ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року

м. Київ

справа № 826/10404/17

адміністративне провадження № К/9901/54589/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/10404/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, скасування наказу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2018 (головуючий суддя Григорович П.О., судді: Каракашьян С.К., Смолій І.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 (головуючий суддя Аліменко В.О., судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.),

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі також - відповідач, Держгеонадра), в якому просило:

- визнати незаконним зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами з реєстраційним номером 2578 від 19.10.2001 та поновити його дію;

- скасувати п.2 Наказу Державної служби геології та надр України № 137 від 28.03.2017 в частині зупинення дії дозволу № 2578 від 19.10.2001 ТОВ «Валки-Ільменіт»;

- визнати незаконним та скасувати припис Державної служби геології та надр України № 354-14/06 від 27.06.2017;

- визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо невидачі спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 на новому бланку з відповідними змінами, передбаченими Наказами Державної служби геології та надр України № 222 від 16.05.2017 та № 209 від 11.05.2017;

- зобов`язати Державну службу геології та надр України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 на новому бланку з відповідними змінами, передбаченими Наказами Державної служби геології та надр України № 222 від 16.05.2017 та № 209 від 11.05.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, позов задоволено частково.

Скасовано п.2 Наказу Державної служби геології та надр України № 137 від 28.03.2017 в частині зупинення дії дозволу № 2578 від 19.10.2001 ТОВ «Валки-Ільменіт».

Визнано незаконним та скасовано припис Державної служби геології та надр України № 354-14/06 від 27.06.2017.

Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо невидачі спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 на новому бланку з відповідними змінами, передбаченими Наказами Державної служби геології та надр України № 222 від 16.05.2017 та № 209 від 11.05.2017.

Зобов`язано Державну службу геології та надр України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 на новому бланку з відповідними змінами, передбаченими Наказами Державної служби геології та надр України № 222 від 16.05.2017 та № 209 від 11.05.2017.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Державною службою геології та надр України видано позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 на видобування розсипних титанових руд з отримання ільменітового та кварц-цирконового концентратів на Валки-Гацківському родовищі площею 533,6 кв.км. у Володарсько-Волинському районі Житомирської області строком дії до 19.10.2031.

Починаючи з листопада 2015 року позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу внесення змін та переоформлення спеціального дозволу № 2578 від 19.10.2001 (супровідні листи до пакету документів від 02.11.2015 № 728, від 17.12.2015 № 869/1, від 01.02.2016 № 34).

Проте, лише листом від 10.05.2016 № 8444/13/12-16 відповідач повернув позивачеві подані документи для приведення їх у відповідність та повідомив, що оскільки площа ліцензійної ділянки збільшилась з 533,6 кв.км. на 836,6 кв.км., то Товариству необхідно подати заяву з документами відповідно до підпункту 2 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.

З урахуванням вказаного листа відповідача, позивач супровідним листом від 12.08.2016 № 476-ДСК направив відповідачу пакет документів для внесення змін та переоформлення спеціального дозволу № 2578 від 19.10.2001, в якому просив розширити межі спеціального дозволу з метою залучення до промислової розробки запасів титанових руд Валки-Гацківського родовища, промислове значення яких не визначене. Також повторно просив внести зміни до спеціального дозволу у наступні графи: «Мета користування надрами», «Географічні координати», «Місцезнаходження», «Площа», «Вид корисної копали відповідно до переліків копалин загальнодержавного та місцевого значення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827», «Загальний обсяг запасів (ресурсів) на час надання спеціального дозволу на користування надрами (основні, супутні)», «Відомості про затвердження (апробацію) запасів корисної копалини (зазначається у разі видобування)».

За результатом розгляду вищевказаного пакету документів, супровідним листом від 19.10.2016 № 21/13/12-16-ДСК відповідач повернув позивачеві подані документи у зв`язку з тим, що вони не відповідають вимогам Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (відмовлено відповідно до пунктів 15 та 19 Порядку). Окрім того зазначено, що у заяві позивача в адресі підприємства зазначена попередня назва району та відсутнє звернення стосовно переоформлення спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку зі зміною назви району відповідно до пункту 16 Порядку.

10.11.2016 позивач вчергове звернувся до відповідача із заявою щодо внесення змін, розширення меж та переоформлення спеціального дозволу №2578 від 19.10.2001, додавши до неї передбачені Порядком документи.

Також, із заявою щодо внесення змін та переоформлення спеціального дозволу № 2578 від 19.10.2001 позивач звертався до відповідача 02.03.2017 вих. № 117.

Поряд з цим, у період з 07.09.2016 по 08.09.2016 відповідачем була проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) (далі також - перевірка), за результатами якої складено акт перевірки (далі також - Акт) від 08.09.2016 № 07-09/23/2016-01/п (179), яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення, а саме:

- пункту 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами - невнесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 у зв`язку з виявленим під час користування надрами даних про нові властивості, якість та кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, а саме переоцінкою запасів розсипних титанових руд Валки-Гацківського родовища відповідно до Протоколу ДКЗ від 25.06.2015 № 3384-ДСК;

- статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», пункту 16 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами - не переоформлено спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 у зв`язку із зміною місцезнаходження надрокористувача.

Враховуючи зафіксовані в Акті порушення, відповідачем було винесено відносно позивача припис від 12.09.2016 № 1100-14/06, яким зобов`язано останнього усунути виявлені порушення у строк до 12.10.2016 та подати відповідачу матеріли, які підтверджують факт усунення порушень.

В подальшому, пунктом 2 наказу Держгеонадр від 28.03.2017 № 137 «Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень», позивачу було зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами та надано 30 календарних днів для усунення порушень.

Наказом же відповідача від 11.05.2017 № 209 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами» до спеціального дозволу позивача № 2578 від 19.10.2001 внесені зміни пп.4 п.17 (пункт 8 додатку до наказу), зокрема, щодо збільшення площі ліцензійної ділянки, зміни місцезнаходження (адреси) надрокористувача, виду корисної копалини, загального обсягу запасів (ресурсів).

Також наказом Держгеонадр від 16.05.2017 № 222 «Про переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами» наказано переоформити Товариству спеціальний дозвіл № 2578 від 19.10.200,1 внесені зміни пп.1 п.16 (пункт 3 додатку до наказу).

Разом з тим, на підставі акту перевірки, складеного за результатами позапланової перевірки Товариства, що відбулась у період з 20.06.2017 по 23.06.2017, відповідачем винесено припис № 354-14/06 від 27.06.2017, яким позивача зобов`язано у строк до 27.07.2017 усунути порушення щодо: невнесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 у зв`язку з виявленим під час користування надрами даних про нові властивості, якість та кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, а саме переоцінкою запасів розсипних титанових руд Валки-Гацківського родовища відповідно до Протоколу ДКЗ від 25.06.2015 № 3384-ДСК; відсутності погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр Проекту розробки родовища корисних копалин, розробленого у 2016 році відповідно до Протоколу ДКЗ від 25.06.2015 № 3384-ДСК.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невчасного внесення змін та переоформлення спеціального дозволу, що призвело до винесення відносно позивача спірного припису та прийняття оскаржуваного наказу в частині, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем порушено вимоги пункту 18 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами щодо строків розгляду заяв позивача, щодо прийняття за результатом такого розгляду одного з рішень: про переоформлення спеціального дозволу на користування надрами (внесення змін до нього) або про відмову в його переоформлені, а також щодо надання позивачеві дозволу на новому бланку з урахуванням відповідних змін. Разом з тим, суд прийшов до висновку, що не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання незаконним зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами з реєстраційним номером 2578 від 19.10.2001 та поновлення його дії, оскільки є абстрактною, тобто заявлена позивачем некоректно (без визначення предмета оскарження - дія чи бездіяльність). При цьому, факт відсутності підстав для зупинення дії спеціального дозволу позивача встановлений при наданні оцінки спірному наказу (в частині) та встановленні його протиправності.

Не погоджуючись з судовими рішеннями в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що надрокористувач наділений не правом, а обов`язком вчасно усунути виявлені порушення. Не усунення у встановлений строк порушень є виключною виною відповідача, при тому, що Держгеонадра надали Товариству значний термін для здійснення дій, направлених на виконання припису. Крім того, наголошує, що зобов`язання Держгеонадр видати спеціальний дозвіл на користування надрами на новому бланку з відповідними змінами є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Кодексу України про надра.

Статтею 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.

Надра надаються у постійне або тимчасове користування. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді (ст. 15 Кодексу України про надра).

Відповідно до статті 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов`язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції тощо.

Згідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р. №1174 (далі - Положення N91174) Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення ті раціонального використання надр.

Відповідно до пп.9 п.4 Положення №1174, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

При цьому, питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі також - Порядок).

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 17 Порядку до дозволу вносяться зміни у разі: зміни особливих умов та інших умов, визначених у дозволі; зменшення площі ділянки надр за ініціативою надрокористувача або відповідних контролюючих органів; виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 р. № 865 (ЗП України, 1995 р., № 3, ст. 55); виявлення надрокористувачем протягом трьох років після отримання дозволу описок, очевидних помилок.

Для внесення змін до дозволу заявник подає заяву, в якій зазначаються номер та дата дозволу, разом з: копією паспорта та реєстраційним номером облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті, подають лише копію паспорта із серією, номером та відміткою); інформацією (у формі довідки, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом та скріплюється печаткою) про виконання особливих умов дозволу, до якого планується внести зміни, та програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування надрами; пояснювальною запискою, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом, скріплюється печаткою та містить обґрунтування необхідності внесення змін до дозволу.

Пунктом 18 Порядку закріплено, що орган з питань надання дозволу надає протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви про переоформлення дозволу (внесення змін до нього) та документів, що додаються до неї, заявникові дозвіл на новому бланку з урахуванням відповідних змін або вмотивовану відмову.

Переоформлення дозволу або внесення змін до нього здійснюється без зміни номера, дати реєстрації, строку його дії та умов користування надрами і є обов`язковою підставою для внесення змін до угоди про умови користування надрами.

У разі зміни особливих умов, визначених у дозволі, до нього вносяться зміни з урахуванням змін умов користування надрами.

Під час отримання переоформленого дозволу або дозволу із внесеними до нього змінами надрокористувач повертає органу з питань надання дозволу оригінал виданого раніше дозволу.

Підставами для прийняття рішення про відмову в переоформленні дозволу є: подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 16 цього Порядку.

За припасами підпункту 4 пункту 22 Порядку, дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 25 Порядку про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ.

Разом з тим, за приписами частини шостої статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Частиною першою статті 1 зазначеного Закону, закріплений принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

При цьому, суб`єкт владних повноважень не втрачає законодавчо закріпленого обов`язку щодо видачі дозвільного документу встановленого зразка.

Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач протягом 2015-2016 років намагався виконати обов`язок щодо внесення змін та переоформлення спеціального дозволу на користування надрами шляхом звернення до відповідача із відповідними заявами.

При цьому, як констатовано судами, відповідь на вказані звернення відповідачем або не надавалась, або повідомлялось про відмову у їх задоволенні з різних підстав, зокрема:

- заява №728 від 02.11.2015 (отримана відповідачем 04.11.2015) - відповіді не надано;

- заява №869/1 від 17.12.2015 (отримана відповідачем 12.01.2016) - листом №8444/13/12-16 від 10.05.2016 повернуто заяви в зв`язку із невідповідністю вимогам підпункту 2 пункту 8 порядку №615;

- заява №476-ДСК від 12.08.2016 (отримана відповідачем 29.08.2016) - листом №21/13/12-16 ДСК від 19.10.2016 відмовлено в задоволені заяви на підставі пунктів 15,19 Порядку N°615.

З огляду на викладене, суди прийшли до вірного висновку, що відповідачем не дотримано строків розгляду заяв позивача та відмовлено у задоволені заяви про внесення змін та переоформлення дозволу з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику, а відтак, позивач не зі своєї вини не зміг виконати обов`язок щодо внесення змін та переоформлення спеціального дозволу на користування надрами.

Таким чином, відповідач діяв всупереч порядку та способу, які визначені чинним законодавством, чим допустив протиправну бездіяльність, що призвело до неотримання позивачем у встановлений термін спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 на новому бланку з урахуванням відповідних змін.

Поряд з цим, як вже було зазначено вище, у вересні 2016 року відповідачем відносно позивача була проведена перевірка, за результатами якої виявлено порушення, що полягали у невнесені позивачем змін до спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 та його непереоформленні, що стало підставою для видачі припису від 12.09.2016 № 1100-14/06 та спірного наказу (в частині).

Крім того, 23.06.2017 Департаментом державного геологічного контролю (центральний міжрегіональний відділ) за результатами позапланової перевірки ТОВ «Валки- Ільменіт», що відбулась в період з 20.06.2017 по 23.06.2017, складено акт перевірки №06- 06/23/2017-05/у(12).

На підставі акту перевірки, відповідачем складено припис №354-14/06 від 27.06.2017, яким зобов`язано позивача у строк до 27.07.2017 усунути вказані в ньому порушення.

Зокрема п. 2 припису вимагає від позивача внести зміни до дозволу №2578 у зв`язку із виявленням під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, а саме: переоцінкою запасів розсипних титанових руд Валки-Гацківського родовища відповідно до протоколу ДКЗ від 25.06.2015 р. №3384-ДСК.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідачем встановлено те саме порушення, що зазначено в приписі №1100-14/06 від 12.09.2016, яке, у свою чергу, не було усунуто через протиправну бездіяльність відповідача.

З огляду на викладене, оскільки виявлені під час перевірки порушення допущенні не з вини позивача та є наслідком протиправної бездіяльності відповідача, обґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржені наказ № 137 від 28.03.2017 в частині зупинення дії дозволу № 2578 від 19.10.2001 та припис № 354-14/06 від 27.06.2017 є протиправним та підлягають скасуванню.

Одночасно, як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, відповідачем видано накази № 209 від 11.05.2017 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами», яким, зокрема, до спеціального дозволу позивача № 2578 від 19.10.2001 внесені зміни пп.4 п.17 (пункт 8 додатку до наказу) та № 222 від 16.05.2017 «Про переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами», яким наказано переоформити, в тому числі, й спеціальний дозвіл Товариства № 2578 від 19.10.2001 (пункт 3 додатку до наказу).

Проте спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 на новому бланку з урахуванням відповідних змін позивачу видано не було.

З приводу доводів касаційної скарги про втручання в дискреційні повноваження Держгеонадр, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку, дійсно, суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними.

Зважаючи на те, що документи, необхідні для переоформлення спеціального дозволу, позивачем були надані в повному складі, а також враховуючи накази відповідача № 209 від 11.05.2017 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами» та № 222 від 16.05.2017 «Про переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами», у останнього не було альтернативних правомірних управлінських рішень та не було можливості обирати спосіб правомірної поведінки. Натомість, відповідач мав лише один варіант правомірної поведінки - видати спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 на новому бланку з відповідними змінами.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, в частині зобов`язання Державної служби геології та надр України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 на новому бланку з відповідними змінами, передбаченими наказами Державної служби геології та надр України № 222 від 16.05.2017 та № 209 від 11.05.2017є правомірним та не підлягає скасуванню.

Обраний судами першої та апеляційної інстанції спосіб захисту порушеного права відповідає положенням п. 4 ст. 245 КАС України є належним та ефективним, забезпечує позитивне вирішення його питання без невиправданих зволікань.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 826/6102/16, від 06.03.2019 у справі № 200/11311/18-а, від 31.07.2019 у справі № 826/23816/15 та від 26.10.2021 по справі №640/1554/20.

Згідно з частиною 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди попередніх інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі №826/10404/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук