ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 826/13800/18
адміністративне провадження № К/9901/22775/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2019 (головуючий суддя: Вєкуа Н.Г., судді: Васильченко І.П., Федорчук А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 (головуючий суддя: Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Ключкович В.Ю.) у справі №826/13800/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У серпні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), треті особи: Міністерство соціальної політики, Пенсійний фонд України (далі - ПФУ), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача та скасувати пункти 3, 5, 6, 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018, що стосується ОСОБА_1 ;
зобов`язати Уряд негайно забезпечити позивачу перерахунок і виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та № 947 від 18.11.2015 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268», починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.
Ухвалами Верховного Суду від 22.11.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.03.2015 позивача на підставі наказу УМВС України в Полтавській області № 160 о/с від 31.03.2015 звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «б» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через хворобу) з посади старшого слідчого відділу Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області, у званні майор міліції.
З травня 2015 року позивач перебуває на обліку у ГУПФУ в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.01.2018 у справі №539/3406/17 було визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Полтавській області щодо непроведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України від 23.12.2015 № 900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (далі - Закон №900), статті 63 Закону №2262-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988), № 947 від 18.11.2015 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 року № 268» (далі - Постанова №947) та зобов`язано пенсійний орган провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до вказаних норм законодавства починаючи з 1 січня 2016 року без обмеження граничного розміру.
Постановою від 24.05.2019 відкрито виконавче провадження №56433309 з виконання судового рішення у справі №539/3406/17.
21.02.2018 Уряд прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), текст якої офіційно оприлюднений 23.02.2018 на Урядовому порталі.
Вважаючи, що судове рішення у справі №539/3406/17 не виконується через прийняття відповідачем Постанови № 103 від 21.02.2018, а саме: пунктів 3, 5, 6, 8 цієї Постанови, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова Уряду № 103 грубо порушує його права на соціальних захист, нехтує Конституцією України і законами України, рішенням Конституційного Суду України, принижує гідність пенсіонерів силових структур і пенсіонерів збройних сил, знищує всі гарантії на соціальний захист цих категорії громадян України з таких підстав:
- на момент настання права на перерахунок пенсії 01.01.2016 Постанова не діяла і зворотної дії в часі не має. Відповідна така не може регулювати правовідносини, які настали в період з 01.01.2016 по 01.03.2018;
- судове рішення у справі №539/3406/17 винесене до набрання чинності оскаржуваної постанови Уряду №103.
Відповідач позов не визнав. Стверджує, що оскаржуваний нормативний акт виданий у межах компетенції та у відповідності до Конституції та законів України. Зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Також відповідач зазначає, що прийняття правових актів, є реалізацією дискреційних повноважень Уряду, тобто наданих державному органу повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Крім того, на переконання відповідача, внаслідок прийняття оскаржуваної постанови не відбулося зменшення розміру пенсії, яку фактично отримував позивач до її прийняття.
Треті особи підтримали правову позицію відповідача щодо затвердження Урядом нормативного документу в межах визначених законодавцем повноважень. Стверджують, що Постанова №103 спрямована на реалізацію права на перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, та прийнята з врахуванням балансу між інтересами всього суспільства і інтересами кожної окремої людини, враховуючи фінансові можливості держави.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що постанова Кабінету Міністрів України №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Згідно із висновком Міністерства юстиції України від 22.02.2018, за результатами правової експертизи проекту оскаржуваної постанови, цей акт відповідає Конституції України та актам законодавства, що мають вищу юридичну силу.
Також суди попередніх інстанцій констатували, що за своєю правовою природою, повноваження відповідача щодо винесення постанов та розпоряджень є його виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями). Натомість адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтованим тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник наполягає на тому, що судами попередніх інстанцій помилково не враховано, що стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України). Відтак, за твердженнями скаржника, оскаржувана в частині постанова Уряду №103 не може регулювати правовідносини, які настали в період з 01.01.2016 по 01.03.2018, тобто до набрання нею чинності.
Також скаржник стверджує, що орган виконавчої влади не уповноважений змінювати визначений Законом №2262-ХІІ перелік складових грошового забезпечення.
Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Відповідно до положень частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та ограни місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частина 6 статті 92 Конституції України встановлює, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Основоположними принципами діяльності Кабінету Міністрів України відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 27.02.2014 №794-VII «Про Кабінет Міністрів України» (далі - Закон №794-VII) є дотримання верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості.
Відповідно до статті 3 Закону № 794 -VII діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.
Згідно із положеннями статті 4 вказаного Закону, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Приписами статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
Кабінет Міністрів України відповідно до статті 116 Конституції України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з преамбули якої вбачається постановлення останньої на виконання частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ.
Цією постановою, Уряд постановив:
1. Перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).
2. Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
3. Перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
4. У разі коли внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
5. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 12, ст. 301).
6. Внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.
7. Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45.
8. Міністерству соціальної політики разом з Пенсійним фондом України забезпечити проведення перерахунків пенсій, передбачених цією постановою.
Колегія суддів враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У справі, що розглядається, позивач, зокрема, оскаржує пункти 3 і 6 постанови Уряду №103 від 21.02.2018.
Так, під час касаційного розгляду Судом встановлено, що частковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на часткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №826/12704/18 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство соціальної політики України про визнання дій протиправними, скасування пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії.
Також, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Отже, судові рішення у справах №826/12704/18 та №826/6453/18 набрали законної сили.
Відповідно до частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили.
Отже, зважаючи на наявність судових рішень у справах №826/12704/18 та №826/6453/18, що набрали законної сили, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у цій справі в частині позовних вимог про скасування пунктів 3 і 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018.
Правова позиція щодо застосування норм права у схожих правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №826/16296/16, від 17.02.2021 у справі № 826/27712/15, від 25.02.2021 у справі №140/2457/18 та від 27.05.2021 у справі № 826/15616/18.
Окрім зазначених вище положень нормативно-правового акту, позивач у цій справі також оскаржує пункти 5 і 8 постанови Уряду №103.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині протиправності оскаржуваних пунктів Постанови №103, позивач вважає їх такими, що суперечать чинному законодавству України, оскільки Кабінетом Міністрів України не дотримано зобов`язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Водночас позивач жодним чином не обґрунтовує яким саме чином та яким законодавчим актам суперечать оскаржувані пункти 5 та 8 Постанови №103, у чому полягає їх протиправність, та яким чином їх наявність змінює їхнє становище.
Як зазначалося вище, судовими рішеннями у справах №826/3858/18 та №826/12704/18 визнані протиправними та скасовані пункти 1, 2 та 3 Постанови №103, тобто ті ключові положення, якими звужувалися права пенсіонерів внутрішніх справ у порівнянні з їх попереднім становищем.
Водночас, пункт 5 Постанови №103 передбачає лише, що здійснення перерахунку відбувається на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, що подаються Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України, тобто визначає конкретні документи, які можуть слугувати підставою для перерахунку пенсій, та взаємозв`язок органів влади - Міністерства внутрішніх справ та органів Пенсійного фонду України в рамках здійснення зазначених функцій.
Тож, на переконання колегії суддів, пункт 5 Постанови №103 жодним чином не впливає та не змінює становище позивача у порівнянні з попередньо існуючим становищем.
Також не впливає на правове становище позивача і пункт 8 оскаржуваного нормативного документу, яким Міністерству соціальної політики разом з Пенсійним фондом України доручено забезпечити проведення перерахунків пенсій, передбачених цією постановою.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування пунктів 5 і 8 постанови Уряду №103.
Також колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позову в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання Уряд забезпечити позивачу перерахунок і виплату пенсії відповідно до Законів № 900-VIII та №2262-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України № 988 та № 947, позаяк нарахування та виплата пенсій не належить до компетенції нормотворчого органу, а здійснюється Пенсійним фондом України.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 238 239 345 349 350 354 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 у справі №826/13800/18 скасувати в частині позовних вимог про визнання протиправними і скасування пунктів 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а провадження в цій частині вимог - закрити.
В решті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 у справі №826/13800/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
А. А. Єзеров
В. М. Шарапа