ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2023 року
м. Київ
справа №826/18425/16
адміністративне провадження № К/9901/54259/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2017 (суддя - Келеберда В.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018 (суддя - Мацедонська В.Е., Лічевецький І.О., Мельничук В.П.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень.
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати результати перевірки Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, що відображені у рішенні №341 від 09.11.2016 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації»;
- визнати протиправним та скасувати наказ №362 від 09.11.2016 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт від 07.06.2016 за №КС 082161591203 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, від 14.09.2016 №КС 142162580875.
ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі звернення Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 05.10.2016 №1261, направлення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київські області від 08.11.2016 №847/16/01/П, відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київські області Шомою А.Г., у присутності представника за довіреністю Федорушко Н.В. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 на об`єкті будівництва: будівництво житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастрові номери - 3221886000:03:165:1590 та 3221886000:03:165:1595.
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.11.2016, в якому встановлено, що за вказаною адресою виконані будівельні роботи з будівництва п`ятнадцятиквартирного житлового будинку розміром в плані 9,9х97,6 м (фундаменти залізобетонні, стіни цегляні, з зовнішнім утепленням пінопластом, покриття з металочерепиці). Під час перевірки виявлено наступні порушення: всі квартири п`ятнадцятиквартирного житлового будинку мають спільну покрівлю, міжквартирні стіни, в які влаштовані вентиляційні канали, не розділений деформаційним температурним швом та протипожежною стіною, а отже не є зблокованим будинком, без відокремлених частин та за визначенням відноситься до багатоквартирних будинків. Об`єкт будівництва запроектований та будується з відхиленням від затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні (функціональне призначення земельної ділянки - індивідуальна садибна забудова). Під час перевірки у замовника відсутні (не надано) - вихідні дані для проектування (технічні умови); відсутні дані інженерних вишукувань; відсутня проектна документація стадії проект, у об`ємі передбаченому додатком Д ДБН А.2.2-3-2014, відсутній наказ на затвердження проектної документації за №б/н від 29.03.2016 і акт прийому зазначеної проектної документації, чим порушено вимоги ст.ст. 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництва». Замовником будівництва виконані будівельні роботи з будівництва багатоквартирного будинку на земельних ділянках за зазначеними адресами, які не були відведені для цієї мети, без розроблення та затвердження проектної документації, чим порушено вимоги ст.ст. 24, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Замовником будівництва наведено недостовірні дані в зареєстрованій декларації про початок будівельних робіт від 07.06.2016 №КС 082161591203 та зареєстрованій декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 14.09.2016 за №КС 142162580875, а саме назва об`єкту відповідно до містобудівних умов та обмежень зазначено: «Будівництво індивідуального зблокованого житлового будинку», а фактично виконується будівництво багатоквартирного житлового будинку, окрім того, замовником не вірно зазначено категорію складності об`єкта, а саме невірно зазначена ІІ категорія складності замість ІІІ, чим порушено вимоги ст.ст. 36, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
09.11.2016 відділом по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київські області прийнято рішення №341 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації», відповідно до якого за результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що замовником виконані будівельні роботи з будівництва багатоквартирного будинку розміром в плані 9,9х97,6 м. (фундаменти ЗБ, стіни цегляні, з зовнішнім утепленням пінопластом, покриття з металочерепиці). Під час перевірки у замовника відсутні: вихідні дані для проектування (технічні умови); дані інженерних вишукувань; проектна документація стадії Проект, у об`ємі, передбаченому додатком Д, ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», яка згідно декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.06.2016 №КС 082161591203 розроблена ТОВ «Аламак-77» та затверджена замовником відповідно до наказу від 29 березня 2016 року б/н; акт прийому-передачі зазначеної проектної документації, чим порушено вимоги ст.ст. 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Замовником будівництва виконані будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку на земельних ділянках за зазначеними адресами, які не були відведені для цієї мети, без отримання вихідних даних для проектування, без належним чином розробленої та затвердженої проектної документації, чим порушено ст.ст. 24, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Таким чином, замовником будівництва в декларації про початок виконання будівельних робіт від 07 червня 2016 року №КС 082161591203 та в декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 14.09.2016 №КС 142162580875 наведені недостовірні дані, що відповідно до ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети чи без належно затвердженого проекту. Враховуючи те, що зазначені недостовірні дані є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, керуючись ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вирішено скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.06.2016 №КС 082161591203 та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 14.09.2016 №КС 142162580875.
На підставі зазначеного рішення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано наказ від 09.11.2016 №362, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.06.2016 №КС 082161591203 на об`єкт будівництва «Будівництво зблокованого житлового будинку», що розташований за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці. Замовник будівництва - ОСОБА_1 , скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 14.09.2016 №КС 142162580875 на об`єкт будівництва «Будівництво зблокованого житлового будинку», що розташований за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці. Замовник будівництва - ОСОБА_1 .
Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.11.2016 №341 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації».
Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.11.2016 №362 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зблокований житловий будинок з господарськими спорудами, замовником будівництва якого був позивач, не належить до визначення багатоквартирного житлового будинку, а отже його будівництво на назначеній земельній ділянці відповідало меті, для якої була відведена відповідна земельна ділянка, із цільовим та функціональним призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Також суди виходили з того, що будівництво зблокованого житлового будинку було здійснено на ділянці, що була відведена для цієї мети (будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), за наявності документа, який дає право виконувати будівельні роботи (зареєстрована належним чином декларація про початок виконання будівельних робіт від 07.06.2016 №КС 082161591203) та за наявності належно затвердженого проекту (робочий проект, розроблений ТОВ «Аламак-77»), а тому відсутні правові підстави вважати вказаний об`єкт самочинним будівництвом та скасовувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.06.2016 №КС 082161591203 та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 14.09.2016 №КС 142162580875.
Також суди дійшли висновку про безпідставність доводів відповідача про належність збудованого позивачем об`єкту до ІІІ категорії складності, замість зазначеної у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта - ІІ категорії складності, оскільки наведена обставина не була покладена в основу прийнятих відповідачем оспорюваних рішень та не свідчить про наявність у деклараціях недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, що, в свою чергу, може бути підставою для скасування реєстрації таких декларацій
Також суди виходили з того, що перевірка відбувалась без участі позивача, та жодних доказів тієї обставини, що Федорушко Н.В. є представником за дорученням ОСОБА_1 відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України до суду надано не було.
Також суди виходили з того, що припису, протоколу та постанови, які передбачені Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, на підставі акту від 09.11.2016 не складалося, що є порушенням положень вказаного Порядку, оскільки зі змісту акту перевірки вбачається, що під час перевірки виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, неправильно встановлено обставини справи, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Зокрема, покликається на те, що наміри забудови не відповідають затвердженій містобудівній документації на місцевому рівні, позивачем здійснено будівництво багатоквартиного будинку на земельній ділянці, яка не передбачена для таких цілей, за відсутності вихідних даних для проектування та без затвердженої проектної документації, з неправильно визначеною категорією складності.
Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №3038)) забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 29 Закону №3038 основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
Відповідно до статті 31 Закону №3038 проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Відповідно до статті 39-1 Закону №3038 у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.
До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подані з помилками повідомлення або декларацію чи виявлені в них недостовірні дані не застосовуються.
Відповідно до додатку «Б» ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» зблокований житловий будинок - будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна (затвердженої наказом Держбуду України 24.05.2001 №127) багатоквартирний житловий будинок - житловий будинок, до складу якого входить більше ніж одна квартира.
Багатоквартирний житловий будинок може бути зблокованого, секційного, коридорного, галерейного і терасного типів.
Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №01-22/08 від 23.03.2016 видано позивачу на об`єкт будівництва - індивідуальний зблокований житловий будинок.
Водночас, позивачем збудовано зблокований житовий будинок, який загалом складається з п?ятнадцяти окремих квартир, що, за визначенням Наказу №127, відносить його до багатоквартирних житлових будинків зблокованого типу.
За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій в цій частині ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.
Застосований судами попередніх інстанцій, під час вирішення справи, Державний класифікатор споруд ДК 018-2000 не містить застережень щодо неналежності зблокованих будинків до багатоквартирних (код 1122), тому в цій частині висновки судів також є необгрунтованими.
Віднесення за кодом 1110 цього Класифікатора спареного або зблокованого будинку з окремою квартирою до числа одноквартирних не означає, що будівля, яка складається з п?ятнадцяти зблокованих одноквартирних будинків, є одноквартирною.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 640/18400/18 сформовано такі висновки:
«…наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою. Водночас, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, що визначено статтею 24 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 813/2946/17.
Також суд враховує, що статтею 373 ЦК України передбачено зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Згідно зі положеннями статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що обов`язковими ознаками права власності на землю є володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до закону і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 520/8970/18.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.
Згідно з пунктами 1.1 та 1.2 Класифікації видів цільового призначення земель, встановлено, що класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 224.
Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.
Пунктом 1.3 КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.
Пунктом 1.4 КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.
Розділом II Класифікації видів цільового призначення земель визначено класифікацію видів цільового призначення земель, серед яких у секції В зазначено, що землі житлової забудови - це землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва)), а землі громадської забудови - це землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування).
Як слідує із Розділу II Класифікації видів цільового призначення земель у секції В за кодом 02.03 вказано землі житлової забудови "Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку", натомість у цій же секції за кодом 02.01 вказано землі "Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".
Тобто вказані види цільового призначення земельної ділянки для житлової забудови відрізняються.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суд, яка міститься, зокрема, у постановах від 23 грудня 2019 року у справі № 813/2946/17 та від 15 липня 2020 року у справі №826/1419/18.
Отже, суд доходить до висновку про невідповідність цільового призначення земельної ділянки, на якій позивачем здійснюється будівництво, фактичним намірам забудови, що є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, оскільки він будується на земельній ділянці не відведеній для цієї мети».
Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15.07.2020 у справі №826/1419/18 у постанові від 10.09.2021 у справі №826/7605/18.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що цільове призначення земельних ділянок, згідно розділу ІІ Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (розділ - секція В 02, підрозділ - 02.01, назва - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
За таких обставин та сформованих висновків Верховного Суду будівництво багатоквартирного будинку на присадибній ділянці не відповідає її цільовому призначенню, що, в силу приписів статті 39-1 Закону №3038, є підставою для скасування декларацій.
Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Враховуючи викладене рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 341 346 349 351 356 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018 у справі №826/18425/16 скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук