№ 826/13302/16 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/13302/16

адміністративне провадження № К/9901/68572/18

Верховний Суд у складі колегії суддів третьої палати Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/13302/16

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення на роботі

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року, ухвалене суддею Добрівською Н.А.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Ганечко О.М., Коротких А.Ю.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування

1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві ), у якому просила:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві №402 від 22 червня 2016 року;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №403 від 23 червня 2016 року;

1.3. визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві № 491 від 27 липня 2016 року щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб за невиконання посадових обов`язків та доручень керівника, неповагу до державної служби, дії, що завдають шкоду авторитету державної служби та порушення Присяги державного службовця;

1.4. визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві № 169-о від 27 липня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибутку управління податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за порушення Присяги державного службовця на підставі пункту 5 статті 66 Закону України «Про державну службу» та пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України;

1.5. поновити ОСОБА_1 на посаді на державній службі на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві;

1.6. визнати недійсним запис про звільнення з посади, зроблений в трудовій книжці за №42 від 27 липня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 за порушення Присяги державного службовця на підставі пункту 5 статті 66 Закону України «Про державну службу» та пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України;

1.7. стягнути з ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу з 27 липня 2016 року до дня поновлення на посаді у розмірі середнього заробітку за кожен день вимушеного прогулу з розрахунку суми середнього заробітку ОСОБА_1 без урахування відрахувань з нього податків з доходів фізичних осіб та соціального внеску.

2. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідачем безпідставно та незаконно притягнуто її протягом одного календарного місяця до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність, оголошення догани та звільнення з посади державної служби. Посилається на відстуність підстав для звільнення її з державної служби за порушення Присяги згідно пункту 5 статті 66 Закону України «Про державну службу» та пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України, що вказує на протиправність оскаржуваних наказів та є підставою для їх скасування та поновлення її на посаді державної служби головного ревізора - інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві №402 від 22 червня 2016 року.

3.2. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві №403 від 23 червня 2016 року.

3.3. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві №491 від 27 липня 2016 року щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб за невиконання посадових обов`язків та доручень керівника, неповагу до державної служби, дії, що завдають шкоду авторитету державної служби та порушення Присяги державного службовця.

3.4. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві №169-о від 27 липня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибутку управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві за порушення Присяги державного службовця на підставі пункту 5 статті 66 Закону України «Про державну службу» та пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.

3.5. Поновлено ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві з 19 квітня 2018 року.

3.6. Стягнуто з ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу з 27 липня 2016 року по 22 червня 2018 року у розмірі середнього заробітку за кожен день вимушеного прогулу з розрахунку суми середнього заробітку ОСОБА_1 без урахування відрахувань з нього податків з доходів фізичних осіб та соціального внеску в сумі 103007 гривень 80 коп.

3.7. Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві з 19 квітня 2018 року, а також стягнення з ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві на користь ОСОБА_1 заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць, звернуто до негайного виконання.

3.8. В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2018 року виправлено описку у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року шляхом заміни у в абзаці 6 резолютивної частини судового рішення дати, з якої ОСОБА_1 має бути поновлено на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві з « 19 квітня 2018 року» на правильну дату - « 12 липня 2018 року».

5. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що при прийнятті наказу № 402 від 22 червня 2016 року відповідачем взагалі не було надано оцінку ступеню вини позивача, не враховано характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку позивача. Відповідачем не були наведені обставини необхідності саме попередження позивача про неповну службову відповідальність, а не зауваження чи догана.

5.1. Скасовуючи наказ ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві № 403 від 23 червня 2016 року, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не надано будь-яких доказів наявності та доведення до відома позивача доручень керівництва, про невиконання яких йдеться у наказі № 403. Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 № 37 не містило будь-яких вимог стосовно «електронного журналу», на порушення у веденні якого наголошує відповідач. Окрім того, питання ведення «електронного журналу» вже було предметом розгляду у службовому розслідуванні, за результатами якого винесено наказ № 402 від 22 червня 2016 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідальність. Тобто відповідач фактично повторно притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності за один і той же проступок. Щодо порушення позивачем присвоєння ознаки неприбуткової установи, то відповідачем ні в наказі, ні у висновках чи акті службового розслідування не зазначено у чому саме полягало це порушення, яким чином, як та коли було вчинене, відносно якої особи тощо.У зазначеному наказі відповідачем взагалі не було надано оцінки наданим позивачем поясненням з питань, що підлягали перевірці у ході розслідування. У відповідному акті про проведення перевірки на ці пояснення виключно міститься посилання та висновок про їх неповноту, без надання при цьому їм будь-якої оцінки щодо обґрунтованості чи необґрунтованості.При прийнятті наказу № 403 відповідачем взагалі не було надано оцінку ступеню вини позивача, не враховано характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку позивача. Відповідачем не були наведені обставини необхідності саме оголошення позивачу догани.

5.2. Скасовуючи наказ ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві №491 від 27 липня 2016 року, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з державної служби та наказ ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві №169-о від 27 липня 2016 року про звільнення позивача з посади за порушення Присяги державного службовця, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії позивача, за які на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у будь-якому випадку не відповідають ознакам порушення Присяги державного службовця, а тому відсутні підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення найсуворішого ступеня.

5.3. Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за кожен день вимушеного прогулу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі звільненого працівника, в даному випадку з 27.07.2016 по 12.07.2018, що становить 490 робочих днів. Таким чином, сума середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу становить 103 007,80 грн.При цьому, суди попередніх інстанцій зазначили, що виплата середньої заробітної плати має бути здійснена саме з 27.07.2016, оскільки саме цього дня позивача було звільнено з посади, тобто саме 27.07.2016 розпочався вимушений прогул у зв`язку із незаконним звільненням.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

6. 19 грудня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві, у якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

7. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що порушення позивачем службової дисципліни, поведінка, що суперечить вимогам етики державного службовця, несумісне ставлення до виконання посадових обов`язків носять систематичний характер. Тому, в усіх трьох випадках притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві діяла у порядку та у спосіб, визначений чинним законодавством, з безумовним дотриманням встановленим Законом України «Про державну службу» процедури.

7.2. Зазначає, що як порушення Присяги, так і дисциплінарне порушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців може бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення держаним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушення.

7.3. Звертає увагу на те, що відповідачем було виявлено факт неналежного виконання функцій та обов`язків ОСОБА_1 тільки з моменту надходження голові дисциплінарної комісії ОСОБА_2 доповідних записок начальника управління податків і зборів з юридичних осіб від 15 червня 2016 року № 1224/26-50-12-04-21 та № 1229/26-50-12-04-21, в.о. начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Захарової Є.В. від 15 червня 2016 № 1224/26-50-12-04-21.

8. 19 грудня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Желтобрюх І.Л., суддів Білоус О.В., Стрелець Т.Г.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 червня 2019 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року №796/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Желтобрюх І.Л. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Шишов О.О., судді Дашутін І.В., Мельник-Томенко Ж.М.

11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2020 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року №1785/0/78-20 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Шишова О.О. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21.09.2020 № 12), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 13 жовтня 2020 року справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в попередньому судовому засіданні у відповідності до приписів пункту 3 частини першої статті 340 та статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позиція інших учасників справи

13. 15 січня 2019 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, де позивач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Вказує на те, що відповідачем не доведено вину позивача, а отже звільнення відбулось з порушенням норм законодавства, оскільки позивачем не вчинялись дисциплінарні проступки передбачені пунктами 1,3,7,9-11,12,13,14 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». В наказі про звільнення є посилання на пункт 3 статті 40 Кодексу законів про працю України, в якому зазначено про системне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Однак відповідачем не наведено фактів системності та не доведено, що позивачем вчинялись правопорушення після накладання на неї дисциплінарного стягнення наказом №403 від 23 червня 2016 року. При накладенні стягнень не враховано відсутність жодних тяжких наслідків, не враховані пом`якшуючі обставини.

Установлені судами фактичні обставини справи

14. ОСОБА_1 на підставі наказу №219 від 10 жовтня 2003 року була прийнята на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора в відділ перевірки податку на додану вартість групи проведення зустрічних перевірок Управління податкового аудиту та валютного контролю, як така, що успішно пройшла за конкурсом до ДПІ у Голосіївському районі міста Києві та 14 жовтня 2003 року прийняла Присягу державного службовця України, про що зроблено запис в трудовій книжці.

15. З 2003 року по 2016 рік перебувала на різних посадах державної служби, та неодноразово перепризначалась в нову структуру органу, зміни якої відбувались в наслідок реорганізації ДПІ у Голосіївському районі міста Києва у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві.

16. Відповідно до доповідної записки начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Красник О.В. від 15 червня 2016 року № 1224/26-50-12-04-21 стосовно розгляду письмових звернень платників щодо неналежного виконання службових обов`язків, а саме звернення БО БФ «Реконструкційний фонд» від 12 травня 2016 року № 13225/10 на дії ГДРІ відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Львової Вікторії Миколаївни, проведено службове розслідування згідно розпорядження ДПІ у Голосіївському районі від 17 червня 2016 року № 55-р.

17. За наслідками проведення службового розслідування складено акт від 21 червня 2016 року № 9/26-50-01-26, у якому зазначено про неналежне виконання ГДРІ відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_1 службових обов`язків, пов`язаних з розглядом заяви БО БФ «Реконструкційний фонд» від 12 травня 2016 року № 13225/10 форми 1-РН та копій документів щодо включення фонду до реєстру неприбуткових організацій.

18. Відповідно до наказу начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві №402 від 22 червня 2016 року позивача відповідно до пункту 4 статті 66 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, на виконання акту службового розслідування ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві від 21 червня 2016 року №9/26-50-01-23, подання дисциплінарної комісії від 22 червня 2016 року № 111/26-50-01-25 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідальність за порушення правил етики поведінки державних службовців, що цим самим нанесло шкоду авторитету державної служби, неналежне виконання посадових обов`язків, доручень керівника, не якісне та не своєчасне виконання наданих доручень.

19. Згідно доповідної записки начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Красник О.В. від 15 червня 2016 року № 1229/26-50-12-04-21 щодо результатів проведеної інвентаризацію документів наданих платниками ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві за період 2015-2016 роки для набуття статусу неприбуткової установи, проведено службове розслідування згідно розпорядження ДПІ у Голосіївському районі від 17 червня 2016 року № 56-р.

20. За наслідками проведення службового розслідування складено акт від 22 червня 2016 року № 10/26-50-01-26 у якому зазначено, що ГДРІ відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_1 порушила функціональні обов`язки, а саме: недотриманням підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України; порушення Порядку ведення реєстру неприбуткових установ та організацій включення неприбуткових підприємств, установ та організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 24 січня 2013 року № 37 «Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій», а саме несвоєчасне внесення або невнесення реєстраційних заяв за формою 1-РН, рішень про внесення, повторне внесення, виключення; відсутність оригіналів реєстраційних заяв за формою 1-РН, при наявності в електронному виданих рішень та копій рішень в паперовому вигляді, неналежне ведення електронного журналу.

21. На підставі наказу начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві №403 від 23 червня 2016 року позивача відповідно до пункту 3 статті 66 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII на виконання акту службового розслідування ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві від 22 червня 2016 року №10/26-50-01-23, подання дисциплінарної комісії від 22 червня 2016 року № 112/26-50-01-25 було притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов`язків, доручень керівника, неякісне та несвоєчасне виконання наданих доручень, порушення вимог Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 24 січня 2013 року №37 «Про затвердження Положення про Реєстр електронного журналу, несвоєчасного внесення реєстраційних заяв за формою 1-РН до електронного журналу, присвоєння ознак неприбуткової установи, недотримання підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (статті 157 до внесених змін Податкового кодексу України).

22. Відповідно до доповідної записки в.о. начальника управління податків і зборів з юридичних осіб від Захарової Є.В. від 19 липня 2016 року № 1593/26-50-12-02 стосовно виявлених фактів неналежного виконання функцій та обов`язків, визначених п.п. 3.58.6, 3.58.7 п.3.58 Положення про відділ адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві, несвоєчасне ведення журналу документів по реєстрації неприбуткових організацій (установ) в АС «Податковий блок» 88 СГ, несвоєчасне надання відповіді установам та організаціям щодо відмов у присвоєнні статусу неприбуткової організації,не проведення камеральних перевірок звітів неприбуткових організацій за 2015 рік по 1126 СГ, відповідальна за даний напрямок роботи - згідно посадової інструкції головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування податку на прибуток управління податку і зборів з юридичних осіб Львова В.М., проведено службове розслідування згідно розпорядження ДПІ у Голосіївському районі від 19 липня 2016 року № 68-р.

23. В ході проведення службового розслідування встановлено, що ГДРІ відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичний осіб ОСОБА_1 неналежно виконувала функції та обов`язки покладені на неї посадовою інструкцією, визначених п.п. 3.58.6, 3.58.7 п.3.58 Положення про відділ адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві; несвоєчасно забезпечила внесення до електронного журналу документів по реєстрації неприбуткових організацій (установ) в АС «Податковий блок» 88 СГ, чим порушено дотримання вимог наказу ДПС України від 24 грудня 2012 року № 1197 «Про ведення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок»; надавала несвоєчасні відповіді установам та організаціям щодо відмов у присвоєнні статусу неприбуткової організації, чим не забезпечено дотримання вимог додатку до Регламенту ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві «Строки виконання основних документів в ДПІ», затвердженого наказом ДПІ від 27 лютого 2015 року № 354; здійснювала неякісний розгляд реєстраційних заяв та документів, чим не забезпечено дотримання вимог п.133.4 статті 133 Податкового кодексу України; не проведення камеральних перевірок звітів неприбуткових організацій за 2015 рік по 1126 СГ, чим не забезпечено дотримання вимог наказу Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165; направлялись скарги на урядову гарячу лінію Голови ОСББ « 37карат» Литвина В.М. щодо невидачі витягу з Реєстру неприбуткових організацій на заяву платника від 16 травня 2016 року, на особисту скриньку начальника ГУ ДФС у м.Києві Демченко Л.Д. бухгалтера БО «Міжнародний благодійний фонд цілісного розвитку людства «Омрам» щодо відмови у наданні рішення про внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, терміни внесення реєстрації або змін до Реєстру неприбуткових організацій, терміни розгляду документів для присвоєння ознак неприбутковості та надання рішення щодо включення до Реєстру неприбуткових організацій або надання відмови щодо такого включення по 24 СГ. недотримання термінів проведення камеральних перевірок звітів неприбуткових організацій та установ за 22013 рік по 12 СГ, 2015 рік по 1173 СГ, відсутність справ неприбуткових установ та організацій, які подані до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві з 01 січня 2016 року для внесення змін (доповнень), включення організацій, установ до Реєстру неприбуткових установ та організацій по 40СГ.

24. Згідно наказу начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві №491 від 27 липня 2016 року позивача відповідно до пункту 4 статті 66 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII на виконання акту службового розслідування ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві від 27 липня 2016 року №12/26-50-01-23, подання дисциплінарної комісії на підставі статей 64, 65, 66 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби за невиконання посадових обов`язків та доручень керівника, неповагу до державної служби, дії що завдають шкоду авторитету державної служби та порушення Присяги державного службовця.

25. Відповідно до запису № 42 в трудовій книжці, позивача звільнено з посади на підставі наказу №169-о від 27 липня 2016 року за порушення Присяги державного службовця, відповідно до частини 5 статті 66 Закону України про державну службу» та пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Джерела права

26. Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII 10 грудня 1015 року (далі - Закон №889-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

28. Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

29. Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

29.1. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

30. Відповідно до частин першої, другої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

30.1. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

31. Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

32. Відповідно до частини другої статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

33. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 889-VIII особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки».

34. За частиною третьою статті 65 Закону № 889-VIII державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення.

35. Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:1) зауваження; 2) догана;3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

36. Відповідно до частин 3-5 статті 66 Закону № 889-VIIIу разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

36.1. Відповідно до частини 3 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

37. За змістом пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (пп. 21.1.1); забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функції (пп. 21.1.2); забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень (пп. 21.1.3); не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (пп. 21.1.4).

38. Згідно з пунктом 21.2 статті 21 Податкового кодексу України за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

39. Відповідно до частини першої статті 71 Закону № 889-VIII з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

40. Відповідно до частин першої-третьої статті 75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

40.1. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

40.2. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

41. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ» (далі - Закон № 460-IX).

42. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

43. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

44. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

45. Згідно частини 4 статті 328 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

46. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС (в редакції до 08 лютого 2020 року) України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

47. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

48. Спірні правовіднисини виникли у зв`язку із притягненням позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, попередження про неповну службову відповідність, та звільнення з посади державної служби за систематичне невиконання посадових обов`язків та доручень керівника і порушення Присяги державного службовця.

49. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

50. Аналіз наведених норм законодавства щодо порядку притягнення державних службовців до відповідальності за дисциплінарні проступки дає підстави для висновку, що дисциплінарне провадження передбачає порушення дисциплінарної справи, розслідування обставин проступку, прийняття рішення за наслідками такого розгляду.

51. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві №402 від 22 червня 2016 року позивача відповідно до пункту 4 статті 66 Закону №889-VIII було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження. Згідно наказу начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві №403 від 23 червня 2016 року позивача відповідно до пункту 3 статті 66 Закону №889-VIII було притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. Наказом начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві №491 від 27 липня 2016 року позивача відповідно до пункту 4 статті 66 Закону №889-VIII притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби за невиконання посадових обов`язків та доручень керівника, неповагу до державної служби, дії що завдають шкоду авторитету державної служби та порушення Присяги державного службовця.

52. Фактичні обставини, які слугували підставою для таких рішень, описано у актах службових розслідувань стосовно позивача від 21 червня 2016 року № 9/26-50-01-23, від 22 червня 2016 року № 10/26-50-01-23, від 27 липня 2016 року № 12/26-50-01-23 та в тих же спірних наказах ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві від 22 червня 2016 року № 402, від 23 червня 2016 року № 403, від 27 липня 2016 року № 491.

53. Приймаючи наказ від 22 червня 2016 року № 402, скаржник вказує на те, що позивач порушувала правила етичної поведінки державних службовців, цим самим нанесла шкоду авторитеті державної служби, неналежно виконувала посадові обов`язки, доручення керівника, неякісно та несвоєчасно виконувала надані доручення.

54. Однак, висновки Дисциплінарної комісії від 21 червня 2016 року про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності не містять обставин та доведених об`єктивних фактів порушення правил етичної поведінки, натомість містить інформацію щодо несвоєчасного внесення реєстраційних заяв за формою 1-РН до електронного журналу. Відповідачем не надано підтверджень, що позивач ознайомлена під особистий підпис про наявність строків обробки зазначених заяв. Так само відповідачем не надано будь-яких доказів наявності та доведення до відома позивача доручень керівництва, про невиконання яких йдеться у зазначеному наказі.

55. Також, у висновках Дисциплінарної комісії від 21 червня 2016 року комісією взагалі не було надано оцінки наданим позивачем поясненням з питань, що підлягали перевірці у ході розслідування. У відповідному акті про проведення перевірки на ці пояснення виключно міститься посилання без надання їм будь-якої оцінки щодо обґрунтованості чи необґрунтованості.

56. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність наказу № 402 від 22 червня 2016 року.

57. Щодо наказу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві № 491 від 27 липня 2016 року, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з державної служби та наказу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві№169-о від 27 липня 2016 року про звільнення позивача з посади за порушення Присяги державного службовця.

58. Приймаючи зазначений наказ, скаржник зазначає, що позивачем неналежно виконувалися посадові обов`язки та доручення керівника, порушення присвоєння ознаки неприбуткової установи, неналежне ведення «електронного журналу».

59. Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не надано будь-яких доказів наявності та доведення до відома позивача доручень керівництва, про невиконання яких йдеться у оскаржуваному наказі.

60. Крім того, питання ведення «електронного журналу» вже було предметом розгляду у службовому розслідуванні, за результатами якого винесено наказ № 402 від 22 червня 2016 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідальність.

61. За таких обставин, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що відповідач фактично повторно притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності за один і той же проступок, що в свою чергу суперечить нормам статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, та статті 149 КЗпП України, відповідно до якої за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

62. Формулювання підстав притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, наведені у цих наказах, є занадто загальними та не містять чіткого формулювання конкретних порушень, які б свідчили про наявність в діях позивача дисциплінарних проступків, що дозволяє вільно інтерпретувати їх зміст.

63. В свою чергу суд не вправі визнати притягнення до дисциплінарної відповідальності правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений орган не пов`язували таке притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

64. Обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів вчинення позивачем повторних порушень. Таким чином, відсутня систематичність як одна з підстав звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

65. Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

66. Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

67. Верховний Суд неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

68. Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

69. Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.

70. З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

71. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

72. Аналогічний висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.

73. За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

74. Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

75. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

76. За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

77. Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

78. Приймаючи наказ від 27 липня 2016 року № 491, скаржник вказує на те, що позивачем не виконувалися посадові обов`язки та доручення керівника, проявлялася неповага до державної служби, вчинялися дії, що завдають шкоду авторитету державної служби та порушено Присягу державного службовця. Скаржник наголошує на тому, що позивачем несвоєчасно вносились відомості до «електронного журналу» в АС «Податковий блок» (про що вже зазначалося у попередніх наказах про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності), надавалися несвоєчасні відповіді щодо відмов у присвоєнні статусу неприбуткової відповідальності, здійснювався неякісний розгляд заяв та документів, не проведено та не своєчасно проведено камеральні перевірки звітів неприбуткових організацій, відсутні справи неприбуткових організацій.

79. Відносно даних обставин відповідачем надавалися пояснення з посиланням на велике навантаження та неодноразові звернення до керівництва з цих питань.

80. Однак, у наказі відповідачем взагалі не було надано оцінки наданим позивачем поясненням з питань, що підлягали перевірці у ході розслідування. У відповідному акті про проведення перевірки на ці пояснення виключно міститься посилання та висновок про їх неповноту, без надання при цьому їм будь-якої оцінки щодо обґрунтованості чи необґрунтованості.

81. При прийнятті наказу відповідачем взагалі не було надано оцінку ступеню вини позивача з урахуванням пояснень останньої щодо великого навантаження та відсутності методичної допомоги з боку керівництва, не враховано характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку позивача.

82. Відповідачем у наказі не були наведені обставини у чому саме полягає порушення позивачем Присяги чи неповага до служби та яким чином вказані проступки відносяться до недотримання Присяги державного службовця.

83. Звільнення з посади державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою.

84. У висновку службового розслідування відсутні будь-які посилання на те, яким чином дії позивача підірвали авторитет органу як носія влади. Також не зазначено до яких наслідків призвели дії позивача та ступінь їх тяжкості.

85. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дії позивача, за які на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у будь-якому випадку не відповідають ознакам порушення Присяги державного службовця.

86. Наведене є порушенням загальних принципів та порядку притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності, визначених нормами Закону № 889-VIII.

87. За таких обставин, Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій в частині протиправності оспорюваних позивачкою наказів про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

88. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

89. Доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій і свідчать про його незгоду із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

90. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

91. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

92. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених рішень судів попередніх інстанцій відсутні.

93. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

94. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року у справі № 826/13302/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов