ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2020 року

Київ

справа №826/15221/17

адміністративне провадження №К/9901/52153/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання - Семопядного О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві, Дарницького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року (головуючий суддя Шевченко Н.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року (головуючий суддя Твердохліб В.А., судді Костюк Л.О., Троян Н.М.),

У С Т А Н О В И В:

I. Суть спору

1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві (далі - ГУДМС) і Дарницького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві (далі - Дарницький РВ ГУДМС), в якому просила:

- визнати протиправним і скасувати рішення Дарницького РВ ГУДМС від 05.08.2017 про припинення провадження за її заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням;

- визнати протиправними дії ГУДМС про повернення до Дарницького РВ ГУДМС матеріалів справи за її заявою від 13.01.2017 у зв`язку з відсутністю в них документального підтвердження факту постійного проживання ОСОБА_2 на території України до 24.08.1991;

- зобов`язати ГУДМС розглянути її заяву від 13.01.2017 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до вимог чинного законодавства та прийняти рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України.

2. Позов обґрунтувала тим, що надані нею до Дарницького РВ ГУДМС документи для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням є належними і достатніми для підтвердження факту постійного проживання її баби ОСОБА_2 на території України до 24.08.1991, тому рішення про припинення провадження за її заявою прийнято відповідачем безпідставно.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року, позов задоволено повністю.

4. Судові рішення мотивовані тим, що факт постійного проживання баби ОСОБА_1 на території України до 24.08.1991 підтверджується як документами, наданими позивачем органу міграційної служби, так і документами, поданими під час судового розгляду цієї справи, що вказує на протиправність оскаржуваного рішення відповідача.

III. Провадження в суді касаційної інстанції

5. У касаційній скарзі ГУДМС просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.

6. За доводами відповідача, надана ОСОБА_1 копія паспорта на ім?я ОСОБА_2 без пред?явлення його оригіналу не є документом, який підтверджує факт постійного проживання баби заявника на території України. Водночас довідки і листи, про які зазначено в рішеннях судів, можуть слугувати лише підставою для звернення особи до суду із заявою про встановлення відповідного юридичного факту. У зв?язку з цим уважає, що прийняття органом міграційної служби позитивного рішення на підставі поданих заявником документів суперечило би чинному законодавству України.

7. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача - адвокат Ковальчук І.В. просить залишити судові рішення без змін, вказуючи на їхню законність і обґрунтованість. Спростовуючи доводи ГУДМС, представник позивача вказує на необґрунтованість позиції відповідача з приводу того, що єдиним документом, який підтверджує факт постійного проживання на території України, є паспорт громадянина України з відмітками про адресу реєстрації місця проживання. Стверджує, що вказаний факт підтверджується іншими офіційними документами, дослідженими судами, за наявності яких відсутні правові підстави для звернення до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

8. Касаційний розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

9. У зв?язку з цим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина четверта статті 229 КАС України).

10. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

11. 13.01.2017 громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 подала заяву про оформлення набуття громадянства України відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України", оскільки її баба ОСОБА_2 постійно проживала на території України до 24.08.1991.

12. 12.04.2017 ГУДМС надіслало матеріали справи про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 до Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України для розгляду.

13. Супровідним листом Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України від 18.05.2017 матеріали справи повернуті ГУДМС із зазначенням про відсутність можливості прийняти позитивне рішення, оскільки у матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження факту постійного проживання баби заявниці на території України до 24.08.1991.

14. У зв?язку з цим 31.05.2017 матеріали справи повернуті ГУДМС до Дарницького РВ ГУДМС для доопрацювання.

15. Після надходження матеріалів справи до територіального підрозділу на адресу позивача 08.06.2017 і повторно 18.07.2017 надіслані повідомлення щодо необхідності у двомісячний строк надати копію картки прописки ОСОБА_2 , завірену печаткою житлового органу.

16. 05.08.2017 Дарницьким РВ ГУДМС прийнято рішення про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 у зв`язку з ненаданням заявницею у визначений строк документального підтвердження факту постійного проживання її баби ОСОБА_2 на території України до 24.08.1991.

V. Позиція Верховного Суду

17. Закон України від 18.01.2001 №2235-III "Про громадянство України" відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

18. Частиною першою статті 8 Закону України "Про громадянство України", яка регламентує підстави і порядок набуття громадянства України за територіальним походженням, установлено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

19. На виконання цього Закону Указом Президента України від 27.03.2001 №215 затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок).

20. Згідно з пунктом 29 Порядку для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, дід чи баба якої постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також: а) документ, що підтверджує факт постійного проживання діда чи баби заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; б) документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з дідом чи бабою, які постійно проживали на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

21. У разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду (пункт 44 Порядку).

22. Отже, чинним законодавством України з питань громадянства визначено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, дід чи баба якої постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України, подає документ, що підтверджує факт постійного проживання діда чи баби заявника на відповідних територіях, а в разі відсутності такого документа - рішення суду про встановлення цього факту.

23. В абзаці дев?ятому статті 3 Закону України від 11.12.2003 №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (доповненого згідно із Законом України від 05.07.2012 №5088-VI, зі змінами) визначено, що документами, до яких вносяться відомості про місце проживання, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

24. Зазначені положення кореспондуються, зокрема з пунктом 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.

25. Крім того, до запровадженої у 2016 році реформи системи реєстрації місця проживання особи та створення реєстру територіальної громади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносились органами ДМС, житлово-експлуатаційними організаціями та іншими підприємствами, установами і організаціями до відповідних картотек з питань реєстрації фізичних осіб. До проголошення незалежності України житлово-експлуатаційні контори вносили такі відомості до поквартирних карток установленої форми згідно з Інструкцією про порядок ведення картотечного обліку прописуваного населення 1973 року.

26. Таким чином, наведене дає підстави для висновку, що паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання та поквартирна картка установленої форми є офіційними документами, що посвідчують факт постійного проживання особи до 24.08.1991 на території, яка стала територією України.

27. Як убачається з дослідженої судами особової справи №8.1-55/2017 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 , до заяви від 13.01.2017 остання додала, зокрема ксерокопію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Трускавецьким МВ УМВС України у Львівській області, відповідно до якого ОСОБА_2 з 31.07.1979 по 31.09.2000 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та лист ТОВ "ТКО "Комфорт-Сервіс" від 20.12.2016 №16122001, в якому на адвокатський запит від 05.12.2016 №С5-3/12-2016 адвокату Захаркевичу Т.С. повідомлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зберігається поквартирна картка форми Ф-17, яка містить відомості про реєстрацію ОСОБА_2 за вказаною адресою з 31.07.1979 по 21.09.2000 (а.с. 60, 72-74).

28. При цьому встановлена у судових рішеннях обставина подання позивачем разом із заявою від 13.01.2017 належним чином засвідченої копії поквартирної картки форми Ф-17 не підтверджується матеріалами дослідженої судами особової справи №8.1-55/2017, спростовується викладеною у повідомленнях від 08.06.2017 і 18.07.2017 вимогою відповідача про надання заявницею копії цієї картки, а також долученням її до матеріалів вже судової справи за клопотанням представника позивача разом із супровідним листом ТОВ "ТКО "Комфорт-Сервіс" від 17.08.2017 №17081701 (а.с. 39, 40).

29. За наведених обставин суди попередніх інстанцій помилково виходили з того, що надані ОСОБА_1 органу міграційної служби ксерокопія паспорта і лист з інформацією про реєстрацію особи за певною адресою посвідчують факт постійного проживання ОСОБА_2 на території України до 24.08.1991.

30. Відповідно до положень пункту 90 Порядку територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

31. Виходячи з наведеного, ГУДМС правомірно повернуло до Дарницького РВ ГУДМС матеріали справи ОСОБА_1 . , а Дарницький РВ ГУДМС, у свою чергу, правильно надіслав позивачу за вказаною нею адресою повідомлення про усунення недоліків поданих документів, витребував від неї належним чином засвідчену копію картки прописки ОСОБА_2 (зважаючи на неможливість пред?явлення оригіналу паспорта ОСОБА_2 у зв?язку з її смертю), а після закінчення двомісячного строку на усунення недоліків - прийняв рішення про припинення провадження за заявою.

32. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність дій і рішення відповідачів не ґрунтуються на належній правовій оцінці встановлених обставин справи.

33. Надана представником позивача вже у судовому засіданні копія поквартирної картки форми Ф-17 не вказує на протиправність оскаржуваних дій і рішення відповідачів, яким цей документ не був наданий на час виникнення спірних правовідносин.

34. Водночас подані позивачем органу міграційної служби листи і довідки з інформацією, що стосується ОСОБА_2 , є доказами, які підлягають оцінці цивільним судом для встановлення факту, що має юридичне значення (глава 6 розділу IV Цивільного процесуального кодексу України).

35. З огляду на викладене та враховуючи приписи статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 344 351 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві задовольнити.

2. Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року.

3. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві, Дарницького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська