ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 826/10254/16

адміністративне провадження № К/9901/31592/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (головуючий суддя Файдюк В.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - Товариство, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (яку ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року замінено її правонаступником - Головним управлінням ДПС у Полтавській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі - Інспекція, податковий орган, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про опис майна у податкову заставу від 23 червня 2016 року №2276/10.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство зазначало, що податковий орган в порушення пунктів 88.1, 88.2 та 88.3 статті 88 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не вчинивши всіх належних дій по опису майна ТОВ «Надра Геоцентр», яке є відповідальним за перерахування коштів до бюджету у рамках договору про спільну діяльність, прийняв спірне рішення про опис майна позивача у податкову заставу.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

При цьому, суд дійшов переконання, що станом на день розгляду справи докази сплати ТОВ «Надра Геоцентр», як відповідальною особою за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, податкового боргу відсутні; в свою чергу, податковим органом вживались заходи, спрямовані на погашення такого боргу саме ТОВ «Надра Геоцентр», проте останні позитивного результату не принесли, у зв`язку із чим і було прийнято спірне рішення про опис майна позивача у податкову заставу.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не були вжиті всі необхідні заходи, спрямовані на опис майна ТОВ «Надра Геоцентр», як відповідальної особи за перерахування податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність №265-12 від 19 листопада 2007 року, внесеного у спільну діяльність або майна, яке є результатом такої спільної діяльності за вказаним договором, то правові підстави для опису у податкову заставу майна позивача, як учасника такого договору, який не є відповідальним за сплату податків, відсутні.

Не погоджуючись із прийнятим апеляційним судом рішенням, Інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та недотримання процесуальних норм, просила його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В касаційній скарзі відповідач зазначав про те, що спірне рішення ним прийнято лише після вжиття передбачених податковим законодавством заходів по стягненню податкового боргу з безпосереднього боржника, й такі обставини були правильно враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення по суті спору у даній справі.

Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду попередньої інстанції, яке він вважає обґрунтованим і законним, просив залишити без змін.

В подальшому, касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.

Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.

Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 листопада 2007 року між філією дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної компанії «Нафтогаз України» - Газопромисловим управлінням «Харківгазвидобування» (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» (сторона-2) був укладений договір про спільну діяльність №265-12 (далі - договір про СД).

Згідно з додатковою угодою №4 від 11 березня 2013 року до договору про СД №265-12 від 19 листопада 2007 року правонаступником всіх прав та обов`язків ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» визначено ПАТ «Укргазвидобування».

За умовами пунктів 2.1, 2.2 договору про СД №265-12 сторони зобов`язуються шляхом об`єднання внесків (відомості щодо таких внесків зафіксовані в пункті 4 даного договору) спільно діяти у сфері видобутку та реалізації вуглеводної сировини з метою отримання прибутку. ТОВ «Надра Геоцентр» визначено оператором за цим договором.

За змістом підпунктів 6.10.8 і 6.10.9 пункту 6.10 зазначеного договору до обов`язків оператора відносяться, зокрема: ведення бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності, складання та подання уповноваженим органам державної виконавчої влади обов`язкової звітності; сплата у повному обсязі та у встановленні чинним законодавством строки податків (обов`язкових зборів, платежів).

ТОВ «Надра Геоцентр» взято 19 листопада 2007 року на податковий облік за неосновним місцем обліку у Полтавській ОДПІ та 12 травня 2014 року - у Диканському відділенні Полтавської ОДПІ як відповідальну особу за утримання і перерахування податків і зборів до бюджету згідно з договором про СД №265-12 від 19 листопада 2007 року.

При цьому, як суб`єкт господарювання, ТОВ «Надра Геоцентр» перебувало на податковому обліку в Миронівській ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області.

29 червня 2016 року на адресу Товариства (ПАТ "Укргазвидобування") надійшло рішення Інспекції про опис майна у податкову заставу від 23 червня 2016 року №2276/10, згідно з яким контролюючим органом вирішено здійснити опис майна останнього, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні).

Також Товариство отримало лист Інспекції від 23 червня 2016 року №2277/10/16-24-25-19, яким його було повідомлено про те, що за договором про СД №265-12 за уповноваженою особою ТОВ «Надра Геоцентр» станом на 23 червня 2016 року рахується податкова заборгованість на загальну суму 353 909 887,98 грн. й відповідно до статті 91 ПК України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №578 «Про затвердження Порядку призначення та звільнення податкового керуючого, а також функції та повноваження податкового керуючого» платнику податків призначено податкового керуючого - начальника відділу погашення боргу ОСОБА_1 та з посиланням на норми пункту 89.2 статті 89, пункту 88.3 статті 88 ПК України запропоновано в триденний термін з дня отримання даного листа самостійно визначити та надати Полтавській ОДПІ перелік активів, на які може бути розповсюджено право податкової застави у розмірі суми податкового боргу із врахуванням пропорційності участі акціонерного товариства у спільній діяльності по виконанню договору про СД №265-12 від 19 листопада 2007 року, або надати документи на підтвердження відсутності у підприємства активів для опису.

Не погодившись із прийнятим податковим органом рішенням, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Відповідно до пункту 64.6 статті 64 ПК України на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом. Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

За змістом підпункту 252.1.3 пункту 252.1 статті 252 ПК України платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов`язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

Платник рентної плати та уповноважена особа сплачують податкові зобов`язання за місцезнаходженням: ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України (підпункт 252.25.1 пункту 252.25 статті 252 ПК України) або за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (підпункт 252.25.2 пункту 252.25 статті 252 ПК України).

Згідно з підпунктом 258.1.1 пункту 258.1 статті 258 ПК України на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

У відповідності до пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань (визначення терміну яких наведено у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу) або погашення податкового боргу платника податків (визначення у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України) є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Також джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Одночасно, пунктом 87.12 статті 87 ПК України встановлено, що у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.

Пункти ж 88.1, 88.2 та 88.3 статті 88 ПК України передбачають, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Тобто, в контексті наведеної норми у податкову заставу з метою забезпечення погашення податкового боргу, що виник при виконанні договору про спільну діяльність, передається майно того платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальний за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесено у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності. Виключенням з цього правила є недостатність вказаного вище майна.

За змістом пунктів 89.1, 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Як встановили суди, станом на 23 червня 2016 року за ТОВ «Надра Геоцентр» як відповідальною особою за утримання і перерахування податків і зборів до бюджету згідно договору про СД №265-12 від 19 листопада 2007 року обліковався податковий борг по рентним платежам у розмірі 353 909 887, 98 грн. з них: по Полтавській ОДПІ - 111 051 484, 17 грн. (в т.ч. по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу - 108 098 485, 44 грн. та газового конденсату - 2 952 998, 73 грн.); по Диканському відділенню Полтавської ОДПІ - 242 858 403, 81 грн. (в т.ч. по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу - 216 694 073, 49 грн. та газового конденсату - 26 164 330, 32 грн.).

У зв`язку з наявністю податкового боргу контролюючим органом на виконання вимог статті 59 ПК України складено податкові вимоги від 16 червня 2016 року №399-17 та №397-17.

Дані обставини були встановлені та підтверджені в судовому порядку в ході розгляду Київським окружним адміністративним судом справи №810/2094/16 за поданням Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків договору про СД №265-12 від 19 листопада 2007 року (ТОВ «Надра Геоцентр»), яке набрало законної сили 23 липня 2016 року.

16 червня 2016 року заступником начальника Полтавської ОДПІ прийнято рішення №2162/10 та №2163/10 про опис у податкову заставу майна платника податків - ТОВ «Надра Геоцентр». Ці рішення разом листами з питань погашення заборгованості та виділення майна в податкову заставу від 16 червня 2016 року № 160/10/16-24-25-19 і №2161/10/16-24-25-19 були надіслані на адресу ТОВ «Надра Геоцентр» 17 червня 2016 року.

Згідно з повідомленням про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, від 17 червня 2016 року №1 податковим керуючим ОСОБА_1 здійснено виїзд за адресою ТОВ «Надра Геоцентр» для здійснення перевірки стану збереження майна, а також для його опису у податкову заставу. Проте платник податків не допустив податкового керуючого до приміщення для здійснення опису майна у податкову заставу та не надав документів для здійснення такого опису, про що складено акти від 22 червня 2016 року №1 і №2 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим.

23 червня 2016 року Інспекція звернулась до Київського окружного адміністративного суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ «Надра Геоцентр» як відповідальної особи за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про СД №265-12 від 19 листопада 2007 року шляхом накладення арешту на кошти на відкритих рахунках та на рахунки, які будуть відкриті в майбутньому до дня погашення податкового боргу в повному обсязі.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 у справі №810/2094/16, яка набрала законної сили 26 липня 2016 року, подання Інспекції задоволено повністю.

Водночас, ще 10 серпня 2015 року податковим керуючим Коровайним Р.І., який діяв на підставі наказу Полтавської ОДПІ від 06 серпня 2015 року №102, здійснено опис майна платника податків ТОВ «Надра Геоцентр», відповідального за утримання та внесення податків при виконанні договору про СД №265-12 від 19 листопада 2007 року, у податкову заставу, всього на суму 4 016 160,14 грн. (акт опису майна №1 від 10 серпня 2015 року).

Даний акт опису від 10 серпня 2015 року складений з урахуванням відомостей, наданих ТОВ «Надра Геоцентр» згідно листа №10 від 10 серпня 2015 року, яким Інспекцію повідомлено, що на балансі підприємства як оператора за договором про СД №265-12 станом на 10 серпня 2015 року обліковується майно на суму 4 016 160,17 грн., з них: вузол підготовки та обліку природного газу (в кількості 1 шт.) на суму 3 911 855,17 грн., комплекс флоутек на суму 104 305,00 грн., а також застережено про відсутність іншого ліквідного майна можливого для опису в податкову заставу.

Розглядаючи справу, суди з`ясували, що станом на день розгляду справи в суді першої інстанції докази сплати ТОВ «Надра Геоцентр» (як відповідальною особою за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність) податкового боргу відсутні.

В той же час, суд першої інстанції, проаналізувавши вищенаведені правові норми, а також зміст договору про СД №265-12 від 19 листопада 2007 року, прийшов до висновку, що, діючи спільно з метою досягнення певної мети, сторони договору про спільну діяльність також спільно беруть участь у зобов`язаннях. Спільні зобов`язання можуть виникати як з укладених від імені всіх учасників простого товариства договорів (договірні зобов`язання), так і з інших підстав. Відповідно, за такими зобов`язаннями усі учасники спільно несуть відповідальність перед третіми особами. Відповідальність учасників простого товариства за спільними зобов`язаннями носить особистий характер, тобто кожен з них своєю часткою відповідає у спільному майні.

Так, як вже вказувалось й встановили суди, станом на 23 червня 2016 року податковий борг становив 353 909 887,98 грн. й у визначений законом строк ця сума грошових зобов`язань до бюджету у повному обсязі сплачена не була.

Контролюючий орган у відповідності до вимог чинного законодавства сформував і надіслав на адресу ТОВ «Надра Геоцентр» як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність податкові вимоги, а також вжив інших передбачених ПК України заходів, спрямованих на погашення податкового боргу (зокрема, здійснив опис майна у податкову заставу, про що склав акт №1 від 10 серпня 2015 року та вжив додаткових заходів щодо здійснення опису (перевірки стану збереження) майна платника, який згідно з умовами договору про СД №265-12 від 19 листопада 2007 року був відповідальний за перерахування податків).

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у податкового органу підстав для прийняття спірного рішення про опис майна у податкову заставу.

При цьому, суд відхилив посилання позивача на наявність активів (товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та залишків готової продукції), виготовлених в рамках договору про СД №265-12 від 19 листопада 2007 року, та дебіторської заборгованості контрагентів-покупців за відвантажену оператором спільної діяльності продукцію як такі, що не підтверджені належними документальними доказами.

Водночас, касаційний суд виходить з наступного.

Як вже зазначалось, відповідно до підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14, пункту 64.6 статті 64 ПК України, податковий облік спільної діяльності декількох учасників як окремої особи платника податків ведеться за результатами додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників (частина друга статті 1134 ЦК України). У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства (частина друга статті 1135 ЦК України).

Враховуючи, що пункт 87.12 статті 87 ПК України джерелом погашення податкового боргу визначає майно платників податків, що є учасниками такого договору, Суд дійшов висновку, що законодавцем встановлена спільна відповідальність учасників договору про спільну діяльність за виконання податкового обов`язку, який виник у її результаті.

На окремого учасника, як на уповноважену особу лише покладається додатковий рівень податкових обов`язків та відповідальності за утримання та сплату податків до бюджету під час виконання договору (в тому числі отримання вимоги про сплату боргу), та, водночас, встановлює відповідальність і решти учасників за результати такої діяльності перед державою.

Однак, на відміну від цивільно-правового регулювання, в податкових правовідносинах така відповідальність не є солідарною.

За змістом чинного нормативно-правового регулювання, інші учасники несуть спільний обов`язок та спільну відповідальність за погашення податкового боргу.

В даних правовідносинах спосіб забезпечення погашення податкового боргу, тобто виконання податкових зобов`язань спільно всіма учасниками договору про спільну діяльність є подібним до принципу солідарної відповідальності, але відмінність полягає в тому, що метою такого забезпечення є виконання податкових зобов`язань, а не відповідальність за їх порушення

Правовий висновок в подібних правовідносинах викладений в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 вересня 2021 року у справі №810/2406/18 (адміністративне провадження №К/9901/8579/20).

Отже, наявність податкового боргу за результатами спільної діяльності має наслідком стягнення останнього не тільки з ТОВ «Надра Геоцентр» як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність №265-12 від 19 листопада 2007 року, а і з учасників цього договору - ТОВ «Надра Геоцентр» та ПАТ "Укргазвидобування".

Підсумовуючи викладене вище в цій постанові, Верховний Суд констатує, що судом першої інстанції прийнято правильне по суті рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 23 червня 2016 року №2276/10, яке, однак, слід змінити в частині мотивів його прийняття.

За правилами статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341 345 349 351 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 лютого 2017 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.А. Гончарова