ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 826/12220/17

адміністративне провадження № К/9901/10794/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №826/12220/17 за адміністративним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2018 (головуючий суддя Качур І.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 (головуючий суддя Ганечко О.М., судді: Федотов І.В., Коротких А.Ю.),

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003304105 від 24.07.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось з касаційною скаргою до Верхового Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства у справі №826/12220/17.

Ухвалою суду від 31.01.2023 касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 01.02.2023.

Розгляд справи у касаційному порядку здійснюється у попередньому судовому засіданні на підставі положень статті 343 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовою особою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Садовим Дмитром Юрійовичем проведено камеральну перевірку своєчасності перерахування ДП «Енергоатом» до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану прибуток підприємств за ІІІ квартал 2016 року.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 04.07.2017 №1539/28-10-41-05/24584661, відповідно до якого відповідачем зроблено висновок, що позивачем несвоєчасно, із затримкою на 2 дні сплачені самостійно визначені грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємств, за III квартал 2016 року згідно з податковою декларацією від 03.11.2016 №9207327111 на суму 110' 215' 861,98грн.

Акт перевірки направлено позивачу 05.07.2017 листом від 04.07.2017 №36224/10/28-10-41-05-15, який отримано позивачем 06.07.2017.

Зауваження до Акту перевірки позивачем не подавалися.

24.07.2017 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від №0003304105 про нарахування суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у вигляді штрафу у розмірі 11' 021' 586,20грн, відповідно до ст. 126 ПК України, застосованого за порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України.

Вказане податкове повідомлення-рішення надійшло позивачу 26.07.2017 (вх. №12057) з супровідним листом від 24.07.2017 №39510/10/28-10-41-05-31.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вважаючи податкове повідомлення рішення протиправним, Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що контролюючим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення з порушенням строків встановлених законодавством. Податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідачем порушено процедурні питання прийняття спірного рішення.

Відповідач проти позову заперечив, вказав, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення. При виконанні своїх повноважень щодо проведення камеральної перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання. Судами враховано, що порушення строків прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення може бути однією з підстав визнання його протиправним. Проте, лише порушення строку прийняття податкового повідомлення-рішення не може бути єдиною підставою для визнання його протиправним, за умови встановленого порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків .

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося з касаційною скаргою у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, що полягає у незастосуванні положень частини другої статті 19 Конституції України, підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України. Як зазначає позивач, якщо законом, зокрема Податковим кодексом України встановлений певний спосіб реалізації повноважень, у тому числі строк, контролюючий орган зобов`язаний діяти виключно у такий спосіб. Будь-яке відхилення від цього є підставою для визнання незаконними та протиправними дій і рішень органу владних повноважень. Таким чином, прийняття податкового повідомлення-рішення поза межами строку, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу, вказує на перевищення повноважень податковим органом, порушує спосіб їх реалізації, та є самостійною підставою для визнання протиправним такого податкового повідомлення-рішення.

Відповідач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві податковий орган зазначає, що аргументи позивача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій. Крім того, відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду щодо застосування норм права у спорах, що виникли з аналогічних правовідносин. З урахуванням викладеного, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Під час перевірки з`ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об`єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов`язання з податку на прибуток, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов`язання.

Вся податкова звітність з податку на прибуток повинна бути камерально перевірена до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю.

У справі, що розглядається, за результатами проведеної перевірки встановлено, що ДП «НАЕК «Енергоатом» згідно з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за III квартал 2016 року від 03.11.2016 №9207327111 нараховано податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за III квартал 2016 року на суму 327' 159' 075грн.

Позивачем не оспорюється порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за III квартал 2016 року по декларації від 03.11.2016 року №9207327111 на суму 110'215' 861,98грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про скасування спірного рішення контролюючого органу, Підприємство посилається на те, що відповідачем порушено строк прийняття податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 54 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення- рішення повинно містити, зокрема, підставу для визначення грошового зобов`язання, посилання на норму Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; граничні строки сплати грошового зобов`язання, Попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання, граничні строки, передбачені Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Суди встановили, що податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання.

Позивачем не заперечується відповідність форми податкового повідомлення-рішення встановленим вимогам.

Як визначено пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У цій справі, листом від 04.07.2017 позивачу направлено Акт перевірки, який отримано останнім 06.07.2017. Зауваження до Акту перевірки позивачем не подавалися. У свою чергу, податкове повідомлення-рішення прийнято 24.07.2017.

Суди констатували, що порушення строків прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення може бути однією з підстав визнання його протиправним.

Разом з тим, судами вказано, що лише порушення строку прийняття податкового повідомлення-рішення не може бути єдиною підставою для визнання його протиправним, за умови встановленого порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.04.2018 в справі №810/5546/15, встановивши, що єдиною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначає факт порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, при цьому не спростовуючи доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є правомірним, а недотримання строку його прийняття не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.

В касаційній скарзі позивач наводить ті ж самі підстави, якими обґрунтовані позовні вимоги та які не спростовують висновки судів.

Касаційний суд вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345 349 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі №826/12220/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова