ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 826/16275/16

адміністративне провадження № К/9901/33591/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року (головуючий суддя - Грибан І.О., судді - Беспалов О.О., Парінов А.Б.).

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася корпорація «Індустріальна Спілка Донбасу» (надалі - позивач або корпорація) з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Д.Є. щодо накладення арешту на кошти корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» на рахунку № НОМЕР_1 у публічному акціонерному товаристві «Промінвестбанк» (код банку 300012), які призначені для оплати праці працівників корпорації та нарахувань до бюджету;

- визнати протиправною та скасувати постанову ВП №52368386 від 28.09.2016 про арешт коштів боржника в частині покладення арешту на грошові кошти корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» на рахунку № НОМЕР_1 у публічному акціонерному товаристві «Промінвестбанк» (код банку 300012), які призначені для оплати праці працівників корпорації та нарахувань до бюджету.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.09.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Д.Є. винесено постанову про арешт коштів боржника (корпорації), що містяться на всіх відкритих в установах банків рахунках, у межах суми 37407484,85 грн за виконавчим написом нотаріуса від 05.05.2016 №764. Позивач вважає вказану постанову протиправною в частині накладення арешту на кошти корпорації на рахунку № НОМЕР_1 в публічному акціонерному товаристві «Промінвестбанк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк»), МФО 300012 та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона унеможливила здійснення позивачем виплати заробітної плати своїм працівникам та сплати податкових та інших обов`язкових платежів до бюджету.

В призначеному судовому засіданні суд, керуючись ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - третя особа або ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»).

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича щодо накладення арешту на кошти корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» на рахунку № НОМЕР_1 в публічному акціонерному товаристві «Промінвестбанк» (МФО 300012) в частині коштів, які призначені для оплати праці працівників корпорації та нарахувань до бюджету.

Визнано протиправною та скасовано постанову ВП №52368386 від 28.09.2016 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» на рахунку № НОМЕР_1 в публічному акціонерному товаристві «Промінвестбанк» (МФО 300012), які призначені для оплати праці працівників корпорації та нарахувань до бюджету.

Стягнуто на користь корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» (код ЄДРПОУ 24068988) судові витрати у розмірі 2756 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок бюджетних асигнувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно довідки ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (скорочена назва - ПАТ «Промінвестбанк») №20-2/6-1165 від 18.10.2016 корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривнях, з якого, в тому числі, здійснюються операції з виплати заробітної плати та обов`язкових платежів в бюджет. Отже, суд дійшов висновку, що зобов`язання із сплати заробітної плати мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, а тому на кошти, призначенням яких є оплата праці, не може бути звернуто стягнення за іншими вимогами. Відповідно накладення арешту на рахунки, кошти на яких використовуються для виплати заробітної плати працівникам, спричиняє порушення їх конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю. Оскільки невиконання корпорацією своїх зобов`язань перед державним бюджетом щодо сплати податків та працівниками щодо виплати заробітної плати матиме наслідком звернення з позовами до корпорації з боку фізичних осіб та контролюючих органів та, відповідно, поставить позивача у ще більш скрутне фінансово-економічне становище, суд погодився з позицією позивача про неправомірність дій державного виконавця та протиправність спірної постанови від 28.09.2016 про накладення в межах виконавчого провадження №52368386 арешту на кошти боржника (корпорації) на поточному рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Промінвестбанк» (МФО 300012) в частині накладення арешту на кошти з конкретним цільовим призначенням, а саме: для виплат заробітної плати та сплати грошових зобов`язань з податків, зборів та цільових внесків, що пов`язані з такими виплатами.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог у справі за позовом Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, зазначив, що жодного повідомлення на адресу державного виконавця, що рахунок № НОМЕР_1 є спеціальним рахунком та з нього здійснюються платежі на виплату заробітної плати та інших сум доходів працівникам корпорації, оплату податкових зобов`язань перед бюджетом, банком надіслано не було. Суд вказав, що позивачем не надано суду доказів, що рахунок № НОМЕР_1 відкрито відповідно до основного договору, укладеного з банком та договору про розрахунково-касове обслуговування підприємства щодо видачі зарплати з використанням платіжних карток, доказів відкриття карткових рахунків працівникам та договір на обслуговування платіжних карток, а також доказів використання транзитного рахунку банку для обліку платежів на певний термін до перерахування їх за призначенням відповідно до нормативних документів чи угод. Доводи позивача, що середньомісячний фонд оплати праці становить 10000000,00 грн, а середньомісячна сума єдиного соціального внеску - 1300000,00 грн суд визнав не підтвердженими відповідними бухгалтерськими документами та документами податкової звітності. Разом з тим, з наданих ксерокопій виписок банку про рух коштів по вказаному рахунку суд встановив, що виплати з вказаного поточного рахунку здійснювалися на господарські потреби позивача та розрахунки за надані послуги та за договірними зобов`язаннями.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

10 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, в якій позивач просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, адже з рахунку позивача № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ «Промінвестбанк» (МФО 300012), щомісячно здійснюються платежі на виплату заробітної плати та інших сум доходів працівникам корпорації, а також на оплату податкових зобов`язань перед бюджетом, що пов`язані з такими виплатами. Вважає, що суд першої інстанції правомірно врахував, що зобов`язання зі сплати заробітної плати мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, а тому на кошти, призначенням яких є оплата праці, не може бути звернуто стягнення за іншими вимогами. Проте суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, не врахував вказані обставини.

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання, призначене на 23.09.2020, не з`явились, у зв`язку з чим Суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.09.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Д.Є. відкрито виконавче провадження №52368386 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. 05.05.2016, зареєстрованого в Реєстрі за №764, про стягнення з корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» (84306, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6, код ЄДРПОУ 24068988) на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) несплаченої в строк заборгованості за кредитним договором №010/06/00188 від 27.03.2009, з додатковими угодами до нього, а саме: грошових коштів в гривні у сумі, що еквівалента 1484702,03 дол. США, та згідно офіційного курсу гривні до долару США, встановленого Національним Банком України станом на 05.05.2016, становить 37407484,85 грн.

28.09.2016 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Д.Є. накладено арешт на кошти боржника (корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу») в банківських установах, в тому числі на рахунки відкриті в ПАТ «Промінвестбанк» (код МФО 300012), та всі інші рахунки, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення цієї постанови про арешт коштів боржника, та належать боржнику, - у межах суми 37407484,85 грн.

Копії вказаних постанов від 28.09.2016 були вручені позивачу 04.10.2016, про що зазначено в тексті позову.

Також копії постанови про арешт коштів боржника від 28.09.2016 були направлені на виконання до банківських установ разом з супровідним листом відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.09.2016 №52368386/20.1/14, в тому числі на адресу ПАТ «Промінвестбанк».

Не погоджуючись з такою постановою від 28.09.2016 та діями державного виконавця щодо накладення арешту на кошти корпорації на рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Промінвестбанк», в частині коштів, які призначені для оплати праці працівників корпорації та обов`язкових платежів в бюджет, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно довідки ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (скорочена назва - ПАТ «Промінвестбанк») №20-2/6-1165 від 18.10.2016 корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривнях, з якого, в тому числі, здійснюються операції з виплати заробітної плати та обов`язкових платежів в бюджет.

Також зі змісту виписок банку про дебетові та кредитові операції по рахунку № НОМЕР_1 за період з 27.01.2016 по 30.09.2016 вбачається, що з вказаного рахунку здійснювались виплати заробітної плати і матеріальної допомоги працівникам, та обов`язкових платежів (податку на дохід фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору) за рахунок таких виплат.

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", на виконання постанов про арешт коштів боржника ВП №52368386 від 28.09.2016 та ВП №52368312 від 27.09.2016, накладено арешт на рахунки боржника, в тому числі на рахунок № НОМЕР_1 . Одночасно, відмовлено в арешті грошових коштів, що знаходяться рахунку № НОМЕР_2 Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», оскільки відкритий відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Рахунки 2604 «Цільові кошти на вимогу суб`єктів господарювання» призначені для обліку коштів на вимогу, цілі використання яких обумовлені окремими законодавчими актами, зокрема, для обліку та виплати коштів матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21.04.1999 (далі - Закон №606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17, ч. 1 і п. 6 ч. 3 ст. 11 цього Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, в тому числі виконавчі написи нотаріусів.

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Загальний порядок звернення стягнення на кошти боржника визначений у гл. 4 Закону №606-ХІV.

Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 52, ст. 57 і 65 цього Закону, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19 1 та 26 1 Закону України «Про теплопостачання», статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки».

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Статтями 43 та 48 Конституції України передбачають, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом та кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Приписами ч. 5 ст. 97, ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частини 5 та 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» передбачають, що за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 №460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Як встановлено судом першої інстанції відповідно до довідки ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» №20-2/6-1165 від 18.10.2016 корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривнях, з якого, в тому числі, здійснюються операції з виплати заробітної плати та обов`язкових платежів в бюджет.

Суд зазначає, що заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначені норми діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства, а рахунки, передбачені для виплати заробітної плати, є рахунками зі спеціальним режимом, на які орган державної виконавчої служби відповідно до вимог законодавства не накладає арешт, оскільки накладення арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливить своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав на оплату праці громадян, які працюють на підприємстві.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №820/5422/17, від 17 січня 2020 року у справі №340/1018/19.

При цьому слід зауважити, що виокремлення таких рахунків належить до повноважень органу державної виконавчої служби, про що також неодноразово висловлювався Верховний Суд у постановах від 27 червня 2019 року у справі №916/73/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №916/1572/19.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність дій державного виконавця та протиправність спірної постанови від 28.09.2016 про накладення в межах виконавчого провадження №52368386 арешту на кошти боржника (корпорації) на поточному рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Промінвестбанк» (МФО 300012) в частині накладення арешту на кошти з конкретним цільовим призначенням, а саме: для виплат заробітної плати та сплати грошових зобов`язань з податків, зборів та цільових внесків, що пов`язані з такими виплатами.

При цьому, колегія суддів критично оцінює висновки суду апеляційної інстанції щодо того, що з вказаного поточного рахунку позивача також здійснювались витрати на господарські потреби позивача та розрахунки за надані послуги, оскільки такі не стосуються заявлених позивачем позовних вимог.

Як встановив суд першої інстанції, з поточного рахунку № НОМЕР_1 корпорацією «Індустріальна спілка Донбасу» в тому числі здійснюються операції з виплати заробітної плати та обов`язкових платежів в бюджет. Вказані обставини підтверджені наявними в матеріалах справи довідкою банківської установи та випискою по вказаному рахунку.

Позовні вимоги корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» стосуються протиправності дій державного виконавця та спірної у цій справі постанови про накладення арешту на кошти на рахунку № НОМЕР_1 у публічному акціонерному товаристві «Промінвестбанк» (код банку 300012), які призначені саме для оплати праці працівників корпорації та нарахувань до бюджету.

Тобто позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав безпосередньо в частині накладення арешту на кошти на рахунку № НОМЕР_1 у публічному акціонерному товаристві «Промінвестбанк» (код банку 300012), які призначені саме для оплати праці працівників корпорації та нарахувань до бюджету, і саме в межах заявлених позовних вимог судом першої інстанції вирішено вказаний спір.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Частиною 1 статті 352 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме положень Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про оплату праці», що призвело до скасування цим судом судового рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Враховуючи наведене, відповідно до частини 1 статті 352 КАС України суд вважає за необхідне касаційну скаргу Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» задовольнити, судове рішення суду апеляційної інстанції - скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року - залишити в силі.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" задовольнити .

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у справі № 826/16275/16 скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року у справі № 826/16275/16 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич М.І. Смокович Н.В. Шевцова