ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 826/18073/16

адміністративне провадження № К/9901/36769/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Калашнікової О.В.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №826/18073/16

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного сервісного центру МВС України, Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві, третя особа - Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у м Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року (прийняту у складі головуючого судді - Григоровича П.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року (прийняту у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Ганечко О.М., Шурка О.І.)

У С Т А Н О В И В :

І. Суть спору

1. В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного сервісного центру МВС України, Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві, в якому просив:

1.1. визнати протиправними та незаконними дії конкурсної комісії регіонального сервісного центру МВС в м. Києві по складанню списку № 2 до протоколу № 9 засідання конкурсної комісії на зайняття посад державних службовців в регіональному сервісному центрі МВС в м. Києві;

1.2. визнати протиправними та незаконними дії керівника регіонального сервісного центру МВС в м. Києві Смольянінова Ю.С. по не призначенню на посаду провідного спеціаліста-адміністратора територіального сервісного центру № 8046 переможця конкурсу ОСОБА_1 ;

1.3. зобов`язати регіональний сервісний центр МВС в м. Києві призначити на посаду провідного спеціаліста-адміністратора територіального сервісного центру № 8046, або на рівнозначну посаду, переможця конкурсу ОСОБА_1 з 10 серпня 2016 року з виплатою середньомісячного заробітку за вимушений прогул;

1.4. стягнути з Міністерства внутрішніх справ України користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

2.1. При поданні до суду позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 551,21 грн (за розгляд однієї позовної вимоги немайнового характеру).

2.2. 27 листопада 2017 року позивачем до матеріалів справи подано заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду.

2.3. У вказаній заяві про збільшення та уточнення позовних вимог позивач просив суд:

2.3.1. визнати протиправними та незаконними дії конкурсної комісії регіонального сервісного центру МВС в м. Києві по складанню списку № 2 до протоколу № 9 засідання конкурсної комісії на зайняття посад державних службовців в регіональному сервісному центрі МВС в м. Києві;

2.3.2. визнати протиправною бездіяльність регіонального сервісного центру МВС в м. Києві в частині не повідомлення ОСОБА_1 про результати конкурсу протягом п`яти календарних днів з дня їх оприлюднення, розгляду його звернення та не направлення витягу з протоколу Конкурсної комісії за його заявою;

2.3.3. визнати протиправною та незаконною бездіяльність керівництва регіонального сервісного центру МВС в м. Києві в частині не призначення на посаду провідного спеціаліста-адміністратора територіального сервісного центру №8046 переможця конкурсу ОСОБА_1 ;

2.3.4. зобов`язати регіональний сервісний центр МВС в м. Києві призначити на посаду провідного спеціаліста-адміністратора територіального сервісного центру №8046, або на рівнозначну посаду, переможця конкурсу ОСОБА_1 з 10 серпня 2016 року;

2.3.5. зобов`язати регіональний сервісний центр МВС в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу;

2.3.6. визнати протиправною бездіяльність Головного сервісного центру МВС України по розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві щодо призначення його на посаду провідного спеціаліста-адміністратора територіального сервісного центру №8046, як переможця конкурсу, та не надання вичерпної відповіді на його звернення;

2.3.7. визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України в частині не повідомлення ОСОБА_1 про пересилання його скарги за належністю до Головного сервісного центру МВС України;

2.3.8. стягнути з Міністерства внутрішніх справ України за рахунок бюджетних асигнувань даного суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 15 000 грн., в якості відшкодування моральної шкоди.

2.4. Разом з цим, позивачем не був сплачений судовий збір з урахуванням подання заяви про збільшення та уточнення позовних вимог, а судом не вирішувалось питання про усунення недоліків позовної заяви у визначеному законом порядку.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року справу №826/18073/16 прийнято до провадження суддею Григоровичем П.О. та призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року, позов залишено без розгляду.

4.1. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, а саме не доплачений судовий збір в сумі 3751,20 грн. (4302,40 - 551,20 (сплачено при поданні первісного позову).

4.2. При цьому, оскільки позивачем не заявлялось клопотання про відстрочення сплати судового збору, а судом таке питання не вирішувалось, суд не вважав за можливе здійснювати подальший розгляд справи із вирішенням питання про судові витрати при ухваленні судового рішення.

IV. Касаційне оскарження

5. У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5.1. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті не на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, без дослідження доказів та без надання оцінки всім аргументам учасників справи.

6. У відзивах на касаційну скаргу відповідачі посилаються на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

7. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Приписами статті 137 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) визначено, що позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв.

9. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.

10. Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. За змістом пункту 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

12. Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

13. За приписами статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

14. Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

15. Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

16. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частини 1 та 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

17. За приписами частин 3-4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

18. Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

VI. Позиція Верховного Суду

19. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).

20. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

23. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

24. На час подання заяви про збільшення позовних вимог судом не було вирішено питання щодо її відповідності вимогам статті 137 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року).

25. Сплата судового збору за подання позову в силу положень частини 3 статті 161 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з адміністративним позовом.

26. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем не був сплачений судовий збір з урахуванням подання заяви про збільшення та уточнення позовних вимог, а отже, така заява не відповідала вимогам частини 3 статті 106 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року).

27. В судовому засіданні 17 вересня 2019 року до відома позивача доведено обставини невідповідності сплати судового збору.

28. 23 вересня 2019 представником позивача через відділ документального обігу та контролю (канцелярію) до суду першої інстанції надано клопотання про приєднання до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору, до якого долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 1653,60 грн.

29. В подальшому позивачем збільшено/уточнено позовні вимоги та обраховано суму судового збору виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року (1378,00 грн.).

30. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

31. Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

32. В свою чергу, за приписами частини 2 статті 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

33. За приписами пункту 1 частини 5 статті 243 КАС України окремим документом викладаються ухвали, зокрема, з питань залишення позовної заяви без руху.

34. Відповідно до частин 6 та 7 КАС України ухвали, які під час судового засідання викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

35. Проте, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції під час розгляду справи в судовому засіданні 17 вересня 2019 року не постановлялась ухвала щодо встановлення строку для сплати судового збору, а також не зазначалась точна сума судового збору, яку позивачем необхідно доплатити.

36. На підставі викладеного та з урахуванням того, що судом першої інстанції не встановлювалась та не зазначалась сума судового збору, що підлягала доплаті та за які саме вимоги, не встановлювався строк для усунення зазначених недоліків ухвалою суду, а також вказані обставини залишені поза увагою судом апеляційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року з підстав порушення норм процесуального права та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

37. Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

38. Частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

39. У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

40. Частиною 1 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

VIІ. Судові витрати

41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 344 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіО.В. Калашнікова А.Г. Загороднюк В.М. Соколов