ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2020 року
Київ
справа №826/1325/17
адміністративні провадження №К/9901/23812/18
№К/9901/23799/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/1325/17
за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконними та скасування рішень,
за касаційними скаргами Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Качура І.А., суддів: Келеберди В.І., Федорчука А.Б.), на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Чаку Є.В., суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.)
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. В січні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив:
-визнати незаконним та скасувати наказ ДФС України № 640 від 26 серпня 2015 року «Про внесення Змін до наказу ДФС від 12 вересня 2014 року № 129» в частині виведення посади першого заступника начальника Київської міської митниці ДФС України зі структури та штатного розпису Київської міської митниці ДФС України;
- визнати незаконним та скасувати наказ Київської міської митниці ДФС України № 356 від 01 вересня 2015 року, яким з 01 вересня 2015 року було введено в дію перелік змін № 6 до структури та перелік № 4 змін до штатного розпису на 2015 рік Київської міської митниці ДФС України в частині виведення посади першого заступника начальника Київської міської митниці ДФС України зі структури та штатного розпису Київської міської митниці ДФС України;
- визнання незаконним та скасування наказу ДФС України № 752 від 06 жовтня 2015 року «Про внесення змін до наказу ДФС України від 12 вересня 2014 року № 129» в частині затвердження змін до кількості перших заступників, заступників начальників митниць ДФС.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на час прийняття оскаржуваних наказів позивач перебував на військовій службі, а тому його посада не могла бути виведена зі штату Київської міської митниці ДФС України.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Наказом ДФС України № 145-0 від 20 січня 2015 року позивача призначено в порядку переведення на посаду першого заступника начальника Київської міської митниці ДФС України.
3. 13 липня 2015 року наказом начальника Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 380-ос позивача було призвано на військову службу та призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - снайпера відділення інспекторів прикордонної служби прикордонної застави оперативно-бойової прикордонної комендатури «Одеса-2».
4. 30 липня 2015 року наказом ДФС України № 2161-0 ОСОБА_1 увільнили від виконання обов`язків першого заступника начальника Київської міської митниці ДФС України на період проходження військової служби зі збереженням за ним даної посади та середнього заробітку до дня фактичної демобілізації.
5. 06 січня 2016 року позивач отримав посвідчення учасника бойових дій.
6. Наказом Командира 1 загону морської охорони капітана 1 рангу ОСОБА_2 № 321-ос від 13 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у зв`язку з демобілізацією.
7. Наказом ДФС України № 3451-о від 20 жовтня 2016 року прийнято рішення про допуск позивача до виконання обов`язків першого заступника начальника Київської міської митниці ДФС України. З вказаним наказом позивач був ознайомлений 14 листопада 2016 року.
8. В той же час, як вказано позивачем, у зв`язку з тривалим фактичним недопущенням його до виконання таких обов`язків, він звернувся з відповідними скаргами до Національного агентства України з питань державної служби.
9. Національне агентство України з питань державної служби своїм листом №10053/20-16 від 23 грудня 2016 року повідомило позивача про те, що керівництвом ДФС України та Київської міської митниці ДФС України вжито достатніх та вичерпних заходів для допуску позивача до виконання обов`язків за посадою першого заступника начальника Київської міської митниці ДФС України. Також зазначено про прийняття відповідачами рішень, на підставі яких посада першого заступника начальника Київської міської митниці ДФС України була ліквідована.
10. Наказом ДФС України № 129 від 12 вересня 2014 року, в тому числі, у Київській митниці ДФС України визначено кількість посад перших заступників на рівні 1 одиниці та заступників начальника на рівні 3 одиниць.
11. Наказом ДФС України № 640 від 26 серпня 2015 року були затверджені зміни до кількості перших заступників, заступників начальників митниць ДФС, визначених наказом ДФС України №129 від 12 вересня 2014 року, згідно з якими, зокрема, штатну посаду першого заступника начальника Київської міської митниці ДФС України було виведено зі штату такого органу та збільшено на 1 одиницю кількість заступників начальника Київської міської митниці ДФС України.
12. Відповідно до вказаних змін, посада першого заступника начальника Київської міської митниці ДФС України в структурі такого органу передбачена не була, а кількість посад заступників начальника була збільшена до 4 одиниць.
13. На виконання наказу ДФС України № 640 від 26 серпня 2015 року, оскаржуваним наказом начальника Київської міської митниці ДФС № 356 від 01 вересня 2015 року з 01 вересня 2015 року було введено в дію перелік змін № 6 до структури та перелік № 4 змін до штатного розпису на 2015 рік Київської міської митниці ДФС зі штатом у кількості 747 штатних одиниць, із фондом заробітної плати на місяць за посадовими окладами 974 957 грн.
14. Наказом ДФС України № 752 від 06 жовтня 2015 року було затверджено зміни до кількості перших заступників, заступників начальників митниць ДФС, затвердженої наказом ДФС України № 129 від 12 вересня 2014 року, згідно з якими було збільшено кількість заступників начальника Київської міської митниці ДФС України до 5 одиниць. Вказаний наказ також не передбачав існування у штаті відповідача 2 посади першого заступника начальника Київської міської митниці ДФС України. Інших змін наказ № 752 від 06 жовтня 2015 року не визначав.
15. Не погоджуючись із вказаними діями та рішеннями відповідачів, позивач звернувся з позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
17. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо незаконності оскаржуваних наказів, оскільки позивача фактично було позбавлено його місця роботи і посади шляхом виведення цієї посади зі штату Київської міської митниці ДФС України під час проходження ним військової служби, що є прямим порушенням статті 119 КЗпП України (далі - КЗпП України), та гарантій права на працю, передбачених нормами Конституції України.
18. Також суди зазначили, що оскаржувані позивачем рішення не є підставою для застосування до позивача вимог статей 43, 87 Закону України «Про державну службу», оскільки оскаржувані рішення не фіксують зміну істотних умов державної служби, так як ними лише виведено зі штату Київської міської митниці ДФС України посаду першого заступника начальника Київської міської митниці ДФС, тоді як реорганізацією є злиття, приєднання, поділ або ж перетворення державного органу, що в даному випадку не відбулось.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
19. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДФС України та Київська міська митниця ДФС звернулись із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких просили скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
20. У касаційних скаргах представники ДФС України та Київської міської митниці ДФС вказали, що оскаржувані накази прийнято в рамках законодавства, обґрунтовано та законно з дотриманням процедури попередження працівника відповідно до вимог КЗпП України.
21. Вказали, що висновки судів про позбавлення позивача за період проходження військової служби місця роботи і посади, необґрунтовані і законодавчо не підкріплені.
22. На думку відповідачів, судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено матеріали справи, які мають значення для вирішення справи по суті, порушено норми матеріального права, а саме: частину шосту статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», частину першу статті 87 Закону України «Про державну службу». Також порушено норми процесуального права - статтю159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що була чинною на момент подання касаційних скарг (далі - КАС України).
23. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2017 року відкрито касаційні провадження за скаргами Київської митниці ДФС України та ДФС України.
24. Представником позивача подано заперечення на касаційні скарги відповідачів, в яких просив касаційні скарги залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Зазначено, що у період, коли за позивачем як за мобілізованою особою повинна зберігатись його посада, керівництвом ДФС України та Київської міської митниці ДФС України у 2015 році штучно без скорочення чисельності або штату працівників було незаконно виведено посаду першого заступника начальника Київської міської митниці ДФС, що є грубим порушенням наданих державою гарантій для мобілізованих/призваних на військову службу осіб, передбачених статтею 119 КЗпП України.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
25. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
26. Статтею 119 КЗпП України визначено, що на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
27. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII «Про державну службу» (далі- Закон №889-VIII).
28. Статтею 43 Закону №889-VIII визначено, що підставами для зміни істотних умов державної служби є:
1) ліквідація або реорганізація державного органу;
2) зменшення фонду оплати праці державного органу;
3) скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.
Не вважається зміною істотних умов державної служби зміна назви структурного підрозділу державного органу або посади, не пов`язана із зміною функцій державного органу та основних посадових обов`язків.
Зміною істотних умов державної служби вважається зміна:
1) належності посади державної служби до певної категорії посад;
2) основних посадових обов`язків;
3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;
4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;
5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).
Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.
29. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
31. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
32. Частинами першою-третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
33. У цій справі спір виник у зв`язку із прийняттям, під час перебування позивача на військовій службі, відповідачами наказів, якими внесено зміни до структури Київської міської митниці ДФС України, а саме - виведена посада першого заступника начальника Київської міської митниці ДФС України, яку обіймав позивач. Однак, після виведення посади позивача було збільшено на одну одиницю кількість посад заступника начальника. Також судами встановлено, що кількість загальних штатних одиниць Київської міської митниці ДФС України залишилась незмінною.
34. Отже, оскаржуваними наказами не було здійснено зміну істотних умов державної служби позивача, оскільки лише виведено його посаду, залишивши без змін загальну кількість штатних одиниць. А тому оскаржувані накази ДФС України та Київської міської митниці ДФС України не є підставою для застосування до ОСОБА_1 вимог статей 43 та 87 Закону N 460-IX, як про це зазначають відповідачі у своїх касаційних скаргах.
35. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про визнання незаконними та такими, що підлягають скасуванню наказу ДФС України № 640 від 26 серпня 2015 року «Про внесення Змін до наказу ДФС від 12 вересня 2014 року № 129» в частині виведення посади першого заступника начальника Київської міської митниці ДФС України зі структури та штатного розпису Київської міської митниці ДФС України, наказу Київської міської митниці ДФС України № 356 від 01 вересня 2015 року та наказу ДФС України № 752 від 06 жовтня 2015 року «Про внесення змін до наказу ДФС України від 12 вересня 2014 року № 129» в частині затвердження змін до кількості перших заступників, заступників начальників митниць ДФС. Також ці накази прийняті з порушенням статті 119 КЗпП України та з порушенням гарантій позивача на працю.
36. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
37. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідачі не надали доказів правомірності оскаржуваних наказів.
38. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в цих рішеннях, тому касаційні скарги ДФС України та Київської міської митниці ДФС України задоволенню не підлягають.
СУДОВІ ВИТРАТИ
40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги ДФС України та Київської міської митниці ДФС України залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2017 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська
Судді Верховного Суду