ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

справа № 826/1320/18

адміністративне провадження № К/9901/68901/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду у касаційному порядку адміністративну справу № 826/1320/18 за позовом Приватного підприємства «Закарпатінвестбуд» до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного підприємства «Закарпатінвестбуд» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року (головуючий-суддя Каракашьян С.К.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року (головуючий-суддя Троян Н.М., судді: Бужак Н.П., Костюк Л.О.)

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, оформлене висновком державної експертизи землевпорядної документації Державного агентства земельних ресурсів України від 05 червня 2014 року № 698-14 про повернення на доопрацювання технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель міста Ужгород Закарпатської області, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вказаним висновком затверджено недостовірні дані, відомості та показники, які, в свою чергу, впливають на визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з якої обраховуються суми земельного податку для позивача. При цьому, позивач посилається на те, що відповідачем не було враховано власних зауважень до проекту, а дані для розрахунку подані не уповноваженою організацією.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскільки у даній справі не оспорюються дії Ужгородської міської ради щодо встановлення нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, а також правомірність затвердження технічної документації, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Не погодившись із судовими рішення попередніх інстанції, Приватне підприємство «Закарпатінвестбуд» (далі - ПП «Закарпатінвестбуд») просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2019 року відкрито провадження у справі.

У відзиві на касаційну скаргу Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Суд, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що Державним агентством земельних ресурсів України, правонаступником якого є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, проведено експертизу технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту міста Ужгород Закарпатської області, за результатами якої прийнято рішення, оформлене висновком державної експертизи землевпорядної документації від 05 червня 2014 року №698-14 (а. с. 25 том I).

Зазначений висновок містить посилання на середню (базову) вартість земель міста у розмірі 318,69 грн/кв.м., та визначення «Технічна документація нормативної грошової оцінки земель міста Ужгород Закарпатської області не в повній мірі відповідає вимога чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання» (а.с. 26 том I).

Рішенням Ужгородської міської ради від 14 липня 2014 року №1398 «Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради» затверджено технічну документацію із нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгорода по базовій вартості 1 м. кв. забудованої території в розрізі економіко - планувальних зон та грошової оцінки сільськогосподарських угідь населеного пункту (а. с. 57-59 том II).

Позивач, як користувач земельної ділянки в місті Ужгороді, вважає, що його право порушено затвердженням нормативної грошової оцінки, за допомогою якої обраховуються зобов`язання зі сплати податку. Зокрема, вказує, що його право порушене визначенням середньої (базової) вартості земель міста у розмірі 318,69 грн/м2, мотивуючи це тим, що дана оцінка була затверджена в якості нормативно - грошової. При цьому, зазначає, що застосування відповідачем невірних коефіцієнтів та документації, поданої неналежними особами, призвело до подальшого порушення його прав.

Так, підпунктом 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до приписів п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою. При цьому, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з вимогами вимог ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року № 1378-IV (далі - Закон № 1378-IV), нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій в межах населених пунктів не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою.

За змістом ч. 2 ст. 20 Закону 1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 23 Закону 1378-IV нормативна грошова оцінка затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Формула, за якою визначається нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів, зазначена у п. 3.3. Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого Наказом від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 (далі - Порядок № 18/15/21/11).

Відповідно до п. 3.4 Порядку № 18/15/21/11, витрати на освоєння та облаштування території включають відновну вартість як первісну вартість, що змінюється після переоцінки, інженерної підготовки головних споруд і магістральних мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання (у тому числі зовнішнє освітлення), слабкострумових пристроїв, газопостачання, дощової каналізації, вартість санітарної очистки, зелених насаджене загального користування, вулично-дорожньої мережі, міського транспорту за станом на початок року проведення оцінки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розрахунок нормативної грошової оцінки земель м. Ужгород було виконано з визначенням середньої базової вартості одного квадратного метру земель населеного пункту (розділ 3.1. Технічної документації), в якому витрати на освоєння та облаштування земель міста Ужгород станом на 01 січня 2014 року (таблиця 1) визначені як сума витрат за відновною вартістю кожного з показників. Додатком В до технічної документації, Ужгородською міською радою було визначено відновну вартість переліку обладнання міста Ужгород. (а. с. 39). При цьому, значення натурального показника певних складових (довжина магістралей, кількість обладнання, тощо) не враховується в математичному значенні показника «всього по місту», оскільки показники відновної вартості наведені в грошовому еквіваленті, без будь - якої залежності від натурального показника.

В технічній документації обраховані витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр, а базову вартість обраховано з застосуванням відповідних, нормативно встановлених коефіцієнтів у відповідності до приписів п. 3.3 Порядку № 18/15/21/11.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Дослідженими судами доказами доведена правомірність середньої (базової) вартості земель міста Ужгород у визначеному розмірі. Крім того, рішення Ужгородської міської ради від 14 липня 2014 року №1398 про визначення певних показників і правомірність затвердження технічної документації позивач не оскаржував, отже нормативно-грошова оцінка земельних ділянок та середня (базова) вартість земель міста Ужгород затверджена у розмірі 318,69 грн/кв.м.

Решта доводів позовної заяви та касаційної скарги не містять даних, які стосуються визначення податкових зобов`язань позивача та, у зв`язку з цим, порушення його прав, отже висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову є законними та обґрунтованими.

Статтею 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Оцінюючи наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів виходить з того, що всі аргументи скаржника були ретельно перевірені та проаналізовані судами, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

За змістом статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 139 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Закарпатінвестбуд» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз С.Г. Стеценко А.І. Рибачук