ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року
м. Київ
справа №826/11088/17
адміністративне провадження № К/9901/60563/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2018 (суддя - Смолій І.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018 (судді - Карпушова О.В., Губська Л.В., Епель О.В.)
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення:
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову № 351-ЦА-УП-ДУ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 23.08.2017, якою Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку застосовано до Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" санкцію у вигляді штрафу у розмірі 10 000 грн.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» був надісланий запит (вимога) щодо надання інформації від 08.06.2017 №13/01/11334, в якому зазначено, що керуючись п. 10 статті 8 та статтею 9 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та статтею 25 Закону України "Про депозитарну систему України" зобов`язується позивач у строк до 16.06.2017 надати за період з 01.01.2015 по 22.05.2017 інформацію: виписки з рахунків депонентів, на яких обліковуються цінні папери Емітента станом на 22.05.2017, документи на підставі яких проводились операції з цінними паперами емітента (договори про обслуговування рахунків у цінних паперах (з усіма додатками, додатковими угодами, актами, тощо), анкетами, розпорядження та інші документи, виписки про операції з цінними паперами Емітента, витяги з відповідних внутрішніх журналів Депозитарної установи щодо зазначеного вище (а.с.12).
15.06.2017 позивач на вищевказаний запит відповідача надав частково запитувану інформацію, а саме: було надано виписки з рахунків депонентів станом на 22.05.2017 року, виписки про операції з цінними паперами емітента.
25.07.2017 Комісією було порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів щодо позивача та визначено дату 03.08.2017р. о 15.00, на яку керівнику позивача призначено з`явитися до відповідача для підписання акту про правопорушення на ринку цінних паперів.
03.08.2017 відповідачем щодо позивача був складений акт про правопорушення на ринку цінних паперів № 382-ЦА-УП-ДУ.
10.08.2017 відповідачем прийнято постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів розгляд якої призначено на 23.08.2017 о 11.00.
23.08.2017 відповідачем на підставі п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні прийнято постанову №351-ЦА-УП-ДУ, якою до ПАТ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК у зв`язку з не усуненням правопорушення застосовано штрафну санкцію у розмірі 10000 грн.
Не погодившись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна постанова підлягає скасуванню, оскільки позивач на запит відповідача надав необхідні документи, а решта документів не була надана внаслідок того, що у відповідача відсутні повноваження на отримання витребуваної інформації та документів, що пов`язані з обмеженням надання відомостей, які становлять банківську таємницю.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2018р., залишеним у силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018р., у задоволені позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що позивач є депозитарною установою та професійним учасником фондового ринку, який, отримавши запит відповідача, складений на підставі п. 10 статті 8 та статтею 9 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та статтею 25 Закону України "Про депозитарну систему України", у строк вказаний у вимозі до 16.06.2017 не надав витребувані відповідачем документи та інформацію.
Таким чином, як зазначили суди, враховуючи вищенаведені норми закону, якими чітко визначені повноваження відповідача щодо отримання необхідної інформації та документів, позивач безпідставно не виконав вимогу від 08.06.2017 №13/01/11334, внаслідок чого, правомірно був притягнутий до відповідальності.
На думку судів обох інстанцій, посилання позивача на норми Закону України «Про банки та банківську діяльність» не приймаються до уваги, оскільки запит (вимога) щодо надання інформації від 08.06.2017 № 13/01/11334 складений на підставі положень Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та Закону України "Про депозитарну систему України", отже застосуванню підлягає положення саме вказаних норм.
Таким чином, суди дійшли висновку, що позивач відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 25 Закону №5178 на запит відповідача зобов`язаний був надати витребувану інформацію, що міститься у системі депозитарного обліку, в тому числі відомості і документи про відповідні операції з цінними паперами власників цінних паперів.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права у даних правовідносинах, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень. Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим зроблено помилкові висновки щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Зокрема посилається на те, що відповідно до положень Закону України Про банки і банківську діяльність витребувана відповідачем інформація становить банківську таємницю.
Окрім того, посилається на те, що чинне законодавство зобов`язує надавати на запит відповідача тільки ті відомості, які передбачені пунктом 7 частини першої статті 25 Закону №5178.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив у її задоволенні відмовити, а судові рішення залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо застосування Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Закон №2121-III) цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.
Відповідно до преамбули Закону України «Про депозитарну систему України» (Закон №5178) цей Закон визначає правові засади функціонування депозитарної системи України, встановлює порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів.
Таким чином Закони №2121-III і №5178 регулюють різні відносини, позивач, здійснюючи депозитарну діяльність, виступає суб?єктом правовідносин, які регулює саме Закон №5178, відтак колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що положення Закону №2121-III щодо порядку розкриття банківської таємниці на спірні правовідносини не поширююється.
Щодо поноважень Комісії.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (Закон №448/96-ВР) державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Згідно з частиною 1 статті 5 цього Закону державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 8 цього Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов`язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 7 частини першої статті 11 цього Закону передбачено відповідальність у вигляді фінансових санкцій за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №5178 система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків, про емітентів, власників цінних паперів, що мають права за цінними паперами та права на цінні папери, обмежень прав на цінні папери, уповноважених ними осіб, управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів, яка містить дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), а також інша передбачена законодавством інформація (далі - система депозитарного обліку).
Відповідно до частини першої статті 24 цього Закону інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, є інформацією з обмеженим доступом, охороняється законом та не підлягає розголошенню, крім випадків, передбачених статтею 25 цього Закону.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 25 цього Закону інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, надається депозитарними установами на письмову вимогу Комісії - стосовно відомостей про власників цінних паперів, їх рахунки, а також про відповідні операції з цінними паперами цих власників.
Таким чином, з усієї сукупності інформації, яка згідно частини першої статті 4 Закону №5178 складає систему депозитарного обліку цінних паперів, відповідач, реалізуючи надані законом повноваження, вправі витребувати лише ту інформацію, яка визначена пунктом 7 частини першої статті 25 цього Закону.
При цьому, стаття 25 Закону №5178 диференціює суб?єктів отримання інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, за обсягом інформації, яку вправі отримати той чи інший суб?єкт, та цілей, для яких така інформація витребовується.
З наведеного у цій статті переліку лише суд не обмежений в обсязі інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, яку він вправі витребувати.
Як встановлено судами попередніх інстанцій відповідач витребував у позивача, серед іншого, документи, на підставі яких проводились операції з цінними паперами емітента (договори про обслуговування рахунків у цінних паперах (з усіма додатками, додатковими угодами, актами, тощо), анкетами, розпорядження та інші документи, а також витяги з відповідних внутрішніх журналів Депозитарної установи.
Водночас, можливість витребування відповідачем таких документів не передбачено пунктом 7 частини першої статті 25 Закону №5178, а стаття 24 цього ж Закону містить імперативну норму щодо заборони в такому випадку розголошення інформації, що міститься у системі депозитарного обліку.
За такого правового регулювання, ненадання документів, які не передбачені до пунктом 7 частини першої статті 25 Закону №5178, не буде становити склад передбаченого пунктом 7 частини першої статті 11 Закону №448/96-ВР правопорушення.
Покликання відповідача в цій частині на п. 10 ч. 1 ст. 8 та статтею 9 Закону №448/96-ВР є безпідставним, оскільки передбачене цими нормами право відповідача вимагати надання необхідних документів та інформації не є безумовним і містить застереження щодо його реалізації виключно відповідно до чинного законодавства, що, серед іншого, передбачає виконання також і вимог Закону №5178.
За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності рішення про притягнення позивача до відповідальності не можна визнати обгрунтованими.
Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій і позовні вимоги задовольнити.
Керуючись статтями 345 351 355 356 359 КАС України,
п о с т а н о в и в:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018 скасувати.
Позов Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 351-ЦА-УП-ДУ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 23.08.2017, якою Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку застосовано до Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" санкцію у вигляді штрафу у розмірі 10 000 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук