ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2020 року
Київ
справа №826/15147/16
адміністративне провадження №К/9901/64298/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №826/15147/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просила визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України (надалі по тексту - відповідач) від 08.06.2016 №453/7.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила про протиправність відмови відповідача у задоволенні скарги позивача з тих підстав, що остання не містить засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийнятті рішення про державну реєстрацію прав. При цьому, вказавши на те, що оскаржуваний наказ прийнято без належної перевірки законності підстав прийняття рішень про державну реєстрацію прав власності приватним нотаріусом Гречаною Р.Т.
Рішенням Окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року, визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України від 08.06.2016 №453/17.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що скаржником додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку, в тому числі не в повному обсязі підтверджували факт порушення прав скаржника у результаті прийняття державним реєстратором, чим порушено вимоги частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У поданому відзиві позивач просить касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 16.11.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий вектор" та Закритим акціонерним товариством "АБС-УКР" було укладено інвестиційний договір, яким передбачалося отримання ТОВ "Виробничий вектор" частини об`єкту інвестування - офісно-житлового комплексу в АДРЕСА_1, що складає 184 856, 46 кв. м. на 133 110,01 кв.м. проектної будівельної площі житлових та нежитлових приміщень ТОВ "Виробничий вектор" планував здійснити емісію облігацій.
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 26.05.2006 видано свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій підприємств № 332/2/06.
Згідно пункту 1.1. цього Договору продавець зобов`язався передати у власність покупця 14 715 шт. іменних безпроцентних (цільових) облігації (емітовані ТОВ "Виробничий Вектор", серії F, реєстраційний №332/2/206 від 26.05.2006, код цінного паперу НОМЕР_1), а покупець зобов`язався оплати ці облігації, сплативши за них 1 488 887,02 грн.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу облігацій № Д-ПР-578, іменні безпроцентні (цільові) облігації у кількості 14 715 шт. були придбані двома лотами, а саме:
- лот № 1 розміром 7 348 шт. іменних безпроцентних (цільових) облігацій, які надавали їх власнику право на отримання у власність квартири НОМЕР_3 , що мала бути збудована в АДРЕСА_1 .;
- лот 2 розміром 7367 шт. іменних безпроцентних (цільових) облігацій, які надавали їх власнику право на отримання у власність квартири НОМЕР_4 , що мала бути збудована в АДРЕСА_1 .
У подальшому між позивачем та ТОВ "Виробничий Вектор" 30.08.2007 укладено договір про участь у будівництві об`єкту нерухомості № 0246-П/007 про інвестування квартири НОМЕР_3, будинок АДРЕСА_1 та договір про участь у будівництві об`єкту нерухомості № 0247-П/007 про інвестування квартири НОМЕР_4, будинок АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 2.2 Договорів про участь у будівництві інвестор зобов`язався повністю оплатити вартість Лоту облігацій № 1, 2 за Договорами купівлі-продажу облігацій, а також пред`явити такий Лот облігацій до погашення Забудовнику, а Забудовник зобов`язався збудувати об`єкт нерухомості у складі Об`єкта будівництва - квартиру НОМЕР_3 та НОМЕР_4 в об`єкті будівництва АДРЕСА_1.
На наступний день - 31.08.2007 між позивачем та Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" було укладено кредитний договір на споживчі потреби № 002-122/2007 в сумі 206 379,00 доларів США.
Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору Акціонерний банк "АвтоЗАЗбанк" надав позивачу кредит на споживчі потреби в розмірі 206 379 доларів США строком з 31 серпня 2007 року по 27 серпня 2027 року зі сплатою за нарахованим кредитом 13,49% річних.
Пунктом 2.2.2 Кредитного договору встановлено, що позичальник в забезпечення виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором зобов`язався передати в заставу цінні папери та передати в іпотеку житлову нерухомість, що стане власністю позичальника в майбутньому за адресою: АДРЕСА_1, кв.кв . НОМЕР_3, НОМЕР_4
Того ж дня в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між позивачем та Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" було укладено договір застави цінних паперів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. 31 серпня 2007 року та зареєстрований в реєстрі за № 988 та договір застави цінних паперів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. 31 серпня 2007 року та зареєстрований в реєстрі за № 991.
За змістом пункту 1.1. Договору застави цінних паперів в якості забезпечення належного виконання Кредитного договору заставодавець надає заставодержателю в заставу іменні безпроцентні (цільові) звичайні облігації, код цінних паперів НОМЕР_2 у кількості, що становить 7348 штук, які були емітовані у бездокументарній формі ТОВ "Виробничий Вектор", номінальною вартістю 30 гривень, загальною номінальною вартістю облігацій 220440.
Крім того, для забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним кредитним договором 31.08.2007 між позивачем (іпотекодавець) та Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" (іпотекодержатель) було укладено іпотечні договори на майнові права на незакінчену будівництвом однокімнатну квартиру НОМЕР_3 та квартиру НОМЕР_4, що знаходиться на восьмому поверсі будинку АДРЕСА_1 .
30.08.2007 згідно квитанції № 004-15 та 31.08.2007 згідно квитанції 004-7 позивачем перераховано на рахунок ТОВ "Київ-цінні папери" грошову суму у розмірі 1 488 887,02 грн., виконавши таким чином свої зобов`язання за договором купівлі-продажу облігацій.
31.08.2007 між позивачем та ТОВ "Київ-цінні папери" було складено Акт виконання зобов`язань по Договору купівлі-продажу облігацій № Д-ПР-578 від 30 серпня 2007 року, яким підтверджувався факт передачі мені іменних безпроцентних (цільових) звичайних облігацій, код цінних паперів НОМЕР_2 у кількості, що становить 14 715 штук, які були емітовані у бездокументарній формі ТОВ "Виробничий Вектор", а також факт проведення розрахунків у повному обсязі.
У подальшому в порядку, передбаченому договором про участь у будівництві об`єкту нерухомості № 0246-П/007 від 30.08.2007 та № 0247-П/007 від 30.08.2007, позивачем придбані облігації пред`явлення до погашення.
05 червня 2013 року забудовник - ТОВ "Виробничий Вектор" видав позивачу Довідку-Витяг з переліку інвесторів, які брали участь в інвестуванні та фінансуванні об`єкта будівництва за проектом "Реконструкція та забудова території АДРЕСА_1". Із змісту вказаної довідки вбачається, що позивач є інвестором зі спорудження квартир НОМЕР_3 у будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 73,48 кв.м. та має право на оформлення права власності на зазначену квартиру та квартири НОМЕР_4 у будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 73,67 кв.м. та має право на оформлення права власності на зазначену квартиру.
03 березня 2014 року замовник будівництва - Приватне акціонерне товариство "АБС-УКР" (правонаступник - Закрите акціонерне товариство "АБС-УКР") видало аналогічну за змістом довідку.
У зв`язку з цим 01 липня 2014 року між позивачем та ПрАТ "АБС-УКР" було складено Акт приймання-передачі документів для оформлення права власності на об`єкт нерухомості і передано позивачу Технічний паспорт на квартиру НОМЕР_3 , яка розташована в будинку за адресою: АДРЕСА_1 та довідку-витяг з переліку інвесторів від 03 березня 2014 року, а також Акт приймання-передачі документів для оформлення права власності на об`єкт нерухомості і передано мені Технічний паспорт на квартиру НОМЕР_4 , яка розташована в будинку за адресою: АДРЕСА_1 та довідку-витяг з переліку інвесторів від 03 березня 2014 року.
25 березня 2014 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Статус" було укладено договір № 3322 0390 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних та додаткових послуг, а також договір № 3322 0540 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних та додаткових послуг.
25 липня 2015 року між позивачем та ТОВ "Керуюча компанія "Статус" було складено акт про передачу повного комплекту ключів від квартири НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1 , а також акт про передачу повного комплекту ключів від квартири НОМЕР_4 в будинку АДРЕСА_1 .
04 листопада 2015 року позивачем отримано лист від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" вих. № 5236-34, яким останню повідомлено, що 06.06.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк Кіпру" (правонаступник АБ "АвтоЗАЗбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" було укладено договір факторингу.
Зважаючи на те, що відправник не долучив до вказаного листа жодного документа, що міг би підтвердити законність його вимог, 01 грудня 2015 року позивач надіслала ТОВ "Кредитні ініціативи" лист з проханням в порядку, встановленому ст. 1082 Цивільного кодексу України, надати належним чином засвідчені копії таких документів: договорів (правочинів чи будь-яких угод), укладених між ТОВ "Кредитні ініціативи" та ПАТ "Банк Кіпру", договору факторингу від 06.06.2014 за яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 002-122/2007 від 31.08.2007, статут ТОВ "Кредитні ініціативи".
11.01.2016 позивачем отримано лист ТОВ "Кредитні ініціативи" від 24.12.2015, до якого додано витяг з договору про відступлення права грошової вимоги та копію повідомлення про відступлення права грошової вимоги.
У зв`язку з цим, позивачем 10 лютого 2016 року надіслано ТОВ "Кредитні ініціативи" лист, яким повідомлено, що всупереч вимогам чинного законодавства України ТОВ "Кредитні ініціативи" не надано документів, що підтверджують факт переходу права грошової вимоги до позивача. Проте станом на дату звернення до суду з даним позовом відповідь позивач не отримала.
Згідно пояснень позивача, у березні 2016 року директор ТОВ "Керуюча компанія "Статус" Краснокутський Олексій Якович проінформував його про те, що "новим власником" на квартиру НОМЕР_3 та квартиру НОМЕР_4 є ТОВ Компанія з управління активами "Будівельні проекти".
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 19.02.2016 ТОВ "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" набуло право власності на майнові права на зазначену квартиру на підставі Договору купівлі- продажу майнових прав.
24.02.2016 приватним нотаріусом Гречаною Р.Т. здійснено реєстрацію права власності за ТОВ "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" під номером запису про право власності: 28429749.
Крім того, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 19.02.2016 ТОВ "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" набуло право власності на майнові права на квартиру на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав.
24.02.2016 приватним нотаріусом Гречаною Р.Т. здійснено реєстрацію права власності за ТОВ "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" під номером запису про право власності: 28429994.
Отримавши зазначену інформацію, позивач 30 березня 2016 року звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії приватного нотаріуса Гречаної Руслани Тарасівни та просила: 1) скасувати рішення про державну реєстрацію права власності, індексний номер: 28429749 від 24.02.2016 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру НОМЕР_3, за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти"; 2) вилучити запит про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру НОМЕР_3, за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" з державного реєстру прав: 3) скасувати рішення про державну реєстрацію права власності, індексний номер: 28429994 від 24.02.2016 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру НОМЕР_4, за адресою: АДРЕСА_1 в за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти"; 4) вилучити запит про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру НОМЕР_4, за адресою: АДРЕСА_1 в за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" з Державного реєстру прав.
На підтвердження своїх вимог позивачем додано до скарги наступні документи: 1) копію інформаційної довідки №54373288 від 02.03.2016; 2) копію інформаційної довідки №54371433 від 02.03.2016; 3) копію інформаційної довідки про відсутність зареєстрованого нерухомого майна за ОСОБА_1 ; 4) копію договору №0246-П/007 про участь у будівництві об`єкту нерухомості від 30.08.2007; 5) копію технічного паспорту на квартиру НОМЕР_3, за адресоюАДРЕСА_1 ; 6) копію довідки з переліку інвесторів на ім`я ОСОБА_1 ; 7) копію договору №0247-П/007 про участь у будівництві об`єкту нерухомості від 30.08.2007; 8) копію технічного паспорту на квартиру НОМЕР_4, за адресоюАДРЕСА_1 ; 9) копію кредитного договору №002-122/2007 від 31.08.2007; 10) копію виписки про виконання обов`язків інвестора за договорами про участь у будівництві станом на 11.11.2013; 11) копію судового рішення, що підтверджує непоодиноке порушення приватним нотаріусом Гречаною Р.Т. законодавства у сфері державної реєстрації прав.
17 червня 2016 року Міністерство юстиції України своїм листом № 21196/к- 13664/19 повідомило позивача про те, що наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2016 № 453/7 їй відмовлено у задоволенні скарги з тих підстав, що скарга не містить засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав). Мотиви прийняття такого рішення відповідно до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25 грудня 2015 року, Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 37/5 від 12 січня 2016 року, викладені у Висновку за результатами розгляду скарги від 11 травня 2016 року, складеному Комісією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Витязі з протоколу № 23 засідання комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 11 травня 2016 року.
Не погоджуючись з вказаним наказом Міністерства юстиції України та документами, що визначають мотиви його прийняття, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позивачем до Міністерства юстиції України було подано всі необхідні для розгляду скарги, визначені пунктом п`ятим частини п`ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", документи та у останнього були достатні підстави для встановлення наявності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина перша статті 4 КАС України).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
У цій справі було встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою позивача не стільки з наказом Міністерства юстиції України, а скільки з проведеною реєстраційною дією, якою, як вважає позивач, порушено її право на майно, що унеможливлює його вирішення за правилами адміністративного судочинства. На ці правовідносини залежно від суб`єктивного складу її учасників поширюється юрисдикція господарського або цивільного суду.
Така позиція відображена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №826/19433/16 від 02 жовтня 2019 року.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Керуючись ст. 343 349 354 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року скасувати.
Провадження у справі №826/15147/16 закрити.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції цивільного суду та що вона вправі протягом десяти днів з дня отримання нею відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук