№ 826/19011/16 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2020 року

Київ

справа №826/19011/16

адміністративне провадження №К/9901/42404/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року у складі судді Добрянської Я.І. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Вівдиченко Т.Р. (головуючий), суддів: Лічевецького І.О., Твердохліб В.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича (далі - уповноважена особа Фонду, ПАТ КБ "Євробанк", відповідно), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), про визнання незаконними дії та зобов`язання вчинити дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

1.1 - визнати неправомірними дії уповноваженої особи Фонду Кононця В.В. щодо визнання нікчемності банківських операцій по зарахуванню 15 червня 2016 року коштів у розмірі 195 000,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ КБ «Євробанк», МФО 380355, який належить ОСОБА_1 ;

1.2 - визнати неправомірними дії (бездіяльність) уповноваженої особи Фонду Кононця В.В. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ КБ «Євробанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, для здійснення виплати гарантованої суми відшкодування вкладів у розмірі 195 000,00 грн, які 15 червня 2016 року були зараховані на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у ПАТ КБ «Євробанк» МФО 380355;

1.3 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Кононця В.В. подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок Фонду.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 27 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року, у задоволенні позову відмовив.

2.1 Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що уповноважена особа Фонду вчиняла відповідні дії на виконання своїх повноважень, які відповідають вимогам Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI). Оскільки уповноважена особа Фонду встановила, що правочин є нікчемним, тому позовні вимоги про зобов`язання включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду не підлягають задоволенню.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 20 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Євробанк» укладено договір №ZP-001204 банківського рахунку, відповідно до умов якого позивачеві відкрито банківський рахунок у гривні № НОМЕР_1 у ПАТ КБ «Євробанк».

3.2 15 червня 2016 року на підставі платіжного доручення №27 на рахунок позивача № НОМЕР_1 надійшли грошові кошти від ТОВ «Амтек Трейд» згідно договору №15/06 від 2 червня 2016 року як попередня оплата товару у сумі 195 000,00 грн.

3.3 У той же день відбулось списання грошових коштів з рахунку ТОВ «Амтек Трейд» на рахунок позивача, що підтверджується випискою банку, та були зараховані на поточний рахунок позивача, що також підтверджується банківською випискою від 30 червня 2016 року.

3.4 Згідно довідки, виданою банком, №01-14.5/2600-57 від 30 червня 2016 року на рахунку позивача станом на 30 червня 2016 року рахується залишок коштів в розмірі 199 488,92 грн.

3.5 На підставі рішення Правління Національного банку України від 17 червня 2016 року №73-рш «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ЄВРОБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 червня 2016 року №1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17 червня 2016 року до 16 липня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», визначені статтями 37-39 Закону №4452-VI, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кононцю В.В. на один місяць з 17 червня 2016 року до 16 липня 2016 року включно.

3.6 Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 7 липня 2016 року №1183, згідно якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» з 17 липня 2016 року до 16 серпня 2016 року включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» Кононця В.В. з 17 липня 2016 року до 16 серпня 2016 року включно.

3.7 Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 16 серпня 2016 року №215-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ЄВРОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16 серпня 2016 року №1523, «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду, визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52.1, 53 Закону №4452-VI, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Кононцю В.В. з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно.

3.8 19 серпня 2016 року розпочато процедуру виплати вкладникам гарантованих сум відшкодування банком-агентом АТ «Таскомбанк».

3.9 16 серпня 2016 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду з листом про включення його до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

3.10 Листом вих. №01-24.2/5805 від 13 серпня 2016 року уповноваженої особи Фонду повідомлено позивача, що в результаті проведеної перевірки 10 серпня 2016 року комісією було встановлено, що операції по зарахуванню на рахунок позивача грошових коштів мають ознаки нікчемних правочинів операцій, передбачених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, а саме правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав якщо банк уклав правочини (у тому числі договори) умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Одночасно з виявленням нікчемного правочину були застосовані правові наслідки нікчемності правочину, а саме грошові кошти були повернуті їх відправнику, а отже позивач не є вкладником ПАТ КБ «Євробанк».

3.11 Не погоджуючись із такою позицією та вважаючи описані вище дії незаконними, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким позов задовольнити.

4.1 Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що він відповідає вимогам вкладника згідно статті 2 Закону №4452-VI, підстави для невключення його до Переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу, відсутні, а тому право на отримання гарантованої суми вкладу протиправно та безпідставно порушено відповідачем.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

5. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

6. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.

7. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

8. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

9. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

10. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

11. Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

12. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

13. У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день початку ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (частина шоста статті 26 Закону № 4452-VI).

14. На підставі частин першої та другої статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

15. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

16. Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду від 26 травня 2016 року № 823; далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4- 6 частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону №4452-VI.

17. Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.

18. Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI.

19. Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

20. Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених Законом №4452-VI, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

21. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

22. Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону № 4452-VI підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів статті 2 цього Закону, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

23. Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

24. Станом на дату укладення між ПАТ КБ "Євробанк" і позивачем договору банківського рахунку частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначала, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

25. На підставі наведених вище положень статей 37 та 38 Закону №4452-VI уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком установити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом спричиняють застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.

26. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Євробанк» укладено договір №ZP-001204 банківського рахунку, відповідно до умов якого позивачеві відкрито банківський рахунок у гривні № НОМЕР_1 у ПАТ КБ «Євробанк».

27. 15 червня 2016 року на підставі платіжного доручення №27 на рахунок позивача № НОМЕР_1 надійшли грошові кошти від ТОВ «Амтек Трейд» згідно договору №15/06 від 2 червня 2016 року як попередня оплата товару у сумі 195 000,00 грн.

28. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ КБ «Євробанк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.

29. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ КБ «Євробанк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ КБ «Євробанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

30. Колегія суддів звертає увагу, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ КБ «Євробанк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

31. Суд касаційної інстанції зауважує, що посилання судів попередніх інстанцій на те, що операції по зарахуванню на рахунок позивача грошових коштів є нікчемними згідно пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, є необгрунтованими, оскільки на момент виникнення спірних відносин правочин визнався нікчемним виключно згідно пункту 7, а не пункту 9 частини третьої статті 38 вищезгаданого Закону.

32. Також колегія суддів вважає безпідставним посилання судів попередіх інстанцій на те , що перерахування коштів на рахунок позивача відбулось під час дії рішення Правління Національного банку України від 15 червня 2016 року №70-рш/БТ «Про віднесення ПАТ КБ «Євробанк» до категорії проблемних», оскільки вказане рішення відповідно до положень статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для ПАТ КБ «Євробанк» обмеження відповідачем не надано. При цьому невиконання посадовими особами Банку приписів рішення НБУ про віднесення банку до категорії проблемних не може бути саме по собі підставою для висновку про нікчемність відповідних правочинів та операцій.

33. Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 4 липня 2018 року (справа №826/1476/15) зазначив, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону №4452-VI.

34. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

35. Разом із цим, суд касаційної інстанції враховує те, що відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Положення №14 перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

36. Колегія суддів зауважує, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду №823 від 26 травня 2016 року внесено зміни до Положення №14. Пункт 5 розділу ІІ вказаного Положення викладено у новій редакції, зокрема, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

37. Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в пункті 6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.

38. Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має надати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

39. З огляду на те, що станом на дату розгляду справи у суді касаційної інстанції відповідний перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, вже сформовано та подано на затвердження Фонду, належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання уповноваженої особи Фонду надати доповнення до переліку стосовно позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ "Євробанк" за рахунок Фонду.

40. Щодо висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання неправомірними дії уповноваженої особи Фонду Кононця В.В. щодо визнання нікчемності банківських операцій по зарахуванню 15 червня 2016 року коштів у розмірі 195 000,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ КБ «Євробанк», МФО 380355, який належить ОСОБА_1 , яке залишено без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, Суд зазначає таке.

41. Згідно з частинами першою, другою, десятою статті 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

42. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

43. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України та частина третя статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ КБ "Євробанк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

44. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №819/353/16.

45. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

46. Відтак і права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

47. Отже, встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо його оскарження, а тому позовні вимоги про визнання неправомірними дії уповноваженої особи Фонду Кононця В.В. щодо визнання нікчемності банківських операцій по зарахуванню 15 червня 2016 року коштів у розмірі 195 000,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ КБ «Євробанк», МФО 380355, який належить ОСОБА_1 не можуть бути розглянуті у судовому порядку (у тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

48. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.

49. За змістом частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

50. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

51. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 5519, 89 грн (до суду першої інстанції в розмірі 1653, 60 грн, апеляційної інстанції - 1881, 97 грн, касаційної інстанції - 1984, 32грн, що підтверджується квитанціями від 2 грудня 2016 року , 6 жовтня, 1 грудня 2017 року, відповідно).

52. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

53. Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

54. При цьому, оскільки відповідачем у цій справі є уповноважена особа, яка в силу приписів Закону №4452-VI є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, то понесені витрати на сплату судового збору належить стягнути саме з Фонду як суб`єкта владних повноважень.

55. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

56. Згідно із частиною першою статті 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

57. Проте Фонд не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2011 року №1691 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за №33/20346), тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.

58. Згідно з приписами пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 5 липня 2012 року №2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за №1581/12/21893), оплата витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.

59. Аналогічна позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року (справа №826/9960/15).

60. Ураховуючи викладене, Колегія суддів дійшла висновку, що понесені позивачами документально підтверджені витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню Фондом за рахунок ПАТ КБ "Євробанк".

61. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139 341 345 349 351 354-356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

62. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

63. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення.

64. Позов задовольнити частково.

65. Визнати неправомірними дії (бездіяльність) уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного твариства КБ «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства КБ «Євробанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, для здійснення виплати гарантованої суми відшкодування вкладів у розмірі 195 000,00 грн, які 15 червня 2016 року були зараховані на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у публічному акціонерному товаристві КБ «Євробанк» МФО 380355.

66. Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства КБ "Євробанк" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 , за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві КБ "Євробанк", за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що повідомити ОСОБА_1 .

67. Провадження у справі в частині позовних про визнання неправомірними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного твариства КБ «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича щодо визнання нікчемності банківських операцій по зарахуванню 15 червня 2016 року коштів у розмірі 195 000,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 у публічному акціонерному товаристві КБ «Євробанк», МФО 380355, який належить ОСОБА_1 закрити.

68. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 , витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 5519,89 грн (пять тисяч пятсот девятнадцять гривень) 89 коп.

69. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: Л.В. Тацій

С.М. Чиркін