ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 826/19075/14
адміністративне провадження № К/9901/26822/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2016 (головуючий суддя - Качур І.А., судді - Данилишин В.М., Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 (головуючий суддя - Бужак Н.П., судді: Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі №826/19075/14, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив:
визнати протиправною та скасувати податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 26.11.2014 №3526/к/99-99-17-02-02-14;
зобов`язати Державну фіскальну службу України надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.
Справа судами розглядалась неодноразово.
За наслідками повторного перегляду, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016, позов задоволено частково. Визнано недійсною та скасовано податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 26.11.2014 №3526/к/99-99-17-02-02-14. У решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фіскальна служба України оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Державна фіскальна служба України вважає вказані рішення судів незаконними та необґрунтованими, такими, що прийняті з неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14, пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною третьою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 353 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд.
Так, згідно з пунктом 5 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені в судовому рішенні.
Відповідно до частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 03.08.2015 у справі №826/19075/14 визначено склад колегії суддів: Качур І.А. (головуючий суддя), судді - Данилишин В.М., Келеберда В.І.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2016 не підписана суддями Данилишиним В.М. та Келебердою В.І., які входять до складу колегії суддів.
На вказане порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції уваги не звернув.
Враховуючи наведене, оскільки постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2016 не підписана суддями, які зазначені у судовому рішенні, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341 344 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 у справі №826/19075/14 скасувати.
Справу 826/19075/14 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова