№ 826/13253/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року

м. Київ

справа № 826/13253/17

адміністративне провадження № К/9901/28138/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 червня 2019 року (головуючий суддя: Амельохін В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року (головуючий суддя: Кучма А.Ю., судді: Бєлова Л.В., Лічевецький І.О.) у справі № 826/13253/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

17 жовтня 2017 року ОСОБА_1 (далі також позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі також відповідач-1 або Департамент), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі також відповідач-2 або КП «Київблагоустрій»), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою та захисту природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що оформлене протоколом № 115 від 11 вересня 2017 року в частині вжиття заходів демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 вересня 2017 року № 476/09-17, видане КП «Київблагоустрій», що стосується вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ;

визнати протиправними дії Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) щодо здійснення демонтажу нежитлового приміщення торгівельного комплексу літера "А-Б" площею 232,3 кв.м., літера "В" площею 157,1 кв.м., а всього загальною площею 389,40 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 червня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що оформлене протоколом № 115 від 11.09.2017 року в частині вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 476/09-17 від 11.09.2017 року, в частині, що стосується вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії КП «Київблагоустрій» щодо здійснення демонтажу нежитлового приміщення торгівельного комплексу загальною площею 189,4 кв.м., із них: літера «А-Б» площею 232,3 кв.м., літера «В» площею 157,1 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач-1 звернувся до касаційного суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.

20 листопада 2019 року від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення.

22 листопада 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

В порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді у відставку, здійснено повторний автоматизований розподіл справи та визначено новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що спірним дорученням відповідачем -1 прийнято рішення про вжиття заходів з демонтажу тимчасових споруд торгівельного, побутового призначення, хоча об`єкт який демонтовано не відноситься до Тимчасових споруд або елементів благоустрою, а є об`єктом нерухомого майна.

Представник Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) позов не визнав, зазначив, що оскаржуване доручення видано у межах та на підставі наявних у Департаменту повноважень, з огляду на невиконання вимог приписів № 1702388, № 1702387 та № 1702386 від 18 січня 2017 року.

Представник комунального підприємства «Київблагоустрій» заперечував проти позову з підстав належного дотримання порядку демонтажу об`єкту на підставі доручення та приписів Департаменту.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що провідним інспектором комунального підприємства «Київблагоустрій» винесені приписи № 1702388, № 1702387, № 1702386 від 18 січня 2017 року про усунення порушення на підставі Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051. У вказаних приписах зазначено, що позивачем допущено порушення підпункту 20.1.1. Правил благоустрою міста Києва та запропоновано усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди (МАФ) власними силами в 3-денний термін та відновити благоустрій. В разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства. Приписи вручені ОСОБА_1 про що свідчить його підпис.

11 вересня 2017 року Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано Комунальному підприємству «Київблагоустрій» доручення № 476/09-17 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Представниками КП «Київблагоустрій» та підрядної організації на підставі приписів №1702388, № 1702387, № 1702386 від 18.01.2017 та доручення № 476/09-17 Департаменту проведено демонтаж торгівельного комплексу, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , в період з 26.09.2017 по 14.10.2017, про що складено акти про демонтаж № 03-599/ВК від 13.10.2017, № 03-598/ВК від 12.10.2017, № 03-567/ВК від 28.09.2017, № 03-561/ВК від 26.09.2017, № 03-602/ВК від 14.10.2017, № 03-605/ВК від 14.10.2017.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що торгівельна будівля, яка була розташована за адресою: АДРЕСА_2 , не підпадає під визначення тимчасової споруди за ознаками площі та наявності фундаменту, тому дії Департаменту та КП «Київблагоустрій» апріорі не можуть бути, в цьому випадку законними, оскільки здійснені поза межами наданих повноважень, що передбачені Законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Водночас судами встановлено, що торгівельний комплекс за адресою АДРЕСА_2 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним № 21377159 від 07.05.2014. Торгівельна будівля, що була розташована за адресою: АДРЕСА_2 не відноситься до об`єктів малої архітектурної форми та була нерухомим майном відповідно до відомостей Державного реєстру прав.

З покликанням на Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також Закон № 3038-VI) суди зазначили, що винесення приписів про усунення порушень в сфері містобудівної діяльності належить до повноважень головних інспекторів Держархбудінспекції, оскільки торгівельний комплекс по АДРЕСА_1 не відноситься до об`єктів малої архітектурної форми та тимчасових споруд. Вважає, що порядок демонтажу самовільно розміщених малих архітектурних форм, передбачений пунктом 13.3. Правил благоустрою м. Києва не може бути застосовано, а за умови визначення торгівельного комплексу по АДРЕСА_1 як об`єкту самочинного будівництва, припис про усунення порушень повинен виноситися головним інспектором Держархбудінспекції у порядку.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

За позицією скаржника, судами попередніх інстанцій невірно оцінені наявні в матеріалах справи докази.

Акцентує увагу на тому, що позивач володіє нежитловими приміщеннями торгівельного комплексу літери «А-Б» загальною площею 232,3 кв.м. літера «В» загальною площею 157,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу № 797 від 05.04.2013. Однак зазначений договір купівлі-продажу не додано до матеріалів позовної заяви.

Також зазначає, що позивачем здійснювалася реконструкція приміщень торгівельного комплексу відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень торгівельного комплексу» за адресою: АДРЕСА_1 у Деснянському районі м. Києва від 03.04.2014 № 1У 082140930192, декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 17.04.2014 № 1У 14241070721. Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 17.04.2014 об`єкт виконано з металопластикових конструкцій та має стрічковий фундамент. Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок, виготовленого 01.04.2014 фундамент та підлогу виконано з бетону.

Скаржник наполягає на тому, що приписи від 18.01.2017 позивачем не були виконані та не оскаржені, що унеможливлює визнання незаконними дій віповідача-1 щодо прийняття рішення у формі доручення від 11.09.2017 № 064-9353 щодо демонтажу.

Водночас скаржник зазначає, що Комісія щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України, а протокол № 115 від 11.09.2017 не є рішенням суб`єкта владних повноважень та жодних обов`язкових приписів не містить.

Також зазначає, що позивачем не надано до суду доказів володіння земельною ділянкою за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, де знаходяться спірні приміщення позивача. Вид права не підтверджується і Витягом з бази даних міського земельного кадастру від 06.12.2016, який міститься у справі. Водночас в зазначеному витязі вказано адресу земельної ділянки, код 62:029:0090, АДРЕСА_1.

В додаткових поясненнях скаржником зазначено, що судами не досліджено в повній мірі питання щодо того чи є спірний об`єкт нерухомим майном, не з`ясовано на якій підставі позивач користується земельною ділянкою під спірним приміщенням, оскільки чинних правовстановлюючих документів на ділянку не було надано, коли та на якій підставі виникло право власності на об`єкт. Також питання щодо розбіжності площ в декларації, технічному паспорті не обґрунтовано з посиланням на норми законодавства, не надано належної оцінки вказаному факту, суди формально віднеслися до цього факту. Не було взято до уваги наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 06.06.2018 № 148 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що за наявності будь-яких сумнівів щодо статусу майна позивача, відповідачі не мали права самостійно приймати будь-які рішення щодо цього майна.

Вважає, що є безпідставним посилання відповідача на відсутність у позивача прав на земельну ділянку, відсутність поштової адреси, відсутність документів на встановлення тимчасової споруди, так як це не є предметом доказування та предметом позовних вимог відповідача, адже ним не пред`являвся позов про знесення будівлі, належної позивачу.

За позицією позивача, належна йому будівля не є самовільно збудованим майном, так як введена у встановленому порядку в експлуатацію. Веденням в експлуатацію та реєстрацією права власності на належну позивачу будівлю держава визнала цю будівлю нерухомим майном, а відтак дане майно підлягає захисту згідно із законом.

VI. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX) Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, визначено Законом України від 06 вересня 2005 року № 2807-ІV "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон № 2807-ІV).

Згідно із положеннями статті 1 Закону № 2807-ІV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом (стаття 20 Закону № 2807-ІV).

Згідно із підпунктом 6.7 пункту 6 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 94 від 27.01.2011, Департамент має право здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.

Відповідно до частин першої - третьої статті 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва, які, згідно зі статтею 34 Закону № 2807-ІV, є нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розроблено на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування, розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до пункту 13.1.1 Правил благоустрою міста Києва, розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з положеннями розділу 1 Правил благоустрою м. Києва тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Згідно із підпунктами 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою м. Києва, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Підпунктом 13.2.3 Правил благоустрою м. Києва визначено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

Підпунктом 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва, передбачено, що у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.

Згідно із підпунктом 19.1.1 Правил благоустрою міста Києва, контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об`єктів благоустрою.

Пунктом 13.3 Правил благоустрою м. Києва визначено порядок демонтажу, зокрема, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 Правил благоустрою м. Києва у разі виявлення, зокрема, самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій") вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту. Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису. Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

Пунктом 13.3.2 Правил благоустрою міста Києва встановлено, що у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Відповідно до пункту 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення). Після проведення демонтажу (переміщення) здійснюється фотофіксація місця, звільненого від самовільно розміщеного (встановленого) об`єкта (засобу).

Згідно з підпунктом 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений. У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис. У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення.

Згідно із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 826/17074/18: "…винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами, в разі відсутності відповідних дозвільних документів. При цьому, підставами для винесення припису про здійснення демонтажу тимчасової споруди є її самовільне розміщення, тобто розміщення за відсутності проектно-дозвільної документації, а саме: її відсутності, анулювання дії або закінчення строку дії паспорту прив`язки. Відповідний припис має бути вручений власнику тимчасової споруди у встановленому порядку".

Аналогійний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі № 826/9030/17, від 10 липня 2019 року у справі № 826/6063/18, від 26 травня 2020 року у справі № 826/13792/16 та від 05 жовтня 2020 року у справі № 755/12736/17.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що провідним інспектором комунального підприємства «Київблагоустрій» винесено приписи № 1702388, № 1702387, № 1702386 від 18 січня 2017 року про усунення порушення на підставі Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051. У вказаних приписах зазначено, що позивачем допущено порушення підпункту 20.1.1. Правил благоустрою міста Києва та запропоновано усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди (МАФ) власними силами в 3-денний термін та відновити благоустрій. В разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства. Приписи вручені ОСОБА_1 про що свідчить його підпис.

Відповідач в оскаржуваних приписах зазначає адресу: АДРЕСА_1 , позивач надає документи щодо права власності за адресою: АДРЕСА_3 . Своєю чергою відповідач із покликанням на Положення про реєстр адрес у м. Києві, затверджене рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 наголошує, що не зафіксовано відомостей про адресу: АДРЕСА_3 .

Отже, існують розбіжності між адресою споруди щодо якої був складений припис ( АДРЕСА_1 ) та адресою, на яку позивачем були надані документи ( АДРЕСА_3 ). Проте таким розбіжностям судами не надано оцінку.

В свою чергу адреса є єдиною можливістю ідентифікувати об`єкт нерухомого майна, визначити його місце розташування на місцевості та встановити, чи дійсно оскаржувані приписи стосується саме об`єкту нерухомого майна.

Також в приписах було зазначено, що про виконання припису повідомити за адресою: АДРЕСА_4 (адреса відповідача-1).

Позивач наполягає, що на виконання припису надав документи КП «Київблагоустрій» (відповідач-2).

Проте судами не надано було оцінку зазначеним обставинам та доводам відповідача-1 про те, що на виконання припису документи від позивача не надходили.

За змістом протоколу № 115 від 11.09.2017 Комісії щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового….Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - далі Комісія на підставі розглянутих матеріалів пропонує надати доручення КП «Київблагоустрій» здійснити демонтаж об`єктів, зазначених у додатку № 1 до протоколу.

Так, судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що оформлене протоколом № 115 від 11.09.2017 в частині вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Проте судами попередніх інстанцій не надавалась оцінка повноваженням Комісії та її рішенню щодо надання пропозиції, оформленого протоколом № 115 від 11.09.2017.

11 вересня 2017 року Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано Комунальному підприємству «Київблагоустрій» доручення № 476/09-17 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Колегія суддів зауважує, що здійснювати відповідний демонтаж можливо виключно щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх дійшли висновку, що торгівельний комплекс за адресою АДРЕСА_1 не є малою архітектурною формою.

За визначенням частини другої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Також відповідно до приписів статті 181 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України «Про іпотеку» та статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлюється комплекс кваліфікуючих ознак для нерухомого майна.

Отже, на відміну від нерухомого майна, переміщення якого неможливе без їх знецінення та зміни призначення, тимчасові споруди мають відмінності, зокрема, виготовляються з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Так, позивач зазначає, що йому на праві власності належить капітальна споруда: нежитлове приміщення торгівельного комплексу літера «А-Б» площею 232,3 кв.м, літера «В» площею 157,1 кв.м, а всього загальною площею 389,40 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказана будівля придбана позивачем за договором купівлі продажу № 797 від 05.04.2013. В подальшому позивачем було проведено реконструкцію вказаної будівлі, що підтверджується технічним паспортом від 01.04.2014 декларацією про початок виконання будівельних робіт, декларацією про готовність об`єкту до експлуатації зареєстрованою Державною архітектурно-будівельною інспекцією 17.04.2014.

За позицією судів попередніх інстанцій, згідно із вказаними документами будівля є капітальною і відноситься до нерухомого майна.

Проте в матеріалах справи відсутній договір купівлі продажу № 797 від 05.04.2013, на який покликається позич та суди.

Також матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження права власності позивача на земельну ділянку.

Водночас суди покликаються на декларації про початок виконання будівельних робіт від 03 квітня 2014 року та про готовність об`єкту до експлуатації від 17 квітня 2014 року. Проте в матеріалах справи наявний наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 06 квітня 2018 року № 148, яким скасовано реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації.

В технічному паспорті на громадський будинок, виготовленого станом на 01 квітня 2014 року зазначено підлога бетон, в декларації про готовність об`єкта до експлуатації зазначено фундаменти -стрічкові. Суди не надали оцінку зазначеним розбіжностям.

Також судами не було встановленого з якого матеріалу виготовлений об`єкт.

Отже, з урахуванням наявних розбіжностей в наданих до суду доказів, судами не надано відповіді чи не був спірний об`єкт виготовленим з полегшених збірних конструкцій, чи був встановленим з улаштуванням заглибленого фундаменту, чи були у ньому закриті приміщення для тимчасового перебування людей, можливість переміщення без знецінення та зміни призначення, тощо.

Зазначене вказує на те, що суди, ухвалюючи рішення у цій справі, вибірково надали оцінку твердженням відповідачів, якими вони обґрунтовували правомірність своїх дій та рішень, а також не дослідили усі зібрані у справі докази.

За змістом частини 4 статті 9 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною 1 статті 90 КАС України. Цей принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Встановлення зазначених обставин має вирішальне значення для визначення питання щодо наявності повноважень у відповідача на демонтаж, підстав та порядку його проведення.

Одночасно колегія суддів звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Колегія суддів наголошує, що для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Частина 2 статті 242 КАС України встановлює, що рішення ухвалюється судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно із частинами 3, 5 статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За такого правового регулювання, встановлених та оцінених судами обставин, з урахуванням доводів касаційної скарги, Верховний Суд вважає що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам статті 242 КАС України.

Відповідно до положень статті 353 КАС України, зважаючи на те, що допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, а відтак і унеможливлюють надання оцінки іншим доводам касаційної скарги та відзиву на неї, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові.

Керуючись статтями 339 341 349 353 356 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі № 826/13253/17 скасувати та направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.М. Чиркін

Судді: А.А. Єзеров

В.М. Шарапа