№ 826/14377/16 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року

м. Київ

справа № 826/14377/16

адміністративне провадження № К/9901/60668/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

судді -Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (правонаступник Головне управління ДПС у Полтавській області)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року (Судді: Епель О.В., Губська Л.В., Троян Н.М.),

у справі № 826/14377/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Полтавській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Спеціалізована антикорупційна прокуратура Генеральної прокуратури України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр»

про визнання дій та бездіяльності протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач, ПАТ «Укргазвидобування») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Полтавській області далі - відповідач, Полтавська ОДПІ), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 16.01.2018 року, просило суд:

- визнати протиправними дії Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області (Диканське відділення) по винесенню (формуванню) та надсиланню (врученню) Товариству з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр», яке відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12, податкової вимоги від 16.06.2016 № 397-17;

- визнати протиправною бездіяльність Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області (Диканське відділення) щодо нездійснення у період з дня виникнення податкового боргу по 16.06.2016 року заходів з погашення податкового боргу ТОВ «Надра Геоцентр», яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12 (т. 1 а.с. 227-229).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на відсутність правових підстав для винесення (формування) та надіслання (вручення) «повторної» податкової вимоги від 16.06.2016 № 397-17 ТОВ «Надра Геоцентр» як уповноваженій особі за договором від 19.11.2007 № 265-12. Тоді, як відповідач вчинив протиправну бездіяльність не реалізувавши покладені на нього функції щодо своєчасного погашення податкового боргу за договором про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12, відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету за яким було уповноважено ТОВ «Надра Геоцентр».

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (т. 2 а.с. 37-42).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року скасовано вищенаведене рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року у справі № 826/14377/16 та прийнято нове рішення про задоволення адміністративного позову. Визнані протиправними дії Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Полтавській області (Диканське відділення) щодо винесення та надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр», яке відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 19.11.2007 року № 265-12, податкової вимоги від 16.06.2016 р. № 397-17; визнано протиправною бездіяльність Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Полтавській області (Диканське відділення) щодо нездійснення у період з дня виникнення по 16.06.2016 року заходів з погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр», яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 19.11.2007 р. № 265-12 (т. 3 а.с. 164-173).

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в доводах якої посилався на правомірність дій контролюючого органу щодо винесення (формування) та надсилання (вручення) ТОВ «Надра Геоцентр» податкової вимоги від 16.06.2016 №397-17 (Диканське відділення Полтавської ОДПІ), внаслідок наявності безперервного податкового боргу, який виник у зв`язку з несплатою платником самостійно визначених та розстрочених сум грошових зобов`язань, а також розстрочених сум податкового боргу. Крім цього, скаржник зазначив, що наявність заборгованості перед бюджетом та правомірність дій відповідача стосовно направлення податкової вимоги встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили у справах № 810/2094/16, № 810/1805/17, тоді, як позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів прийняттям контролюючим органом податкової вимоги від 16.06.2016 №397-17, оскільки ця вимога направлялась на податкову адресу ТОВ «Надра Геоцентр», а не на адресу позивача, адже стосувалась виключно ТОВ «Надра Геоцентр», як особи, яка є уповноваженою за договором № 265-12. Аналогічна правова позиція за доводами відповідача викладена також і в рішеннях Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 року № 826/13860/16, від 13.06.2017 року у справі № 826/12944/16, від 16.01.2018 року у справі № 826/2702/17, від 03.05.2018 року у справі № 826/2696/17.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги в частині відсутності протиправної бездіяльності відповідача, скаржник посилався на те, що оцінка дій/бездіяльності контролюючого органу в будь-якому випадку повинна здійснюватися з урахуванням вимог ч. 2 ст. 99 КАС України (в ред., чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також вимог ч. 2 ст. 122 КАС України (в ред. станом на час подання касаційної скарги), відповідно до яких, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Однак за доводами скаржника, адміністративний позов, в якому заявлені позовні вимоги про протиправність бездіяльності відповідача датований 02.09.2016 року, а суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податкова заборгованість виникла ще в 2015 році (із посиланням на першу податкову вимогу від 31.07.2015 року № 378-25, прийнятої відносно ТОВ «Надра Геоцентр»). З огляду на викладене, скаржник посилався на те, що здійснення оцінки будь-яких дій/бездіяльності за межами 6 місячного строку не входить до предмету доказування у даній справі.

При цьому в контексті відсутності протиправної бездіяльності з боку контролюючого органу, останній посилався на те, що податковим органом вживалися всі необхідні заходи для погашення заборгованості ТОВ «Надра Геоцентр», а саме: у зв`язку із наявністю станом на 31.07.2015 року податкового боргу, відповідачем сформована та надіслана боржнику податкова вимога від 31.07.2015 року № 378-25 (Диканське відділення Полтавської ОДПІ); керуючись вимогами статей 88, 89 ПК України контролюючим органом на підставі листа ТОВ «Надра Геоцентр» від 10.08.2025 року № 10 описано у податкову заставу майно, яке знаходиться на балансі ТОВ «Надра Геоцентр», як відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання ДСД № 265-12 від 19.11.2007 року (акт опису майна у податкову заставу від 10.08.2015 року № 1); Полтавською ОДПІ на виконання вимог пп. 3.1, 3.2, 3.5, 3.6 розділу ІІІ Порядку від 10.10.2013 року № 574 на підставі рішення про розстрочення грошових зобов`язань від 30.09.2015 року № 348 (Диканське відділення Полтавської ОДПІ) та рішень про розстрочення податкового боргу від 30.09.2015 року № 383, № 384 (Диканське відділення Полтавської ОДПІ) були укладені договори про розстрочення грошових зобов`язань (від 30.09.2015 року № 36) та розстрочення податкового боргу (від 30.09.2015 року № 37) та внесені необхідні дані до ІКП АІС «Податковий блок».

За доводами скаржника, судом апеляційної інстанції не враховано, що в період дії договорів про розстрочення податкового боргу, вжиття контролюючим органом передбачених статтею 95 ПК України заходів було неможливим, оскільки з 30.09.2015 року строки сплати податкового боргу на виконання рішень та договорів про розстрочення податкового боргу були перенесені. Проте 16.06.2016 року Полтавською ОДПІ були сформовані та направлені на адресу боржника дві податкові вимоги від 16.06.2016 року № 397-17 (Диканське відділення Полтавської ОДПІ) та № 399-17; 23.06.2016 року відповідач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, яке задоволено постановою суду від 29.06.2016 року у справі № 810/2094/16; 08.09.2016 року на виконання вимог п. 95.4 ПК України до суду поданий позов до ТОВ «Надра Геоцентр» та ПАТ «Укргазвидобування» про стягнення податкового боргу; податковим керуючим на підставі листа ПАТ «Укргазвидобування» № 2/1-01-10179 від 19.12.2016 року складено акт опису майна у податкову заставу від 22.02.2017 року № 4/16-24; також, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 року у справі № 810/1805/17 задоволений позов контролюючого органу та наданий дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції (т. 4 а.с. 1-6).

Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі, закінчено підготовку справи до розгляду, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

В надісланому на адресу суду відзиві від 28.12.2018 року на касаційну скаргу позивач, посилаючись на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просив суд відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін (т. 4 а.с. 26-37).

29.10.2021 року на адресу суду від відповідача надійшли пояснення у даній справі, в яких скаржник додатково наголосив на необхідність врахування судом касаційної інстанції під час касаційного перегляду справи висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 28.04.2021 року у справі № 826/13868/16 (адміністративне провадження К/9901/6383/20) (в тому числі щодо питання строку звернення позивачем з цим позовом до суду в частині протиправної бездіяльності відповідача). Просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції (т. 4 а.с. 52-58).

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Філією Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - Газопромислове управління «Харківгазвидобування» та ТОВ «Надра Геоцентр» укладено договір про спільну діяльність від 19.11.2007 № 265-12. Пунктом 2.1. вказаного Договору визначено, що сторони зобов`язуються шляхом об`єднання внесків сторін спільно діяти у сфері видобутку та реалізації вуглеводневої сировини з метою отримання прибутку. Особою уповноваженою на сплату податків, які виникли за операціями, що виконувалися в межах Договору визначено ТОВ «Надра Геоцентр» (т. 1 а.с. 21-26).

Згідно з додатковою угодою від 11.03.2013 року №4 до Договору про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12, правонаступником всіх прав та обов`язків Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної компанії «Нафтогаз України» є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (т. 1 а.с. 27).

Судами також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» взято на податковий облік 19.11.2007 за неосновним місцем обліку в Полтавській об`єднаній державній податковій інспекції та 12.05.2014 року у Диканському відділенні Полтавської ОДПІ - як уповноважену особу за утримання і перерахування податків і зборів до бюджету згідно з договором про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12.

Листом від 31.07.2015 №1572/10/16-24-25-19 Полтавська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області повідомила ТОВ «Надра Геоцентр» про наявність заборгованості станом на 30.07.2015 на загальну суму 132.122.529,10 грн. та запропонувала надати перелік активів, на які може бути розповсюджено право податкової застави (т. 1 а.с. 49).

Полтавською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області прийнято рішення від 31.07.2015 про опис майна ТОВ «Надра Геоцентр» у податкову заставу (т. 1 а.с. 51).

Листом від 10.08.2015 № 10 ТОВ «Надра Геоцентр» повідомило Полтавську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області, що на балансі підприємства, як оператора за договором спільної діяльності від 19.11.2007 № 265-12 станом на 10.08.2015 обліковується майно на суму 4.016.160,17 грн. з них: 3.911.855,17 грн - вузол підготовки та обліку природного газу (в кількості 1 шт.); 104.305,00 грн - комплекс флоутек. Іншого ліквідного майна можливого для опису в податкову заставу немає (т. 1 а.с. 50).

Податковим керуючим Коровайним Р.І. складено акт від 10.08.2015 №1 опису майна ТОВ «Надра Геоцентр» на загальну суму 4.016.160,17 грн (т. 1 а.с. 52).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 30.03.2016 № 64/31 ТОВ «Надра Геоцентр» надано розстрочення податкового боргу з 30.03.2016 по 31.05.2016 (т. 1 а.с. 84).

Полтавською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області (Диканське відділення) прийнято податкову вимогу від 16.06.2016 №397-17, якою зобов`язано ТОВ «Надра Геоцентр» сплатити податковий борг за узгодженими грошовими зобов`язаннями, який станом на 15.06.2016 року, складав 242.858.403,81 грн (т. 1 а.с. 54). Податкова вимога вручена представнику ТОВ «Надра Геоцентр» 14.07.2016 року (т. 1 а.с. 54).

Листом від 16.06.2016 №2161/10/16-24-25-19 відповідачем повідомлено ТОВ «Надра Геоцентр», що станом на 16.06.2016 обліковується податкова заборгованість в загальній сумі 353.909.887,98 грн. та запропоновано надати перелік активів, на які може бути розповсюджено право податкової застави у розмірі суми податкового боргу (т. 1 а.с. 55).

На адресу ТОВ «Надра Геоцентр» направлено повідомлення від 17.06.2016 №1 про проведення перевірки стану збереження майна платника податків яке перебуває у податковій заставі (т. 1 а.с. 56).

Податковим керуючим Коровайним Р.І. складено акт від 22.06.2016 № 1 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим, згідно з яким податкового керуючого не допущено до приміщення ТОВ «Надра Геоцентр» для здійснення опису майна у податкову заставу та перевірки стану збереження майна яке перебуває у податковій заставі (т. 1 а.с. 57). Також, податковим керуючим складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 22.06.2016 №2, зокрема ТОВ «Надра Геоцентр» не допущено до приміщень, не допущено для здійснення опису майна у податкову заставу, не надано документів для здійснення опису майна у податкову заставу (т. 1 а.с. 58).

Крім цього, постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 року у справі №810/2094/16 задоволено подання Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків ТОВ «Надра Геоцентр» за договором про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12 (т. 1 а.с. 59).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 року, залишено без розгляду подання Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 19.11.2007 № 265-12, про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, у сумі 23.786.593,59 грн.

Вважаючи, що відповідачем було протиправно надіслано ТОВ «Надра Гоцентр» повторну податкову вимогу від 16.06.2016 року № 397-17 та допущено протиправну бездіяльність щодо нездійснення у період з дня виникнення податкового боргу за результатами здійснення спільної діяльності за договором від 19.11.2007 року № 265-12 по 16.06.2016 р. заходів з його погашення, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані позивачем дії та бездіяльність податкового органу стосуються податкової заборгованості іншої юридичної особи - ТОВ «Надра Геоцентр» та не впливають на права і обов`язки позивача, тоді, як відповідачем вживалися необхідні заходи для погашення податкового боргу ТОВ «Надра Геоцентр» (т. 2 а.с. 37-42).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення адміністративного позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що учасник спільної діяльності, який не є відповідальним за перерахування податків до бюджету, несе субсидіарну відповідальність у разі виникнення податкового боргу, а також відповідальність у межах його вкладу в спільну діяльність. Позивач вніс свій вклад у спільну діяльність, обумовлену договором від 19 листопада 2007 року № 265-12, з метою отримання прибутку, відтак виникнення чинників, які впливають на його можливість реалізувати свої права та обов`язки, передбачені цим договором, безпосередньо стосуються АТ «Укргазвидобування». При цьому, на переконання суду апеляційної інстанції, контролюючим органом у період виникнення заборгованості до червня 2016 року не було вжито передбачених статтями 88 89 95 Податкового кодексу України достатніх заходів із погашення податкового боргу ТОВ «Надра Геоцентр», що призвело до його збільшення. До того ж, за висновком суду апеляційної інстанції, податковим законодавством не передбачено необхідності та можливості направлення платнику податків повторної податкової вимоги в разі збільшення податкового боргу. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року по справі № 810/2533/16. Крім цього, попередня вимога від 31.07.2015 року № 378-25 не була ані відкликана в порядку п. 60.1 ст. 60 ПК України, ані скасовано в судовому порядку.

Додатково суд апеляційної інстанції встановив, що внаслідок невжиття відповідачем вищевказаних заходів з погашення виниклої податкової заборгованості, відбулося не лише її збільшення, а й відчуження майна спільної діяльності, яке могло бути описано в податкову заставу та грошові кошти від реалізації якого могли бути направлені на погашення такої заборгованості, що відповідає вимогам п. 87.12 ст. 87 та п. 88.3 ст. 88 ПК України. Всі інші доводи контролюючого органу щодо дій, вчинених останнім у 2017 році відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки спірним у даній справі є бездіяльність відповідача у період з дня виникнення податкового боргу по 16.06.2016 року.

Надаючи оцінку правомірності таким висновкам суду апеляційної інстанції колегія судів звертає увагу на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Полтавською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області (Диканське відділення) прийнято податкову вимогу від 16.06.2016 №397-17, якою зобов`язано ТОВ «Надра Геоцентр» сплатити податковий борг за узгодженими грошовими зобов`язаннями, який станом на 15.06.2016 року, складав 242.858.403,81 грн (т. 1 а.с. 54). Податкова вимога вручена представнику ТОВ «Надра Геоцентр» 14.07.2016 року (т. 1 а.с. 54).

Пунктом 87.12 статті 87 ПК України визначено, що у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.

Відповідно до підпункту 14.1.104 пункту 14.1 статті 14 ПК України «майно» застосовується у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України. Стаття 192 ЦК України «Гроші (грошові кошти)» розміщена в главі 13 «Речі.Майно», що свідчить про законодавче врегулювання вважати гроші видом майна. Частиною першою статті 177 ЦК України визначено, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

З урахуванням назви статті 87 ПК України «Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків, та відповідно до пункту 87.1 цієї статті, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. Ураховуючи той факт, що погашення податкового боргу може відбуватись шляхом самостійної сплати відповідних коштів або примусово, у тому числі через механізм реалізації податкової застави, термін «майно платників податків» у змісті даної норми охоплює і грошові кошти.

Законодавець, визначаючи будь-яке майно платника податків джерелом погашення податкового боргу у пункті 87.2 статті 87 ПК України, перелік об`єктів, які не можуть бути використані як джерела погашення у пункті 87.3 статті 87 ПК України, прямо зазначає про різні види грошових коштів у складі майна платника, які не можуть бути джерелами такого погашення (підпункти 87.3.4, 87.3.8 пункту 87.3 статті 87 ПК України).

Отже, для цілей оподаткування, поняття «майно» включає і грошові кошти.

Як вже зазначалось, відповідно до підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14, пункту 64.6 статті 64 ПК України, податковий облік спільної діяльності декількох учасників як окремої особи платника податків ведеться за результатами додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників (частина друга статті 1134 ЦК України). У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства (частина друга статті 1135 ЦК України).

Враховуючи, що пункт 87.12 статті 87 ПК України джерелом погашення податкового боргу визначає майно платників податків, що є учасниками такого договору, Суд дійшов до висновку, що законодавцем встановлена спільна відповідальність учасників договору про спільну діяльність за виконання податкового обов`язку, який виник у її результаті.

На окремого учасника, як на уповноважену особу лише покладається додатковий рівень податкових обов`язків та відповідальності за утримання та сплату податків до бюджету під час виконання договору (в тому числі отримання вимоги про сплату боргу), та, водночас, встановлює відповідальність і решти учасників за результати такої діяльності перед державою.

Однак, на відміну від цивільно-правового регулювання, в податкових правовідносинах така відповідальність не є солідарною. За змістом чинного нормативно-правового регулювання, інші учасники несуть спільний обов`язок та спільну відповідальність за погашення податкового боргу.

Наведена правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 28 вересня 2021 року у справі №810/2406/18.

Водночас, у даних правовідносинах розглядається питання правомірності дій та бездіяльності податкового органу саме по відношенню до ТОВ «Надра Геоцентр», як відповідальної особи за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору №265-12 та не ставиться питання про відповідальність позивача, що помилково залишено поза увагою суду апеляційної інстанції, на відміну від висновків суду першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена також і в постановах Верховного Суду від 04 листопада 2021 року у справі № 826/13860/16 (адміністративне провадження № К/9901/53748/18), від 29 липня 2022 року у справі № 826/14125/16 (адміністративне провадження № к/9901/67552/18), але не виключно.

Підсумовуючи вказане, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час складання і надсилання спірної податкової вимоги та вжиття заходів з погашення податкового боргу саме з ТОВ «Надра Геоцентр» податковий орган діяв на підставі та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

При цьому як вірно зазначено судом першої інстанцій, у даній справі позивач не просить суд зобов`язати відповідача вчинити дії, водночас і не надано доказів порушеного права, інтересу, зокрема щодо стягнення податкового боргу з ПАТ «Укргазвидобування» за договором про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12. Оскільки позивачем не обґрунтовано порушеного права, інтересу в зв`язку з бездіяльністю відповідача відносно недостатності невжиття заходів щодо стягнення податкового боргу, забезпечення виконання ТОВ «Надра Геоцентр» як з уповноваженої особи на утримання та внесення податків при виконанні договору про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанцій про відмову в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги в контексті необхідності перевірки строків звернення до суду позивача з даним позовом колегією суддів відхиляються, оскільки з огляду на вимоги статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду. До того ж, посилання скаржника в даному контексті на правову позицію Верхового Суду, викладену в постанові від 28.04.2021 року у справі № 826/13868/16 (адміністративне провадження К/9901/6383/20) колегія суддів відхиляє, оскільки в даній постанові не сформовано правовий висновок, з огляду на скасування оскаржуваних судових рішень із направленням справи на новий розгляду до суду першої інстанції.

Так, відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За вказаних обставин, касаційну скаргу контролюючого органу слід задовольнити, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243 246 250 341 345 349 352 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (правонаступник Головне управління ДПС у Полтавській області) задовольнити.

Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року у справі № 826/14377/16 та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року у справі № 826/14377/16.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк