ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/14715/18
адміністративне провадження № К/9901/29880/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 826/14715/18
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації
про зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Патратія О. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Карпушової О. В., суддів: Губської Л. В., Степанюка А. Г.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2018 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просила зобов`язати відповідача скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Військової частини НОМЕР_1 .
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що військова частина НОМЕР_1 входить до складу Збройних Сил України, тому відомості, що характеризують організацію, чисельність, дислокацію (розміщення) та підпорядкованість цієї військової частини становлять державну таємницю, а тому, державний реєстратор неправомірно відмовив у внесенні запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців «Включення відомостей про юридичну особу», інших дій/записів щодо військової частини НОМЕР_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підстав для відмови у проведенні вищезазначених реєстраційних дій, відповідно до Закону діючого на той час, у державного реєстратора не було. За таких обставин відмова державного реєстратора у скасуванні державної реєстрації на підставі листа позивача є правомірною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 29 жовтня 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення і прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 жовтня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценко С. Г., суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В.
8. Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії.
9. Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і призначено такий в порядку письмового провадження з 24 березня 2021 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, військова частина НОМЕР_1 зареєстрована як юридична особа 09 квітня 2001 року та включена до Єдиного державного реєстру (запис № 10731200000004835) як юридична особа (ідентифікаційний код - 24978420), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 005002.
12. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 1094/12, виданої 20 грудня 2012 року начальником організаційно-штатного управління - заступником начальника Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України, військову частину НОМЕР_1 було внесено до Єдиного державного реєстру підприємства організацій України як юридичну особу з присвоєнням ідентифікаційного коду - 24978420.
13. 26 червня 2018 року командир військової частини НОМЕР_1 звернувся до начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації з листом № 617/1182, яким просив скасувати запис про військову частину НОМЕР_1 та виключити відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як юридичної особи з метою недопущення розголошення відомостей що становлять державну таємницю.
14. Дане звернення обґрунтовано тим, що військова частина НОМЕР_1 входить до складу Збройних Сил України, а отже містить відомості, що характеризують організацію; чисельність та дислокацію (розміщення), бойову та мобілізаційну готовність, озброєння, матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань, що є державною таємницею відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про державну таємницю» та наказу Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440 «Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю» (зі змінами). У відповідності до вищезазначених норм чинного законодавства, Міністерством оборони України було занесено військову частину НОМЕР_1 до Єдиного державного реєстру підприємств та організації України, як юридичну особу, що підтверджується довідкою від 20 грудня 2012 року № 1094/12, яка видана Головним управлінням оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України. Відповідно до вимог пункту 4 статті 7 розділу 3 Закону України від 15 травня 2003 року № 755 (зі змінами) «Про державну реєстрацію осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру не носять відомості, що становлять державну таємницю.
15. Листом від 09 липня 2018 року № 108-10696 відповідач повідомив позивача, що скасування реєстраційної дії/запису в ЄДР можливо лише у спосіб визначений чинним законодавством, зокрема ст. 6, 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
16. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та незаконними, військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
18. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Повноваження державного реєстратора у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі Закон № 755-IV).
20. Статтею 3 Закону № 755-IV передбачено, що дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців.
21. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач просить зобов`язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про Військову частину НОМЕР_1 .
22. В обґрунтування вимог позивач зазначає, що звернення з позовом обумовлено необхідністю збереження в таємниці відомостей, які характеризують діяльність військових частин.
23. Повноважень щодо перевірки реєстратором питань щодо віднесення інформації до державної таємниці, чинним законодавством України, яке регулює правовідносини з державної реєстрації, не передбачено.
24. Щодо доводів скаржника з приводу того, що відомості про Військову частину НОМЕР_1 відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України 21 січня 1994 року № 3855-XII «Про державну таємницю» (далі Закон № 3855-XII ) становлять державну таємницю, у зв`язку з чим підлягають видаленню з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, слід зазначити наступне.
25. Згідно зі ч. 1 ст. 8 Закону № 3855-XII відомості про організаційно-штатну структуру, дислокацію, систему охорони, оборони, чисельність особового складу військових частин (установ) Збройних Сил України на мирний час, а також їх підпорядкованості становить державну таємницю.
26. За приписами ч. 6 ст. 5 Закону № 3855-XII забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.
27. Крім того, ч. 5 ст. 5 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що відомості про особовий склад Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, а також про осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі із Силами спеціальних операцій Збройних Сил України, становлять державну таємницю і підлягають захисту відповідно до Закону України «Про державну таємницю».
28. Відповідно до ст. 15 Закону № 3855-XII засекречування матеріальних носіїв інформації здійснюється шляхом надання на підставі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю), відповідному документу, виробу або іншому матеріальному носію інформації грифа секретності посадовою особою, яка готує або створює документ, виріб або інший матеріальний носій інформації. Засекречування документів здійснюється лише в частині відомостей, що становлять державну таємницю. У разі подання запиту на документ, частина якого засекречена, доступ до такого документа забезпечується в частині, що не засекречена.
29. З аналізу наведених правових норм вбачається, що забезпечення охорони державної таємниці покладається на керівників відповідних органів. При цьому, у разі віднесення конкретної інформації до державної таємниці, у тому числі на підставі Зводу відомостей, така інформація, носії інформації підлягають засекречуванню у встановленому порядку.
30. З матеріалів справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, що позивач подав лист до відповідача з вимогою про скасування державної реєстрації Військової частини НОМЕР_1 як юридичної особи, на що було отримано відповідь з відмовою з посиланням на те, що скасування реєстраційних дій на підставі листів або заяв в Єдиному реєстрі законодавством не передбачено.
31. Статтею 17 Закону № 755-IV визначено перелік документів, які подаються юридичною особою для державної реєстрації створення, припинення юридичної особи, внесення змін до відомостей про юридичну особу у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, виділу юридичної особи, припинення юридичної особи в результаті її реорганізації або ліквідації. Разом з тим, такої дії, як скасування державної реєстрації Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» не передбачено.
32. На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відмова державного реєстратора у скасуванні державної реєстрації на підставі листа позивача є правомірною. Крім того, судами не встановлено допущених порушень під час державної реєстрації юридичної особи та подальших змін до відомостей про юридичну особу, оскільки державним реєстратором повністю дотримано вимоги чинного на час вчинення реєстраційних дій законодавства, що стало підставою для відмови у задоволенні позову.
33. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 820/4764/18 та від 24 лютого 2021 року у справі № 813/2161/18.
34. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку обставинам справи.
35. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
36. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
37. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
38. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
39. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
40. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
41. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
42. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Л.В. Тацій