ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 826/13314/18

адміністративне провадження № К/9901/33007/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Горяйнов А.М., судді - Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі за позовом Аудиторської компанії - Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК - АУДИТ ЛТД.» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

У серпні 2018 року Аудиторська компанія - Товариство з обмеженою відповідальністю «УПК - АУДИТ ЛТД.» (далі - за текстом - АК ТОВ «УПК - АУДИТ ЛТД.», Товариство) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2018 року №0038531404 та №0038541404.

На обґрунтування позову Товариство вказувало, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями фактично повторно нараховані податкові зобов`язання з тих самих підстав та в тому ж розмірі, що були нараховані попередніми податковими повідомленнями-рішеннями від 27 лютого 2017 року №0008621404 та №0008611404.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 лютого 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 лютого 2019 року, прийнято у справі нове рішення, яким позов Товариства задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20 липня 2018 року №0038531404 та №0038541404.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи, що воно прийняте внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне й обґрунтоване.

На переконання заявника касаційної скарги спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до статті 60 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а попередні податкові повідомлення-рішення від 27 лютого 2017 року №0008611404 та №0008621404 вважаються відкликаними в силу закону.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін як законне й обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку АК ТОВ «УПК-АУДИТ ЛТД.» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за взаємовідносинами з ТОВ «АДЕРАГРУП», ТОВ «СКАЙ БУД», ТОВ «КЕПГГАЛ СИСТЕМ ГРУП», ТОВ «РОНЕРС», ТОВ «ГОРСАН», ПП «АЛЬФА-ВІП», ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШІОН», ТОВ «ТРЕЙДПРОМ-ІМПЕКС» та з контрагентами-покупцями, за результатом якої складено акт від 6 квітня 2016 року № 53/26-15-14-04-03/30674018.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2016 року: №0004981404, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 6360499,50 грн (за основним платежем - 4240333,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 2120166,50 грн; №0004991404, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 3816300,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України від 12 липня 2016 року №15134/6/99-99-11-01-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. Додатково ДФС України зобов`язала ГУ ДФС у м. Києві розрахувати розмір штрафних санкцій за заниження суми податку на прибуток за 2014 рік та винести окреме податкове повідомлення-рішення.

На підставі вказаного рішення ГУ ДФС у м. Києві винесло податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2016 року №0012421404, яким нарахувало позивачу штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на прибуток в сумі 239625,00 грн.

АК ТОВ «УПК - АУДИТ ЛТД.» оскаржило податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2016 року №0004981404 та №0004991404, а також від 18 липня 2016 року №0012421404 в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 листопада 2016 року у справі №826/11252/16 зазначені вище податкові повідомлення-рішення були скасовані.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/11252/16 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 листопада 2016 року в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 квітня 2016 року №0004981404 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 223125,00 грн (у тому числі 178500,00 грн - за основним платежем, 44625,00 грн - за штрафними санкціями), а також №0004991404 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 160650,00 грн та прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В подальшому, на підставі акту перевірки від 6 квітня 2016 року №53/26-15-14-04-03/30674018 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/11252/16, керуючись підпунктом 60.1.5 пункту 60.1, п. 60.4 ст. 60 ПК України, ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення від 27 лютого 2017 року: №0008621404, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 223125,00 грн (у тому числі 178500,00 грн - за основним платежем, 44625,00 грн - за штрафними санкціями); №0008611404, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 160650,00 грн.

Означені податкові повідомлення-рішення оскаржені АК ТОВ «УПК - АУДИТ ЛТД.» в судовому порядку та є предметом позову у справі №826/3872/17.

Поряд із тим, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 червня 2017 року у справі №826/11252/16 скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 листопада 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у частині, що стосується податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у м. Києві від 26 квітня 2016 року №0004981404 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 223125,00 грн (у тому числі 178500,00 грн - за основним платежем, 44625,00 грн - за штрафними санкціями), а також №0004991404 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 160650,00 грн, та направив справу до суду першої інстанції на новий розгляд у цій частині.

Далі, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року в справі №826/11252/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року та постановою Верховного Суду від 19 лютого 2019 року, у задоволенні позову АК ТОВ «УПК-АУДИТ ЛТД.» в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 квітня 2016 року №0004981404 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 223125,00 грн (у тому числі 178500,00 грн - за основним платежем, 44625,00 грн - за штрафними санкціями), а також №0004991404 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 160650,00 грн відмовлено.

На підставі акту перевірки від 6 квітня 2016 року №53/26-15-14-04-03/30674018 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі №826/11252/16 ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2018 року: №0038531404, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 223125,00 грн (у тому числі 178500,00 грн - за основним платежем, 44625,00 грн - за штрафними санкціями); №0038541404, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 160650,00 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 20 липня 2018 року №0038531404 та №0038541404, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20 липня 2018 року №0038531404 та №0038541404 були винесені на виконання статті 60 ПК України у зв`язку зі зменшенням (відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі №826/11252/16) грошового зобов`язання, нарахованого згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 26 квітня 2016 року №0004981404 та №0004991404. Також суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки від 6 квітня 2016 року №53/26-15-14-04-03/30674018, щодо неправомірного формування позивачем показників податкової звітності за господарськими операціями з ТОВ «Горсан».

Приймаючи протилежне рішення та відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення від 27 лютого 2017 року №0008621404 та №0008611404 мають статус не узгоджених, а не відкликаних. Оскільки такі податкові повідомлення-рішення є чинними, суд вважав, що у ГУ ДФС у м. Києві були відсутні підстави приймати податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2018 року № 0038531404 та № 0038541404 й повторно нараховувати АК ТОВ «УПК - АУДИТ ЛТД.» грошові зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за операціями з ТОВ «Горсан».

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

За приписами пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: 60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; 60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно з пунктом 60.3 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Відповідно до пункту 60.4 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Апеляційним судом встановлено, що податковими повідомленнями-рішеннями від 27 лютого 2017 року №0008621404 та №0008611404 та податковими повідомленнями-рішеннями від 20 липня 2018 року №0038531404 та №0038541404 визначено однакові суми грошових зобов`язань: з податку на додану вартість в загальній сумі 223125,00 грн (у тому числі 178500 грн - за основним платежем, 44625,00 грн - за штрафними санкціями та з податку на прибуток на загальну суму 160650,00 грн. Кожне із вказаних податкових повідомлень-рішень містить суму грошового зобов`язання, нарахованого у зв`язку із непідтвердженням фактичного здійснення господарських операцій між АК ТОВ «УПК - АУДИТ ЛТД.» та ТОВ «Горсан».

Зазначені суми, як з`ясував суд апеляційної інстанції, є частинами грошових зобов`язань, нарахованих АК ТОВ «УПК - АУДИТ ЛТД.» податковими повідомленнями-рішеннями від 26 квітня 2016 року №0004981404 (яким було нараховане грошове зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 6360499,50 грн, з яких за основним платежем - 4240333,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2120166,50 грн та №0004991404 (яким було нараховане грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 3816300,00 грн).

Своєю чергою, підставами для винесення як податкових повідомлень-рішень від 27 лютого 2017 року №0008621404 та №0008611404, так і податкових повідомлень-рішень від 20 липня 2018 року №0038531404 та №0038541404 стали судові рішення, якими позивачу відмовлено в задоволенні вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 квітня 2016 року №0004981404 в частині нарахування податку на додану вартість в загальній сумі 223125,00 грн (у тому числі 178500,00 грн - за основним платежем, 44625,00 грн - за штрафними санкціями) та №0004991404 - в частині нарахування податку на прибуток на загальну суму 160650,00 грн.

Різниця, за висновком апеляційного суду, полягає у тому, що податкові повідомлення-рішення від 27 лютого 2017 року №0008621404 та №0008611404 винесені на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/11252/16, а податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2018 року №0038531404 та №0038541404, - на виконання іншої постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у цій же адміністративній справі, яка була прийнята за результатами нового судового розгляду справи після скасування в касаційному порядку постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року.

Як наслідок, апеляційний суд вважав, що правомірність податкових повідомлень-рішень від 20 липня 2018 року №0038531404 та №0038541404 залежить від того, чи є податкові повідомлення-рішення від 27 лютого 2017 року №0008621404 та №0008611404 відкликаними.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скасування в касаційному порядку постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року не призводить до втрати чинності податковими повідомленнями-рішеннями від 27 лютого 2017 року №0008621404 та №0008611404 як таких в силу закону, однак є підставою для скасування таких податкових повідомлень-рішень контролюючим органом.

Так, за приписами пункту 60.3 статті 60 ПК України податкові повідомлення-рішення від 27 лютого 2017 року №0008621404 та №0008611404 вважалися б відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про їх скасування. Однак, як з`ясовано апеляційним судом, в матеріалах справи відсутнє рішення контролюючого органу про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 лютого 2017 року №0008621404 та №0008611404, як і будь-яка інформація про те, що таке рішення приймалося.

Поряд із викладеним, судом апеляційної інстанції було враховано відомості, зазначені у листі ГУ ДФС у м. Києві від 25 лютого 2019 року №34577/10/26-15-14-04-03-14, згідно з якими податкові повідомлення-рішення від 27 лютого 2017 року відповідно до даних АІС «Податковий блок» оскаржуються в судовому порядку, а визначені ними грошової зобов`язання є неузгодженими.

Тобто, за даними контролюючого органу податкові повідомлення-рішення від 27 лютого 2017 року №0008621404 та №0008611404 мають статус саме неузгоджених, а не відкликаних.

Таким чином, враховуючи, що означені вище податкові повідомлення-рішення є чинними, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що у ГУ ДФС у м. Києві були відсутні правові підстави приймати податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2018 року №0038531404 та №0038541404 й повторно нараховувати позивачу грошові зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за операціями з ТОВ «Горсан», викладеними в акті перевірки від 6 квітня 2016 року №53/26-15-14-04-03/30674018.

На додаток до викладеного апеляційним судом було обґрунтовано взято до уваги, що правомірність дій ГУ ДФС у м. Києві щодо нарахування АК ТОВ «УПК - АУДИТ ЛТД.» податку на додану вартість в розмірі 223125,00 грн (з яких 178500,00 грн - за основним платежем, 44625,00 грн - за штрафними санкціями) та податку на прибуток у розмірі 160650,00 грн, - була предметом розгляду в справі №826/11252/16.

Отже, переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права.

Доводи заявника касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

У зв`язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська