ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 826/1840/17
адміністративне провадження №К/9901/48377/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н. В.,
суддів Радишевської О. Р., Уханенка С. А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 826/1840/17
за позовом 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 , 5. ОСОБА_5 , 6. ОСОБА_6 , 7. ОСОБА_7 , 8. ОСОБА_8 , 9. ОСОБА_9 , 10. ОСОБА_10 , 11. ОСОБА_11
до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації
третя особа - Гаражно-будівельний кооператив "Теремки-1"
про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та представляє інтереси (на підставі довіреності) ОСОБА_9 ,
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Кузьменка В. А.,
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Мельничука В. П., суддів: Лічевецького І. О., Ісаєнко Ю. А.,
У С Т А Н О В И В:
І. Суть позову
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 (далі ОСОБА_6), ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8 ), ОСОБА_9 (далі - ОСОБА_9 ), ОСОБА_10 (далі - ОСОБА_10 ), ОСОБА_11 (далі - ОСОБА_11 ) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач), за участі третьої особи: Гаражно-будівельного кооперативу "Теремки-1" (далі - третя особа), в якому просили:
1.1. встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) Голосіївської РДА щодо розгляду, перевірки заяв, скарг членів гаражних, гаражно-будівельних кооперативів, зокрема ГБК "Теремки-1" щодо скаржників, протиправних та незаконних рішень, дій та бездіяльності уповноважених органів управління кооперативу та його посадових осіб в ГБК "Теремки-1", зокрема, про які йде мова в "скарзі про безпідставне, протиправне та незаконне встановлення розмірів внесків", заявників, позивачів від 04 січня 2017 року № 100/ОП/КО-3;
1.2. у разі встановлення судом наявності компетенції (повноважень) відповідача - зобов`язати відповідача розглянути по суті скаргу про безпідставне, протиправне та незаконне встановлення розмірів внесків", заявників, позивачів від 04 січня 2017 року № 100/ОП/КО-3;
1.3. в іншому випадку - встановлення судом відсутності компетенції відповідача, - повідомити заявників, скаржників, до якого (яких) уповноважених законом державних органів України мають право, повинні, зобов`язані звернутись заявники, скаржники за захистом своїх абсолютно очевидно порушених законних права, свобод та інтересів із відповідними заявами та скаргами, про які йшла мова у "скарзі про безпідставне, протиправне та незаконне встановлення розмірів внесків", заявників, позивачів від 04 січня 2017 року № 100/ОП/КО-3.
2. Позовна заява мотивована тим, що відповідач неправомірно не розглянув по суті їх колективну скаргу та не вжив заходів реагування відносно ГБК "Теремки-1", чим порушив вимоги Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
3. Третьою особою подано заперечення до позовної заяви, за змістом яких остання вказує, що, на її думку, цей позов подано неналежними суб`єктами звернення, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не передбачено можливості звернення фізичної особи до адміністративного суду з позовом про встановлення відсутності компетенції суб`єкта владних повноважень, такі вимоги можуть мати місце у спорі між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, в тому числі делегованих повноважень. Також представник третьої особи зауважував, що компетенція адміністративного суду не поширюється на вирішення питань, що стосуються внутрішньо статутної діяльності організації ГБК «Теремки-1».
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 є членами Гаражно-будівельного кооперативу "Теремки-1" (далі - ГБК "Теремки-1"), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , і власниками гаражів у цьому кооперативі, що підтверджується відповідними довідками ГБК "Теремки-1".
5. 04 січня 2017 року позивачі, як члени ГБК "Теремки-1", подали до Голосіївської РДА скаргу "про безпідставне, протиправне та незаконне встановлення розмірів внесків", у якій просили:
5.1. розглянути "Заяву про безпідставне, протиправне та незаконне встановлення розмірів внесків";
5.2. встановити чи існує в ГБК "Теремки-1" економічно обґрунтована потреба в збиранні, отриманні щомісячних членських внесків в сумі 47700 (сорок сім тисяч сімсот) гривень для забезпечення поточної (постійної) діяльності кооперативу;
5.3. встановити чи існує в ГБК "Теремки-1" економічно обґрунтована потреба в збиранні, отриманні щомісячних членських внесків з кожного члена ГБК "Теремки-1" в сумі 150 (сто п`ятдесят) гривень на місяць;
5.4. встановити чи існує в ГБК "Теремки-1" економічно обґрунтована потреба в збиранні, отриманні щомісячних членських внесків з кожного члена ГБК "Теремки-1" в сумі 180 (сто вісімдесят) гривень на місяць;
5.5. встановити чи існує в ГБК "Теремки-1" економічно обґрунтована потреба в збиранні, отриманні цільових внесків в сумі - 2 120 000 (два мільйона сто двадцять тисяч) гривень;
5.6. встановити чи існує в ГБК "Теремки-1" економічно обґрунтована потреба в збиранні, отриманні цільових внесків з кожного члена ГБК "Теремки-1" в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень, а саме без мети отримання прибутку з членів кооперативу;
5.7. встановити будь-які фактичні, документальні докази економічної обґрунтованості встановлення розміру членських внесків, саме без мети отримання прибутку з членів кооперативу;
5.8. встановити будь-які фактичні, документальні докази економічної обґрунтованості встановлення розміру пайового внеску (вартість гаража) в сумі 40 (сорок) гривень;
5.9. оскільки не існує реальних власників 122 (ста двадцяти) гаражів -необхідно провести інвентаризацію гаражів та встановити реальних власників гаражів.
6. У зв`язку із зазначеним позивачі у "Заяві про безпідставне, протиправне та незаконне встановлення розмірів внесків" просили: Голосіївську районну державну адміністрацію в м. Києві уважно дослідити всю діяльність, так званих "неуповноважених представників" ГБК "Теремки-1", та осіб, винних у порушенні законодавства України, притягнути до відповідальності, передбаченої законодавством України; вжити відповідні заходи реагування та досконало розслідувати всі обставини даної справи; осіб, винних у порушеннях законодавства, притягнути до відповідальності передбаченої законодавством України; про вжиті заходи реагування повідомити заявників за адресою: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 - ОСОБА_1 .
7. За результатами опрацювання вказаної скарги відповідач у листі від 16 січня 2017 року № 100/ОП/КО-3 повідомив, що відповідно до частини третьої статті 36 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації не втручаються в господарську діяльність підприємств, установ і організацій, тому вирішення зазначеного у зверненні питання не відноситься до компетенції Голосіївської РДА, з урахуванням чого роз`яснено, що якщо заявник вважає порушеними свої права та інтереси, може звернутися до суду за захистом, в порядку встановленому чинним законодавством України.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що місцеві державні адміністрації мають право ініціювати проведення перевірок на підприємствах, установах і організаціях та проводити перевірки лише по напрямах, визначених статтею 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", а також у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Порушувати питання про відповідальність керівників підприємств, установ і організацій місцеві адміністрації також можуть лише з контрольованих ними питань.
10. За висновками судів попередніх інстанцій, питання щодо сплати членських внесків та відповідних рішень гаражного кооперативу підлягають розгляду у судовому порядку, а отже, відповідач обґрунтовано повідомив позивачів про можливість звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів. Суди попередніх інстанцій зауважили, що з метою захисту порушених або невизнаних прав та інтересів звернення до суду подається у формі позовної заяви за правилами відповідного процесуального закону, а тому Голосіївська РДА не мала правових підстав для направлення скарги позивачів до суду.
11. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги позивачів про встановлення відсутності у Голосіївської РДА компетенції не можуть бути задоволені, оскільки адміністративний позов може містити вимогу про встановлення компетенції, однак, така вимога може мати місце лише у спорі між близькими за функціями суб`єктами владних повноважень, що виник з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
12. Судами попередніх інстанцій також зазначено, що позивачі мають право звертатися до господарського суду із позовними заявами з питань, що виникають із корпоративних відносин між ними та ГБК "Теремки-1".
ІV. Касаційне оскарження
13. Не погодившись із постановою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та представляє інтереси позивачів, подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 19 квітня 2018 року.
14. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме його право на захист, а також принцип верховенства права. За доводами скаржника, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні не навів аргументів щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі. Скаржник також зазначає, що, відмовляючи у задоволенні позову у цілому, судами не наведено аргументації щодо інших позовних вимог, тобто, визнаючи відсутність компетенції у відповідача, суди повинні були частково задовольнити позовні вимоги, а не відмовити у їх задоволенні. Також у касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на постанову Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року в справі № 752/12003/13-ц
15. На думку скаржника, відмова у задоволенні позовних вимог з підстав неправильно обраного способу судового захисту порушеного права є грубою помилкою судів попередніх інстанцій. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно послалися на практику Вищого адміністративного суду України, оскільки вона не є джерелом права і не є обов`язковою для застосування.
16. Посилаючись на низку Рішень Конституційного Суду України скаржник зауважує, що звернення до суду є його правом, натомість органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані реагувати на випадки порушення чинного законодавства.
17. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, скаржник указує, що спосіб судового захисту порушеного права має бути ефективним, а отже, не може бути підставою для обмеження його доступу до правосуддя.
18. У зв`язку із наведеним скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а також вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів.
19. Касаційна скарга містить клопотання про здійснення розгляду справи за участі позивачів та представника позивачів.
20. У касаційній скарзі також подано клопотання про звільнення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від сплати судового збору.
21. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Білоуса О. В., суддів: Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.
22. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , який згідно з довіреностями є також і представником позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про звільнення від сплати судового збору - відмовлено.
22.1. Касаційну скаргу, подану Шевчишиним Валерієм Федоровичем в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року залишено без руху у зв`язку із несплатою кожним із зазначених позивачів судового збору.
23. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та представляє інтереси (на підставі довіреності) ОСОБА_9 , на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року.
24. Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2018 року касаційну скаргу, подану Шевчишиним Валерієм Федоровичем в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року повернуто скаржникам у зв`язку із невиконанням вимоги ухвали Верховного Суду від 25 квітня 2018 року.
25. Матеріали справи № 826/1840/17 ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року не витребовувалися, оскільки були витребувані ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2018 року про відкриття касаційного провадження №К/9901/33767/18 у цій же справі.
26. 19 квітня 2018 року матеріали справи № 826/1840/17 надійшли до Верховного Суду.
27. 06 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду №647/0/78-19 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
28. 07 червня 2019 року протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого суддю Шевцову Н. В. , суддів Радишевську О. Р., Уханенка С. А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
29. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
30. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
31. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
34. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та ухвалення рішення судом першої інстанції) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
35. За визначенням пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
36. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
37. Згідно з пунктами 1 і 3 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
38. На підставі пункту 6 частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.
39. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі 1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
40. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
VI. Позиція Верховного Суду
41. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, надаючи оцінку правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
42. У цій справі предметом позовних вимог є, зокрема, наявність чи відсутність компетенції (повноважень) Голосіївської РДА щодо розгляду, перевірки заяв, скарг членів гаражних, гаражно-будівельних кооперативів, зокрема ГБК "Теремки-1" щодо скаржників, протиправних та незаконних рішень, дій та бездіяльності уповноважених органів управління кооперативу та його посадових осіб в ГБК "Теремки-1".
43. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
44. Водночас під компетиційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
45. Відповідну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 705/748/17, від 13 березня 2019 року в справі №820/3713/17 та від 12 червня 2019 року в справі №9901/70/19, в постановах Верховного Суду від 05 липня 2019 року в справі №802/833/17-а, від 29 квітня 2020 року в справі №160/1106/19 та ін.
46. Позивачі у цій справі не є суб`єктами владних повноважень, а є фізичними особами - членами гаражно-будівельного кооперативу, а отже не наділені адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.
47. Беручи до уваги наведене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що вимога позивачів про наявність чи відсутність компетенції (повноважень) Голосіївської РДА щодо розгляду, перевірки заяв, скарг членів гаражних, гаражно-будівельних кооперативів, зокрема ГБК "Теремки-1" щодо скаржників, протиправних та незаконних рішень, дій та бездіяльності уповноважених органів управління кооперативу та його посадових осіб в ГБК "Теремки-1" не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.
48. Оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то суд зобов`язаний закрити провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС України (у редакції, що на час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції)
49. Позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії залежно від наявності чи відсутності компетенції є похідними та пов`язані із вирішенням вимоги позивача про встановлення компетенції органу як такого.
50. Враховуючи приписи частини шостої статті 21 КАС України та висновок колегії суддів про неможливість розгляду вимоги позивачів про наявність чи відсутність компетенції (повноважень) Голосіївської РДА щодо розгляду, перевірки заяв, скарг членів гаражних, гаражно-будівельних кооперативів, зокрема ГБК "Теремки-1" щодо скаржників, протиправних та незаконних рішень, дій та бездіяльності уповноважених органів управління кооперативу та його посадових осіб в ГБК "Теремки-1" в порядку адміністративного судочинства, похідні вимоги також не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.
51. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України (тут і далі - у редакції, з 15 грудня 2017 року) суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
52. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
53. За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
54. Оскільки у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, ухвалені судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
55. Відповідно до частини першої статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
56. Позовні вимоги, з підстав, наведених у цій постанові, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, про що зазначала Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22 березня 2018 року в справі № П/9901/135/18 (провадження №11-70сап18), від 31 січня 2019 року в справі № 9901/56/19 (адміністративне провадження №П/9901/56/19), від 27 червня 2019 року в справі № 9901/920/18 (провадження №11 - 1455заі18) та ін.
57. Оскільки розгляд цього спору з урахуванням його предмету і суб?єктного складу перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду, підстав для роз`яснення позивачеві до суду якої юрисдикції належить його вирішення немає.
VІІ. Судові витрати
58. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 238 239 341 345 349 354 - 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та представляє інтереси (на підставі довіреності) ОСОБА_9 , задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року в справі № 826/1840/17 скасувати.
3. Провадження в адміністративній справі № 826/1840/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Гаражно-будівельний кооператив "Теремки-1" про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень, зобов`язання вчинити дії закрити.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко