуть надавати послуги по встановленій ціні.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Спеціалізовані роздрібні системи" звернулося із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
4.1. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що Мінагрополітики зобов`язано щорічно переглядати максимальну норму відшкодування витрат на зберігання цукру-піску.
6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. Уважає, що рішення судів відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), уважає за необхідне зазначити наступне.
8. Згідно пункту 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
9. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення про Міністерство аграрної політики, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року №1119 (далі - Положення №1119) основними завданнями Мінагрополітики зокрема є забезпечення формування та реалізація державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави,
10. Мінагрополітики відповідно до покладених на нього завдань здійснює нормативно-правове регулювання питань, що належать до компетенції Мінагрополітики (підпункт 9 пункту 4 Положення №1119).
11. Згідно пункту 2 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на витрати, пов`язані з комплексом заходів із зберігання, перевезення, переробки та експортом об`єктів державного цінового регулювання державного інтервенційного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2010 року №502 (далі - Порядок №502) головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики.
12. Відповідно до пункту 7 Положення №1119 Мінагрополітики під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також з підприємствами, установами і організаціями.
13. Мінагрополітики у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Накази Мінагрополітики, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Нормативно-правові акти Мінагрополітики підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку (пункт 9 Положення №1119).
14. Суди попередніх інстанцій встановили що:
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 травня 2011 року №213 "Про затвердження норм відшкодування витрат, пов`язаних з комплексом заходів із зберігання, перевезення та переробки об`єктів державного цінового регулювання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №762/19500 від 23 червня 2011 року, встановлено максимальну норму відшкодування витрат за зберігання цукру-піску (бурякового), що є об`єктом державного цінового регулювання, в розмірі 12,50 грн за тонну на місяці з урахуванням ПДВ.
Аграрний фонд листом від 9 лютого 2017 року №40-04/108 проінформував Мінагрополітики, що Аграрним фондом вживаються заходи щодо приведення в актуальність норм відшкодування витрат, пов`язаних з комплексом заходів із зберігання, перевезення та переробки об`єктів державного цінового регулювання.
28 лютого 2017 року листом №40-04/108 директор Департаменту стратегії та економічного розвитку звернувся з доповідною запискою до заступника Міністра аграрної політики та продовольства України щодо зобов`язання Аграрної фонду провести моніторинг надання суб`єктами, господарювання послуг пов`язаних з комплексом заходів із зберігання, перевезення та переробки об`єктів державного цінового регулювання на внутрішньому ринку та надати зведені результати Мінагрополітики.
10 березня 2017 року Мінагрополітики звернулось до Аграрного фонду з листом №11-3/142 щодо термінового надання зведених результатів проведених моніторингів надання послуг із зберігання, перевезення та переробки об`єктів державного цінового регулювання для внесення змін до наказу щодо визначення норм відшкодування витрат, пов`язаних з комплексом заходів із надання таких послуг.
Аграрний фонд листом від 29 березня 2017 року №40-04/269 надав Мінагрополітики результати проведеного моніторингу та доопрацьовані пропозиції тарифів на відшкодування витрат пов`язаних з комплексом заходів із зберігання, перевезення та переробки об`єктів державного цінового регулювання.
Мінагрополітики листом від 18 травня 2017 року №37-11-9/12180 подало на погодження проект наказу "Про внесення змін до пункту 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 травня 2011 №213" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
27 червня 2017 року Мінагрополітики листом №37-11-9/15738 звернулось до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з проханням прискорити процедуру погодження проекту наказу "Про внесення змін до пункту 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 травня 2011 року №213".
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом №3805-04/24947-03 від 20 липня 2017 року повідомило Мінагрополітики про не підтримання проекту наказу, у зв`язку з необхідністю доопрацювання проекту наказу в частині надання обґрунтування розрахунків норм витрат.
25 липня 2017 року Мінагрополітики листом №37-11-13/17696 звернулось до Аграрного фонду з проханням надати результати моніторингу надання суб`єктами господарювання послуг із зберігання, перевезення та переробки об`єктів державного цінового регулювання.
Аграрний фонд листом від 25 липня 2017 року №40-04/479 повідомив Мінагрополітики, що норми відшкодування витрат, пов`язаних з комплексом заходів із зберігання, перевезення та переробки об`єктів державного цінового регулювання, розраховані на основі зведених результатів проведеного Аграрним фондом на внутрішньому ринку моніторингу надання суб`єктами господарювання, таких послуг за 2016 рік відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на витрати, пов`язані з комплексом заходів із зберігання, перевезення, переробки та експортом об`єктів державного інтервенційного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2010 року №502.
Листом Мінагрополітики від 14 серпня 2017 року №37-11/18944 подано на погодження до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України доопрацьований наказ "Про внесення змін до пункту 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 травня 2011 року №213" з урахуванням зауважень Мінекономрозвитку отриманих листом від 20 липня 2017 року №3805-04/24947-03.
Мінагрополітики листом від 14 листопада 2017 року №37-11-9/25218 звернулось до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо прискорення процедуру погодження проект наказу.
Мінагрополітики листом від 5 січня 2018 року №37-11-/234 повторно звернулось до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо надання інформації про стан погодження проекту наказу.
23 січня 2018 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом №3805-04/2768-03 надіслало погоджений проект наказу Мінагрополітики "Про внесення змін до пункту 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 травня 2011 року №213".
Аграрний фонд листом від 24 січня 2018 року №40-04/24 надіслав Мінагрополітики погоджений проект наказу "Про внесення змін до пункту 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 травня 2011 року №213".
Зазначеним проектом наказу Мінагрополітики "Про внесення змін до пункту 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 травня 2011 року №213" норми відшкодування витрат, зокрема за зберігання 1 тони цукру-піску становить 34,00 грн з урахуванням ПДВ.
Мінагрополітики було встановлено, що норми відшкодування витрат, пов`язаних з комплексом заходів із зберігання, перевезення та переробки об`єктів державного цінового регулювання є економічно неактуальними, в межах своїх дискреційних повноважень розроблено проект наказу "Про внесення змін до пункту 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 травня 2011 року №213".
Наказ Мінагрополітики від 30 травня 2011 року №213 "Про затвердження норм відшкодування витрат, пов`язаних з комплексом заходів із зберігання, перевезення та переробки об`єктів державного цінового регулювання" є нормативно-правовим актом, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №762/19500 від 23 червня 2011 року.
15. Пунктом 1.2 Порядку подання нормативно-правових акті на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5 (далі - Порядок №34/5) визначено, що цей порядок визначає процедуру підготовки та подання до Міністерства юстиції України нормативно-правових актів міністерства, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, та єдиний механізм їх розгляду та державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.
16. Крім того, у пункті 1.3 цього Порядку №34/5 зазначено, що державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховної радою України, та acquis communautair, антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєні йому реєстраційного номера та занесені до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
17. Пунктом 2.35 Порядку №34/5 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, або в разі наявності в нормативно-правовому акті положень та доручень, що поширюються на інші органи, проект такого акта повинен бути погоджений з відповідними заінтересованими органами.
18. За таких обставин, та враховуючи те, що за правилами статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначені Конституцією та Законами України, колегія суддів дійшла висновку, що Мінагрополітики діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Положенням №1119, Порядками №34/5 та №502.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідний проект наказу погоджувався із заінтересованими особами, органами державної влади.
19. Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що чинне законодавство не визначає обов`язку Мінагрополітики переглядати щорічно максимальну норму відшкодування витрат за зберігання цукру-піску.
20. Оцінюючи наведені скаржником аргументи, Касаційний адміністративний суд виходить із того, що всі доводи, наведені в касаційній скарзі, були перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
21. Згідно частини четвертої статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
22. Ураховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень судами попередніх інстанцій і погоджується з їх висновками у справі.
23. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізовані роздрібні системи" залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: А.А. Єзеров С.М. Чиркін