ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 826/14340/18
адміністративне провадження № К/9901/11156/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №826/14340/18
за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Бершка Україна» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бершка Україна»
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2018, ухвалене судом у складі головуючого судді Аверкової В.В.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Файдюка В.В., суддів: Мєзєнцева Є.В., Чаку Є.В.
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ТОВ «Бершка Україна», в якому просило суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкцій у розмірі 961684,22 грн та пеню в розмірі 57701,00 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
Також суд першої інстанції відмовив відповідачу в стягненні на його користь витрат на професійну правничу допомогу.
3. Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу - без змін.
5. Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення в зазначеній частині і ухвалити нову постанову, якою стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу.
6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: ОСОБА_1- головуючий суддя, судді: Гімон М.М., Бучик А.Ю.
7. Верховний Суд ухвалою від 14.05.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 №905/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08.06.2023 № 22/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю.
10. Ухвалою судді Верховного Суду від 15.06.2023 прийнято справу до свого провадження.
11. Крім цього, на адресу Верховного Суду надійшла заява ТОВ «Індітекс Україна» про заміну відповідача (ТОВ «Бершка Україна») у цій справі його правонаступником (ТОВ «Індітекс Україна»).
Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2023 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Індітекс Україна» про заміну відповідача у цій справі.
Цією ж ухвалою справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІ. АРГУМЕНТИ КЛОПОТАННЯ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ
12. В обґрунтування вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначив, що ним понесені витрати на професійну правничу допомогу на суму 56500,00 грн. Як доказ зазначених обставин відповідач надав копію договору про надання правової допомоги від 13.09.2018 №72/09-18; копію додатку до договору про надання правової допомоги від 13.09.2018 №72/09-18; копію акту надання послуг від 06.11.2018; копію звіту про деталізований обсяг наданих послуг від 06.11.2018; копію рахунку від 19.09.2018 №1452; копію платіжного доручення від 01.11.2018 №122582 про сплату коштів за юридичні послуги на суму 56500,00 грн.
ІІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ОСКАРЖЕНИХ СУДОВИХ РІШЕНЬ
13. Відмовляючи у стягненні витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що надані відповідачем докази в обґрунтування вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не доводять обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу, оскільки в наданих відповідачем документах не зазначено погодинного розрахунку вартості наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що заявлена відповідачем сума витрат на правничу допомогу (56500,00 грн) не відповідає принципу співмірності, оскільки спір в цій справі стосується стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за невжиття заходів щодо працевлаштування інвалідів, а тому ця справа є справою незначної складності.
14 В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій при вирішенні питання про розподіл судових витрат допущено порушення норм процесуального права, зокрема суди помилково зазначили про відсутність належних доказів понесених відповідачем витрат. Також на думку скаржника хибним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю цієї справи, оскільки сума заявлених позовних вимог у цій справі значно перевищує суму заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу.
Крім цього, скаржник зазначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат на правову допомогу покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат. Проте, позивач не висловлював у цій справі будь-яких заперечень щодо неспівмірності витрат на правову допомогу, які були заявлені. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що норми Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містять імперативної вказівки про те, що договором про надання правової допомоги має бути передбачено виключно погодинну вартість наданих послуг.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши та обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
16. Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
17. Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначив, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
18. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
19. За правилами пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про судові витрати, у тому числі про їх розподіл між сторонами.
20. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
21. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
22. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
23. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
24. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
25. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
26. Аналіз наведеної норми Закону № 5076-VI дозволяє зробити висновок, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
27. Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно - виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
28. Колегія суддів зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI.
29. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
30. За змістом частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
31. Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
32. Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
33. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
34. За змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
35. Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що суд, керуючись принципом «ex-officio», демонструє активність у провадженні, оскільки процесуальним законом його уповноважено самостійно, без отримання на те згоди заінтересованих осіб вчиняти такі дії, які гарантуватимуть, що ухвалені ним рішення повністю відповідатимуть вимогам принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі.
36. Колегія суддів звертає увагу на те, що в цій справі клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подавалось відповідачем в судовому засіданні 06.11.2018.
Разом з тим, суд першої інстанції, долучивши зазначене клопотання до матеріалів справи, не заслухав пояснень сторін з приводу поданого клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу і не надав позивачу можливості висловити свою позицію щодо розміру заявлених відповідачем витрат.
37. Верховний Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи для учасників процесу.
38. Суд першої інстанції відмовляючи у стягненні витрат на професійну правничу допомогу не надавав оцінки доказам, які були надані ТОВ «Бершка Україна», а обмежився виключно твердженням про, те що відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, оскільки в наданих представником відповідача акті надання послуг та звіті про деталізований обсяг наданих послуг від 06.11.2018 не зазначено погодинного розрахунку вартості наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, проте такий висновок суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки, як було зазначено вище, порядок обчислення гонорару адвоката визначається в договорі про надання правової допомоги і може бути обчислений як у формі погодинної оплати, так і у фіксованому розмірі.
39. З таким висновком суду першої інстанції погодився суд апеляційної інстанції, який додатково зазначив, що сума заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу неспівмірна з предметом спору в цій справі.
40. Проте Верховний Суд не погоджується з таким твердженням апеляційного суду, оскільки критерій співмірності витрат на професійну правничу допомогу повинен визначатись не лише виходячи зі складності справи, а й на підставі належним чином підтвердженого обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних ним робіт, пов`язаних з наданням правової допомоги в рамках розгляду справи.
41. Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу є передчасними, оскільки не ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні обставин, які мають значення для правильного вирішення такого питання.
42. Суди першої та апеляційної інстанції при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не надали належної оцінки відповідності розміру витрат на оплату послуг адвоката критеріям, встановленим частиною п`ятою статті 134 КАС України, зокрема, чи заявлена представником позивача до відшкодування сума витрат є співмірною із наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, критеріям їх реальності та розумності.
43. Встановлені частиною другою статті 341 КАС України межі касаційного перегляду справи позбавляють суд касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
44. При вирішенні питання розподілу судових витрат у цій справі суд першої інстанції з урахуванням обставин і складності справи повинен надати оцінку поданим позивачем доказам на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, визначити необхідний фактичний обсяг правової допомоги, співмірність витрат на правничу допомогу, а також надати юридичну оцінку запереченням відповідача щодо розміру таких витрат, у разі їх надходження, за результатами чого дійти обґрунтованого висновок про наявність чи відсутність підстав для відшкодування таких витрат та їх розмір.
45. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
46. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
47. Таким чином, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2018 в частині відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341 345 353 355 356 КАС України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бершка Україна» задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2018 в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі №826/14340/18 скасувати.
Справу №826/14340/18 в частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
Т.Г. Стрелець
А.Ю. Бучик,
Судді Верховного Суду