ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року

м. Київ

справа №826/16624/16

адміністративне провадження № К/9901/34454/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/16624/16

за позовом громадянина Ісламської Республіки Ірану ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, за участю третьої особи - Головного управління Державної міграційної служби в місті Києві, - про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою громадянина Ісламської Республіки Ірану ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Федотова І.В., Коротких А.Ю.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. Громадянин Ісламської Республіки Ірану ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної міграційної служби України (далі - відповідач, ДМС України), за участю третьої особи - Головного управління Державної міграційної служби в місті Києві (далі - третя особа, ГУ ДМС в місті Києві), з вимогами: визнати неправомірним та скасувати рішення ДМС України від 05 жовтня 2016 року №501-16 про відмову у визнанні громадянина Ісламської Республіки Ірану ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов`язати ДМС України повторно розглянути заяву громадянина Ісламської Республіки Ірану ОСОБА_1 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. Одночасно в апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

4. Шостий апеляційний адміністративний суд, дійшовши висновку про неповажність указаних позивачем причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, ухвалою від 30 червня 2021 року апеляційну скаргу громадянина Ісламської Республіки Ірану ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року залишив без руху та надав останньому строк тривалістю десять днів з моменту отримання її копії для звернення з заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження та зазначення інших підстав для його поновлення.

5. Ухвала суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що позивачем подано апеляційну скаргу з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строку. Скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, на обґрунтування якого скаржник посилався на закінчення строку дії договору із попереднім представником та укладенням договору із новим представником лише 09 червня 2021 року.

6. Водночас суд апеляційної інстанції констатував, що наявність чи відсутність укладеного договору із адвокатом, а також час його укладення не є обставинами, які виправдовують недотримання встановлених законом строків апеляційного оскарження. Позивачем не наведено будь-яких обставин та не надано доказів того, що він мав об`єктивні перешкоди щодо самостійного звернення до суду апеляційної інстанції, чи щодо отримання правової допомоги з цього питання у безоплатному (зокрема відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу») чи платному порядку. З огляду на це, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані скаржником причини пропуску строку є не поважними.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання громадянина Ісламської Республіки Ірану ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою громадянина Ісламської Республіки Ірану ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року.

8. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався тим, що у межах встановленого законом десятиденного строку скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у якому зазначені причини пропуску строку, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху. Інших поважних та об`єктивних причин пропуску строку на апеляційне оскарження у поданій заяві скаржником не наведено, а тому суд апеляційної інстанції не вбачав підстав для її задоволення.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

9. Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, громадянин Ісламської Республіки Ірану ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

10. У касаційній скарзі скаржник посилається на відсутність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

11. Скаржник стверджує, що тривалий строк розгляду справи в суді першої інстанції став причиною закінчення строку дії договору про надання правової допомоги. Справа була розглянута без участі представника позивача в порядку письмового провадження. Лише 09 червня 2021 року позивачем був укладений новий договір про надання правової допомоги у цій справі. Не звернення позивача за безоплатною правовою допомогою відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» зумовлене не знанням про таку можливість унаслідок не володіння позивачем українською мовою.

12. Скаржник наголошує, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги виключні обставини справи позивача та наслідки відмови суду апеляційної інстанції в апеляційному перегляді судового рішення. Таким наслідками є виникнення у позивача обов`язку повернутися до країни походження, а тому (з огляду на інформацію про країну походження та побоювання позивача) така відмова є порушенням норм національного законодавства та міжнародного права.

13. Указана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду 15 вересня 2021 року.

14. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Шевцовій Н.В.

15. Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою громадянина Ісламської Республіки Ірану ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року.

16. Підставою для відкриття касаційного провадження стала необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

17. Від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких він наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржуване судове рішення без змін.

ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування

18. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

19. Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

20. Відповідно до частин першої-другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

21. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

22. Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

23. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, указані нею у заяві, визнані неповажними. Водночас протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

24. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ІV. Позиція Верховного Суду

25. Суд зауважує, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у правових відносинах принципу юридичної визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення яких, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

26. Водночас статтею 44 КАС України закріплено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

27. Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому останній повинен вчиняти усі необхідні дії для своєчасного звернення з належним чином оформленою апеляційною скаргою.

28. При цьому, відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

29. Проте поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

30. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень в кожній конкретній справі залежить від указаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.

31. Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин. Водночас суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.

32. Як убачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції було прийнято 08 квітня 2021 року в порядку письмового провадження. Відповідно до даних зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення копію оскаржуваного рішення позивачем отримано 27 квітня 2021 року. Таким чином, з цього часу позивач мав можливість ознайомитися з текстом указаного судового рішення та звернутися до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в межах установленого статтею 295 КАС України строку.

33. У заяві про поновлення строку на звернення до суду позивач посилається на те, що у зв`язку з довготривалим терміном розгляду справи у суді першої інстанції (позов подано 26 жовтня 2016 року) закінчився термін дії договору про надання правової допомоги з його представником. Договір про надання правової допомоги з новим представником підписано 09 червня 2021 року. Отож апеляційну скаргу подано новим представником 09 червня 2021 року, одразу після вступу його в справу. Позивач стверджує, що, отримавши рішення суду першої інстанції, він не міг об`єктивно ознайомитись із змістом такого рішення суду і самостійно проаналізувати його, адже є громадянином Ісламської Республіки Іран, який не володіє українською мовою та знаннями у сфері права. Це унеможливило подання ним апеляційної скарги самостійно.

34. Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що 20 листопада 2016 року між позивачем та адвокатом Могилою Дмитром Васильовичем укладено договір про надання правової допомоги №ОМ-10-603-1. Цей договір відповідно до пункту 4.1 діє з моменту підписання до 31 грудня 2018 року, крім випадків його дострокового припинення, передбачених пунктом 4.2 цього Договору (а.с. 84). Ордер на надання правничої (правової) допомоги позивачу, наданий під час апеляційного провадження, виданий адвокатом Правдюком Павлом Анатолійовичем на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги від 09 червня 2021 року №792-10-00603 (а.с. 168).

35. Однак Суд звертає увагу на те, що позивачем не надано обґрунтованих пояснень стосовно того, що йому перешкоджало звернутися за правовою допомогою та/або послуг перекладача у період з моменту отримання ним копії рішення суду першої інстанції (27 квітня 2021 року) по дату укладання нового договору про надання правової допомоги (09 червня 2021 року). За відсутності доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення за отриманням правової допомоги та/або послуг перекладача, посилання на юридичну необізнаність та незнання української мови, не може бути поважною причиною для поновлення строків апеляційного оскарження. Виникнення у позивача обов`язку повернення до країни походження у зв`язку із ухваленим судом рішенням, також не є поважною причиною для поновлення пропущених строків на апеляційне оскарження.

36. За такого правового регулювання та обставин справи, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

37. Скаржник у касаційній скарзі не наводить жодних доводів, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності поважних причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

38. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

39. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. Отже, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

V. Судові витрати

41. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

42. Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

43. Касаційну скаргу громадянина Ісламської Республіки Ірану ОСОБА_1 залишити без задоволення.

44. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року залишити без змін.

45. Судові витрати не розподіляються.

46. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

Н.В. Шевцова